Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 06.07.2020 по 13.07.2020 р.
Як підготуватися до подорожі під час карантину?
МЗС України розробило рекомендації для подорожей за кордон. Зокрема, необхідно переконатися, що насправді у даному випадку можна здійснити подорож, а саме:
- зв’язатися з авіакомпанією, туристичною фірмою або оператором, через якого бронювали поїздку, та уточнити актуальний стан карантинних обмежень у країні, куди запланували подорож, та перевірити статус бронювання. Ситуація може змінюватись, тому потрібно знаходитись з оператором на постійному зв‘язку;
- паралельно зв’язатися з дипломатичною установою України в країні, куди запланували подорож, а також із представництвом цієї держави в Україні. Офіційні органи зможуть надати найповнішу та найактуальнішу інформацію щодо чинних карантинних обмежень;
- максимально подбати про власну безпеку. Ретельно вивчити умови страхового полісу та переконатись, що він покриває втрати, що можуть виникнути у випадку надзвичайної ситуації, в тому числі, інфікування коронавірусом;
- подбати про наявність додаткових коштів на випадок надзвичайної ситуації (скасування зворотних рейсів та необхідність придбати нові квитки, вимушене перебування в країні понад запланований термін тощо). Взяти з собою різні платіжні засоби – платіжні картки, готівку тощо;
- взяти з собою необхідні медичні препарати “з запасом” – на випадок вимушеної затримки за кордоном;
- перевірити стан здоров’я перед поїздкою (особливо це стосується осіб старшого віку та тих, хто має хронічні захворювання, наприклад, бронхіальну астму, діабет, серцево-судинні захворювання тощо);
- ретельно перевірити інформацію про можливість в’їзду чи транзитного проїзду через наявні офіційні джерела, зокрема з використанням інтерактивної мапи МЗС за посланням https://tripadvisor.mfa.gov.ua/map (дані постійно оновлюються).
Крім того звертаємо увагу, що відповідальність за дотримання правил в’їзду до інших країн несуть безпосередньо самі подорожні.
За матеріалами офіційного вебсайту МЗС України
Оновлено список країн, після відвідування яких потрібно проходити обсервацію
Чинне законодавство України встановлює, що громадяни, які приїжджають в Україну з країн “червоної зони”, повинні дотриматись 14 денного обмеження у вигляді:
- самоізоляції вдома, використовуючи відповідний застосунок, або
- обсервації у спеціалізованому закладі.
З цією метою Міністерство охорони здоров’я України розробляє списки країн «червоної» та «зеленої» зон. Останні зміни внесено 6 липня.
Зокрема, до “червоних” зон відтепер належать:
- Казахстан;
- острови Теркс і Кайкос;
- Палестина;
- Киргизстан;
- Сейшельські острови;
- Мексика;
- Чорногорія;
- Сурінам;
- Сальвадор;
- Албанія;
- Чехія.
При цьому, особи, які приїхали з “червоної” зони можуть припинити достроково режим самоізоляції/обсервації, якщо вони зроблять тест на COVID-19 методом ПЛР після перетину державного кордону і матимуть негативний результат.
Що стосується прибуття з країн «зеленої» зони – обмежень для таких осіб не встановлено.
Для в’їзду в Україну іноземним громадянам необхідний страховий поліс, який покриває витрати на COVID-19 та обсервацію.
За матеріалами офіційної сторінки Державного агентства розвитку туризму України у Facebook та офіційного вебсайту МОЗ України
Підприємці можуть звернутися з вимогою про списання боргу з єдиного внеску до 31 серпня 2020 р.
Законом «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» від 13 травня 2020 року № 592-IX передбачено процедуру списання боргу з єдиного внеску.
Зміни стосуються недіючих підприємців на загальній системі оподаткування та самозайнятих осіб і тільки періоду з 01 січня 2017 року по 03 червня 2020 року.
Зокрема зацікавлена особа може звернутися з заявою про списання суми недоїмки, нарахованих платникам єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що оподатковується податком на доходи фізичних осіб.
Закон встановлює кінцевий строк такого звернення – до 31 серпня 2020 року включно.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Тернопільській області
Скільки доведеться заплатити за незаконну підприємницьку діяльність?
З цього питання у ГУ ДПС у Київській області надали відповідні роз’яснення.
Зокрема, фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без державної реєстрації, несуть відповідальність:
- за діяльність без державної реєстрації як ФОП або провадження незалежної професійної діяльності без взяття на податковий облік – штраф у розмірі 340 грн (п.117.1 ст.117 ПКУ);
- за неподання податкової звітності за періоди здійснення такої діяльності – штраф 340 грн, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п.120.1 ст.120 ПКУ);
- якщо за результатами перевірки контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання за відповідні звітні періоди – штраф в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов’язання, незалежно від того, сплачувала така особа податок чи ні (ст.123 ПКУ);
- провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб’єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов’язковість подання такого повідомлення передбачена законом, – штраф від однієї тисячі до двох тисяч НМДГ (від 17 000 грн. до 34 000 грн) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої (ст 164 КпАП);
- дії, передбачені частиною першою ст. 164 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, або пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах (понад 17 000 грн),- штраф від двох тисяч до п’яти тисяч НМДГ ( від 34 000 грн. до 85 000 грн.) з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення;
- неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов’язкову форму обліку, – попередження або штраф у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 грн. до 136 грн.) ст. 164 прим. 1 КпАП.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Київській області
Які наслідки оформлення стажера без укладення трудового договору?
В Управлінні Держпраці у Рівненській області роз’яснили про необхідність офіційного оформлення стажування з працівниками.
Зокрема, знову набула популярності така неофіційна форма зайнятості як стажування.
Інспектори вже зафіксували випадки, коли особи «стажуються» без оформлення трудових відносин. Фахівці Управління наголосили на необхідності оперативного усунення таких порушень.
Стажування без оформлення трудових відносин є порушенням трудового законодавства і тягне за собою штраф у розмірі 10 мінімальних заробітних плат – 47 230 гривень.
За матеріалами офіційного вебсайту Управління Держпраці у Рівненській області
В яких випадках робота працівника не вважається надурочною?
У ДПС України проінформували про порядок обліку надурочних робіт.
Так, надурочною є робота понад установлену тривалість робочого дня (тривалість зміни або понад нормальну кількість робочих годин за обліковий період при підсумованому обліку робочого часу) (згідно з ст. 62 КЗпП). Також надурочною вважається робота понад установлену ст. 53 КЗпП скорочену тривалість робочого часу напередодні вихідних, святкових та неробочих днів.
Тобто, якщо на підприємстві встановлено восьмигодинний робочий день, то залучати працівників до виконання робіт після зазначеного часу можливо тільки в порядку, передбаченому законодавством для залучення до надурочних робіт.
При цьому, надурочною вважається та робота, яка виконується з ініціативи роботодавця. У той же час не є надурочною:
- робота працівника більше належної тривалості робочого часу за власним бажанням;
- робота з неповним робочим днем понад передбачений трудовим договором час, але в межах законодавчо встановленої тривалості повного робочого дня;
- робота працівника з ненормованим робочим днем понад установлену норму робочого часу, крім випадків виконання за дорученням роботодавця роботи, що не входить до його обов’язків;
- відробіток недопрацьованих раніше годин для осіб з підсумованим обліком робочого часу і гнучким графіком роботи;
- робота, що виконується на підставі трудового договору в порядку сумісництва;
- відробіток днів відпочинку, що надаються членам неправославних релігійних громад для святкування їх релігійних свят відповідно до ч. 3 ст. 73 КЗпП України.
За матеріалами журналу “Вісник. Офіційно про податки”
Який порядок надання відпустки у зв’язку з навчанням?
Додаткова оплачувана відпустка у зв’язку з навчанням надається на підставі заяви та довідки-виклику – суд роз’яснив процедуру оформлення відпустки у зв’язку з навчанням за результатом розгляду справи.
Так, працівник звернувся до суду з вимогою про надання частини додаткової оплачуваної щорічної відпустки для виконання роботи над дисертацією, до якої долучено клопотання Інституту законодавства Верховної Ради України про надання додаткової оплачуваної щорічної відпустки тривалістю 30 календарних днів, для написання дисертаційного дослідження.
Однак, прокурор Рівненської області було повідомив позивача про відмову у наданні такої відпустки, оскільки працівником не підтверджено, що він успішно виконує індивідуальний план роботи та не конкретизовано на який час необхідно надати вказану відпустку. Таку позицію працівник вважає незаконною.
Суд першої інстанції позов задовольнив, однак це рішення скасував апеляційний суд. Верховний Суд погодився з позицією місцевого суду.
Згідно з ст. 216 КЗпП працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів. Відпустки надаються впродовж навчального року.
Відповідно до матеріалів справи, у заяві позивача про надання додаткової оплачуваної відпустки, у зв’язку з навчанням в аспірантурі, вказаний період навчання з 11.12.2017 по 31.12.2017 включно, який не перевищує 30 календарних днів.
Суд першої інстанції правильно вказав, що надання працівнику, який навчається без відриву від виробництва в аспірантурі, частини додаткової оплачуваної відпустки для виконання роботи над дисертацією є обов’язковим (безумовним), і таке своє бажання і право у спірному випадку позивач реалізував шляхом подання відповідної заяви.
При цьому, законодавством не передбачено обов’язку працівника надавати для отримання додаткової оплачуваної відпустки, для написання дисертаційного дослідження, будь-які документи з вищого навчального закладу, у тому числі із зазначенням конкретного часу додаткової оплачуваної щорічної відпустки.
Постанова КАС ВС від 30 червня 2020 року у справі № 817/2141/17
Арешт рахунків не є підставою для звільнення від сплати ЄСВ
При розгляді справи суд зазначив, що накладення арешту на всі рахунки платника не є підставою для звільнення від штрафних санкцій за несплату ЄСВ. Жодних обставин, які можуть слугувати підставами для відстрочення сплати єдиного внеску або звільнення платника від нарахування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску, чинним законодавством не передбачено.
Законодавство не ставить у залежність виконання обов’язку щодо своєчасної сплати нарахованого єдиного внеску від наявності певних умов, у тому числі від фінансового стану платника. Несвоєчасна виплата заробітної плати і несвоєчасне перерахування єдиного внеску є порушенням чинного законодавства, за яке передбачена відповідальність.
Посилання позивача на неможливість своєчасно сплачувати єдиний внесок у зв’язку із арештом коштів є необґрунтованими, оскільки в силу положень ч. 12 ст. 9 Закону “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Жодних обставин, які можуть слугувати підставами для відстрочення сплати єдиного внеску або звільнення платника від нарахування штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску, чинним законодавством не передбачено.
Постанова КАС ВС у справі № 804/1290/16
Які дії необхідно вчинити учаснику, щоб вийти з ТОВ?
При розгляді справи суд зазначив, що неодмінною умовою для реалізації припинення участі в товаристві є повідомлення товариства про прийняте рішення.
Свою позицію суд аргументував тим, що відповідно до ст. 116 ЦК учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, вийти з товариства.
Частиною першою статті 148 ЦК в редакції, чинній до 17 червня 2018 року, було встановлено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за 3 місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.
Станом на час виникнення спірних правовідносин учасник товариства (безвідносно до розміру належної йому частки в статутному капіталі товариства) мав право вийти з товариства у будь-який строк незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Підставою припинення участі в господарському товаристві міг бути юридичний факт подання учасником заяви про вихід з товариства.
Реалізація права на вихід зі складу учасників товариства законодавчо не пов’язується ні з рішенням загальних зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є такими, що суперечать чинному законодавству.
Тобто вихід з товариства є одностороннім правочином його учасника, вчиненим у письмовій формі у вигляді заяви про вихід з товариства, підписаної учасником.
Такий правочин, хоч і вчиняється за волевиявленням однієї особи, спричиняє юридичні наслідки для інших осіб, зокрема, виникнення у товариства обов’язку виплатити колишньому учаснику вартість його частки у встановлений строк. Тому неодмінною умовою для реалізації учасником вчиненого ним волевиявлення на припинення участі в товаристві є повідомлення товариства про прийняте рішення.
Постанова ВП ВС від 7 квітня 2020 року у справі № 910/7674/18
Підбірку підгoтувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
