Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 06.06.2023 по 12.06.2023 р.
З 8 липня діятимуть зміни у сфері реєстрації податкових накладних
Кабмін оновив Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Зміни стосуються створення сприятливих умов для реєстрації ПН/РК та удосконалення автоматизованого моніторингу відповідності їх реєстрації в Єдиному реєстрі критеріям оцінки ступеням ризиків.
Зокрема, новими положеннями передбачається:
– встановити обмеження для територіальних органів ДПС приймати рішення про ризиковість платника за операціями з датою виписки податкових накладних, що перевищує 180 днів до дати прийняття такого рішення (згідно діючих положень відповідний термін не обмежено, у зв’язку з чим платник може бути визнаний ризиковим на підставі інформації по операціям, здійсненим протягом останніх 3 років);
– надати платникам право адміністративного оскарження (на рівні ДПС України) рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість та рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості (згідно діючих положень такі рішення оскаржуються у судовому порядку, або неодноразово переглядаються на рівні ГУ ДПС в областях);
– запровадити автоматичну реєстрацію зупинених ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі прийняття рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості та/або рішення про врахування таблиці даних платника податку, за виконання визначених умов, зокрема:
- реєстрація таких ПН/РК зупинена на підставі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з рішенням, до якого подані інформація та копії документів, за результатами розгляду яких прийнято рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку;
- операція в таких ПН/РК не відповідає критеріям ризиковості.
За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства фінансів України
Що є підставою для визнання транспортних та транспортно-експедиторських послуг нереальними?
Суд підтримав позицію податкового органу щодо виявлених фактів порушення Підприємством «В» відображення в обліку операцій придбання транспортних та транспортно-експедиторських послуг у ФОП, за якими не підтверджується реальність їх здійснення.
Первинними документами на підтвердження надання транспортно-експедиторських послуг згідно з договором транспортного експедирування є:
– товарно-транспортні накладні,
– документи, видані третіми особами у разі їх залучення експедитором до виконання послуг за договором транспортного експедирування,
– акти виконаних робіт,
– платіжні документи, які відповідають вимогам закону, розкривають зміст та обсяг господарської операції.
Позиція податкового органу щодо відсутності реального характеру господарських операцій між Підприємством «В» та ФОП обґрунтована:
– відсутністю в актах виконаних робіт змісту та обсягу господарської операції, одиниці її виміру, деталізованої інформації про фактично надані послуги, їх обсяг та характер, строків виконання та результатів здійснених заходів;
– відсутністю даних щодо порядку розрахунку ціни за надані послуги, тарифу за кілометр тощо;
– відсутністю у вказаних ФОП трудових ресурсів та транспортних засобів;
– відсутністю у товаро-транспортних накладних відміток перевізника та печатки перевізника, наявність яких є обов’язковою згідно з умовами укладених договорів транспортно-експедиційного обслуговування;
– відсутністю звітів експедиторів із зазначенням інформації про залучення третіх осіб до виконання договорів;
– залученням декількома ФОП одних і тих самих транспортних засобів для організації перевезень;
– ненаданням Підприємством «В» до перевірки довіреностей, виданих вказаним ФОП.
Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування показників податкової звітності, зокрема, податку на прибуток.
В результаті підприємству донараховано податку на прибуток в розмірі 3 млн грн, який сплачено до бюджету в повному обсязі.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Чернігівській області
Які наслідки за порушення у сфері РРО?
У ДПС навели інфографіку з актуальними штрафами за порушення у сфері застосування РРО.
За матеріалами офіційного вебсайту ДПС у Запорізькій області
Які наслідки за ненадання відповіді на запит ДПС?
У ДПС повідомили, що з 28.04.2023 р. запроваджено відповідальність за ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктами 6 – 8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Кодексу, а саме:
– виявлено помилку або недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом, або відповідно до Загального стандарту звітності CRS фінансовим агентом подано звіт про підзвітні рахунки з відомостями про незадокументовані рахунки, або виявлено подання власником рахунку недостовірних відомостей фінансовому агенту;
– отримано повідомлення від компетентного органу іноземної юрисдикції, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, або укладено на його підставі міжвідомчий договір, про виявлення таким органом помилки, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунку особи, яка є резидентом відповідної іноземної юрисдикції, або про інше порушення чи невиконання фінансовим агентом зобов’язань, передбачених Угодою FATCA або Загальним стандартом звітності CRS, у тому числі про участь фінансового агента або його клієнта у правочинах або операціях, передбачених пунктом 39-3.6 статті 39-3 цього Кодексу;
– отримано запит про надання інформації від компетентного органу іноземної держави на підставі міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, та інформації, яка запитується, немає у розпорядженні контролюючого органу.
Відповідно до п.п. 121.2. ст 121 ПКУ такі дії тягнуть за собою накладення штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2023 році – це 33 500 грн ), за кожний такий факт.
Неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу в інших випадках, передбачених статтею 73 Кодексу, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (у 2023 році – 6700 грн ), за кожний такий факт.
Сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє особу від обов’язку подання інформації.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Черкаській області
Чи оплачується працівнику лікарняний під час простою?
У Пенсійному фонді надали відповідні роз’яснення.
Зокрема, простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних чи технічних умов, необхідних для виконання роботи, або іншими обставинами (стаття 34 Кодексу законів про працю України).
У свою чергу умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності визначає Закон України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.
Допомога по тимчасовій непрацездатності надається як повна або часткова компенсація втрати заробітної плати у разі настання страхового випадку, адже заробітна плата – це винагорода, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану роботу.
При цьому оплата простою не з вини працівника віднесена до гарантійних і компенсаційних виплат фонду додаткової заробітної плати у складі оплати за невідпрацьований час. Тобто при оголошенні простою не з вини працівника роботодавець зобов’язаний оплачувати людині заробітну плату з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) за період знаходження працівника в простої.
Слід враховувати те, що тимчасова непрацездатність людини відповідно до медичного висновку – це непрацездатність внаслідок захворювання, травми або інших причин (вагітність та пологи, карантин тощо), яка має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування, реабілітації, інших заходів медичного характеру та триває до відновлення працездатності або до закінчення причин, які унеможливлюють виконання роботи. А оскільки під час простою відбувається зупинення роботи, у працівника у разі хвороби або травми, тривалість якої співпадає з часом простою, стан тимчасової непрацездатності не настає.
Крім того, у разі настання страхового випадку в період перебування працівника у простої, втрати заробітної плати не відбувається, тому здійснювати виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності як компенсацію втраченого заробітку немає підстав.
Водночас у разі необхідності виходу працівника на роботу під час простою підприємства згідно з графіком роботи та настання у цей день тимчасової непрацездатності, внаслідок якої працівник втрачає за ці дні заробітну плату, допомога по тимчасовій непрацездатності має оплачуватися працівнику на загальних підставах.
За матеріалами Урядового порталу
Чи може роботодавець вимагати військовий квиток з печаткою військкомату при прийнятті на роботу?
У Держпраці пояснили чи є законною вимога роботодавця про надання військового квитка з печаткою військкомату про взяття на облік при працевлаштуванні на роботу.
Зокрема, порядок прийняття на роботу, а також документи, які має подати кандидат на посаду визначений у ст. 24 КЗпП. Ця норма зобов’язує кандидатів на працевлаштування подати серед іншого військово-обліковий документ.
Додаткові вимоги встановлює Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою КМ від 30.12.2022 № 1487. Відповідно до абзацу другого пункту 34 цього Порядку роботодавець здійснює перевірку у громадян України під час прийняття на роботу наявності військово-облікового документа, визначеного у пункті 20 Порядку № 1487, або відображення в електронній формі інформації, що міститься в таких документах, які можуть пред’являтися (надаватися) з використанням мобільного додатка Порталу Дія.
З метою ведення персонального військового обліку державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації перевіряють наявність: військово-облікового документа; відмітки у військово-обліковому документі про взяття на військовий облік.
За матеріалами офіційного вебсайту Північно-Східного міжрегіонального управління Держпраці
Підбірку підготувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
