Дайджест новин “Підприємництво і право” з 06.05.2025 по 12.05.025 р.

Дайджест новин “Підприємництво і право”

з 06.05.2025 по 12.05.025 р.

З 1 травня в Електронному діє нова форма повідомлення про прийняття працівника на роботу

З 1 травня оновлено Реєстр електронних форм податкових документів. Зокрема вже доступна форма повідомлення про прийняття працівника за новою формою, що затверджена Постановою КМУ 21.02.2025 №184

J 3001005 – Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту для юридичних осіб.

F 3001005 – Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту для фізичних осіб.

Нагадаємо, що Постановою КМУ від 21.02.2025 №184 викладено у новій редакції додаток 1 «Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу / укладення гіг-контракту» до постанови КМУ від 17.06.2015 №413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору з домашнім працівником».

Ключовим нововведенням є доповнення повідомлення інформацією про громадянство працівника (графа 9):

-«0», якщо йдеться про іноземця або особу без громадянства;

-«1» для громадян України.

За матеріалами офіційного сайту ДПСУ

Контроль за рекламою вакансій: Держпродспоживслужба отримала нові повноваження

Держпродспоживслужба розпочинає контроль за змістом оголошень про вакансії з 8 травня 2025 року, адже згідно Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо розмежування повноважень центральних органів виконавчої влади у сферах промислової безпеки, охорони праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, державного гірничого нагляду, державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення” Держпродспоживслужбі надано повноваження відслідковувати дотримання законодавства про рекламу в частині працевлаштування.

Моніторити будуть усі оголошення, опубліковані роботодавцем чи рекрутинговими агентствами. Зокрема будуть приділяти увагу наступним критеріям:

• виявленню дискримінаційних формулювань — за віком («до 35 років», «молодий колектив»), статтю («тільки для жінок/чоловіків»), станом здоров’я, расою чи етнічним походженням;

• фіксації ознак маніпуляцій — перебільшення заробітної плати без уточнення умов, замовчування важливої інформації (наприклад, нічні зміни чи випробувальний термін), використання нечітких або оманливих формулювань.

За матеріалами офіційного сайту Держпродспоживслужби

Фармацевтичні компанії мають право продовжити захист своїх патентних прав 

Мінекономіки затвердило Порядок розгляду клопотань про додаткову охорону прав на винаходи від 19 березня 2025 року № 1803, який вже пройшов державну реєстрацію в Мін’юсті.

Що таке додаткова охорона винаходу і навіщо вона потрібна?

Затверджено механізм додаткової охорони — це можливість продовжити патентний захист ще на кілька років, максимум до п’яти.

Що передбачають нові правила?

Визначено правила, як отримати сертифікат додаткової охорони (СДО). 

Детально визначено:

• які документи потрібно подати, щоб отримати додатковий захист;

• як довго розглядається таке звернення і хто ухвалює рішення;

• що робити, якщо компанії відмовили — порядок оскарження;

• строк дії додаткової охорони — може діяти до 5 років після завершення основного патенту.

Новий порядок узгоджений із Регламентом (ЄС) № 469/2009. 

За матеріалами офіційного сайту Мінекономіки

Пом’якшено низку валютних обмежень

Національний банк України з 10 травня 2025 року на підставі постанови Правління Національного банку України від 9 травня 2025 року №53 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18” розпочинає реалізацію стимулюючої валютної лібералізації: українські підприємства отримають можливість здійснювати окремі валютні операції понад встановлені обмеження в межах інвестиційного ліміту. Він дорівнюватиме сумі коштів, залученій з 12 травня 2025 року у статутний капітал цих підприємств від іноземних інвесторів з-за кордону в іноземній валюті. Серед таких операцій:

• проведення розрахунків за імпорт товарів, поставка яких була здійснена до 23 лютого 2021 року (включно);

• повернення нерезиденту-покупцю передоплати за товар, що була сплачена до 23 лютого 2022 року;

• виконання боргових зобов’язань за “старими” зовнішніми кредитами, одержаними до 20 червня 2023 року;

• фінансування власних закордонних відокремлених підрозділів (понад встановлений окремий ліміт для фінансування таких представництв).

Такі операції мають проводитися через один банк (за вибором підприємства). Передбачається також можливість зміни обслуговуючого банку.

Обсяг заборгованості за основною сумою зовнішніх негарантованих кредитів українського бізнесу на 1 квітня 2025 року становить майже 14 млрд дол. США, за відсотками – понад 7 млрд дол. США. Приріст за основною сумою з початку повномасштабного вторгнення становить майже 2 млрд дол. США, за відсотками – теж близько 2 млрд дол. США. Діючі норми валютного регулювання дають змогу лише частково виконувати зобов’язання за “старими” зовнішніми кредитами, одержаними до 20 червня 2023 року: дозволено сплачувати процентні платежі, але не раніше строків, установлених у кредитному договорі, та за умови, що станом на 24 лютого 2022 року за кредитним договором не було простроченої заборгованості.

Інші лібералізаційні заходи стосуються низки напрямів

По-перше, фінансування закордонних представництв українських компаній.

НБУ розширює можливості юридичних осіб-резидентів переказувати кошти на рахунки їхніх підрозділів за кордоном за рахунок власної валюти- річний ліміт для таких операцій 1 млн євро (в еквіваленті). Період діяльності таких компаній з дати державної реєстрації має становити не менше 12 місяців до дати проведення операції.

Також НБУ зберігає можливість українських компаній здійснювати додатково (понад цей ліміт) перекази в межах загального обсягу коштів, що були фактично переказані цими компаніями у 2021 році для утримання їхніх закордонних підрозділів.

По-друге, здійснення платежів, пов’язаних із судовими процедурами щодо невиконання нерезидентами умов за імпортними та експортними контрактами.

Ухвалені рішення дають змогу юридичним особами усіх форм власності купувати іноземну валюту та переказувати її за кордон для оплати реєстраційних, арбітражних, судових зборів та інших платежів і витрат під час виконавчих проваджень щодо невиконання нерезидентами умов за імпортними та експортними контрактами.

По-третє, збільшення лімітів на розрахунки корпоративними картками за кордоном.

Національний банк збільшує ліміти на операції, що здійснюються юридичними особами за допомогою корпоративних електронних платіжних засобів (корпоративних карток) за кордоном:

• для операцій з видачі коштів з рахунку клієнта в національній валюті з 12 500 грн до 17 500 грн (в еквіваленті);

• для розрахунків за товари, роботи, послуги – з 100 000 до 150 000 грн (в еквіваленті).

По-четверте, надання дозволу на валютні операції на умовах “форвард”.

НБУ дасть можливість здійснювати операції на умовах “форвард”:

• з купівлі-продажу іноземної валюти за гривні (з поставкою або без поставки іноземної валюти) між банками;

• з продажу клієнтами банкам іноземної валюти за гривні (з поставкою іноземної валюти).

По-п’яте, оплата консульських зборів на рахунки дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном.

У межах змін для запровадження порталу “е-Консул” НБУ унормував можливість українців сплачувати консульські збори з рахунків, відкритих в українських банках, на рахунки дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном.

Крім того, уточнюються окремі норми для спрощення доступу військовослужбовців до банківських послуг.

НБУ запроваджує спрощений порядок відкриття будь-яких рахунків для військовослужбовців, а не лише поточних рахунків для отримання грошового забезпечення. Також розширюються можливості для користування банківськими послугами військовослужбовцями-нерезидентами, що служать у лавах Збройних Сил України або Національної гвардії України. 

Окремі норми з посилення валютних обмежень запобігатимуть непродуктивному відпливу капіталу з України

Перший напрям – валютний нагляд за граничними строками розрахунків за деякими імпортними операціями.

НБУ заборонив банкам завершувати валютний нагляд за операцією з імпорту товарів у разі повернення нерезидентом імпортеру коштів у гривні з лоро-рахунків банків-нерезидентів.

Другий напрям – перекази іноземної валюти за кордон фізичними особами.

НБУ поширює щомісячний ліміт у розмірі 500 тис. грн на розрахунки за кордоном платіжними картками, відкритими українськими банками до рахунків в іноземній валюті, на операції з такими кодами торговців:

• 7299 “Різні особисті послуги (не визначені в інших категоріях)”;

• 7311 “Рекламні послуги”;

• 7392 “Менеджмент, консалтинг та зв’язки з громадськістю”;

• 7399 “Бізнес послуги (не визначені в інших категоріях)”;

• 8111 “Юридичні послуги та адвокати”;

• 8931 “Бухгалтерські та аудиторські послуги”;

• 8999 “Професійні послуги (не визначені в інших категоріях)”;

• 9399 “Державні послуги (не визначені в інших категоріях)“.

За матеріалами офіційного сайту НБУ