fbpx
[get_banners]

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 06.02.2023 по 13.02.2023 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 17 Feb 2023 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з 06.02.2023 по 13.02.2023 р.

 

Воєнний стан продовжено до 20 травня 2023 року

Воєнний стан продовжено до 20 травня 2023 року

Верховна Рада схвалила проєкти № 8419 та № 8420 про Укази Президента про продовження строків дії воєнного стану та загальної мобілізації.

Дія буде продовжена з 19 лютого 2023 року ще на 90 днів.

 

Закон України “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” № 2915-IX від 07.02.2023 р.

Закон України “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку проведення загальної мобілізації” № 2916-IX від 07.02.2023 р.

 

 


Яку компенсацію можна отримати за працевлаштування безробітних?

Яку компенсацію можна отримати за працевлаштування безробітних?

Кабмін прийняв постанову № 124, якою визначено новий порядок надання компенсацій роботодавцям за працевлаштування окремих категорій зареєстрованих безробітних. 

Документом встановлено такі види компенсацій:

  1. компенсація фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, але не більше подвійного розміру мінімального страхового внеску – за працевлаштування роботодавцем строком не менше ніж на 2 роки за направленням центру зайнятості зареєстрованих безробітних з числа осіб, які мають додаткові гарантії у працевлаштуванні та перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад 1 місяць. Компенсація стосується таких осіб:

один з батьків або особа, яка їх замінює і:

– має на утриманні дитину (дітей) віком до шести років;

– виховує без одного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю;

– утримує без одного з подружжя особу з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) та/або особу з інвалідністю I групи (незалежно від причини інвалідності);

діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування;

особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування;

особи, яким до настання права на пенсію за віком залишилося 10 і менше років;

особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;

учасники бойових дій;

особи, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, після їх звільнення.

Загальна тривалість виплати компенсації становитиме 12 місяців впродовж наступних двох років.

  1. 50% фактичних витрат на оплату праці, але не більше розміру мінімальної заробітної плати – за працевлаштування роботодавцем за направленням центру зайнятості строком не менше ніж на один рік осіб, яким до настання права на пенсію за віком залишилося не більше 5 років, а також осіб, які перебувають у статусі зареєстрованого безробітного понад 1 місяць і належать до таких категорій:

особи з інвалідністю, які не досягли пенсійного віку;

учасники бойових дій.

Загальна тривалість виплати компенсації становитиме 6 місяців впродовж наступного року.

  1. 50% мінімальної заробітної плати за відповідну особу за місяць, за умови якщо роботодавець за направленням центру зайнятості працевлаштовує зареєстрованого безробітного із числа осіб:

віком до 25 років, які сумарно мають страховий стаж не більше 12 місяців;

віком до 35 років – на перше робоче місце;

звільнених із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби – на перше робоче місце після такого звільнення.

Загальна тривалість виплати компенсації становить не більше 6 місяців за умови збереження гарантій зайнятості особи протягом періоду, що перевищує виплати у два рази.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Мінекономіки

 


Як підготовчі дії потрібно зробити для відшкодування збитків внаслідок російської агресії?

Як підготовчі дії потрібно зробити для відшкодування збитків внаслідок російської агресії?

У Фонді держмайна надали рекомендації для бізнесу. Зокрема, суб’єкту господарювання потрібно зробити наступні кроки:

  1. Зібрати докази, а саме: усі можливі документальні підтвердження ушкоджень майна внаслідок агресії – свідчення очевидців, постраждалих, протоколи ДСНС, інформацію про відкриті кримінальні провадження Національної поліції.
  2. Підтвердити володіння майном – довести, що пошкоджене майно перебувало на балансі підприємства ще до повномасштабної агресії. Провести порівняльну інвентаризацію – документувати інформацію про стан майна до та після пошкодження.
  3. Замовити оцінку – звернутися до фахівця, який оцінює майно бізнесу. Показати результати досліджень з попередніх кроків. Він оцінить ушкодження за Методикою оцінки збитків бізнесу внаслідок агресії рф, яку розробила команда ФДМУ спільно з Мінекономіки. За результатами роботи отримати звіт про оцінку збитків.
  4. Пройти рецензування звіту – надіслати звіт на перевірку фахівцям в оцінці майна бізнесу (з 2+ роками досвіду). Вони мають підтвердити відповідність проведеної оцінки згаданій Методиці. Рекомендовано звернутися до професійних спілок оцінювачів. Фонд рецензує та зберігає такі звіти.

Крок 5. Зберегти рецензований звіт та чекати на можливість подати позов проти країни-агресора. Якщо ваш звіт отримає негативну рецензію – вимагати від оцінювача доопрацювати оцінку збитків.

ФДМУ рекомендує постраждалим підприємцям замовити оцінку збитків вже зараз. Що раніше це зробите – то більше доказів збережете для позову проти рф.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Фонду держмайна

 


Як оформити прийняття працівників на роботу у 2023 р.?

Як оформити прийняття працівників на роботу у 2023 р.?

У Держпраці нагадали про основні етапи працевлаштування:

  1. Подання необхідних документів працівником

Відповідно до статті 24 КЗпП при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.

При укладенні трудового договору громадянин, який вперше приймається на роботу, має право вимагати оформлення трудової книжки.

Про бажання працівника вступити в трудові відносини свідчитиме складена ним власноруч і подана роботодавцю заява.

  1. Укладення трудового договору та видання наказу

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця.

Особі, яка переводиться з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Трудовий договір укладається, як правило, у письмовій формі. Додержання письмової форми є обов’язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім;

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

6-1) при укладенні трудового договору про дистанційну роботу або надомну роботу;

6-2) при укладенні трудового договору з нефіксованим робочим часом;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу, як правило, містить назву професії (посади), кваліфікацію, дату початку роботи, умови оплати праці (типова форма такого наказу затверджена наказом Держкомстату від 05.12.2008 № 489). Також у ньому може бути зазначена умова про випробування (стаття 26 КЗпП ).

Як правило, працівник ознайомлюється з наказом про прийняття на роботу під особистий підпис. Після видання наказу про прийняття на роботу роботодавцем на вимогу працівника вноситься до трудової книжки запис про прийняття на роботу.

  1. Інформування працівника про важливі аспекти роботи

До початку роботи роботодавець зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про:

1) місце роботи (інформація про роботодавця, у тому числі його місцезнаходження), трудову функцію, яку зобов’язаний виконувати працівник (посада та перелік посадових обов’язків), дату початку виконання роботи;

2) визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами;

3) права та обов’язки, умови праці;

4) наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору – під підпис;

5) правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку, а також про положення колективного договору (у разі його укладення);

6) проходження інструктажу з охорони праці, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони;

7) організацію професійного навчання працівників (якщо таке навчання передбачено);

8) тривалість щорічної відпустки, умови та розмір оплати праці;

9) процедуру та встановлені КЗпП строки попередження про припинення трудового договору, яких повинні дотримуватися працівник і роботодавець.

  1. Перевірка придатності працівників певних категорій до виконання роботи за станом здоров’я

Згідно із статтею 24 КЗпП забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров’я.

Випадки, коли роботодавець зобов’язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) медичного огляду визначені, зокрема, у статтях 169 (Роботодавець зобов’язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року) та 191 КЗпП (Усі особи молодше вісімнадцяти років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов’язковому медичному оглядові.).

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, і Порядок проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок затверджені постановою КМ від 23.05.2001 № 559, а Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій затверджений наказом МОЗ 21.05.2007 № 246.

  1. Повідомлення органів державної податкової служби про прийняття працівника на роботу

Відповідно до статті 24 КЗпП працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів.

Порядок повідомлення Державної податкової служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту визначено постановою КМ від 17 червня 2015 року № 413.

Необхідно зазначити, що дата подання повідомлення може бути не раніше дати видання наказу про прийняття на роботу, але має передувати даті початку фактичної роботи працівника.

В управлінні Держпраці наголосили, що офіційне оформлення трудових відносин гарантує забезпечення прав і гарантій як роботодавців, так і найманих працівників. За порушення вимог законодавства про працю передбачено адміністративну (стаття 41 КУпАП), кримінальну (стаття 172 КК) та фінансову відповідальність роботодавця (стаття 265 КЗпП).

 

За матеріалами офіційного вебсайту Східного міжрегіонального управління Держпраці

 


Як перевести працівника на іншу роботу під час воєнного стану?

Як перевести працівника на іншу роботу під час воєнного стану?

У Держпраці нагадали відповідні роз’яснення.

Так, у період дії воєнного стану норми частини третьої статті 32 КЗпП та інших законів щодо повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються.

Відповідно до статті 3 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану роботодавець має право перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди.

Для здійснення такого переведення з ініціативи роботодавця мають бути дотримані наступні умови:

– переведення здійснюється виключно для виконання робіт, спрямованих на відвернення або ліквідацію наслідків бойових дій, а також інших обставин, що ставлять або можуть становити загрозу життю чи нормальним життєвим умовам людей;

– переведення не здійснюється в іншу місцевість, на території якої тривають активні бойові дії (для такого переведення необхідна згода працівника);

– оплата праці за виконану роботу не нижче середньої заробітної плати за попередньою роботою.

Таким чином працівники можуть бути попереджені про зміну істотних умов праці відразу після прийняття роботодавцем відповідного рішення про таку зміну, але не пізніше допуску до роботи зі зміненими умовами праці.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Південно-східного міжрегіонального управління Держпраці

 


Чи є первинні документи доказом реальності господарської операції?

Чи є первинні документи доказом реальності господарської операції?

Під час вирішення спору суд наголосив, що наявність первинних документів є обов’язковою, але не єдиною достатньою умовою для формування податкового кредиту та витрат, оскільки виконання зобов`язання за правочином зумовлює складання й інших документів. Формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції.

У цій справі ТОВ звернулось до суду з позовом до територіального управління ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій.

Позивач зазначив, що висновок контролюючого органу в акті перевірки про безтоварний зміст його господарських операцій є безпідставним, оскільки господарські операції мали реальний характер, підтверджуються належним чином оформленими первинними та іншими документами бухгалтерського і податкового обліку, які мають усі обов’язкові для таких документів реквізити.

Суд першої інстанції, відмовив у задоволенні позову і пояснив, що на господарські операції з контрагентами були оформлені окремі первинні документи без їх фактичного виконання для створення видимості реального здійснення операцій та правомірності формування позивачем в податковому обліку сум витрат та податкового кредиту, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Апеляційний адміністративний суд не погодився з рішенням суду першої інстанції та прийняв нову постанову про задоволення позову.

Суд касаційної інстанції скасував постанову суду апеляційної інстанції та залишив в силі рішення суду першої інстанції. Він зазначив, що визнаючи доводи контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій, суд першої інстанції взяв до уваги такі обставини: 

відсутність у зазначених постачальників фізичних, технічних, технологічних умов, кваліфікованого персоналу, об`єктивно необхідних для вчинення господарських операцій з постачання товару на адресу позивача, зокрема, не подання зазначеними суб`єктами господарювання звітності, пов`язаної з використанням трудових ресурсів; 

не підтвердження факту транспортування, навантаження, розвантаження, зберігання, приймання товарів, у зв`язку із відсутністю відповідних документів; 

відсутність сертифікатів якості або паспортів товару; 

за результатами аналізу інформації з ЄРПН придбання вказаними контрагентами-постачальниками товарів та послуг відповідної номенклатури по ланцюгу постачання не встановлено; 

згідно з даними з Єдиного реєстру досудових розслідувань контрагенти фігурують у кримінальних провадженнях.

Формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції, якщо контролюючий орган наводить доводи, які ставлять під сумнів її здійснення, зокрема доводи щодо неможливості здійснення поставок контрагентами з огляду на відсутність у них матеріальних, трудових ресурсів для здійснення підприємницької діяльності та невідповідність при цьому номенклатури придбаних товарів номенклатурі поставлених товарів згідно з даними з ЄРПН; епізодичну або обмежену терміном, на який припадають дати виписування документів на операцію з постачання, фінансову та податкову звітність контрагентів, не відображення у цій звітності відповідних податкових зобов’язань.

 

Постанова Касаційного адміністративного суду ВС від 28 грудня 2022 року у справі № 520/1284/19

 

 

Підбірку підготувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

X