fbpx
[get_banners]

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 05.12.2022 по 12.12.2022 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 13 Dec 2022 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з  05.12.2022 по 12.12.2022 р.

 

У Дії можна отримати витяг по ФОП у тестовому режимі

У Дії можна отримати витяг по ФОП у тестовому режимі

Мінцифри запустило бета-тестування витягу з Єдиного державного реєстру на порталі “Дія”.

Щоб скористатись послугою необхідно перейти за посиланням https://team.diia.gov.ua/

Зазвичай, щоб отримати цей витяг, треба було йти в ЦНАП, сплачувати адмінзбір 120грн та чекати на документ 24 години.

Натомість на порталі Дія можна замовити витяг з ЄДР:

– онлайн – без візитів до держустанов,

– 90 гривень замість 120,

– оплата карткою просто на порталі.

Взяти участь у бета-тесті можуть українці, які:

  1. є або були підприємцями та
  2. мають електронний підпис.

 

За матеріалами вебсторінки Міністерства цифрової трансформації в Telegram

 

 


Чи потрібна ліцензія на продаж глінтвейну?

Чи потрібна ліцензія на продаж глінтвейну?

У ДПС надали відповідні роз’яснення.

Згідно з ч. 20 ст. 15 Закону “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального”, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

При цьому, згідно з пп. 3 пп. 291.5.1 Податкового Кодексу України, платникам єдиного податку заборонено здійснювати діяльність з продажу підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додавання спирту) та столових вин). Тобто, для здійснення такого виду діяльності, платник має перебувати, або перейти на загальну систему оподаткування.

Попри те, що для приготування глінтвейну використовується столове вино, продаж якого може здійснюватися без ліцензії, для реалізації глінтвейну потрібна ліцензія. Оскільки відповідно до ДСТУ 4806-2007 “Вина. Загальні технічні умови” під час виробництва вин виноградних використання цукру води, ароматизаторів та барвників заборонено. Також, п. 23 Правил №854 (Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями) визначено, що під час продажу алкогольних напоїв на розлив у закладах ресторанного господарства забороняється змішувати напої різних видів і марок, крім виготовлення коктейлів. Технологічні, калькуляційні картки на коктейлі погоджуються зі санітарно-епідеміологічною службою, затверджуються керівником підприємства, бухгалтером та скріплюються печаткою.

Таким чином, глінтвейн (навіть виготовлений виключно зі столового вина) не підпадає під визначення столових вин, а є коктейлем.

Оскільки коктейлі не є столовими винами, суб’єкт господарювання, який планує їх виготовляти та здійснювати їх продаж, не може перебувати на єдиному податку і повинен здійснювати таку діяльність за умови наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС в Івано-Франківській області 

 

 


Розширено перелік перевірок, які проводять податківці під час воєнного стану

Розширено перелік перевірок, які проводять податківці під час воєнного стану

З 25 листопада 2022 р. податкові органи мають право на проведення документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.5 та 78.1.12 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Зокрема, цими пунктами встановлені такі підстави для проведення перевірок:

пункт 78.1.5. – платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному пунктом 86.7 статті 86 ПК, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;

пункт 78.1.12 – контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов’язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з’ясування під час перевірки питань, що повинні бути з’ясовані під час перевірки для винесення об’єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Мораторій на проведення документальних перевірок із зазначених підстав встановлено ще з 18 березня 2020 року у зв’язку із запровадженням Урядом на всій території України карантинних обмежень, спричинених коронавірусною хворобою (COVID-19).

У ГУ ДПС у Львівській області наголосили, що зміни прийняті для можливості реалізації права платників податків на повноцінний, об’єктивний розгляд скарг (заперечень) та дослідження обставин, що не були досліджені під час оскаржуваної перевірки, і прийняття об’єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог чинного законодавства України за результатами перевірки ДПС документів, обов’язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної територіальними органами ДПС.

 

Закон України від 03 листопада 2022 року № 2719-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу”

 


Які вимоги встановлені для ЗЕД-розрахунків ФОП?

Які вимоги встановлені для ЗЕД-розрахунків ФОП?

У ДПС наголосили, що фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність (ЗЕД), якщо вони зареєстровані як підприємці згідно з чинним законодавством України.

Резиденти з урахуванням обмежень, визначених Законом “Про валюту та валютні операції” та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається НБУ.

Постановою НБУ від 02 січня 2019 року № 5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, яке визначає заходи захисту, запроваджені НБУ, порядок їх застосування, а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті. Відповідно до якого розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.

Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

При цьому термін «товар» вживається у значенні, визначеному Законом України № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність». Тобто, товар – це будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі).

Виходячи із зазначеного, чинним законодавством не заборонено фізичним особам – резидентам відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.

Водночас кошти за операціями суб’єктів господарювання – резидентів, зокрема, з експорту товарів (послуг), підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Львівській області

 


Як уникнути відповідальності за нестворення Z-звітів через відсутність електроенергії?

Як уникнути відповідальності за нестворення Z-звітів через відсутність електроенергії?

У ДПС пояснили, чи нестимуть суб’єкти господарювання відповідальність за нестворення (несвоєчасне створення) щоденних Z-звітів на РРО або ПРРО з причини відключення електроенергії під час дії воєнного стану.

Згідно з пунктом 9 ст. 3 Закону про РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) зобов’язані щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) або ПРРО фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, а також посадові особи уповноважених банків, небанківських фінансових установ та суб’єктів господарювання, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або отримали відповідні ліцензії Національного банку, за порушення вимог Закону про РРО притягуються контролюючими органами до адміністративної відповідальності.

Водночас податківці підкреслили, що у випадку не створення (несвоєчасного створення) щоденних Z-звітів на РРО або ПРРО, з причин потенційного/аварійного відключення електроенергії, суб’єкти господарювання не нестимуть відповідальності за умови підтвердження такого факту належними доказами, зокрема інформацією, розміщеною на вебпорталах енергопостачальних компаній, про відключення електроенергії у відповідній місцевості чи неможливості її постачання через пошкодження енергетичних мереж тощо.

Однак у разі неможливості підтвердження, що такі порушення вчинені внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору), посадові особи суб’єктів господарювання та особи, які здійснюють розрахункові операції, нестимуть адміністративну відповідальність, встановлену ст. 155 прим. 1 КУпАП.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Державної податкової служби України – Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс 

 


Що врахувати при оформленні на роботу особи з інвалідністю?

Що врахувати при оформленні на роботу особи з інвалідністю?

У Держпраці наголосили на основних моментах у трудових договорах з особами з інвалідністю, а також пільгах, гарантіях, які для них встановлені.

  1. Для укладення трудового договору особа з інвалідністю повинна подати, крім загальноприйнятих (паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку; документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію)), наступні документи:

– довідка МСЕК;

– виписка з акта огляду МСЕК (роботодавцеві залишають їх копії). У цих документах вказується причина інвалідності, група і строк інвалідності та висновки комісії про умови та характер праці особи з інвалідністю;

– індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю (обов’язкова для виконання всіма роботодавцями);

  1. інвалідність є поважною причиною для дострокового розірвання трудового договору, укладеного на визначений строк (ч. 1 ст. 39 КЗпП);
  2. законодавством передбачено додаткові гарантії для осіб з інвалідністю, а саме:

– за працівниками, які втратили працездатність у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, зберігаються місце роботи (посада) та середня заробітна плата на весь період до відновлення працездатності;

– за бажанням працівника-особи з інвалідністю або за вимогами його індивідуальної програми реабілітації, йому може встановлюватися режим роботи на умовах неповного робочого дня (неповного робочого тижня) та пільгові умови праці (стаття 172 КЗпП);

  1. на відміну від звичайних працівників, працівники-особи з інвалідністю, які після прийняття на роботу не відпрацювали перших 6 місяців, можуть скористатися своїм правом оформити щорічну оплачувану відпустку повної тривалості ще до настання шестимісячного терміну їхньої безперервної роботи на цьому підприємстві (п. 2 ч. 7 ст. 10 Закону “Про відпустки”);
  2. працівники-особи з інвалідністю, які вже тривалий час працюють на підприємстві, за своїм бажанням мають право піти у щорічну відпустку у зручний для них час (ч. 13 статті 10 Закону “Про відпустки”);
  3. Тривалість щорічної основної відпустки для працівників-осіб з інвалідністю складає:

– для осіб з інвалідністю I і II груп – 30 календарних днів;

– для осіб з інвалідністю III групи – 26 календарних днів (ч. 7 ст. 6 Закону “Про відпустки”);

  1. Відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до 30 календарних днів щорічно надається особам з інвалідністю III групи, тривалістю до 60 календарних днів щорічно – особа з інвалідністю I та II груп (п. 6, 7 ч. 1 ст. 25 Закону  “Про відпустки”);
  2. до роботи в нічний час, та до надурочних робіт особи з інвалідністю можуть залучатись лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить рекомендаціям МСЕК (ч. 3 ст. 12 Закону “Про охорону праці”);
  3. за бажанням працівника-особу з інвалідністю роботодавець може перевести його на легшу роботу. Таке переведення можливе за умови, якщо інвалідність працівника настала за інших обставин, аніж внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання. Переведення на легшу роботу працівника-особу з інвалідністю відбувається на конкретно визначений та узгоджений із роботодавцем термін або без обмеження такого терміну з дотриманням рекомендацій МСЕК. Водночас, переведення на легшу роботу може впливати на нижчу оплату. Однак, за працівником, переведеним на легшу роботу, протягом двох тижнів з дня переведення зберігатиметься попередній середній заробіток. В деяких передбачених законодавством випадках на весь час виконання нижчеоплачуваної роботи може зберігатися попередня середня заробітна плата працівника або надаватися матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (ст. 170 КЗпП);
  4. у випадках, передбачених законодавством, на роботодавця покладено обов’язок організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до медичних рекомендацій, встановити на їх прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці (статті 172 КЗпП).

 

За матеріалами офіційного вебсайту Східного міжрегіонального управління Держпраці

 

Підбірку підготувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

X