fbpx

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 05.09.2022 по 13.09.2022 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 13 Sep 2022 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з 05.09.2022 по 13.09.2022 р.

 

Військовий облік жінок відтерміновано

Військовий облік жінок відтерміновано

У Міноборони прийняли зміни, згідно з якими відтерміновано строки взяття жінок відповідних професій/спеціальностей на військовий облік ще на рік – до 1 жовтня 2023 року.

Відповідний наказ міністр оборони Олексій Резніков підписав 6 вересня, проте цей документ ще не зареєстровано в Мін’юсті.

Також у ВРУ доопрацьовують зміни до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Заступниця міністра оборони Ганна Маляр нагадала, що норма про обов’язкову постановку жінок відповідних професій/спеціальностей на військовий облік регулюється саме законом. «Так, цей наказ не змінює норм чинного законодавства, але він дозволить Комітету, а потім і парламенту в цілому, доопрацювати і внести зміни до законодавства, аби врегулювати це питання. Ми ж, в межах своїх повноважень, можемо лише відтермінувати строки. Тож, ще на рік – до 1 жовтня 2023, їх відтерміновано, а за цей час парламентарі зможуть на законодавчому рівні встановити, що військовий облік жінок відповідних професій/спеціальностей є виключно добровільним. Робота в комітеті Верховної Ради активно продовжується. Ніяких обмежень для жінок не існує», – пояснила Ганна Маляр.

Вона додала, що після прийняття відповідних змін до законодавства щодо виключно добровільного взяття на військовий облік жінок, необхідності знов і знов відтерміновувати строки наказами Міноборони більше не буде.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства оборони України

 

 


Продовжено відстрочку від мобілізації для заброньованих працівників

Продовжено відстрочку від мобілізації для заброньованих працівників

Кабмін 07 вересня ухвалив постанову, яка передбачає можливість продовження на два місяці чинних відстрочок від призову на військову службу для військовозобов’язаних під час мобілізації та на воєнний час. 

Зокрема, йдеться про відстрочки, надані рішеннями Міністерства економіки в березні – квітні, термін дії яких спливає у вересні – жовтні цього року. Рішення щодо продовження відстрочки на строк до двох місяців може бути прийнято Мінекономіки лише один раз.

«Цього та наступного місяця одномоментно спливають терміни відстрочок, наданих тисячам фахівців після початку широкомасштабної агресії, що може нести загрозу стабільній роботі державного та економічного сектору. Сьогоднішнє рішення Уряду дозволяє забезпечити сталу та ефективну роботу органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств та організацій, які нині працюють на перемогу в тилу», – зазначила Перший віцепремєр-міністр України – міністр економіки Юлія Свириденко.

Крім того, постанова передбачає, що витяг з наказу Мінекономіки про відстрочку від призову військовозобов’язаному працівнику може надавати та візувати підприємство, установа чи організація, де він працює. 

 

За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства економіки України

 

 


Резидент Дія Сіті не може бути платником ЄП 3 групи за ставкою 2% 

Резидент Дія Сіті не може бути платником ЄП 3 групи за ставкою 2% 

Відповідні роз’яснення надали у ДПС.

Зокрема, згідно пп. 10 пп. 298.2.3 ПКУ платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі набуття платником податку статусу резидента Дія Сіті – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому платник податку набув статус резидента Дія Сіті.

Тому резидент Дія Сіті (юридична особа), який є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах, не може обрати третю групу платника єдиного податку з особливостями оподаткування на період дії воєнного стану в Україні. 

 

За матеріалами Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу ДПС (категорія 108.01.01)

 

 


Що робити продавцю алкогольних напоїв, якщо вийшов з ладу основний РРО?

Що робити продавцю алкогольних напоїв, якщо вийшов з ладу основний РРО?

У ДПС поінформували, що суб’єкти господарювання при реалізації алкогольних напоїв можуть використовувати резервний РРО на період виходу з ладу основного.

Водночас, оскільки у додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єктом господарювання вказується перелік основних РРО, то у разі застосування резервного РРО, такому суб’єкту необхідно подати заяву у довільній формі на переоформлення ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями із зазначенням відповідних реквізитів резервного РРО (модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення).

 

За матеріалами Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу ДПС  (категорія 113.03)

 

 


ДПС перевіряє дотримання строків розрахунків у сфері ЗЕД

ДПС перевіряє дотримання строків розрахунків у сфері ЗЕД

У ДПС поінформували, що станом на 01.08.2022 р. відпрацьовано вже 1157 повідомлень банків про порушення низкою суб’єктів господарювання строків розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.

Податківці поновили позапланові перевірки та розпочали нові щодо платників податків, по яких отримано інформацію про порушення граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями. Це передбачено законом від 12 травня 2022 року № 2260-IX.

Основним питанням валютного нагляду в Державній податковій службі України залишається організація і проведення документальних перевірок з питань дотримання граничних строків розрахунків за здійсненими зовнішньоекономічними операціями, у тому числі і на підставі отриманих від НБУ повідомлень про порушення суб’єктами господарювання граничних строків розрахунків у сфері ЗЕД.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ДПС України

 

 


За якими мобілізованими працівниками потрібно зберігати середній заробіток?

За якими мобілізованими працівниками потрібно зберігати середній заробіток?

Із 19.07.2022 року діють зміни до ст. 119 КЗпП, за якими скасували збереження середнього заробітку мобілізованим працівникам. 

Водночас добровольцям тероборони слід зберігати середній заробіток на підставі п. 3 контракту добровольця територіальної оборони, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 07.03.2022 р. № 84.

Крім того, Мінекономіки у листі від 16.08.2022 р. № 4711-06/59141-07 нагадало, що за педагогічними та науково-педагогічними працівниками у разі проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, зберігається попередній середній заробіток. Відповідна норма закріплена у ч. 2 ст. 57 Закон України “Про освіту” від 05.09.2017 р. № 2145-VIII.

На цей час відповідних змін до цього Закону щодо припинення збереження попереднього середнього заробітку працівникам, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період не внесено.

Тож за педагогічними та науково-педагогічними працівниками зберігається середній заробіток, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

 

Лист Мінекономіки від 16.08.2022 р. № 4711-06/59141-07 “Щодо виключення норми щодо збереження роботодавцем середнього заробітку мобілізованим працівникам”

 

 


У яких випадках можна розірвати трудовий договір із нефіксованим робочим часом?

У яких випадках можна розірвати трудовий договір із нефіксованим робочим часом?

У Держпраці пояснили, коли може бути розірваний трудовий договір із нефіксованим робочим часом.

Так, підстави для припинення трудових відносин визначені статтями 36, 38, 39, 40 і 41 Кодексу законів про працю України.

Крім зазначених підстав, у трудовому договорі з нефіксованим робочим часом можуть встановлюватися додаткові умови для його припинення, які повинні бути пов’язані зі здібностями чи поведінкою працівника або іншими причинами економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ Держпраці у Запорізькій області

 

 


Роботодавець може надати працівнику щорічну відпустку за минулі роки в період воєнного стану

Роботодавець може надати працівнику щорічну відпустку за минулі роки в період воєнного стану

У Держпраці пояснили, що в період воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки (абз. 3 ч. 1 ст. 12 Закону № 2136).

Водночас норми ч. 7 ст. 79, ч. 5 ст. 80 КЗпП та ч. 5 ст. 11, ч. 2 ст. 12 Закону України “Про відпустки” у період дії воєнного стану не застосовують.

Роботодавець в період війни може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

Тож виходить, що роботодавець на свій розсуд може надати працівнику в умовах воєнного стану невикористані дні щорічної відпустки за попередні роки, але це його право, а не обов’язок.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Східного міжрегіонального управління Держпраці

 

 


Яка процедура встановлення невідповідності роботи та стану здоров’я особи з інвалідністю?

Яка процедура встановлення невідповідності роботи та стану здоров’я особи з інвалідністю?

Підприємства, в яких працюють особи з інвалідністю, зобов’язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії (далі – МСЕК) та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників. Цього вимагає ст. 12 Закону України «Про охорону праці».

Аби встановити факт виявленння невідповідності особи з інвалідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я, роботодавець повинен:

  1. Керуватися довідкою до акта огляду МСЕК, на зворотній стороні якої зазначають висновок про умови та характер праці, а також індивідуальною реабілітаційною програмою особи з інвалідністю, копію якої надсилає МСЕК на адресу підприємства за місцем роботи працівника – особи з інвалідністю.
  2. Якщо визначена індивідуальна реабілітаційна програма особи з інвалідністю, роботодавець зобов’язаний здійснити трудову реабілітацію такої особи. Тобто, роботодавець зобов’язаний організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування особи з інвалідністю відповідно до медичних рекомендацій МСЕК, встановити на її прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці (ст. 172 КЗпП).

Комісія МСЕК в «Індивідуальній програмі реабілітації особи з інвалідністю» повинна зазначити, що робота на відповідній посаді не шкодить здоров’ю. До того ж треба надати комісії МСЕК результати лабораторно-інструментальних досліджень факторів трудового процесу (важкості та напруженості праці).

 

За матеріалами офіційного вебсайту Управління Держпраці в Івано-Франківській області

 


Чи відповідає платник податків за внесення контрагентом недостовірних даних до первинних документів?

Чи відповідає платник податків за внесення контрагентом недостовірних даних до первинних документів?

При розгляді справи суд зазначив, що якщо інша особа внесла до документа відомості щодо учасника господарської операції, який має дефекти правового статусу, то добросовісний платник податків, який скористався відповідним документом для підтвердження даних свого податкового обліку, не може зазнавати жодних негативних наслідків у тому разі, якщо інші обставини, зазначені в первинному документі, зокрема рух відповідних активів, мали місце. При цьому має враховуватися реальна можливість платника податків пересвідчитися в тому, чи були достовірними відомості, внесені до первинного документа його контрагентом (постанова ВСУ від 7 липня 2022 року у справі № 160/3364/19).

У цій справі Товариство звернулося з позовом до податкового органу про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. 

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив. Апеляційний суд скасував це рішення, а позов задовольнив. Суд дійшов висновку про реальність господарських операцій між позивачем й іншими товариствами, за наслідками яких сформовано спірний податковий кредит.

Верховний Суд пояснив, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Будь-який документ, виданий від імені суб’єкта господарювання (платника податків), який не був позбавлений відповідного статусу на час його складення, має силу первинного документа. Такий документ згідно зі ст. 44 ПК України і ст. 9 Закону про бухоблік підтверджує дані податкового обліку суб’єкта господарювання та/або його контрагентів у тому разі, якщо містить низку реквізитів, як-от достовірні дані про фактично здійснену господарську операцію та її економічну суть; особистий підпис чи інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Верховний Суд зауважив, що факт використання первинних документів із недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів і використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності. Мають бути докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їхньому змісті.

Верховний Суд погодився з висновком апеляційного суду про скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позову.

 

За матеріалами порталу Судова влада України

 

Підбірку підготувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X