fbpx
[get_banners]

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 05.05.2021 по 11.05.2021 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 14 May 2021 Tags:

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з  05.05.2021 по 11.05.2021 р.

 

Як захистити свої авторські права на фото в Інтернеті?Як захистити свої авторські права на фото в Інтернеті?

Часто в мережі Інтернет зловживають незаконним розміщенням фотографій. 

Фотографія – об’єкт авторського права, що охороняється законом, і використання її без згоди автора є порушенням законодавства про авторське право та майнового авторського права.

При розміщенні фото в Інтернеті помилково думати, що:

– якщо фотозображення викладено в мережу Інтернет, автор такого зображення автоматично надає дозвіл на його вільне використання;

– якщо фотозображення розміщено в соціальних мережах його вважають об’єктом, який можна використовувати для будь-яких цілей та без будь-яких обмежень;

– якщо під фотозображенням немає інформації про автора, то на це фото не розповсюджується авторське право і його можливо вільно використовувати;

– якщо ви скористалися допомогою фотографа, який зробив фото і передав вам зображення, то це є передача виключних авторських прав на ці твори.

Яких негативних наслідків можна чекати?

Відповідальність за порушення авторських прав може бути цивільно-правовою, адміністративною та кримінальною.

В межах цивільно-правової відповідальності автор твору (фотографії) має право на грошову компенсацію за неправомірне використання твору. Автор також може розраховувати на відшкодування моральної шкоди, упущеної вигоди або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторських прав.

До адміністративної відповідальності порушники можуть притягатися за незаконне використання об’єкта права інтелектуальної власності, привласнення авторства на такий об’єкт або інше умисне порушення прав на об’єкт права інтелектуальної власності. Санкція: штраф 170-3400 грн з конфіскацією незаконно виготовленої продукції, а також обладнання і матеріалів, призначених для її виготовлення (стаття 51-2 КУпАП).

Кримінальна відповідальність передбачена за незаконне відтворення, розповсюдження творів мистецтва або інше умисне порушення авторського права, якщо воно заподіяло шкоду в значному розмірі. Санкція: штраф від 3400 грн, позбавлення волі на термін до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до трьох років або без такого (стаття 176 Кримінального кодексу).

Захистити свої авторські права на фотозображення в мережі Інтернет можна шляхом:

– подання позову до суду за захистом свого права інтелектуальної власності;

– позасудовий порядок реагування – звернення з вимогою про припинення протиправних дій, вимоги щодо блокування сайту.

Під час захисту авторського права на фотографії будь-яка світлина вважається об’єктом авторського прав і підпадає під охоронювані законом об’єкти авторського права. Лише у випадках, коли буде доведено, що фотографія зроблена автоматичними пристроями без використання творчої праці людини (наприклад, кадри з відеофіксації камер зовнішнього спостереження) суд може визнати, що в такому разі фотографія не є об’єктом авторського права.

В разі виявлення порушень авторського права ефективним може бути досудовий порядок врегулювання спору: автор має право звернутися із заявою про припинення порушення до власника вебсайту та вебсторінки, на яких розміщені фотозображення без згоди автора.

Власник вебсайту не пізніше 48 годин з моменту отримання такої заяви зобов’язаний унеможливити доступ до фотозображення, щодо якої подано заяву, та надати заявнику інформацію про вжиті заходи.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Центру з надання безоплатної правової допомоги

 

 


Чи є доходом ФОПа проценти від залишку коштів на рахунку?Чи є доходом ФОПа проценти від залишку коштів на рахунку?

 

У ДПС надали роз’яснення з цього питання. 

Зокрема, дохід у вигляді процентів, нарахований на залишок коштів поточного банківського рахунку, відкритого для провадження підприємницької діяльності, не включається до доходу ФОП, оскільки отриманий не від його підприємницької діяльності. 

Проте такий дохід підлягає оподаткуванню за загальними правилами, встановленими ПКУ для фізичних осіб.

Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування.

Відповідно до п. 177.2 ст. 177 ПКУ об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такого ФОП.

Пасивні доходи – це доходи, отримані у вигляді, зокрема, процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інших процентів (у тому числі дисконтних доходів).

До складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі – підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме:

– виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків;

– виручка в натуральній (негрошовій формі);

– суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.

Тобто дохід у вигляді процентів, нарахований на залишок коштів поточного банківського рахунку, відкритого для провадження підприємницької діяльності, не включається до доходу фізичної особи – підприємця, оскільки отриманий не від його підприємницької діяльності.

Однак, такий дохід підлягає оподаткуванню за загальними правилами, встановленими ПКУ для фізичних осіб (ПДФО та ВЗ).

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Волинській області

 

 


Мінфін надав роз’яснення з окремих питань звільнення від ПДВ IT-індустрії Мінфін надав роз’яснення з окремих питань звільнення від ПДВ IT-індустрії 

Мінфін затвердив Узагальнюючу податкову консультацію з деяких питань оподаткування ПДВ операцій з постачання програмної продукції.

Зокрема, пунктом 26-1 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції та операції з програмною продукцією, плата за які не вважається роялті. 

Щодо цього положення у консультації надано відповіді на запитання:

  1. Чи звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання програмної продукції, до складу вартості якої входять послуги з її технічної підтримки?

Згідно з абзацом п’ятим пункту 26-1 підрозділу 2 розділу XX Кодексу до програмної продукції, яка звільняється від оподаткування податком на додану вартість, відносяться будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу.

Якщо операції з постачання послуг із технічної підтримки програмної продукції, зокрема встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків, включаються (є складовою частиною постачання такої продукції) до вартості програмної продукції, в тому числі до вартості змін, оновлень, доповнень та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм, прав на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу, то такі операції звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

  1. Чи звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання технічної підтримки програмної продукції, яка не входить до складу вартості такої програмної продукції?

Якщо операції з технічної підтримки програмної продукції включають будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення, включаючи усунення недоліків та виправлення помилок, та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу, з одночасним постачанням за одну вартість послуг із встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків, консультування щодо користування програмною продукцією, то такі операції звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Послуги з технічної підтримки програмної продукції, які передбачають виключно постачання послуг із встановлення, налаштування, тестування, виявлення та усунення недоліків, консультування щодо користування програмною продукцією, які не передбачають внесення будь-яких змін до програмної продукції, та вартість яких не включає зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм, а також право (права) на отримання таких змін, оновлень, додатків, доповнень та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм протягом певного періоду часу, оподатковуються податком на додану вартість на загальних підставах.

 

Наказ Міністерства фінансів України від 27 квітня 2021 року № 238 “Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації з деяких питань оподаткування податком на додану вартість”

 


Які трудові гарантії надаються неповнолітнім працівникам?Які трудові гарантії надаються неповнолітнім працівникам?

У Держпраці пояснили, на що слід звернути увагу при оформленні трудових відносин з неповнолітньою особою.

  1. Вік

Вік, з якого допускається прийняття дитини на роботу, становить 16 років. 

Діти, які досягли 15-річного віку, можуть прийматися на роботу, що не завдає шкоди їх здоров’ю і навчанню, за згодою одного з батьків або особи, яка замінює батьків.

  1. Медогляди

Неповнолітній обов’язково повинен пройти медичне обстеження і надати роботодавцю медичний висновок про відсутність протипоказань для участі у трудовій діяльності. Надалі неповнолітній повинен проходити щорічно обов’язковий профілактичний медичний огляд до досягнення 21- річного віку (стаття 191 КЗпП).

  1. Форма трудового договору

Трудовий договір з неповнолітньою особою обов’язково укладається в письмовій формі. Особа, яка не досягла 16 років і не має паспорта, повинна надати роботодавцю свідоцтво про народження.

  1. Вимоги до роботи

Неповнолітнім при прийомі на роботу, відповідно до вимог статті 26 КЗпП, випробувальний термін не встановлюється. 

Також повинен вестись відповідний облік неповнолітніх працівників, в якому вказується дата їх народження. 

Вимогами статті 51 КЗпП для неповнолітніх працівників встановлена скорочена тривалість робочого часу:

– особам від 16 до 18 років – до 36 годин на тиждень (включно);

– особам від 15 до 16 років – до 24 годин на тиждень (включно);

– учні віком від 14 до 15 років, які працюють під час канікул, можуть працювати не більше 24 годин на тиждень.

При укладанні трудового договору слід звернути увагу, що роботи для неповнолітніх не повинні бути пов’язані з небезпечними і шкідливими умовами праці, заборонені важкі і підземні роботи. Статті 43 та 52 Конституції також передбачають, що використання праці неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров’я роботах забороняється, а експлуатація дитини переслідується Законом.

  1. Заробітна плата

Заробітна плата працівникам молодше 18 років, відповідно до статті 194 КЗпП, при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи, відрядні оплачуються за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою за тарифною ставкою за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників. Для неповнолітніх працівників, котрі не досягли вісімнадцятирічного віку, тривалість щорічної основної відпустки становить 31 календарний день.

  1. Відпустки

Щорічна основна відпустка повної тривалості надається неповнолітньому працівникові за його бажанням у зручний для нього час. Згідно зі статтею 195 КЗпП України та статтею 10 Закону «Про відпустки» неповнолітньому працівникові може надаватися щорічна відпустка повної тривалості в перший рік його роботи на підприємстві, навіть якщо він ще не відпрацював шість безперервних місяців на цьому підприємстві. Для цього неповнолітньому працівникові потрібно лише подати заяву.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ Держпраці у Дніпропетровській області

 


При прийнятті на роботу обов’язково подається військовий квитокПри прийнятті на роботу обов’язково подається військовий квиток

23 квітня набув чинності Закон, який вносить до Кодекс законів про працю України.

Документ встановлює наступні вимоги:

  1. Щодо пакету документів при прийнятті на роботу

При укладенні трудового договору потрібно надати військово-обліковий документ (для призовників – посвідчення про приписку до призовної дільниці; для військовозобов’язаних та резервістів – військовий квиток або тимчасове посвідчення (пункт 16 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних).

  1. Розширено перелік осіб, які мають переважне право залишитися на роботі при скороченні. 

Резервісти, які проходили службу за призовом в особливий період, отримали переважне право залишитися на роботі при вивільненні працівників,  у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці. (п. 9 ч. 2 ст. 42 КЗпПУ). Але необхідно перевіряти, чи має резервіст статус учасника бойових дій, адже це теж критерій переважного права (п. 5 ч. 2 ст. 42 КЗпПУ).

  1. Право на щорічну відпустку повної тривалості у перший рік роботи. 

Резервіст зможе за бажанням отримати  щорічну відпустку повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на підприємстві.

Але таку пільгу матиме тільки державний службовець і працівник, що вже відслужив за призовом резервістів і був прийнятий на роботу упродовж трьох місяців після звільнення зі військової або альтернативної служби, не враховуючи часу переїзду до місця проживання (п. 5 ч. 7 ст. 10 Закону України «Про відпустки»).

  1. Введено нову категорію квот для працівників, які відслужили за призовом резервістів. Державних службовців і працівників, які відслужили за призовом резервістів, зараховують у квоту для працевлаштування.
  2. Громадянам України віком від 15 до 28 років, зокрема резервістам, які пройшли військову службу за призовом в особливий період, надається перше робоче місце на строк не менше двох років (ст. 197 КЗпПУ).

 

Закон № 1357-ІХ від 30.03.2021 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку»

 

 


Батьки матимуть право на відпустку для догляду за дитиною Батьки матимуть право на відпустку для догляду за дитиною 

Набув чинності Закон, який надає батькові право на відпустку для догляду за дитиною.

Закон запроваджує новий вид відпустки – одноразова відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів, що оплачується коштом роботодавця.

Раніше така відпустка батькові дитини, бабусі, дідусю чи іншим родичам, які фактично доглядають за дитиною, надавалася на підставі довідки з місця роботи або навчання матері про те, що вона вийшла на роботу до закінчення терміну її декрету, тобто лише мати могла делегувати право на декрет іншим. Через це у випадках, коли мати дитини є, наприклад, самозайнятою особою або ФОПом, батько теж не міг скористатися відпусткою для догляду за дитиною.

Прийнятими змінами зрівняно право батька чи інших родичів на відпустку для догляду за дитиною.  Така відпустка надаватиметься комусь одному:

– чоловіку, дружина якого народила дитину;

– батькові дитини, якщо він не одружений з матір’ю дитини, але проживає спільно;

– бабусі або діду, або іншому повнолітньому родичеві дитини, який фактично доглядає за нею.

Законом також визначено відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку як рівне право кожного з батьків.

Також встановлено право працівників обох статей, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, на додаткову відпустку. 

 

Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення рівних можливостей матері та батька у догляді за дитиною» № 1401-ІХ від 15.04.2021 р.

 

 

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

X