Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 04.07.2024 по 12.07.2024 р.
Які ліцензії та дозволи можна оформити онлайн через єДозвіл?
У Мінекономіки повідомили, що підприємці зможуть отримувати ліцензії та дозвільні документи в електронній формі. Рішення про запуск експериментального проєкту із запровадження Єдиної державної електронної системи дозвільних документів (єДозвіл) Уряд ухвалив на засіданні 5 липня 2024 року.
Експериментальний проєкт передбачає цифровізацію повного циклу процедур видачі дозвільних документів. Підприємці, які долучаться до участі в проєкті матимуть змогу, зокрема:
– подавати заяви та відповідні документи в електронній формі на отримання, відновлення, зупинення чи анулювання ліцензій, розширення чи звуження господарської діяльності і т.ін.;
– інформувати про зміни в документах та відомостях, які долучалися до заяви;
– створювати та подавати декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці;
– отримувати інформацію про стан чи результати розгляду електронних документів;
– сплачувати за надання адмінпослуг;
– скаржитись на дії (бездіяльність) органу ліцензування щодо порушення ним вимог законодавства у сфері ліцензування.
Подані в єДозвіл заяви та документи автоматично перевірятимуться засобами електронної системи за спеціальним алгоритмом. За результатами перевірки система визначить рівень ризику та обере тип процедури реєстрації електронних документів. Якщо ризик визначено як низький, реєстрація відбувається автоматично. В іншому випадку, до перевірки поданої інформації долучаються представники відповідних державних органів. Рішення про видачу ліцензії вони мають ухвалити протягом 10 днів.
Важливо, що єДозвіл взаємодіятиме з електронними інформаційно-комунікаційними системами держорганів, а замовлення послуг буде здійснюватися через Єдиний державний веб-портал електронних послуг. Отже, від бізнесу не вимагатимуть документи, які містяться в цих системах.
На першому етапі експериментального проєкту надаватимуться наступні послуги:
– ліцензія на провадження господарської діяльності з туроператорської діяльності;
– ліцензія на провадження господарської діяльності з ветеринарної практики;
– ліцензія на провадження господарської діяльності з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів;
– ліцензія на провадження освітньої діяльності за рівнем дошкільної освіти;
– декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці.
Наприкінці липня через єДозвіл можна буде подати декларацію з охорони праці. У вересні планується запустити послугу з отримання ліцензії на ветеринарну діяльність. Інші послуги заплановано запустити з жовтня 2024 року.
За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства економіки України
Оновлено процедуру формування повісток
У Міноборони повідомили, що відтепер ТЦК зможуть формувати повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, що суттєво спрощує та прискорює процедуру..
Раніше операторам ТЦК доводилося вручну виписувати повістки, що займало багато часу та ресурсів. Тепер цей процес стає централізованим: повістки можна сформувати та роздрукувати за допомогою реєстру Оберіг. Також оператори ТЦК зможуть підписувати повістки за допомогою кваліфікованого електронного підпису.
Ці нововведення дозволять зменшити паперове навантаження на ТЦК та оптимізувати процеси військового обліку, підвищивши їхню ефективність.
Варто зазначити, що спосіб оповіщення військовозобовʼязаних не змінився – повістки й надалі будуть вручатися особисто або надсилатися засобами пошти.
За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства оборони України
Змінено граничні строки розрахунків для деяких експортно-імпортних операцій
НБУ прийняло рішення про наступне:
- скасування граничних строків розрахунків для товарів військового і подвійного використання та обладнання, що імпортуються виконавцями державних контрактів з оборонних закупівель. Ці зміни стосуються й імпорту відповідних товарів та обладнання з метою створення та/або розширення виробничих потужностей для виготовлення товарів оборонного призначення в межах виконання таких контрактів із державними замовниками. Передбачено, що виконавці державних контрактів мають бути включені до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів);
- збільшено з 90 до 120 днів граничні строки розрахунків за операціями з експорту деяких видів аграрної продукції, здійснених з 12 липня 2024 року. Йдеться про товари, що класифікуються за такими кодами згідно з УКТЗЕД: 1001 (пшениця), 1002 (жито), 1003 (ячмінь), 1004 (овес), 1005 (кукурудза), 1201 (соя), 1205 (ріпак), 1206 00 (соняшник), 1507 (олія соєва), 1512 (олія соняшникова), 1514 (олія ріпакова) та 2306 (макуха).
Водночас граничні строки розрахунків за операціями з експорту окремих видів аграрної продукції залишатимуться на 60 днів меншими, ніж для всіх інших товарів вітчизняного експорту (180 днів). Це і надалі сприятиме поліпшенню дисципліни своєчасного повернення валютної виручки в Україну в агросекторі.
Зазначені зміни ухвалені постановою Правління Національного банку України від 09 липня 2024 року № 84 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року № 67”, що набирає чинності з 11 липня 2024 року.
Довідково:
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту деяких товарів агровиробництва становитимуть:
– 120 календарних днів – для операцій, що здійснюються з 12 липня 2024 року;
– 90 календарних днів – для операцій, здійснених з 11 листопада 2023 року до 11 липня 2024 року включно.
За матеріалами офіційного вебсайту Національного банку України
НБУ знову послабив валютні обмеження
З 11 липня 2024 року діють такі зміни:
- надано змогу вітчизняному бізнесу відшкодовувати нерезидентам витрати, понесені через їхню участь у наданні зовнішнього кредиту українському позичальнику. Умовою для проведення такої операції є те, що гарантом, поручителем чи страховиком зовнішнього кредиту має бути іноземне експортно-кредитне агентство чи іноземна держава або ж гарантом чи поручителем за таким зобов’язанням є міжнародна фінансова організація (МФО). Такі зміни розширять можливості українських компаній залучати нові зовнішні кредити та позики;
- дозволено переказувати кошти на користь іноземних компаній, до складу акціонерів яких входить іноземна держава, для сплати страхових платежів за договорами, що передбачають покриття воєнних ризиків на території України. Це стане важливим сигналом для інвесторів та донорів щодо можливості зменшити свої інвестиційні ризики в Україні в умовах повномасштабного вторгнення рф;
- забезпечено можливість резидентів переказувати кошти за наданими ними гарантіями чи поруками, що забезпечують виконання зобов’язань резидентів-позичальників за зовнішніми кредитами та позиками (за умови, якщо такі платежі резидента-позичальника дозволені Постановою №18). Це позитивно вплине на зацікавленість іноземних кредиторів у відновленні кредитної підтримки приватних позичальників з України;
- унормовано можливість резидентів-позичальників купувати іноземну валюту для її резервування за кредитним договором з МФО, що збільшить підтримку українського бізнесу з боку МФО;
- розширено перелік товарів оборонного призначення, які мають змогу купувати за кордоном фізичні особи-волонтери. До зазначеного переліку будуть додані комплектуючі для БПЛА (коди УКТЗЕД – 8407, 8526, 8529, 8537, 8542, 8543, 8807, 9004, 9013-9015, 9027), а також термоковдри та термогрілки (коди УКТЗЕД – 2915, 3824, 3920).
Зокрема, фізичні особи з 4 квітня 2022 року мають змогу в межах щомісячного ліміту 400 тис. грн в еквіваленті купувати валюту та переказувати її за кордон для придбання товарів з визначеного Національним банком переліку, щоб посприяти підвищенню обороноздатності України. Крім того, з 6 серпня 2022 року фізичні особи-волонтери можуть без обмежень розраховуватися гривневими платіжними картками для купівлі відповідних товарів за кордоном. Наведений вище перелік вже включає тепловізори, рації, бронежилети, каски, шоломи, військову та тактичну форму, військове та тактичне взуття, захисний одяг, оптичні прилади для спостереження, безпілотні літальні апарати, спальні мішки та засоби для надання домедичної допомоги;
- додатково до можливості робити благодійні внески нерезидентами в іноземній валюті на території України НБУ надав їм змогу здійснювати відповідні перекази у гривні. Такі внески можуть здійснюватися на рахунки як державних органів, так і благодійних фондів, щоб посприяти обороноздатності України та забезпечити інші нагальні потреби населення в умовах війни;
- надано дозвіл фізичним особам повертати соціальні виплати, отримані в іноземній державі. Завдяки цим змінам українці зможуть виконувати зобов’язання перед повноважними органами іноземних держав, що дасть змогу запобігти погіршенню умов надання допомоги вимушеним мігрантам;
- забезпечено можливість бізнесу сплачувати збори за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти права інтелектуальної власності, включаючи оплату послуг, які надаються патентними відомствами інших країн, і послуг патентних повірених за кордоном;
- Нацбанк конкретизував норму щодо наявного ліміту в розмірі 100 тис. грн на день для купівлі-продажу готівкової іноземної валюти за безготівкові кошти в гривні, що відповідає ліміту на видачу готівкових коштів з поточних рахунків клієнтів. Уточнення стосується виключно безготівкових коштів, а отже, українці й надалі можуть здійснювати валютно-обмінні операції з готівковими коштами без обмежень за сумою.
Ці та інші уточнюючі зміни внесені постановою Правління Національного банку України від 09 липня 2024 року № 83 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18”.
За матеріалами офіційного вебсайту Національного банку України
Алгоритм дій для бронювання працівників
На час воєнного стану для забезпечення безперебійної роботи органів державної влади та місцевого самоврядування, а також критично важливих підприємств Уряд запровадив систему бронювання. Вона дозволяє ключовим працівникам отримати бронювання.
У Мінекономіки навели алгоритм бронювання за списками військовозобов’язаних згідно з Порядком № 76 для підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності:
1.1. Подання пропозицій щодо визначення підприємства критично важливим до відповідного державного органу.
1.2. Погодження Міноборони списків військовозобов’язаних працівників підприємства.
1.3. Погоджені списки подаються до Мінекономіки для прийняття рішення про бронювання.
1.4. Мінекономіки перевіряє списки і приймає рішення про бронювання, надсилає його до Міноборони та державного органу.
1.5. Підприємство видає працівнику витяг з наказу Мінекономіки про бронювання і надсилає повідомлення до ТЦК та СП.
Алгоритм бронювання через Портал Дія включає наступні етапи:
2.1. Внесення інформації про підприємство через Портал Дія.
2.2. Мінекономіки перевіряє інформацію та формує Єдиний перелік.
2.3. Підприємство подає через Портал Дія список військовозобов’язаних працівників.
2.4. Автоматичне звіряння даних про військовозобов’язаних.
2.5. Автоматичне надання бронювання у разі відповідності даних.
2.6. Формування витягу про бронювання засобами Порталу Дія.
Алгоритм визначення підприємства критично важливим:
3.1. Відповідність підприємства не менше ніж трьом критеріям (сума податків, надходжень, стратегічне значення, рівень середньої ЗП, відсутність заборгованості тощо).
3.2. Спрощений порядок для певних підприємств (паливно-енергетичний комплекс, управителі будинків, медіа, міжнародні перевезення).
За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства економіки України
Як критично важливому підприємству подати дані про працівника через портал ПФУ?
На виконання постанови Уряду від 05.06.2024 № 650 “Деякі питання бронювання військовозобов’язаних під час воєнного стану” Пенсійним фондом України забезпечено інформаційну взаємодію між реєстром застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (РЗО) та Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Відтепер роботодавці в особистому кабінеті страхувальника на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України мають можливість у режимі реального часу подавати відомості про прийняття працівника на роботу, його переміщення з одного структурного підрозділу до іншого або переведення на іншу постійну посаду або роботу, звільнення, поновлення на роботі, тимчасове припинення / відновлення дії трудового договору.
Для подання відомостей через кабінет страхувальника пункт меню “Комунікації з ПФУ” доповнено опцією “Відомості про трудові відносини (оперативне подання інформації)” / “Повідомлення про зміни в трудових відносинах”.
У разі подання роботодавцем зазначених відомостей через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України дані в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування оновлюються впродовж доби.
Крім того, роботодавець отримав можливість одержувати інформацію з РЗО про:
– осіб, які на момент формування запиту перебувають у трудових відносинах з роботодавцем – пункт меню “Комунікації з ПФУ” / “Відомості про трудові відносини (оперативне подання інформації)” / “Запит на отримання переліку осіб працюючих у страхувальника”;
– особу, за період перебування у трудових відносинах з роботодавцем (інформація формується за періоди починаючи з 2011 року) – пункт меню “Комунікації з ПФУ” / “Відомості про трудові відносини (оперативне подання інформації)” / “Запит на отримання інформації про трудові відносини по особі”.
Також страхувальник в особистому кабінеті за допомогою пункту меню “Користувачі кабінету страхувальника” має можливість підтримувати в актуальному стані дані про уповноважених спеціалістів, яким надається право перегляду та введення відомостей про трудові відносини працівників. Для доповнення списку таких спеціалістів призначено кнопку “Додати”. Уповноважений спеціаліст, який має КЕП службової особи юридичної особи (керівник, головний бухгалтер, спеціаліст кадрової служби), де прописано його РНОКПП та код ЄДРПОУ роботодавця, зможе увійти в кабінет страхувальника, переглянути відомості про трудові відносини працівників та ввести нові.
За матеріалами офіційного вебсайту Пенсійного фонду України
Підбірку підготувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
