Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 04.01.2022 по 10.01.2022 р.
З 08 січня штрафують за дискримінаційну рекламу
В Україні набув чинності закон щодо протидії дискримінації за ознакою статі.
Документом встановлено наступне:
- визначено поняття “дискримінаційна реклама” та “дискримінаційна реклама за ознакою статі”. Зокрема:
– дискримінаційною є реклама, що вміщує чи використовує твердження та/або зображення, які є дискримінаційними за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками щодо особи та/або групи осіб;
– дискримінаційною рекламою за ознакою статі є реклама, що:
містить твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипності ролі чоловіка та жінки, що пропагує принизливе та зневажливе ставлення;
принижує гідність людини за ознакою статі; демонструє насильство за ознакою статі;
використовує зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання.
- Заборонено у рекламі:
– вміщувати твердження та/або зображення, які є дискримінаційними за ознаками походження людини, її соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, політичних поглядів, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, а також такі, що дискредитують товари інших осіб;
– вміщувати твердження та/або зображення щодо інтелектуальної, фізичної, соціальної чи іншої переваги однієї статі над іншою та/або щодо стереотипності ролі чоловіка та жінки, що пропагує принизливе та зневажливе ставлення;
– принижувати гідність людини за ознакою статі;
– демонструвати насильство за ознакою статі;
– використовувати зображення тіла людини (частини тіла) виключно як сексуального об’єкта з метою привернення уваги споживача та/або посилання (слова, звуки, зображення) на сексуальні стосунки, що не стосуються рекламованого продукту чи способу його споживання (не поширюється на соціальну рекламу).
- Відповідальність:
Споживачі, яким було завдано шкоди такою дискримінаційною рекламою, мають право на відшкодування відповідно до законодавства України. Звертатися з позовом до суду в інтересах споживачів реклами зможуть також об’єднання громадян та об’єднання підприємств у галузі реклами.
За неподання документів, усних та/або письмових пояснень, відео- та звукозаписів та іншої інформації контролюючим органам, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладатиметься штраф у розмірі 100 нмдг (1700 грн).
Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про рекламу” щодо протидії дискримінації за ознакою статі” від 10.09.2021 р. № 1750-IX
За допомогою Дії можна дізнатись про дані кредитної історії
Функціонал порталу Дія розширено і тепер користувачам приходитимуть сповіщення про зміну та перевірку їхньої кредитної історії.
Дані кредитної історії перевіряють при оформленні кредитів. У момент, коли на особу братимуть кредит або перевірятимуть її історію, вона отримає про це сповіщення. Функція працює за замовчуванням, оновлювати застосунок не потрібно.
Якщо в Дії приходить пуш, що на особу взяли новий кредит, а вона його не відкривала, то можна одразу із застосунку перейти за посиланням до Українського бюро кредитних історій та написати скаргу. А якщо побачите сповіщення, що банк, наприклад, перевіряє вашу кредитну історію, щоб відкрити новий кредит, ви зможете швидко зреагувати та зв’язатися з установою для з’ясування деталей.
Послугу Мінцифри впровадило разом з Українським бюро кредитних історій. Це установа, яка займається збором, зберіганням, обробкою і наданням кредитних історій. У них є вся інформація про позичальників від банків, страхових компаній, лізингових компаній, кредитних спілок та інших фінансових інститутів.
За матеріалами Урядового порталу
Які ставки ЄСВ на 2022 рік?
У 2022 році змінилися розміри ставок єдиного соціального внеску (ЄСВ). Детальніше у інфографіці
За матеріалами офіційного вебсайту ДПС України
Які звіти роботодавцю потрібно подати у центр зайнятості до 01.02.2022 р?
У Державному центрі зайнятості нагадали роботодавцям про необхідність подання відповідної звітності.
Зокрема, до 1 лютого 2022 р. юридичні особи з чисельністю штатних працівників від 8-ми осіб мають подати Інформацію про зайнятість і працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії в сприянні працевлаштуванню за 2021 рік.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону «Про зайнятість населення» встановлюється квота:
1) у розмірі 5% середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік для працевлаштування категорій громадян, зазначених у ч. 1 ст. 14 цього Закону (в т.ч. діти-сироти, особи з інвалідністю) – для роботодавців із чисельністю штатних працівників понад 20 осіб;
2) у розмірі не менше однієї особи для працевлаштування осіб, яким до настання права на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» залишилося 10 і менше років – для роботодавців із чисельності штатних працівників від 8 до 20 осіб.
Роботодавці самостійно розраховують цю квоту.
Якщо роботодавець не виконує зазначену квоту, з нього буде стягнуто штраф за кожну необґрунтовану відмову в працевлаштуванні, у межах відповідної квоти в двократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент порушення.
За матеріалами офіційного вебсайту Державного центру зайнятості
У якому порядку учасники договору про спільну діяльність погашають борги?
При розгляді справи суд зазначив, що учасники податкових правовідносин спільно несуть обов’язок та відповідальність за погашення податкового боргу. Спільне виконання податкових зобов’язань всіма учасниками договору про спільну діяльність є подібним до принципу солідарної відповідальності, але метою такого забезпечення є виконання податкових зобов’язань, а не відповідальність за їх порушення.
У цій справі ГУ ДФС звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ТОВ як уповноваженої особи за договором про спільну інвестиційну та виробничу діяльність, цієї ТОВ та ПАТ, кошти у розмірі податкового боргу з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у сумі майже 8 млн грн.
Податківці пояснили, що відповідачі мають податковий борг, який виник у зв’язку із здійсненням підприємницької діяльності на умовах договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність, який укладений між ТОВ та державним підприємством, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство (ПАТ). Сплату податкового боргу відповідачі в добровільному порядку не здійснюють, що є підставою для її стягнення солідарно з відповідачів в судовому порядку.
Верховний Суд, вирішуючи цей спір, відступив від висновку у постанові від 17.11.2020 року у справі № 820/6620/16 щодо можливості стягнення податкового боргу солідарно і зазначив, що за змістом чинного нормативно-правового регулювання, інші учасники несуть спільний обов’язок та спільну відповідальність за погашення податкового боргу.
Отже, наявність податкового боргу за результатами спільної діяльності має наслідком стягнення такого боргу не тільки з ТОВ як уповноваженої особи за договором про спільну інвестиційну та виробничу діяльність (в цій частині позовні вимоги задоволено), а і з учасників цього договору: ТОВ та ПАТ.
Постанова КАС ВС від 28 вересня 2021 року у справі № 810/2406/18
Підбірку підготувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
