Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 04.01.2021 по 11.01.2021 р.
З 1 січня зросли штрафи за порушення трудового законодавства
Статтею 265 КЗпП встановлено відповідальність роботодавців у вигляді штрафів.
Для розрахунку суми штрафу застосовується розмір мінімальної зарплати, встановлений на момент виявлення порушення. Відповідно до Закону про Державний бюджет України на 2021 рік з 1 січня 2021 мінімальна зарплата в Україні становить 6000 грн, а з 1 грудня 2021 – 6500 грн.
Отже, у зв’язку зі збільшенням мінімальної зарплати змінився й розмір фінансових санкцій за порушення трудового законодавства.
|
Вид порушення |
Розмір штрафу |
|
|
З 1 січня 2021 р. |
З 1 грудня 2021 р. |
|
|
Допуск працівника до роботи без трудового договору (контракту). Оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час. Виплата заробітної плати без нарахування та сплати ЄСВ та податків |
10 мінімальних зарплат – за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення – 60 000 грн. попередження – до юридичних осіб та ФОП, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп; 30 мінімальних зарплат -за повторне протягом двох років порушення – 180 000 грн |
10 мінімальних зарплат – за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення – 65 000 грн. попередження – до юридичних осіб та ФОП, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп; 30 мінімальних зарплат -за повторне протягом двох років порушення – 195 000 грн |
|
Недопущення до проведення перевірки з питань виявлення вищезазначених порушень або створення перешкод у її проведенні |
у 16-кратному розмірі мінзарплати – 96000 грн |
у 16-кратному розмірі мінзарплати – 104000 грн |
|
Порушення строків виплати зарплати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі |
3 мінімальні зарплати – 18000 грн |
3 мінімальні зарплати – 19500 грн |
|
Недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці |
у двократному розмірі мінзарплати за кожного працівника – 12000 грн |
у двократному розмірі мінзарплати за кожного працівника – 13000 грн |
|
Недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених законами України “Про військовий обов’язок і військову службу”, “Про альтернативну (невійськову) службу”, “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” |
у чотирикратному розмірі мінзарплати за кожного працівника – 24000 грн а до юридичних осіб та ФОП, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп – попередження |
у чотирикратному розмірі мінзарплати за кожного працівника – 26000 грн а до юридичних осіб та ФОП, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої – третьої груп – попередження |
|
Недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні |
у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати – 18000 грн |
у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати – 19500 грн |
|
Порушення інших вимог законодавства про працю |
у розмірі мінімальної заробітної плати – 6000 грн за повторне порушення протягом року – 12000 грн |
у розмірі мінімальної заробітної плати – 6500 грн за повторне порушення протягом року – 13000 грн |
За матеріалами порталу Ліга Закон
Що потрібно зробити для дострокового завершення самоізоляції?
У Центрі громадського здоров’я України вказали, які дії потрібно зробити для дострокового припинення самоізоляції у випадку повернення з закордонної подорожі.
Алгоритм дій виглядає так:
- Зробити ПЛР-тест у верифікованій лабораторії України. Перелік лабораторій доступний за посиланням http://bit.ly/3aZirRD Лабораторії, яких немає в переліку, не мають доступу до системи, а, отже, не можуть внести результати дослідження для зняття самоізоляції через додаток «Дій вдома».
- Дані про негативний результат вносить лабораторія самостійно.
Будь-які відомості про негативний результат ПЛР-тестування, надіслані на пошту, повідомленням у соцмережах, надані телефоном тощо, до роботи не приймають. Результат дослідження лабораторія має ввести в електронну базу даних.
Важливо: номер телефону має відповідати номеру, для якого активовано застосунок «Дій вдома», і має бути записаний у правильному форматі, усі поля форми мають бути заповнені! Одна особа може мати лише один номер телефону (допускається іноземний номер).
За коректність/оперативність внесення даних відповідають лабораторії, що здійснюють тестування. Для надання інформаційних довідок у ЦГЗ працює відділ організації лабораторної роботи, номер тел. 044 294 64 99.
- Дані електронної платформи синхронізуються із сервісом «Дій вдома» автоматично. Синхронізація відбувається щогодини, без вихідних.
Важливо: Центр громадського здоров’я не опрацьовує дані в ручному режимі!
З усіх питань щодо введення або редагування даних необхідно звертатися до лабораторії, яка виконала тестування.
З усіх питань щодо роботи «Дій вдома» звертатися до Мінцифри, що є адміністратором застосунку.
З питань порядку перетину кордону звертатися до Державної прикордонної служби України.
Якщо особа має результати негативного тесту ПЛР, виконаного за кордоном (є інформація англійською чи українською), але прикордонники змусили встановили застосунок «Дій вдома», потрібно надіслати запит до Центру громадського здоров’я на адресу contact@phc.org.ua.
За матеріалами офіційної сторінки Центру громадського здоров’я України у Facebook
Єдиноподатники зможуть здавати в оренду нерухомість більшої площі
01 січня 2021 року набув чинності Закон № 1117-ІХ, яким внесено зміни до Податкового кодексу.
Зокрема, однією зі змін є збільшення лімітів площі нерухомого майна, яке може здавати в оренду платник єдиного податку. Відтепер ФОПам дозволено надавати в оренду:
- земельні ділянки, загальна площа яких не перевищує 0,2 гектара,
- житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких не перевищує 400 (було 100) квадратних метрів,
- нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких не перевищує 900 (було 300) квадратних метрів.
Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування” № 1117-IX від 17.12.2020 р.
Чи може ФОП підписувати звітність КЕПом фізособи?
У ДПС пояснили, чи може фізособа, яка отримала КЕП, скористатись ним для подання звітності в електронному вигляді як самозайнята особа (ФОП, ФО, яка здійснює незалежну професійну діяльність).
Так, фізична особа, яка отримала КЕП у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, у визначеному законодавством порядку, може скористатись ним для подання звітності в електронному вигляді, як самозайнята особа (фізична особа – підприємець, фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність).
Зокрема, відповідно до вимог ПКУ, платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155 (абзац третій п. 42.6 ст. 42 ПК).
Автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП) чи печатки, керуючись Порядком № 557 (п. 2 розд. II Порядку № 557).
Відповідно до п. 2 розд. II Порядку № 557 створення електронного документа завершується накладанням на нього КЕП підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності). Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Пунктом 23 частини першої ст. 1 Закону № 2155 КЕП – удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу КЕП і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа.
Сертифікат відкритого ключа – електронний документ, який засвідчує належність відкритого ключа фізичній або юридичній особі, підтверджує її ідентифікаційні дані та/або надає можливість здійснити автентифікацію вебсайту (п. 38 частини першої ст. 1 Закону № 2155).
За матеріалами офіційного вебсайту ДПС України
У якому порядку здійснюються відрахування із заробітної плати: роз’яснення Держпраці
У Держпраці відповіли на основні питання, які виникають під час здійснення відрахувань із заробітної плати.
1.На підставі яких документів може здійснюватись відрахування із заробітної плати?
Конкретними документами, на підставі яких здійснюється відрахування із заробітної плати, можуть бути:
– наказ (розпорядження) роботодавця (у разі покриття заборгованості працівника підприємству, на якому він працює);
– будь-які виконавчі документи – наприклад, виконавчі листи, що видаються судами, ухвали та постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах, виконавчі написи нотаріусів;
– письмове доручення працівника роботодавцю на перерахування частини свого заробітку на користь суб’єкта підприємницької діяльності, що продав працівникові товар у кредит.
2.Як відрахувати виплачену заробітну плату за час щорічної відпустки, якщо на підприємстві відбувається скорочення штату працівників, а деякі працівники вже отримали відпустку “наперед”?
Відповідно до статті 127 КЗпП при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідпрацьовані дні відпустки – відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5, 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв’язку з переходом на пенсію.
3.Який загальний відсоток податків може утримувати (відраховувати) роботодавець при кожній виплаті заробітної плати?
При кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен утримувати (відраховувати) по кожному працівнику наступні податки – податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) 18% та військовий збір (ВЗ) 1,5%.
4.Який розмір відрахувань може утримувати роботодавець із заробітної плати?
Відповідно до статті 128 КЗпП при кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 %, а у випадках, передбачених законодавством (при стягненні аліментів; відшкодуванні шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, а також втратою годувальника; відшкодуванні збитків, заподіяних злочином; у разі коли особи, які купують товари у розстрочку, здійснюють виплати за виконавчими документами) – 50% заробітної плати.
Обмеження, встановлені частиною другою цієї статті, не поширюються на відрахування із заробітної плати при відбуванні покарання у вигляді виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 %.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ Держпраці у Львівській області
В Україні діють нові правила притягнення до відповідальності за порушення податкового законодавства
У ДПС наголосили на змінах, які запроваджені Законом № 466 в частині відповідальності, платників податків. Зокрема, документ встановлює наступне:
– обов’язковий аналіз та доведення контролюючими органами наявності умислу та вини платника податків при вчиненні податкового правопорушення;
– притягнення до фінансової відповідальності платника податків за вчинення податкового правопорушення здійснюється за умови наявності в діянні вини, крім деяких податкових правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини;
– визначення обставин, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення податкового правопорушення;
– визначення додаткових обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податків, зокрема, вчинення діяння особою, що діяла відповідно до висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду, зразкової справи Верховного Суду щодо застосування норми права, від якої в подальшому було відступлено внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів;
– зменшення розміру штрафів за вчинення податкового правопорушення на 50% у разі наявності хоча б однієї обставини, що пом’якшує відповідальність;
– відповідальність контролюючих органів за вчинення податкових правопорушень незалежно від наявності вини;
– визначення фіксованого розміру компенсації (1 мінімальна заробітна плата) за шкоду, заподіяну протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, для отримання якої платнику податків необхідно довести лише факт протиправності рішень, дій бездіяльності контролюючих органів визначення переліку видів шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, які можуть бути заявлені платником податків до відшкодування;
– скасування штрафних санкцій до фізичних осіб у разі неподання або порушення строків подання інформації для формування Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (у разі зміни ПІБ, адреси тощо);
– скасування штрафних санкцій у випадках, коли помилки щодо реєстраційного номера облікової картки платника податків у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку були виправлені податковими агентами самостійно, в тому числі протягом 30 календарних днів з дня надходження повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом;
– збільшення у 2 рази штрафів для платників податків за окремі порушення у сфері адміністрування податків усунення неузгодженостей та розбіжностей у нормах Кодексу щодо нарахування пені за актами перевірок.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Кіровоградській області
Чи можна в квартирі розмістити продуктовий магазин?
При розгляді справи суд зазначив, що квартира в багатоквартирному житловому будинку, не виведена із житлового фонду, не може бути зареєстрована як потужність із виробництва та/або обігу харчових продуктів у розумінні Закону «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», оскільки існує пряма заборона закону на використання квартири не за призначенням.
Крім того, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
У цій справі позивач звернувся до суду з вимогою про скасування рішення ГУ Держпродспоживслужби про відмову у державній реєстрації потужності. Згідно із заявою позивача про державну реєстрацію потужностей господарська діяльність мала здійснюватися оператором ринку за адресою, за якою розміщена квартира у багатоквартирному житловому будинку, що не виведена із житлового фонду. Фактичною підставою для відмови у державній реєстрації потужності став висновок суб’єкта владних повноважень про те, що житловий будинок не є та не може бути місцем реєстрації потужності за змістом п. 69 ч. 1 ст. 1 Закону «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Відповідно, заява про державну реєстрацію потужності містить неповну інформацію: не зазначено назву (опис) потужності, її адресу, натомість зазначено житловий будинок та його адресу.
На обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що подана заява та документи відповідають вимогам ч. 3 ст. 25 Закону «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», а тому рішення відповідача є протиправним і таким, що порушує його права.
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Суд апеляційної інстанції рішення суду попередньої інстанції скасував та прийняв нове рішення, яким позов задовольнив частково. При цьому суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивач у поданих до ГУ Держпродспоживслужби заявах вказав усі обов’язкові відомості, а посилання відповідача на зазначення у заяві неповної інформації щодо назви (опису) потужності та її адреси не відповідають фактичним обставинам справи.
Верховний Суд погодився з висновком суду першої інстанції, рішення суду апеляційної інстанції скасував та залишив у силі рішення суду першої інстанції.
Суд зазначив, що ч. 1 ст. 383 ЦК передбачено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім’ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
При цьому потужність за вказаною адресою має відповідати вимогам, визначеним ст. 41 Закону «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Згідно із цією нормою, потужності, на яких здійснюється виробництво та/або обіг харчових продуктів, повинні відповідати таким вимогам:
1) підтримуватися в чистому та робочому стані;
2) бути спланованими, сконструйованими та розміщеними для належного утримання, чищення та/або дезінфекції, запобігання або мінімізації будь-якого забруднення, а також здійснення заходів, необхідних для забезпечення гігієнічних вимог, у тому числі заходів з боротьби із шкідниками, запобігання накопиченню бруду, контакту з токсичними речовинами та матеріалами, забрудненню харчових продуктів, підтримання необхідних температурних режимів;
3) мати належну природну або механічну вентиляцію. Система вентиляції має бути сконструйована таким чином, щоб механічний потік повітря із забрудненої зони не потрапляв до чистої зони, був забезпечений безперешкодний доступ до фільтрів та інших частин, які необхідно чистити або замінювати;
4) забезпечуватися належним природним та/або штучним освітленням приміщення, необхідним для виробництва та/або зберігання харчових продуктів;
5) підлога повинна мати достатню дренажну систему, конструкція якої запобігатиме ризику забруднення. При відкритих та/або частково відкритих дренажних каналах рух відходів має бути з чистої до забрудненої зони.
Суди попередніх інстанцій встановили, що вказана позивачем адреса реєстрації потужності є адресою, за якою розміщена квартира в багатоквартирному будинку, що не виведена із житлового фонду. Отже, позивач фактично просить про надання дозволу вести господарську діяльність з реалізації харчових продуктів із квартири, яка не переведена у нежитловий фонд.
Враховуючи наведене Верховний Суд дійшов висновку, що квартира в багатоквартирному житловому будинку, не виведена із житлового фонду, не може бути зареєстрована як потужність із виробництва та/або обігу харчових продуктів у розумінні Закону «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», оскільки існує пряма заборона закону на використання квартири не за призначенням.
Постанова КАС ВС від 30 листопада 2020 року у справі № 520/10868/19
Підбірку підгoтувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
