Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 03.08.2020 по 10.08.2020 р.
Надання послуг через “Дію” тимчасово недоступне
У Мінцифри нагадали про проведення технічних робіт в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Зокрема з 5 до 16 серпня на порталі “Дія” не можна скористатись послугами:
– відкриття, закриття або внесення змін до ФОП;
– реєстрація або перехід ТОВ на модельний статут.
Такі обмеження пов’язані з запуском оновленого ЄДР. У цей період дані переноситимуть зі старого реєстру до нового. Тому реєстратори не матимуть доступу до реєстру. При цьому подані документи до 00:00 год 5 серпня повинні бути опрацьовані до кінця робочого дня 7 серпня.
Як зазначили в Мін’юсті, головною перевагою нового реєстру є те, що він більш безпечний з точки зору проведення реєстраційних дій і практично повністю унеможливлює будь-які несанкціоновані втручання в його роботу.
Скористатись бажаними послугами всі охочі зможуть з 17 серпня.
За матеріалами офіційного вебсайту Мінцифри
Змінено розміри штрафів у сфері РРО
У Офісі великих платників податків наголосили про відповідальність за незастосування РРО або програмних РРО, а також застосування їх з порушенням законодавства. Зокрема, за такі порушення встановлено штрафи.
Вже з 1 серпня 2020 року застосовуються штрафи у новому розмірі, а саме: за перше порушення доведеться сплатити 10 % від вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг), а за кожне наступне порушення – 50 %.
Проте таке правило діятиме тимчасово, і з 1 січня .2021 року розмір штрафу становитиме 100 % і 150 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) за перше та наступне порушення відповідно.
Проте, додаткових штрафних санкцій до вже передбачених Законом № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (зі змінами) не встановлено.
Введення нових розмірів штрафів планувалось ще з 19 квітня 2020 року, але Законом № 533-IX терміни застосування штрафних санкцій було перенесено.
Таким чином, бізнес повинен ще більше слідкувати за дотриманням законодавства у сфері РРО, а у разі його порушення – бути готовим до збільшених штрафів.
За матеріалами офіційного вебсайту ДПС України
ФОПи не зобов’язані вести книгу обліку доходів
08 серпня набрав чинності Закон щодо спрощення роботи фізичних осіб – підприємців.
Закон дозволить ФОПам-“спрощенцям”, які не є платниками ПДВ, вести облік в довільній формі – в Excel, в зошиті чи, за бажанням, в книзі обліку. Головне – фіксувати щомісячний дохід. А щоденні чи поопераційні підсумки – лише за бажанням підприємця.
Сама Книга обліку доходів не підлягає реєстрації та може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.
А от ФОП на загальній системі зможуть вести облік також у паперовому або електронному вигляді, але за типовою формою, визначеною Міністерством фінансів.
Притягнути до відповідальності за відсутність книги обліку доходів або за її ведення з порушенням встановленого порядку податківці зможуть лише в разі, якщо такий платник податків повідомив контролюючий орган про бажання вести таку книгу.
Крім того Закон розширює роботу з податковою онлайн. В електронному кабінеті будуть відображатися податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи, а при реєстрації в е-кабінеті платника податків не треба буде заповнювати договір про визнання електронних документів.
Закон України № 786-ІХ від 14 липня 2020 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців»
Банки проводитимуть електронні платежі в режимі 23/7
З 3 серпня в Україні запрацювала Система електронних платежів Національного банку (СЕП) в оновленому режимі – 23/7.
Нацбанк повідомив, що перехід на розширений регламент роботи пройшов успішно, а система доступна для проведення міжбанківських платежів 23 години на добу 7 днів на тиждень. Учасники СЕП можуть здійснювати міжбанківський переказ коштів з 01:00 до 24:00. У роботі системи існує технологічна перерва впродовж однієї години під час переходу на новий банківський день – з 00:00 до 01:00.
Раніше СЕП забезпечувала приймання міжбанківських платежів з 8:30 до 19:00 у робочі дні та не функціонувала в святкові та вихідні дні.
Виконання банками міжбанківського переказу коштів через СЕП у режимі 23/7 є добровільною опцією. Банки самостійно приймають рішення щодо часу початку та завершення роботи в СЕП.
“Тепер клієнти банків матимуть майже цілодобовий доступ до фінансових послуг та зможуть проводити чутливі до часу платежі в зручному для них режимі. Це позитивно сприятиме розширенню фінансової інклюзії, впровадженню нових інноваційних інструментів безготівкового переказу коштів та зростанню частки безготівкових розрахунків”, – зазначив директор Департаменту інформаційних технологій НБУ Володимир Нагорнюк.
Робота СЕП у режимі 23/7 стане першим етапом для переходу системи на цілодобовий режим роботи. Тепер НБУ працюватиме, щоб реалізувати в СЕП “безшовний” режим роботи 24/7, тобто перехід від поточного до наступного банківського дня здійснюватиметься миттєво, без призупинення приймання платежів в СЕП під час переходу на новий день.
За матеріалами офіційного вебсайту НБУ
Яку максимальну тривалість відпустки працівник має право отримати?
З цього питання Держпраці надала відповідні роз’яснення.
Зокрема, чинне законодавство не передбачає термін давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки.
Згідно з ч. 5 ст. 11 Закону про відпустки, забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.
Частиною другою статті 12 цього Закону передбачено, що невикористану частину щорічної відпустки має бути надано, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше дванадцяти місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.
Законом також встановлено обмеження щодо загальної тривалості щорічних основної та додаткових відпусток (не може перевищувати 59 календарних днів, а для працівників, зайнятих на підземних гірничих роботах – 69 календарних днів) за один робочий рік.
Згідно з листом Міністерства соціальної політики України від 08.07.2019 № 793/0/204-19, на випадок, коли працівнику після використання у відповідному робочому році щорічної відпустки за цей рік надається невикористана щорічна відпустка за минулий період, зазначене обмеження не поширюється.
Адже, якщо працівник з будь-яких причин не скористався своїм правом на щорічну відпустку за кілька попередніх років, то він має право використати їх. При звільненні, незалежно від підстав, працівникові виплачують компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток.
Таким чином, законодавство не встановлює термін давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки, не містить заборони надавати щорічні відпустки у разі їх невикористання.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ Держпраці у Дніпропетровській області
Який порядок надання додаткової відпустки за роботу за комп’ютером?
У ГУ Держпраці у Дніпропетровській області нагадали про право працівників на додаткову відпустку за особливий характер праці та порядок її надання.
Зокрема, статтею 8 Закону про відпустки визначено, що щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я.
Відповідно до постанови Кабміну від 17.11.1997 р. № 1290 «Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці», максимальна тривалість щорічної додаткової відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці працівників, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах складає 4 календарних дні.
Тобто цією постановою встановлено право працівників, які працюють за комп’ютером або ноутбуком, на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 4 календарних днів.
Порядок надання такої відпустки на підприємстві встановлюється в колективному договорі, трудовому договорі з працівником або іншому нормативному акті роботодавця. Крім того роботодавець має затвердити перелік посад (професій), робота на яких дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці.
До того ж Мінсоцполітики у листі від 11.08.2014 № 348/13/116-14 зазначило, що додаткова відпустка за особливий характер праці надається пропорційно фактично відпрацьованому часу. У розрахунок часу, що дає право працівнику на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад. Облік часу, відпрацьованого в зазначених умовах, здійснюється власником або уповноваженим ним органом.
Законодавством не визначено, у якій спосіб здійснюється такий облік, тому підприємство повинне самостійно приймати рішення щодо проведення такого обліку. Крім того, щорічні додаткові відпустки за особливий характер праці мають надаватися відповідним працівникам в обов’язковому порядку, у тому числі, якщо колективний договір на підприємстві не укладено або в колективному договорі не встановлено гарантію щодо встановлення працівникам таких відпусток.
У випадку порушення цих вимог роботодавець несе відповідальність згідно з чинним законодавством.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ Держпраці у Дніпропетровській області
Податківці отримали більше повноважень щодо бізнесу
З 29 липня 2020 р. постановою Кабміну розширено сферу повноважень ДПС. Серед найголовніших право:
- залучати у разі потреби фахівців, експертів та перекладачів, застосовувати під час здійснення інспектором повноважень фотозйомку та відеозапис;
- одержувати безоплатно від :
платників податків, а також Нацбанку та його установ необхідні відомості про суми доходів, виплачених фізособам, та утриманих з них податків, зборів, платежів;
органів ліцензування – про державну реєстрацію та видачу ліцензій суб’єктам господарювання;
органів, що здійснюють реєстрацію фізичних осіб, – про громадян, які прибули на проживання до відповідного населеного пункту чи вибули з нього;
органів державної реєстрації актів цивільного стану – про фізичних осіб, які померли;
а також одержувати безоплатно інформацію, необхідну для забезпечення реєстрації та обліку платників податків, об’єктів оподаткування та об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням;
від органів статистики – дані, необхідні для використання під час проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств;
від органів, що забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), – інформацію, необхідну для здійснення повноважень контролюючими органами щодо забезпечення погашення податкового боргу платника;
- приймати рішення про зміну основного та неосновного місця обліку великих платників податків, зняття їх з обліку та переведення до територіального органу ДПС, що здійснює податкове супроводження великих платників податків;
- під час проведення перевірки та розгляду результатів перевірки отримувати письмові пояснення від посадових (службових) осіб з питань, що стосуються предмета перевірки, та їх документальне підтвердження, зокрема щодо провадження особою господарської діяльності без державної реєстрації;
- одержувати пояснення від роботодавців та/або їх працівників, та/або осіб, праця яких використовується без документального оформлення, під час проведення перевірок.
Таким чином, обсяг повноважень податківців розширено, у тому числі при проведенні перевірок бізнесу.
Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Положення про Державну податкову службу України” від 27.07.2020 № 643
Банківські документи можна підписувати цифровим власноручним підписом
Нацбанк постановою від 30.07.2020 р. №110 «Про внесення змін до Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України», удосконалив порядок застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України.
Зокрема, регулятор скасував обмеження на створення цифрового власноручного підпису лише одним інструментом підписання – стилусом та поширив можливість підписання документів цифровим власноручним підписом на осіб, які виявили бажання скористатися банківськими та/або фінансовими послугами банку.
Документ набрав чинності 1 серпня 2020 року.
Очікується, що такі новації матимуть позитивний вплив на ринок банківських послуг та поширення фінансової інклюзії, адже спростять для банків процес залучення нових клієнтів та укладення договорів з ними.
За матеріалами офіційного вебсайту НБУ
Договір оренди може бути розірваний, навіть якщо сплачено заборгованість
При розгляді справи суд зазначив, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною
Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість.
Зокрема, власник земельної ділянки звернувся до суду з позовом до ТОВ – орендаря цієї земельної ділянки. Позивач посилався на порушення майнових прав, у зв’язку з тим, що ТОВ йому орендну плату багато років не сплачує, чим порушує вимоги договору оренди, просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки.
Верховний Суд погодився з позицією позивача, мотивуючи це наступним.
Згідно зі статтями 13, 21 Закону “Про оренду землі”, основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.
Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Аналіз цих норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором. Така несплата є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що його земельну ділянку використовує інша особа та є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки.
Постанова КЦС ВС від 31 липня 2020 року у справі № 479/1073/18
У яких випадках можна вносити зміни в договір оренди?
ТОВ звернулося до суду з позовом до управління комунальної власності міської ради про внесення змін до договору оренди нерухомого майна.
Позов аргументовано тим, що після укладення договору оренди ТОВ звернулося до відповідача і запропонувало внести зміни до договору у зв’язку з тим, що при укладенні цього договору необхідно було застосовувати звіт про оцінку майна станом на іншу дату, а також інший коефіцієнт до орендної ставки при визначення розміру орендної плати.
Відповідач не погодився з пропозицією позивача щодо внесення змін до договору.
Вирішуючи спір суд пояснив, що договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу однієї із сторін в певних випадках.
Якщо після укладення сторонами договору оренди не було істотного порушення договору другою стороною, істотної зміни стану об’єкта оренди, як і не було зміни централізованих цін і тарифів, тобто не було жодної із визначених законом та договором підстав для внесення змін до цього договору, то відсутні підстави для задоволення позову про внесення змін до договору оренди нерухомого майна.
Верховний Суд погодився з рішенням апеляційного суду і відмовив у зміні договору.
За загальним правилом зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Частинами 2 і 3 статті 188 ГК встановлений порядок проведення сторонами договору переговорів щодо добровільної зміни чи розірвання договору. Частиною 4 цієї статті визначено, що заінтересована сторона може звернутися до суду, якщо виник спір.
Згідно з положеннями статті 21 Закону “Про оренду державного та комунального майна”, розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об’єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.
За умовами договору оренди, укладеного між Сторонами, розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
Після укладення сторонами договору оренди не було істотного порушення договору другою стороною, істотної зміни стану об’єкта оренди, як і не було зміни централізованих цін і тарифів, тобто не було жодної із визначених законом та договором підстав для внесення змін до цього договору.
Постанова КГС ВС від 20 травня 2020 року у справі № 914/1085/19
Підбірку підгoтувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
