Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 03.04.2023 по 11.04.2023 р.
З 01.05.2023 р. діють зміни у сфері держреєстрації юридичних осіб, ФОП та громадських формувань
Міністерство юстиції видало наказ від 29.03.2023 № 1158/5.
Документом встановлено наступне:
- зміни до вимог до написання найменування юридичної особи. Зокрема, при написанні найменування юрособи іноземною мовою (раніше було – англійською мовою) використовуються великі та малі літери латинського алфавіту (A, a, B, b, C, c, D, d, E, e, F, f, G, g, H, h, I, i, J, j, K, k, L, l, M, m, N, n, O, o, P, p, Q, q, R, r, S, s, T, t, U, u, V, v, W, w, X, x, Y, y, Z, z);
- нова редакція форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань:
1) Заява щодо державної реєстрації фізичної особи – підприємця (форма 1);
2) Заява щодо державної реєстрації юридичної особи (крім громадських формувань та органів влади) (форма 2);
3) Заява щодо державної реєстрації юридичної особи – органу влади (форма 3);
4) Заява щодо державної реєстрації юридичної особи – громадського формування (форма 4);
5) Заява щодо державної реєстрації відокремленого підрозділу юридичної особи (форма 5);
6) Заява щодо державної реєстрації громадського формування без статусу юридичної особи (форма 6);
7) Заява щодо державної реєстрації символіки громадського формування (форма 7);
8) Заява щодо державної реєстрації всеукраїнського статусу громадського об’єднання (форма 8);
9) Заява щодо державної реєстрації зміни учасника юридичної особи, вимоги нотаріального засвідчення/посвідчення (форма 9).
Раніше кількість форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань було 10;
- подання заяв відповідно до затверджених наказом Мін’юсту від 29.03.2023 № 1158/5 форм в частині обрання спрощеної системи оподаткування та/або добровільної реєстрації як платника ПДВ та/або включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу /ФОП, що містяться в ЄДР, здійснюється з дня розміщення на вебсайті Міністерства юстиції України відповідного оголошення.
Наказ Міністерства юстиції України “Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України” від 29.03.2023 р. № 1158/5
Відтепер КЕП можна отримати онлайн
Прийнято відповідну постанову КМУ.
Так, під час отримання довірчих послуг, зокрема і представниками іноземних юридичних осіб, формування та видавання кваліфікованого сертифіката для фізичних чи юридичних осіб не потрібно бути присутнім особисто. Підтвердити особу можна онлайн.
У Мінцифри повідомили, що наразі не у всіх надавачів можна пройти ідентифікацію особи віддалено. Натомість ідентифікація особи здійснюється за особистої присутності. Під час воєнного стану це займає значно більше часу й унеможливлює своєчасне отримання електронного підпису користувачами.
Ухвалена постанова дозволяє використовувати більше способів ідентифікації особи, які діють у Європейському Союзі, під час формування кваліфікованих сертифікатів усім категоріям користувачів. Ці умови діятимуть незалежно від дії воєнного стану в Україні.
За матеріалами офіційного вебсайту Мінцифри
Яким чином підтверджувати витрати на відрядження з 01.04.2023 р.?
У ДПС наголосили, що з 01 квітня 2023 року діє Закон від 12 січня 2023 року № 2888-IX, який вносить зміни до п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (в частині оподаткування суми надміру витрачених коштів/електронних грошей, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, не повернутої у встановлений строк).
Так, зокрема, фактична кількість днів перебування у відрядженні визначається згідно з наказом про відрядження за наявності одного чи декількох документальних доказів перебування особи у відрядженні (відміток прикордонних служб про перетин кордону, проїзних документів, рахунків на проживання та/або будь-яких інших документів, що підтверджують фактичне перебування особи у відрядженні).
До підтвердних документів належать:
– транспортні квитки або транспортні рахунки та багажні квитанції (у тому числі електронні квитки);
– документи, отримані від осіб, які надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхові поліси;
– документи (виписки та/або відомості з рахунку), що містять визначену законом інформацію про виконані платіжні операції за рахунком, до якого емітовані платіжні інструменти;
– документи, що підтверджують виконання операції з використанням платіжних інструментів;
– інші документи, що засвідчують вартість витрат.
Якщо під час відрядження чи виконання окремих цивільно-правових дій платник податку для проведення розрахунків застосував платіжний інструмент, включаючи корпоративний (бізнесовий) платіжний інструмент або особистий платіжний інструмент, чи його реквізити, вартість витрат засвідчується документом (випискою та/або відомостями з рахунку) в електронній або паперовій формі, що містить визначену законом інформацію про виконані платіжні операції за рахунком, до якого емітований такий платіжний інструмент.
Документальне підтвердження суми фактичних витрат на відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій шляхом надання підтвердних документів, що засвідчують суму таких витрат, у разі здійснення безготівкових розрахунків з використанням платіжних інструментів, включаючи корпоративні (бізнесові) платіжні інструменти або особисті платіжні інструменти, чи їх реквізити, та повернення особі, яка видала кошти/електронні гроші під звіт, суми надміру витрачених коштів/електронних грошей, розмір яких розрахований згідно з пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПК, здійснюється платником податку до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому платник податку:
– завершує таке відрядження;
– завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, яка видала кошти/електронні гроші під звіт.
У разі якщо під час відрядження чи виконання окремих цивільно-правових дій платник податку застосував для проведення розрахунків платіжний інструмент, включаючи корпоративний (бізнесовий) платіжний інструмент або особистий платіжний інструмент, чи його реквізити та списання коштів/електронних грошей за понесеними витратами здійснюється надавачем платіжних послуг пізніше дати, коли платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії, строки, установлені пп. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПК, продовжуються на один календарний місяць.
Звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, складається та подається у строки, визначені пп. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПК, платником податку у паперовій або електронній формі за встановленою формою, у разі:
– наявності оподатковуваного доходу, визначеного відповідно до пп. 170.9.1 п. 170.9 ст. 170 ПКУ, з метою розрахунку суми податку;
– використання платником податку готівки понад суму добових витрат (включаючи отриману із застосуванням платіжних інструментів).
Якщо під час відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій платник податку застосував платіжні інструменти, включаючи корпоративні (бізнесові) платіжні інструменти або особисті платіжні інструменти, чи їх реквізити, для проведення розрахунків у безготівковій формі та/або для отримання готівки в межах суми добових витрат та за відсутності оподатковуваного доходу, звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, не складається і не подається.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у м. Києві
З 01.04.2023 р. податківці можуть блокувати операції з використанням електронних гаманців
У ДПС звернули увагу на розширення повноважень податкових органів у зв’язку з набранням чинності Законом від 12 січня 2023 року № 2888-IX.
Сфера дії цього документу поширюється на платіжні операції з коштами, що перебувають на рахунках/електронних гаманцях у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.
Зокрема, контролюючі органи можуть здійснювати:
– стягнення коштів платника з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, а також з електронних гаманців, відкритих в емітентів електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини;
– зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях такого платника податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей;
– накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківського надавача платіжних послуг, емітента електронних грошей.
За матеріалами офіційного вебсайту ДПС України
Оновлено вимоги заповнення реквізиту «Призначення платежу» при сплаті податків
Мінфін видав наказ № 148З від 22 березня 2023 року з метою спрощення процедури заповнення платниками податків реквізитів платіжної інструкції.
Згідно з цим наказом платники під час сплати податків, зборів, платежів, єдиного внеску з 1 липня 2023 року використовують виключно структурований формат реквізиту «Призначення платежу», який включає заповнення тільки двох обов’язкових полів, а саме «Код виду сплати» та «Додаткова інформація запису».
Поле «Призначення платежу» платники податків заповнюють за прикладами, наведеними у Порядку, затвердженого наказом № 148З від 22 березня 2023 року.
Водночас для платників запроваджено перехідний період, який надає можливість до 1 липня 2023 року при сплаті податків, зборів, єдиного внеску використовувати і старий формат реквізиту «Призначення платежу» (наказ Мінфіну від 24 липня 2015 року № 666 втрачає чинність 1 липня 2023 року).
Зміни діють з 1 квітня 2023 року.
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
Як покарати працівника за порушення трудової дисципліни?
У Держпраці розповіли про процедуру застосування дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни.
Відповідно до частини 2 статті 140 КЗпП щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.
Водночас, відповідно до пункту 1 частини першої статті 147 КЗпП за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана чи звільнення.
Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника (частина перша статті 147-1 КЗпП).
Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку (стаття 148 КЗпП ).
Згідно з позицією Верховного Суду в справі № 331/2395/20, саме на роботодавцеві лежить обов’язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов’язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення необхідна наявність сукупності таких умов:
- порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають із правил внутрішнього трудового розпорядку;
- невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєнним без поважних причин умисно або з необережності;
- ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв`язок між ними та поведінкою правопорушника.
Таким чином, при розв’язанні питання про правомірність притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності підлягає з’ясуванню:
– в чому конкретно проявилось порушення трудової дисципліни;
– чи додержані власником або уповноваженим ним органом, передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема:
чи правочинним органом накладено дисциплінарне стягнення,
чи не закінчився для цього встановлений строк,
чи не застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення,
чи враховувались при обранні виду стягнення ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода;
– обставини, за яких вчинено проступок;
– попередня робота працівника.
За матеріалами офіційного вебсайту Південно-східного міжрегіонального управління Держпраці
Працівник зобов’язаний надавати роботодавцю військово-облікові документи
Згідно з частиною 2 статті 24 Кодексу законів про працю, при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а у випадках, передбачених законодавством, – також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я, відповідний військово-обліковий документ та інші документи.
Постанова КМУ від 30 грудня 2022 року № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів» передбачає синхронізацію Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів з іншими державними реєстрами. Для актуалізації даних кожен роботодавець повинен вести та регулярно оновлювати різноманітні облікові документи.
Відповідно до частини другої статті 24 КЗпП роботодавець має вимагати військово-облікові документи з 23 квітня 2021 року згідно з Законом № 1357-IX.
З метою організації та ведення військового обліку громадяни повинні надати роботодавцеві:
– призовники – приписне посвідчення;
– військовозобов’язані – військовий квиток чи тимчасове посвідчення;
– резервісти – військовий квиток.
Роботодавець зобов’язаний повідомити про кожного нового працівника, який перебуває на військовому обліку, ТЦК та СП та довести до його відома під особистий підпис правила військового обліку. Про звільнення з роботи кожного працівника роботодавець також повинен повідомляти відповідні ТЦК та СП.
Щодо працівника, який працює тривалий час і не надавав відповідні військово-облікові документи, то у разі ненадання таких документів звільнити за цією підставою працівника з роботи не можна.
Однак, на роботодавця покладений обов’язок вести списки персонального військового обліку на підприємствах, а тому він може перевіряти в громадян наявність військового квитка у паперовій формі або в електронній (з використанням мобільного застосунку «Дія») як під час оформлення на роботу, так і в уже прийнятих на роботу.
За матеріалами вебсайту Федерації профспілок України
Підбірку підготувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
