Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 02.11.2023 по 09.11.2023 р.
Воєнний стан та загальну мобілізацію продовжено до 14 лютого 2024 року
Верховна Рада України затвердила Указу Президента України:
“Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” (законопроєкт № 10211);
“Про продовження строку проведення загальної мобілізації” (законопроєкт № 10212),
якими дію воєнного стану та загальної мобілізації продовжено з 16 листопада 2023 року на 90 днів, тобто до 14 лютого 2024 року.
Проєкт Закону про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” № 10211 від 06.11.2023 р.
Проєкт Закону про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку проведення загальної мобілізації” № 10212 від 06.11.2023 р.
Як здійснюватимуть перевірку інформації про КБВ та структуру власності юрособи?
06 листопада 2023 року набув чинності Порядок проведення перевірки інформації, наданої юридичною особою у поясненні та документах для підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника та/або структуру власності юридичної особи
Таку перевірку має право проводити державний реєстратор.
Зокрема, він має право вимагати від фізичних та юридичних осіб надання інформації (у тому числі пояснень), необхідної для встановлення КБВ, надання копій документів, вимагати доступу до приміщень юридичної особи, проведення огляду речей та документів за місцезнаходженням юридичної особи.
Вимога державного реєстратора до юридичної або фізичної особи про надання додаткових пояснень та/або інформації (документів) надсилається в один з таких способів:
— через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади;
— на адресу електронної пошти, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі;
— рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення за місцезнаходженням (місцем проживання), зазначеним в Єдиному державному реєстрі.
Юридична особа зобов’язана:
— надавати запитувану інформацію та/або документи протягом 7 робочих днів з дня отримання вимоги;
— забезпечити державному реєстратору доступ до приміщень юридичної особи, проведення ним огляду речей та документів.
За результатами проведеної перевірки інформації про КБВ та/або структуру власності державний реєстратор формує лист-повідомлення, в якому зазначаються встановлені факти та інші результати перевірки.
Лист-повідомлення разом з доданими до нього матеріалами надсилається до Міністерства юстиції України.
Мін’юст не пізніше 2 робочих днів з дня отримання від держреєстратора листа-повідомлення надсилає суб’єкту державної реєстрації, з яким перебуває у трудових відносинах такий державний реєстратор, лист з однією із таких вказівок:
— виключити з Єдиного державного реєстру відмітку про можливу недостовірність інформації про КБВ та/або структуру власності юридичної особи;
— внести зміни до Єдиного державного реєстру про КБВ та/або структуру власності юридичної особи та виключити з реєстру відмітку про можливу недостовірність інформації;
— виключити з Єдиного державного реєстру інформацію про КБВ та/або структуру власності юридичної особи та відмітку про можливу недостовірність інформації.
За матеріалами офіційного вебсайту Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)
В Україні діє процедура притягнення до відповідальності за порушення у сфері держреєстрації юридичних осіб
7 листопада 2023 р. набув чинності Наказ Мін’юсту від 13.09.2023 р. № 3258/5 “Про затвердження Порядку притягнення до відповідальності та порядку визначення розмірів штрафів за порушення у сфері державної реєстрації юридичних осіб“.
Зокрема, визначено правила застосування штрафних санкцій до юридичних та фізичних осіб за вчинення таких порушень:
– внесення особами, уповноваженими на вчинення дій, спрямованих на державну реєстрацію створення юридичної особи або зміну учасників юридичної особи, до документів, що подаються для такої державної реєстрації, завідомо неправдивих відомостей про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність, що має наслідком накладення штрафу на таку юридичну особу у розмірі від 1000 до 20 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ) (від 17 000 до 340 000 грн.);
– неподання або несвоєчасне подання особами, уповноваженими діяти від імені юридичної особи, державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або про його відсутність тягне за собою накладення штрафу на таку юридичну особу в розмірі від 1000 до 20 000 НМДГ (від 17 000 до 340 000 грн.);
– ненадання юридичними особами – резидентами, які є засновниками (учасниками) юридичних осіб, та фізичними особами – резидентами, які є засновниками (учасниками) юридичних осіб та/або здійснюють вирішальний вплив на їхню діяльність, на запит юридичних осіб інформації, необхідної для подання юридичною особою для внесення або актуалізації в Єдиному державному реєстрі інформації про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності юридичної особи, тягнуть за собою накладення штрафу на таку юридичну або фізичну особу – резидента в розмірі від 1000 до 20 000 НМДГ (від 17 000 до 340 000 грн.).
Штраф за порушення може бути накладено протягом 1 року з дня виявлення порушення, але не пізніше 3 років з дня його вчинення.
У разі виявлення порушення складається протокол.
Протокол не пізніше 3 робочих днів з дня його складення надсилають особі, щодо якої склали протокол, або її представнику в один з таких способів:
– вручення під розписку;
– через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади;
– на адресу електронної пошти, яка є в ЄДР або підтверджується іншими доказами;
– рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення за місцезнаходженням (місцем проживання/перебування) відповідної особи.
За результатами розгляду справи посадова особа виносить одну з таких постанов: про накладення штрафу або про закриття справи.
Особа, щодо якої винесли постанову про накладення штрафу, сплачує штраф впродовж 10-ти календарних днів з дня її прийняття.
У триденний строк з дня такої сплати копію документа, що підтверджує сплату штрафу, надають (надсилають) Мінюсту.
Притягнення особи до відповідальності не звільняє її від обов’язку подання до ЄДР достовірної інформації про КБВ юрособи або про його відсутність та структуру власності.
Фактично притягати до відповідальності почнуть з 01 грудня 2023 р., коли набере чинності наказ Мін’юсту від 12.07.2023 р. № 2542/5 «Про затвердження Порядку повідомлення держателя Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про виявлення розбіжностей між отриманими суб’єктом первинного фінансового моніторингу в результаті здійснення належної перевірки та розміщеними в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відомостями про кінцевих бенефіціарних власників та/або структуру власності юридичної особи».
Наказ Міністерства юстиції від 13.09.2023 р. № 3258/5 “Про затвердження Порядку притягнення до відповідальності та порядку визначення розмірів штрафів за порушення у сфері державної реєстрації юридичних осіб“
Спрощено процедуру ввезення гуманітарної допомоги в Україну
Верховна Рада ухвалила закон (проєкт №9111) щодо спрощення порядку ввезення, обліку та розподілу гуманітарної допомоги.
Зокрема, документом визначено:
- впровадження електронної системи обліку гуманітарної допомоги. Відповідна платформа вже розроблена та тестується з 01 листопада;
- розширення переліку отримувачів гуманітарної допомоги.Крім зареєстрованих в Україні благодійних фондів та громадських організацій з визначеними напрямками статутної діяльності, тепер до переліку додаються іноземні благодійні організації, представництва яких акредитовані в Україні, неприбуткові державні та комунальні установи, органи місцевого самоврядування, надавачі соціальних послуг;
- придбані благодійними організаціями за кордоном товари, які при ввезенні в Україну задекларовані як гуманітарна допомога, можуть бути визнані гуманітаркою. Ключова умова – їх безоплатна передача набувачам протягом 90 днів з дати перетину митного кордону. До прикладу, це спрощує ввезення та облік дронів, турнікетів та інших товарів, які в Україні передаються безоплатно, а за кордоном купуються. Раніше гуманітарною допомогою могли визнаватись лише ті товари, що були безоплатно отримані від донора;
- порядок зміни отримувача та набувача гуманітарної допомоги, перерозподілу та повернення донору гуманітарної допомоги;
- передбачено можливість передавати транспортні засоби військовим як фізичним особам (набувачам) у якості гуманітарної допомоги;
- до запровадження в дію електронної системи обліку гуманітарної допомоги норму щодо подання щомісячних звітів призупинено.
За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства соціальної політики України
Прийнято зміни з метою зменшення випадків блокування податкових накладних
Кабмін оновив постанову від 11 грудня 2019 р. № 1165, а саме доповнив перелік показників позитивної податкової історії. Це дозволить здійснювати реєстрацію більшої кількості податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) в автоматичному режимі.
До таких показників віднесли:
- Платник податку протягом 6 послідовних місяців проводить придбання та постачання одних й тих самих товарів/послуг в обсягах не менше 75% від загального обсягу операцій у цьому періоді. Також платник має податкове навантаження більше 5% та обсяг податку на додану вартість по зареєстрованим ПН/РК поточного місяця не перевищує найбільшу суму податку на додану вартість по зареєстрованим ПН/РК за останні 12 місяці.
- Платником податку одночасно виконуються такі умови:
– щодо усіх ПН/РК протягом до 180 днів, що передують даті прийняття ПН/РК для реєстрації в ЄРПН, платником податку подані пояснення та копії документів;
– комісією регіонального рівня прийняте рішення про реєстрацію ПН/РК або комісією центрального рівня прийняте рішення про задоволення скарги та скасування рішення про відмову в реєстрації ПН/РК;
– обсяг податку на додану вартість по зареєстрованим ПН/РК поточного місяця не перевищує найбільшу суму податку на додану вартість по зареєстрованим ПН/РК за останні 12 місяців;
– щомісячний обсяг постачання в ПН/РК за операціями останніх 6-ти звітних періодів, що передують поточному, перевищує 500 тис. грн.
- Платник податку протягом трьох років:
– не мав заборгованості зі сплати податків, не порушував строки подання звітності та строки реєстрації податкових накладних;
– середньомісячний обсяг постачання, зазначений в ПН/РК, зареєстрованих у ЄРПН перевищує 500 тис. гривень;
– податкове навантаження більше 5 відсотків;
– обсяг податку на додану вартість по зареєстрованим ПН/РК поточного місяця не перевищує найбільшу суму податку на додану вартість по зареєстрованим ПН/РК за останні 12 місяців.
- Платником податку одночасно виконуються умови (наразі цей показник є ознакою безумовної реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування):
– сплата податку на додану вартість за останні 12 місяців у розмірі понад 1 млн грн;
– податкове навантаження за останні 12 місяців становить більше 5%.
Таким чином одну із ознак безумовної реєстрації «перенесено» в позитивну податкову історію, чим встановлюється запобіжник для використання ризикового податкового кредиту платниками, які наразі при сплаті 1 млн грн за останні 12 місяців реєструють податкові накладні / розрахунки коригування за цією ознакою безумовної реєстрації. При цьому, для доброчесних платників можливість автоматичної реєстрації податкових накладних залишається.
За матеріалами Урядового порталу
Що робити, якщо працівника визнано за кордоном біженцем?
У Держпраці пояснили, що законодавством про працю не передбачено обов’язку працівника повідомляти роботодавця про своє місцезнаходження та отримання статусу біженця або визнання його особою, яка потребує тимчасового захисту.
Зважаючи на надскладну ситуацію на території України працівники, які не виходять на роботу внаслідок обставин, пов’язаних з бойовими діями, або ті, які не мають змоги виходити на роботу у зв’язку з небезпекою для життя і здоров’я, не можуть бути звільнені за пунктом 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України за прогул без поважної причини.
У випадку, якщо робота може виконуватися дистанційно, працівник може продовжувати виконувати свої трудові обов’язки з відповідною оплатою.
Якщо з працівником відсутній зв’язок, до з’ясування причин і обставин його відсутності, за ним зберігаються робоче місце та посада.
За матеріалами вебсторінки Центрально-Західного міжрегіонального управління Держпраці у Telegram
Чи можна відправити працівника у відпустку за свій рахунок на час воєнного стану без його згоди?
Ні не можна, законодавством про працю не передбачено надання відпусток без збереження заробітної плати з ініціативи роботодавця.
Оформлення відпусток без збереження заробітної плати, передбачених статтями 25, 26 Закону України “Про відпустки” є правом, а не обов’язком працівника.
При цьому надання відпусток, передбачених статтею 25 Закону України «Про відпустки» здійснюється роботодавцем в обов’язковому порядку за ініціативою працівника, а надання відпусток, передбачених статтею 26 вищезгаданого закону здійснюється за згодою сторін.
У випадку, якщо у зв’язку з воєнними діями підприємство не може функціонувати або якщо неможлива робота частини структурних підрозділів, або організація роботи окремих працівників – роботодавцю необхідно оформлювати простій відповідно до статей 34, 113 КЗпП України.
При цьому відповідно до частини другої статті 113 КЗпП України про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити власника або уповноважений ним орган чи бригадира, майстра або посадових осіб.
За матеріалами офіційного вебсайту Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці
Чи можна залучати осіб з інвалідністю до роботи у нічний час?
У Держпраці нагадали, що згідно з вимогами статей 55 та 63 Кодексу законів про працю України, робота у нічний час та залучення до надурочних робіт осіб з інвалідністю допускається лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.
Особі, яку визнано особою з інвалідністю, крім довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (далі – МСЕК), видається індивідуальна програма реабілітації (далі – ІПР) за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України.
До ІПР включено докладний опис усіх чинників та елементів майбутньої трудової діяльності особи з інвалідністю, обов’язково вказуються: протипоказання за станом здоров’я особи з інвалідністю до професійної діяльності, показані умови праці (важкість, напруженість, режим праці та відпочинку, форма організації праці, санітарно-гігієнічні чинники).
Отже, якщо працівник, який є особою з інвалідністю однієї з груп, надав згоду на роботу у нічний чи понаднормативний час і в його ІПР відсутні будь-які застереження щодо такого режиму роботи, то такого працівника можна залучати до надурочних робіт та роботи у нічний час.
За матеріалами офіційного вебсайту Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці
Підбірку підготувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист