fbpx

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 02.11.2020 по 09.11.2020 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 09 Nov 2020 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з 02.11.2020 по 09.11.2020 р.

 

За порушення маскового режиму штрафуватимуть

Минулого тижня Верховна Рада прийняла Закон “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” (проєкт № 3891).

Документ встановлює адміністративну відповідальність за перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, в т.ч. виготовлених самостійно. За таке правопорушення доведеться заплатити штраф у межах від 10 до 15 НМДГ, тобто 170 – 255 грн.

Відтепер розглядати справи про накладення таких штрафів зможуть також і виконавчі комітети (виконавчі органи) сільських, селищних, міських рад. Раніше складений протокол передавали в суд, і суд вже вирішував накладати штраф чи ні.   

 

Закон України “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” (проєкт № 3891)

 

 


Українці зможуть змінювати по батькові Українці зможуть змінювати по батькові 

З 1 січня 2021 року громадянам України дозволять змінювати по батькові – прийнято відповідний закон. Раніше фізособи могли змінювати лише своє прізвище та ім’я.

На власний розсуд змінити по батькові зможуть фізособи, які досягли 16 років, а для фізосіб, які досягли 14 років знадобиться згода батьків або піклувальника.

При досягненні 14 років можна змінити своє ПІБ за згодою одного з батьків, якщо другий з батьків помер, визнаний безвісно відсутнім, оголошений померлим, визнаний обмежено дієздатним, недієздатним, позбавлений батьківських прав стосовно цієї дитини або якщо відомості про батька (матір) дитини виключено з актового запису про її народження, або якщо відомості про чоловіка як батька дитини внесені до актового запису про її народження за заявою матері.

У разі заперечення одного з батьків щодо зміни по батькові дитини спір щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов’язків стосовно дитини та інші обставини, що засвідчують відповідність зміни по батькові інтересам дитини.

 

Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо права фізичної особи на зміну по батькові” (проект №2450)

 

 


Спрощено процедуру оформлення Е-візи для іноземцівСпрощено процедуру оформлення Е-візи для іноземців

У Держагентстві розвитку туризму України повідомили, що з 01 листопада Україна почала оформлювати електронні візи для іноземців за новою процедурою.

Серед основних нововведень:

– заявник зможе вибрати бажану процедуру оформлення е-візи: звичайний або терміновий порядок (з подвоєнням тарифної ставки у разі термінової процедури);

– е-візи видаватимуться значно швидше: термінове оформлення е-візи займатиме 1 робочий день, а звичайна процедура розгляду становитиме 3 робочі дні (дотепер термін розгляду візових клопотань сягав 9 днів);

– на додаток до існуючої разової е-візи з’явиться новий тип віз: е-віза для дворазового в’їзду;

– диференційовані тарифні ставки консульського збору суттєво знижуються: замість 85 дол. США за оформлення разової е-візи, тепер консульський збір за разову е-візу становитиме 20 дол. США, за дворазову – 30 дол. США.

 

За матеріалами офіційної сторінки Державного агентства розвитку туризму України у Facebook

 

 


Змінено процедуру зняття з обліку ФОПів у ДПСЗмінено процедуру зняття з обліку ФОПів у ДПС

У ДПС розповіли про спрощення порядку та зменшення строків  зняття з обліку ФОПів, які припинили підприємницьку діяльність.

Зараз є актуальною проблема тривалого очікування (більше 3 років) на зняття з податкового обліку фізосіб, які раніше здійснювали підприємницьку діяльність та припинили її.

Для оптимізації процесу зняття з обліку без проведення перевірки ФОПів, які фактично не здійснювали господарську діяльність, ДПС затверджено методичні рекомендації. У рекомендаціях визначено механізм організації роботи комісій з розгляду питань доцільності/недоцільності проведення перевірок фізичних осіб та форму висновку доперевірочного аналізу щодо недоцільності проведення перевірки.

Відповідно до цих рекомендацій тільки за два останні тижні вересня 2020 року більше 8 тис. фізичних осіб зняті з обліку в контролюючих органах без проведення документальних перевірок.

На даний момент робота зі зняття з податкового обліку платників податків – фізичних осіб, які подали заяви на припинення та не мають боргів перед державою, триває.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ДПС України

 

 


Компаніям-оболонкам відмовлятимуть у відкритті банківських рахунківКомпаніям-оболонкам відмовлятимуть у відкритті банківських рахунків

У НБУ вказали на фіктивність компаній-оболонок та які це має наслідки для бізнесу при здійсненні фінмоніторингу.

Новий закон про фінансовий моніторинг надав право банкам обмінюватися інформацією про клієнтів, віднесених до категорії з неприйнятно високим ризиком. Такий обмін інформацією можуть налагодити й інші суб’єкти первинного фінансового моніторингу – страхові компанії, поштові оператори, кредитні спілки тощо.

 Зокрема, компанії-оболонки створюються для участі в схемах відмивання коштів, ухилення від сплати податків, приховування корупційних та інших злочинів. Строк “життя” більшості таких компаній – до року.

Основними ознаками, які можуть вказувати на фіктивність компанії, яка не здійснює реальної господарської діяльності, є:

  1. Сумнівність кінцевого бенефіціарного власника (КБВ) компанії. Якщо під час перевірки виявилося, що він є номінальним власником, директором чи бухгалтером багатьох інших компаній, то компанія з високою ймовірністю є компанією-оболонкою.
  2. Потрібно звернути увагу на місце реєстрації КБВ. Якщо місце реєстрації – офшорна юрисдикція або законодавством цієї держави передбачений механізм номінальної чи довірчої власності, або кінцевим бенефіціарним власником є людина, яка за своїм фінансовим станом, соціальним статусом, віком не може бути власником бізнесу, це також ознаки компанії-оболонки.
  3. Якщо керівник компанії – особа, яка належить до соціально вразливих верств населення, а керівництво компанії, кінцеві бенефіціарні власники та її назва часто змінюються, це може вказувати на компанію-оболонку.
  4. Якщо компанія не має виробничих потужностей, торговельно-складських приміщень, має незначну кількість співробітників, не подає фінансову звітність до фіскальних органів або органів статистики, це також можуть бути ознаками компанії-оболонки.
  5. Якщо компанія для розрахунків використовує векселі або договори бартеру, залучила значні довгострокові запозичення (крім облігацій) від громадян або компаній, які не входять до її структури власності, вона може бути компанією-оболонкою.

Для виявлення цих ознак в т.ч. при відкритті рахунку, банк перевіряє інформацію про компанію, зокрема проводить поглиблений аналіз компанії, яка має ознаки фіктивності, використовуючи ризик-орієнтований підхід. Чим більше ризиків у діяльності компанії, тим більш прискіпливішою є перевірка.

Компанія-оболонка не здійснює реальної господарської діяльності, тому лакмусовим папірцем для перевірки можуть стати: фінансова звітність, підтверджена незалежним зовнішнім аудитом, документи, які підтверджують фактичний рух товарів, надання послуг, виконання робіт, сплату податку на прибуток, найм персоналу чи наявність виробничих або офісних приміщень та інші фактори.

Вимоги до здійснення такого аналізу не поширюються на юридичних осіб – нерезидентів, які є холдинговими компаніями або їх корпоративними підприємствами, якщо їх структура власності є прозорою і дає змогу визначити кінцевого бенефіціара.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Національного банку України

 

 


Як повідомлятимуть нерезидентів про взяття їх на облік як платників податків?Як повідомлятимуть нерезидентів про взяття їх на облік як платників податків?

Законом №466 встановлено обов’язок для іноземних юридичних осіб, організацій, які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно чи отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України, зобов’язані стати на облік у контролюючих органах.

На виконання цієї норми Кабмін затвердив Порядок повідомлення нерезидентів про взяття на облік як платників податків. Цей Порядок визначає механізм повідомлення контролюючими органами нерезидентів про взяття їх на облік як платників податків.

Так, у разі взяття на облік цих осіб у контролюючих органах відповідно до поданої ними заяви та документів, цим нерезидентам не пізніше наступного робочого дня з дня взяття на облік за основним місцем обліку надсилається (видається) довідка.

Якщо взяття на облік нерезидента здійснено за рішенням контролюючого органу на підставі акту перевірки, без заяви про взяття на облік та отримання заперечення до акту перевірки, цим нерезидентам надсилається (видається) Повідомлення нерезидентів про взяття на облік як платників податків.

Повідомлення надсилається (видається) у спосіб, що дає змогу встановити факт його вручення, дату вручення, а також особу, якій вручено повідомлення:

  • через електронний кабінет з одночасним надісланням відокремленому підрозділу нерезидента на адресу його електронної пошти інформації про вид документа, дату та час його надіслання до електронного кабінету;
  • за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) відокремленого підрозділу або уповноваженого представника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається під розписку уповноваженому представнику.

У разі коли повідомлення не може бути вручене відокремленому підрозділу нерезидента (у тому числі постійному представництву в Україні) або уповноваженому представнику у зв’язку з відсутністю за місцезнаходженням, відмовою прийняти повідомлення, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) відокремленого підрозділу нерезидента або уповноваженого представника чи з інших причин, після отримання від оператора поштового зв’язку документа про невручення повідомлення із зазначенням причини невручення податковий орган надсилає повідомлення нерезиденту через міжнародне реєстроване поштове відправлення з повідомленням про вручення.

 

Постанова КМУ  від 04.11.2020 р. № 1054 “Про затвердження Порядку повідомлення нерезидентів про взяття на облік як платників податків”

 

 


Для продажу столових вин ФОПу не потрібна ліцензія та РРОДля продажу столових вин ФОПу не потрібна ліцензія та РРО

У ДПС пояснили, що ФОПи на спрощеній системі оподаткування можуть не застосовувати РРО лише при роздрібному продажу пива, сидру, пері (без додання спирту), столових вин. 

Роздрібна торгівля столовими винами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, без ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями. 

Відповідно до Податкового кодексу України, не можуть бути платниками єдиного податку I-III груп суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи-підприємці), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).

Зокрема, вино столове – це вино, виготовлене шляхом повного чи неповного збродження сусла. Залежно від вмісту цукрів, столове вино поділяється на сухе, напівсухе, напівсолодке (ст. 1 Закону № 2662).

Не допускається випуск столових вин із вмістом спирту нижче 9 відсотків об’ємних, сортових – 9,5 і марочних – 10 відсотків об’ємних. Додавання спирту етилового або спиртованих виноматеріалів чи сусла до вин столових не допускається.

Роздрібна торгівля столовими винами може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, без ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, лише за умови відповідності такої продукції поняттю «вина столові» з урахуванням обмежень, встановлених Законом № 481.

Продаж вин столових здійснюється без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням книжок та книг обліку розрахункових операцій. 

ФОП, що застосовують спрощену систему оподаткування, можуть не застосовувати РРО та/або ПРРО лише при роздрібному продажу пива, сидру, пері (без додання спирту), столових вин за умови неперевищення такими фізичними особами-підприємцями обсягу доходу у календарному році більше 1 000 000 гривень.

У інших випадках, застосування РРО та/або ПРРО фізичним особами-підприємцями (платниками єдиного податку) є обов’язковим.

З 1 квітня 2021 року застосування РРО та/або ПРРО незалежно від обсягу доходу та виду діяльності є обов’язковим для усіх фізичних осіб-підприємців, крім платників єдиного податку першої групи.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ДПС у Львівській області

 

 


Як нараховується штраф за договором?Як нараховується штраф за договором?

При розгляді справи суд зазначив, що сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд, зокрема мають право пов’язувати період нарахування пені з подією, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).

У цій справі ТОВ звернулося з позовом до державного підприємства про стягнення коштів.

Між ТОВ як постачальником та ДП як покупцем укладено договір, за яким постачальник зобов’язався передати, а покупець прийняти й оплатити продукцію.

Відповідно до договору, в разі порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати продукції, покупець сплачує постачальникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від суми заборгованості. Неустойка (штраф, пеня), штрафні санкції за цим договором нараховуються протягом усього періоду порушення.

У зв’язку з простроченням ДП виконання грошового зобов’язання за договором ТОВ заявлено до стягнення з відповідача заборгованості (пеня, 3 % річних, інфляційні втрати).

Місцевий суд позов ТОВ задовольнив, а апеляційний суд – скасував це рішення і задовольнив позов частково. Суд дійшов висновку, що розрахунок пені позивача є методологічно правильним, проте він є хибним у зв’язку з включенням в період нарахування пені прострочення оплати за кожною накладною після спливу 6 місяців від дати, коли оплата мала бути здійснена (позивачем помилково не застосовано у розрахунку пені приписи частини шостої статті 232 ГК). У зв’язку з цим обґрунтованим є нарахування пені в меншій сумі ніж визначено в позовних вимогах. Судом зменшено суму неустойки на 50 % відповідно до приписів частини третьої статті 551 ЦК, частини першої статті 233 ГК.

Верховний суд скасував рішенні апеляційного суду і вказав наступне.

За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 ГК у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. 

Розмір санкцій може бути встановлено договором у:

– відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або 

– певній, визначеній грошовій сумі, або 

– відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або 

– кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). 

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до частини шостої статті 232 ГК нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Наведеною нормою встановлено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати 6 місяців від дня, коли відповідне зобов’язання мало бути виконано; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов’язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Установивши розмір, термін і порядок нарахування штрафних санкцій за порушення грошового зобов’язання, законодавець передбачив також і право сторін врегулювати ці відносини у договорі. Тобто сторони мають право визначити у договорі не лише інший строк нарахування штрафних санкцій, який обчислюється роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст. 252 ЦК), а взагалі врегулювати свої відносини щодо нарахування штрафних санкцій на власний розсуд (ч.3 ст. 6 ЦК), зокрема можуть пов’язувати період нарахування пені з подією, яка має неминуче настати (фактичний момент оплати).

Отже, висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення пені за період прострочення грошового зобов’язання понад 6 місяців від дня, коли відповідне зобов’язання мало бути виконано, є помилковим.

 

Постанова КГС ВС від 10 вересня 2020 року у справі № 916/1777/19

 

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X