Дайджест новин “Підприємництво і право” з 02.05.2022 по 10.05.2022 р.

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з 02.05.2022 по 10.05.2022 р.

Через Дію можна змінити ім’я та адресу ФОП

Відтепер на порталі Дія підприємці зможуть внести зміни до прізвища, ім’я, по батькові та місцезнаходження ФОП.

Раніше ці зміни до ФОП тільки офлайн.

Щоб отримати послугу, потрібно:

1. авторизуватися на порталі Дія;
2. натиснути Послуги – Підприємництво – Внесення змін про ФОП;
3. внести потрібні зміни в інформацію, яку Дія підтягне з реєстру;
4. уважно прочитати заяву з оновленими даними та підписати КЕПом;
5. сплатити адмінзбір 190 грн карткою або Apple Pay чи Google Pay.

Далі заява автоматично надходить у ЄДР, а її статус можна переглянути у своєму кабінеті на порталі Дія. Результат надійде на електронну скриньку заявника.

За матеріалами офіційної сторінки Міністерства юстиції України у Facebook

Актуальний перелік реєстраційних дій в умовах воєнного стану

У Мін’юсті повідомили про розширення переліку реєстраційних дій в ЄДР з метою забезпечення достовірності відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Серед них державна реєстрація:

– створення благодійних організацій та громадських об’єднань і змін до відомостей про них, в тому числі до статутів;

– створення товариства з обмеженою відповідальністю, фермерського господарства, громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, виробничого кооперативу, обслуговуючого кооперативу, споживчого кооперативу, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського виробничого кооперативу, сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу, споживчого товариства;

– зміни керівника юридичної особи та інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, крім громадських формувань;

– змін до відомостей про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, крім громадських формувань;

– зміни місцезнаходження юридичної особи, крім громадських формувань;

– змін до установчих документів юридичної особи (крім громадських формувань), крім випадків, коли такі зміни передбачають зміну розміру статутного капіталу, зміну складу засновників (учасників) та/або розмірів їх часток;

– зміни видів економічної діяльності юридичної особи, крім громадських формувань;

– зміни інформації для здійснення зв’язку з юридичною особою, крім громадських формувань;

– органів державної влади, органів місцевого самоврядування, казенних підприємств, державних підприємств, комунальних підприємств, комунальних організацій (установ, закладів), державних організацій (установ, закладів);

– створення відокремленого підрозділу юридичної особи, змін до відомостей про відокремлений підрозділ юридичної особи, припинення відокремленого підрозділу юридичної особи;

– створення відокремленого підрозділу іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації;

– змін до відомостей про відокремлений підрозділ іноземної неурядової організації, представництва, філії іноземної благодійної організації;

– рішення про припинення юридичної особи;

– рішення про відміну рішення про припинення юридичної особи;

– зміни складу комісії з припинення (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії), голови комісії або ліквідатора юридичної особи;

– на підставі судових рішень, що набрали законної сили;

– фізичної особи підприємцем, припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, зміни до відомостей про ФОП, включення відомостей про фізичну особу-підприємця, зареєстровану до 1 липня 2004 року.

Крім того, за зверненнями фізичних та юридичних осіб державними реєстраторами, посадовими особами, включеними до переліку, надаються відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За матеріалами офіційної сторінки Міністерства юстиції України у Facebook

Оновлено перелік осіб, яким дозволено перетинати державний кордон України

КМУ вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою від 27.01.1995 № 57 (далі – Правил).

Зокрема, можуть виїхати за кордон громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які:

1. Визнані встановленим порядком непридатними до військової служби за станом здоров’я з виключенням з військового обліку;
2. Постійно проживають за кордоном;
3. Є здобувачами фахової передвищої та вищої освіти за кордоном;
4. Є уповноваженими представниками моніторингової групи, створеної відповідно до наказу Мінсоцполітики, та слідують для моніторингу умов перебування дітей за межами України;
5. Є особами з інвалідністю (незалежно від групи);
6. Для супроводу:

1) особи з інвалідністю I чи II групи – у супроводі одного або обох батьків, на утриманні яких перебуває така особа з інвалідністю, дружини/чоловіка, повнолітніх сина/доньки, їх дружини/чоловіка;

2) особи з інвалідністю I чи II групи або іншою особою, яка потребує постійного догляду, – у супроводі особи, яка здійснює постійний догляд за зазначеними категоріями осіб;

3) особи з інвалідністю, визнаною судом недієздатною, – у супроводі її опікуна, а у разі коли опікуна такій особі не призначено, – у супроводі одного з повнолітніх членів сім’ї;

4) особами з інвалідністю або іншими особами, які потребують постійного догляду, які проживають/перебувають у закладах/установах різних форм власності та підпорядкування і отримують соціальні послуги закладів догляду (крім осіб з інвалідністю, зазначених в абзацах третьому – шостому цього пункту), – у супроводі осіб, у тому числі працівників закладу догляду, уповноважених директором закладу догляду/особою, яка його заміщує. При цьому осіб з інвалідністю або інших осіб, які потребують постійного догляду, можуть супроводжувати особи, у тому числі працівники закладу догляду, які не перебувають на військовому або спеціальному обліку в Міноборони, СБУ чи Службі зовнішньої розвідки, або працівники закладу догляду, які перебувають на військовому або спеціальному обліку в Міноборони, СБУ чи Службі зовнішньої розвідки, з розрахунку одна особа на 50 осіб з інвалідністю та інших осіб, які потребують постійного догляду;

5) дітей з інвалідністю для виїзду за межі України може здійснюватися матір’ю та/або батьком, опікуном, піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід. Супровід дітей з інвалідністю для виїзду за межі України також може здійснюватися бабою, дідом, повнолітнім братом, сестрою, мачухою, вітчимом з урахуванням їх приналежності до переліку категорій осіб, які звільнені від військової служби та мобілізації.

Виїзд за межі України осіб для супроводу може здійснюватися не більше ніж один раз із часу введення на території України надзвичайного або воєнного стану до його припинення чи скасування;

6) дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, що встановлені МОЗ, здійснюється матір’ю та / або батьком, опікуном піклувальником, одним або обома прийомними батьками, батьками-вихователями, які здійснюють такий супровід;

7) дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, форми власності та підпорядкування на цілодобове перебування (далі – діти),- законного представника або іншої уповноваженої ним особи;

8) дітей, які не досягли 18-річного віку та не належать до категорії дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, але які зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, влаштовані до сімей патронатних вихователів, здійснюється – особою, уповноваженою керівником відповідного закладу/працівником закладу, який його заміщує або органом опіки та піклування чи обласною військовою адміністрацією, у супроводі патронатного вихователя, якй здійснює догляд за дітьми;

7. Пункт 2-6 Правил передбачає можливість виїзду за межі України інших зобов’язаних, які не віднесені до вище перелічених категорій:

1) заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями;

2) визнані відповідно до висновку ВЛК тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

3) чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років;

4) чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років;

5) жінки та чоловіки, які мають неповнолітню дитину (дітей) і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”:

6) працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів), підприємств, установ та організацій Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Національної поліції України, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, Державної виконавчої служби України, Управління державної охорони України;

8. особи із складових сил оборони та сил безпеки, постраждалих у зв’язку з військовою агресією рф проти України, які виїжджають на лікування за кордон:

Виїзд таких осіб дозволяється у супроводі одного з членів сім’ї першого ступеня споріднення- батьків, чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених(у значенні, наведеному у підпункті 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України) ( 2755-17 ).

Перелік необхідних документів для кожної категорії осіб розміщений на вебсайті Державної прикордонної служби за посиланням https://dpsu.gov.ua/ua/Peretinannya-derzhavnogo-kordonu-v-umovah-pravovogo-rezhimu-vonnogo-stanu/

За матеріалами офіційного вебсайту Державної прикордонної служби

Для виплати Е-лікарняного не потрібно чекати зміни статусу на “готовий до сплати”

У Фонді соціального страхування України пояснили, що після відновлення роботи Електронного реєстру листків непрацездатності, доступ до якого призупинявся на початку війни, деякі електронні лікарняні залишились у статусі «закритий» попри вичерпання строків.

Електронний лікарняний має статус «закритий» з дня свого створення і змінює його на «готовий до сплати» у день видачі – тобто через сім днів після дати закриття для лікарняних по тимчасовій непрацездатності і через сім днів після дати відкриття – для лікарняних по вагітності та пологах.

Однак через технічні збої сьогодні е-лікарняні часто не змінюють свій статус попри вичерпання строків. У такому випадку потрібно орієнтуватись на дати – якщо після дати закриття, зазначеної в е-лікарняному, пройшло сім днів, на восьмий день з е-лікарняним уже можна починати працювати і призначати за ним допомогу, навіть якщо його статус залишився «закритим».

Лікар має можливість внести зміни до електронного лікарняного упродовж семи днів від моменту створення, тож інформація, наявна в е-лікарняному на восьмий день, є остаточною – роботодавець може розпочати призначення допомоги від Фонду соціального страхування України і за рахунок підприємства.

За матеріалами офіційного вебсайту Фонду соціального страхування України

З 4 травня відновлено процедури з документами для їх подальшої консульської легалізації

З метою задоволення потреб громадян в отриманні послуги з підготовки нотаріально оформлених документів для їх подальшої консульської легалізації Департаментом нотаріату з 4 травня 2022 року відновлюється прийом громадян.

Для підготовки документів для їх консульської легалізації фізичні особи та представники юридичних осіб пред’являють документ, що посвідчує особу, та подають до Міністерства юстиції України: 

заяву; 

нотаріально оформлені документи, що підлягають процедурі консульської легалізації.

У разі звернення представника фізичної/юридичної особи подається також довіреність або інший документ, що підтверджує повноваження діяти від імені цієї фізичної/юридичної особи.

За матеріалами офіційної сторінки Міністерства юстиції України у Facebook

ДПС перевірятиме бізнес, який необґрунтовано підвищує ціни на товари

У ДПС повідомили, що Законом № 2173-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо адміністрування окремих податків у період воєнного, надзвичайного стану» податковим органам, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, надано повноваження на здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.

З 16 квітня 2022 року і до припинення або скасування воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюватимуть контроль за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки), крім контролю цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг шляхом проведення фактичних перевірок.

Такі перевірки будуть проводитися, зокрема, у випадку:

– отримання у встановленому законодавством порядку від державних органів або органів місцевого самоврядування інформації, що свідчить про можливі порушення платником податків законодавства про ціни і ціноутворення;

– отримання письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.

ДПС закликає платників податків не допускати необґрунтованого підвищення цін на товари, що мають істотну соціальну значущість для населення, та попереджає про встановлену законодавством відповідальність (вилучення необґрунтовано одержаної виручки та штраф).

Нагадуємо, що органам ДПС надано додаткові повноваження на здійснення контролю у сфері ціноутворення, тому при проведенні фактичних перевірок податківці контролюватимуть у тому числі і дотримання платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, дотримання граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) на деякі види товарів.

За матеріалами офіційного вебсайту ДПС України

Для гуманітарних вантажів діє митна Е-декларація

У Державній митній службі повідомили про функціонування відповідного сервісу за посиланням – https://customs.help.gov.ua/ukr/import-notification/

Відтепер іноземні громадяни та українці можуть з будь-якої країни світу заповнити заздалегідь митну Е-декларацію для гуманітарного вантажу. Після цього:

1. Всі анкети відразу потрапляють до бази даних Державної митної служби України та дублюються декларанту на електронну пошту. 
2. Отриману декларацію потрібно видрукувати та підписати. 
3. Передати підписану декларацію представнику митниці під час проходження українського кордону.
4. Громадянам України, які користуються електронними сервісами електронний підпис, BankID, MobileID, оформлення митної Е-декларації гуманітарного вантажу можна також зробити через Особистий кабінет на  Єдиному державному інформаційному вебпорталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі»- https://cabinet.customs.gov.ua.

Митне Е-декларування гуманітарних вантажів пришвидшить ввезення вантажу на територію України та сприятиме зменшенню черг у митних пунктах.

За матеріалами офіційної сторінки Державної митної служби України Facebook

Які професії та посади не підпадають під бронювання військовозобов’язаних?

У Мінагрополітики наголосили, що не підлягають бронюванню, у визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2022 року № 194 порядку:

– військовозобов’язані, які мають посвідчення про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час, 

– призовники та особи, які не перебувають на військовому обліку військовозобов’язаних.

Також не погоджуються Міністерством оборони України посади працівників, які не є визначальними для забезпечення сталого функціонування підприємств, галузей і не є дефіцитними на ринку праці та які можуть бути замінені громадянами-невійськовозобов’язаними або які не відносяться до професій, що забезпечують виробництво продовольства (різноробочий, підсобний робітник, робітник фермерського господарства, робітник з благоустрою, робочий току, робітник з догляду за тваринами, прибиральник територій, прибиральник службових приміщень, сторож, двірник, транспортувальник, вантажник, фахівець з оперативного реагування, менеджер з питань регіонального розвитку, інспектор з охорони, старший охоронець, охоронець, черговий, комірник, помічник комірника, диспетчер, вагар, маляр, штукатур, лицювальник-плиточник, оброблювач птиці, оброблювач риби, оброблювач ковбасних виробів, свинар, зливальник-розливальник, грибовод, кухар, пекар, готувач кормів, годувальник великої рогатої худоби, доглядач великої рогатої худоби, завідувач агромагазином, підприємець, фахівець з методів розширення ринку збуту, помічник друкаря, менеджер з продажів, експерт, керівник сервісу, комплектувальник, юрисконсульт, член наглядової ради, член громадської організації, продавець продовольчих товарів, укладальник-пакувальник молодший програміст, начальник відділу, обліковець, робітник, комплектувальник, консультант, кур’єр, підмінний слюсар, інспектор з кадрів, брокер, виконавець робіт, помічник архіваріуса, фахівець з обліку договорів, фахівець з методів розширення ринку збуту, фахівець, діловод, заправник, заготівник основи для мийних засобів тощо).

Усі раніше здійсненні заявки на бронювання військовозобов’язаних з винесеними висновками Міністерства економіки України є дійсними.

Звертаємо увагу на те, що керівники підприємств, установ і організацій несуть відповідальність за включення військовозобов’язаних до Пропозицій та організацію їх бронювання на період мобілізації та на воєнний час.

За матеріалами офіційного вебсайту  Мінагрополітики

Кого стосується звільнення від сплати ПДВ при імпорті товарів?

Відповідно до пп. 69.23 п. 69 підрозд. 10 розд. XX “Перехідні положення” Податкового кодексу тимчасово, з 1 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту суб’єктами господарювання, які зареєстровані платниками єдиного податку першої, другої та третьої групи, крім фізичних та юридичних осіб, які обрали ставку єдиного податку, визначену пп. 1 п. 293.3 ст. 293 ПКУ (у розмірі 3%. доходу – у разі сплати ПДВ згідно з ПКУ).

Крім того, згідно з пп. 9.5 п. 9 підрозд. 8 розділу XX “Перехідні положення” ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування (2% доходу), встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. XX “Перехідні положення” ПКУ, звільняються від обов’язку нарахування та сплати ПДВ, зокрема, при ввезенні товарів на митну територію України.

Звільнення від оподаткування не застосовується до операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, які:

– мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаною державою-агресором щодо України згідно із законодавством, 

– ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

За матеріалами офіційного веб сайту ДПС України (ЗІР, категорія 101.12)

Роботодавець може надати працівникам оплачувані відпустки більше 24 днів в період воєнного стану 

У Держпраці надали відповідні роз’яснення.

Згідно частини третьої статті 1 Закону № 2136 у період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, що врегульовані зазначеним Законом.

Відповідно до ч. 1 статті 12 Закону № 2136 у період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні, що певною мірою кореспондує із нормами ст. 6 Закону України № 504, ст. 75 КЗпП, які встановлють мінімальні гарантії щодо тривалості щорічної основної відпустки.

Таким чином максимальна тривалість відпустки, на яку працівник має право в період дії воєнного стану становить 24 дні.

Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, різниця днів відпустки не втрачається, а має бути надана після закінчення дії воєнного стану. На зазначені вище положення Закону № 2136 зокрема вказано у коментарі Мінекономіки до Закону “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану.”

Протягом дії воєнного стану роботодавець звільнений від обов’язку щодо надання працівнику відпустки тривалістю більш ніж 24 дні, коли більша тривалість відпустки передбачена працівнику законодавством, колективним і трудовим договором.

Водночас Закон №2136 не призупиняє і не скасовує статті 9-1 КЗпП, а самі норми цієї статті не суперечать положенням Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Згідно статті 9-1 Кодексу законів про працю «Додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги» підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників.

Отже з урахуванням особливостей організації праці та умов господарської діяльності в межах своїх повноважень, за рахунок власних коштів роботодавець має право надати працівникам в період дії воєнного стану основні оплачувані щорічні відпустки тривалістю більше ніж 24 дні. Надання відпустки більшої тривалості ніж 24 дні в період дії воєнного стану є правом, а не обов’язком роботодавця.

За матеріалами офіційного вебсайту Державної служби України з питань праці

Підбірку підготувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист