fbpx

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 01.11.2021 по 08.11.2021 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 08 Nov 2021 Tags:

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з   01.11.2021 по 08.11.2021 р.

 

Верховна Рада дозволила змінювати адресу реєстрації онлайн 

 

Верховна Рада дозволила змінювати адресу реєстрації онлайн 

Верховна Рада ухвалила закон, яким внесла зміни до процедури реєстрації місця проживання особи.

Зокрема, запроваджується декларування місця проживання – повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання в електронній формі за допомогою Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади.

Раніше можна було зареєструвати місце проживання  лише в ЦНАПах і лише у власному житлі або із дозволом власника.

Новий закон дозволить задекларувати своє фактичне місце проживання просто в урядовому сервісі “Дія”. Дані про місце проживання людини будуть вноситися в Єдиний демографічний реєстр. Усі реєстри взаємодіють з єдиною інформаційною системою на базі Державної міграційної служби.

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров пояснив, що більше не буде потрібен штамп в паспорті чи довідка до ID-картки, а замість трьох установ, 30 днів очікування та купи довідок тепер буде тільки одна заява, яку розглянуть та оброблять за добу.

Крім того, місце реєстрації місця проживання тепер не даватиме людині право власності на житло та не впливатиме на отримання послуг. Оформлювати пенсію, документи чи отримувати медичну допомогу можна буде, не прив’язуючись до місця реєстрації. 

Зняти особу із задекларованого або зареєстрованого місця проживання можна буде за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності.

 

Проєкт Закону про реалізацію публічних електронних послуг з реєстрації та декларування місця проживання в Україні № 5463 від 05.05.2021р.

 

 


Як подавати та підтверджувати відомості про бенефіціарів у 2022 році?

Як подавати та підтверджувати відомості про бенефіціарів у 2022 році?

У Мін’юсті надали відповідні роз’яснення.

Зокрема, 10 жовтня набув чинності Закон № 1805-IX “Про внесення змін до деяких законів України щодо зазначення та подання відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (КБВ) та структуру власності юридичної особи”, яким продовжено строк подання структури власності до 11 липня 2022 року.

А от щорічне підтвердження відомостей для юросіб, створених та зареєстрованих до 28.04.2020 р. вперше відбуватиметься у такі строки:

якщо відомості оновлено з 11.07.2021 р. по 31.12.2021 р. – у 2022 році;

якщо відомості оновлено після 01.01.2022 р. – у 2023 році.

Якщо юрособу створено та зареєстровано після 28.04.2020 р., то перше підтвердження відомостей про кінцевого бенефіціарного власника слід подавати у 2022 році.

Детальніше в інфографіці

 

За матеріалами офіційного вебсайту Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький)

 


Який розмір МЗП і ЄСВ діятиме з 1 грудня 2021 р.?

Який розмір МЗП і ЄСВ діятиме з 1 грудня 2021 р.?

Згідно з ст. 8 Держбюджету на 2021 рік вже з 1 грудня українців очікує підвищення розміру мінімальної заробітної плати до 6500 гривень, а, отже, змінюється й ставка єдиного соціального внеску. 

Зокрема, мінімальний розмір ЄСВ з 1 грудня становите 1430 грн  (6500 х 22%). Відповідно зазнає змін і максимальна сума страхового внеску та складе  в наступному місяці 21 450 гривень. Тобто, максимальна величина бази нарахування ЄСВ становитиме 97 500 гривень – 15 розмірів мінімальної заробітної плати.

Також  з 1 грудня  зросте  розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Він становитиме 2481 гривню, до 30 листопада  він складає – 2379 гривень.

Наступне збільшення заробітної плати до 6700 грн Уряд планує з 1 жовтня 2022 року.

 

За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС в Івано-Франківській області

 

 


Як відсторонити невакцинованих працівників від роботи?

Як відсторонити невакцинованих працівників від роботи?

З 8 листопада діє правило про відсторонення деяких категорій невакцинованих працівників від роботи. Відповідні вимоги передбачені постановою КМУ № 1236 від 9 грудня 2020 р. Зокрема, керівники державних органів (державної служби), керівники підприємств, установ та організацій мають забезпечити:

1) контроль за проведенням обов’язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов’язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я від 4 жовтня 2021 р. № 2153;

2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов’язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов’язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” та частини третьої статті 5 Закону України “Про державну службу”, крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань.

У Держпраці на брифінгу 04.11.2021 р. надали роз’яснення з реалізації цієї вимоги.

  1. Обов’язковим профілактичним щепленням підлягають такі працівники (відповідно до Переліку, затвердженого наказом МОЗ від 4 жовтня 2021 р. № 2153):

– центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів;

– місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів;

– закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

  1. Строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили, тобто до моменту отримання щеплення. Важливо відзначити, що отримання першої дози вакцини вже вважається усуненням причин відсторонення від роботи.
  2. Відсторонити від роботи не можна осіб, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань (довідка форми № 028 поки ще не затверджена). Якщо у людини є протипоказання до конкретного виду вакцини, то довідка може видаватися тимчасово, на кілька місяців.
  3. Роботодавець має завчасно, до 8 листопада, повідомити працівників відповідних категорій про відсторонення від роботи, якщо вони ухилятимуться від вакцинації або не проінформують роботодавця, що вже пройшли хоча б перший етап щеплення.

Крім того, роботодавець має у такому повідомленні надати всю необхідну інформацію та сприяти проходженню профілактичного щеплення.

Відсторонення відбуватиметься на підставі наказу по підприємству з обов’язковим доведенням його до відома працівників під підпис. Строк відсторонення: “до усунення причин, що його зумовили”.

Також перш ніж відсторонити невакцинованого працівника від роботи, працедавець має письмово зафіксувати факт відмови працівника від щеплення.

Відсторонення від роботи відбувається без збереження заробітної плати.

  1. Особи, які перехворіли, зможуть отримати у лікаря довідку за формою 028, яка дозволяє відтермінувати вакцинацію на строк до трьох місяців, а також незабаром згенерувати сертифікат про одужання в Дія.
  2. Згідно з позицією в.о. Голови Держпраці Ігор Дегнера, відсторонений працівник не може  працювати дистанційно, оскільки дистанційна робота, надомна робота та робота в режимі гнучкого часу – лише режими роботи. Статтею 12 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” передбачено обов’язок в цілому відсторонити від роботи, без винятку щодо режиму роботи.

 

Постанова КМУ № 1236 від 9 грудня 2020 р. “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”

 

 


Допомога по непрацездатності під час відсторонення від роботи через відмову від вакцинації не виплачується

Допомога по непрацездатності під час відсторонення від роботи через відмову від вакцинації не виплачується

У Фонді соціального страхування пояснили, що допомоги за лікарняними листками не надаються працівникам, яких було відсторонено від роботи через відмову або ухилення від обов’язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19. Виплата не здійснюється за ті дні тимчасової непрацездатності, які збігаються з днями відсторонення від виконання обов’язків.

Це пояснено тим, шо допомоги по тимчасовій втраті працездатності у вказаному випадку не фінансуються, оскільки відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування покликані компенсувати заробіток застрахованої особи, втрачений нею за час лікування. У разі відсторонення від роботи з припиненням виплати заробітної плати працівника, який не дотримується вимог щодо обов’язкової вакцинації проти COVID-19, факт втрати заробітку через хворобу або травму в такий період відсутній.

Крім того, чинним законодавством прямо не передбачено обов’язку роботодавця щодо збереження за працівником заробітної плати на період його відсторонення від роботи у зв’язку з відмовою або ухиленням від проведення обов’язкових профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19.

При цьому період такого відсторонення від роботи не входить до стажу роботи, що дає право на щорічні відпустки.

Водночас колективним та/або трудовим договором, рішенням роботодавця може бути передбачено інші умови.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Фонду соціального страхування України

 

 


Переміщення чи переведення працівника: в чому різниця?

Переміщення чи переведення працівника: в чому різниця?

Під час розгляду справи суд зазначив, що зміна трудової функції, характеру роботи та функціональних обов’язків працівника є переведенням, а не переміщенням, а отже, допускається за його згодою з урахуванням положень статті 32 КЗпП.

Працівник звернувся до суду з позовом до роботодавця про скасування наказу про його переміщення та поновлення на попередньому місці роботи.

Позивач вважає, що мало місце переведення його на іншу роботу, оскільки посада, яку він обіймав та посада, на яку його перевели, є кардинально різними за складом посадових обов’язків і змінились істотні умови праці, про що його завчасно не було повідомлено, внаслідок чого відповідачем допущено порушення положень частини третьої статті 32 КЗпП.

Вирішуючи спір суд зазначив, що відповідно до ч.1 ст. 32 КЗпП переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених законодавством.

У п. 31 постанови Пленуму ВСУ від 06 листопада 1992 року № 9 “Про практику розгляду судами трудових спорів” судам роз’яснено, що згідно зі статтею 32 КЗпП переведення на іншу роботу допускається тільки за згодою працівника. Переведенням на іншу роботу вважається доручення працівникові роботи, що не відповідає спеціальності, кваліфікації чи посаді, визначеній трудовим договором.

Не вважається переведенням, що потребує згоди працівника, переміщення його на тому ж підприємстві (в установі, організації) на інше робоче місце, в інший структурний підрозділ на території підприємства в межах тієї ж місцевості, доручення роботи на іншому механізмі або агрегаті при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою і з тими ж істотними умовами праці. Однак і переміщення не може бути безмотивним, не обумовленим інтересами виробництва.

Власник або уповноважений ним орган не має права переміщати працівника на роботу, протипоказану йому за станом здоров’я.

Зазначена норма трактує поняття “переміщення” у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором. Вона передбачає у межах спеціальності, кваліфікації чи посади, обумовленої трудовим договором, зміну: робочого місця (тобто місця безпосереднього виконання роботи); структурного підрозділу у тій самій місцевості; роботи на іншому механізмі або агрегаті.

Переміщення може здійснюватися тільки за умови, що не змінюється жодна з істотних умов трудового договору працівника.

 

Постанова КЦС ВС від 26 серпня 2021 року у справі № 607/14453/20

 

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

Підписатися на новини

Підпишіться на щотижневий дайджест новин і будьте в курсі подій без зайвого спаму

Я приймаю умови про обробку і захист перосональних даних і даю згоду на їх обробку.
X