fbpx
[get_banners]

Дайджест новин “Підприємництво і право” з 01.06.2020 по 09.06.2020 р.

In: Дайджести новин законодавства і практики 09 Jun 2020 Tags: ,

Дайджест новин  “Підприємництво і право”

з  01.06.2020 по 09.06.2020 р.

 

З 5 червня в Україні дозволено внутрішні авіаперельоти: яких правил слід дотримуватись?

Кабінет Міністрів України звузив карантинні обмеження і дозволив внутрішні авіаперевезення. Відповідний документ прийнято 3 червня 2020 року (Постанова № 435).

У зв’язку з цим Державна авіаційна служба розробила вимоги щодо здійснення польотів під час карантину. Про це повідомляє пресслужба державного підприємства обслуговування повітряного руху Украерорух.

Зокрема, під час авіаперельотів потрібно дотримуватись таких вимог:

  • доступ до терміналів аеропорту має бути максимально обмежений для пасажирів, членів екіпажу та персоналу;
  • має бути запроваджене фізичне дистанціювання (1,5 метра між людьми), посилені гігієнічні процедури та прибирання;
  • у місцях із високою концентрацією пасажирів мають бути вжиті заходи для запобігання черг;
  • мають бути запроваджені електронні альтернативи процесів, зокрема мобільна реєстрація, безконтактна посадка;
  • персонал і пасажири в аеропорту мають носити захисні маски. Персонал також має бути в захисних рукавичках;
  • рекомендується проводити температурний скринінг пасажирам, які відлітають та прибувають у термінал;
  • для доставки пасажирів до літаків Державіаслужба радить збільшити кількість автобусів.

 

За матеріалами офіційної сторінки  Украерорух/UkSATSE у Facebook

 

 


Держпраці роз’яснила як оформити вихід працівників з карантину Держпраці роз’яснила як оформити вихід працівників з карантину 

У Держпраці пояснили, як роботодавцям правильно повертати працівників до роботи з карантину.

Зокрема, в управлінні зазначили, що автоматичного виходу працівників з «карантинних відпусток» законом не передбачено. Крім випадків, коли працівник одразу в заяві на відпустку без збереження заробітної плати вказав дату виходу на роботу, наприклад 03.06.2020 року.

Переривання відпустки (основної або додаткової) можливе лише в крайніх випадках, передбачених ст. 79 КЗпП.

У решті випадків вихід з відпустки має відбуватися зі згоди самого працівника. У такому випадку роботодавець може вчинити наступні дії:

1) зв’язатися з працівниками та поінформувати їх про можливість виходу на роботу у зв’язку із закінченням карантину;

2) працівник має написати заяву з проханням перервати відпустку та стати до роботи;

3) на підставі заяви працівника видати наказ про переривання відпустки без збереження заробітної плати, яку було надано на час карантину;

4) у наказі вказати дату, коли працівнику потрібно стати до роботи. Примушувати працівника виходити з відпустки є неправомірним.

У разі запровадження роботодавцем  дистанційної роботи під час карантину, то до виходу працівників на свої робочі місця в офісі потрібно підготуватись. Для цього треба:

1) визначитися з датою повернення працівників;

2) з’ясувати, чи всі працівники мають можливість працювати в офісі;

3) підготувати наказ (розпорядження) про припинення дистанційної роботи.

Необхідно видати наказ (розпорядження) про припинення дистанційної роботи та відновлення звичайного режиму роботи, в якому зазначити: 

  • причину зміни режиму роботи з дистанційного на звичайний, а саме – у зв’язку із закінченням карантину та скасуванням обмежувальних заходів, відновленням роботи транспорту; 
  • дату припинення дистанційної форми роботи; 
  • дату виходу працівника на робоче місце; 
  • перелік працівників, які повертаються до звичного режиму, та їхні посади; 
  • порядок ознайомлення працівників з наказом та зміною режиму роботи.

Якщо частина працівників залишається вдома, то про це потрібно вказати в наказі або окремим наказом продовжити режим дистанційної роботи для певних працівників, але для цього такі працівники мають написати відповідні заяви. Оскільки, КЗпП дозволяє встановити режим дистанційної роботи наказом лише на час загрози поширення пандемії (ч. 2 ст. 60 КЗпП).

Крім того, повертаючи працівників до офісів, варто подбати про дотримання санітарних та епідеміологічних вимог, визначених, у першу чергу, Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Обов’язковим є: 

  • проведення дезінфекції приміщень, 
  • забезпечення працівників антисептиками для обробки рук, 
  • дотримання відстані між столами працівників тощо. 

Обов’язком роботодавця є створення належних та безпечних умови праці (ст. 141, 153 КЗпП).

При цьому роботодавець не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.

Дане роз’яснення носить рекомендаційний характер.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Управління Держпраці у Рівненській області

 

 


Звільнені від сплати ЄСВ підприємці мають право на страхові виплатиЗвільнені від сплати ЄСВ підприємці мають право на страхові виплати

У Фонді соціального страхування України повідомили, що ФОПи і самозайняті особи, які тимчасово звільнені від сплати ЄСВ з метою їх підтримки на період дії протиепідемічних заходів, а також частково безробітні продовжують вважатись застрахованими  особами.

Такі особи мають право на усі виплати та послуги від Фонду, передбачені законодавством про загальнообов’язкове державне соціальне страхування:

  • допомогу по тимчасовій втраті працездатності в разі хвороби або травми, 
  • компенсацію втраченого заробітку за час ізоляції від COVID-19 на підставі відповідних лікарняних листків.

При обчисленні середньоденного доходу для визначення розміру допомоги від ФССУ період звільнення від сплати єдиного внеску вважається невідпрацьованим з поважних причин. Ці місяці не включаються у розрахунковий період.

Однак, період часткового безробіття не відноситься до поважних причин і не виключається з розрахункового періоду. При обчисленні середньоденної заробітної плати для таких осіб враховують нараховану заробітну плату, з якої сплачено ЄСВ.

При цьому, не включається до суми заробітної плати, з якої обчислюється середня заробітна плата, допомога по частковому безробіттю, яка на період карантину надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, застрахованим особам у разі втрати ними частини заробітної плати внаслідок вимушеного скорочення передбаченої законодавством тривалості робочого часу у зв’язку із зупиненням (скороченням) діяльності через проведення заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабміном, за зверненням роботодавця для її виплати працівникам.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Фонду соціального страхування України

 

 


Як оплачується лікарняний через самоізоляцію?Як оплачується лікарняний через самоізоляцію?

У Міністерстві соціальної політики роз’яснили особливості оплати перших п’яти днів за лікарняними листами “ізоляція від COVID-19”.

Так, статтею 22 Закону “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” визначено умови надання застрахованим особам допомоги по тимчасовій непрацездатності та тривалість її виплати.

Зокрема, передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, перебування у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності) незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, установлених законодавством.

Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, здійснюється за рахунок коштів роботодавця.

Порядок такої оплати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року № 440. Оплата тимчасової непрацездатності залежно від страхового стажу в розмірах, визначених частиною першою статті 24 Закону.

Це положення передбачає, що розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності не залежить від страхового стажу і виплачується особам, які перебувають у закладах охорони здоров’я, на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, в розмірі 50 % середньої заробітної плати (доходу).

При цьому окремого порядку для оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності внаслідок перебування у закладах охорони здоров’я, на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій за рахунок коштів роботодавця Законом не передбачено.

Отже, на думку Управління нагляду Мінсоцполітики, при визначенні розміру оплати днів тимчасової непрацездатності внаслідок перебування у закладах охорони здоров’я, на самоізоляції під медичним наглядом у зв’язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацію та ліквідацію її спалахів та епідемій, слід застосовувати норми частини другої статті 24 Закону.

Однак листи міністерства не є нормативно-правовими актами, за своєю природою вони носять інформаційний, рекомендаційних та необов’язковий характер.

 

Лист Міністерства соціальної політики від 15 травня 2020 року № 5183/0/290-20

 

 


Програмні РРО запрацюють з 1 серпня в тестовому режиміПрограмні РРО запрацюють з 1 серпня в тестовому режимі

Чинне законодавство встановлює обов’язок для ФОПів використовувати РРО (реєстратори розрахункових операцій) в частині здійснення конкретних видів діяльності з 1 січня 2021 року.

Для надання суб’єктам господарювання технічної можливості виконання цього обов’язку Міністерство фінансів України спільно з ДПС завершують підготовку до запуску безкоштовного фіскального додатку для програмного РРО, який уже найближчим часом розпочне роботу в тестовому режимі.

Протягом місяця представники бізнесу матимуть можливість ознайомитись з функціоналом додатку в Електронному кабінеті, протестувати його та надати пропозиції щодо його вдосконалення.

Вже з 1 серпня 2020 року продукт буде доступний для повноцінного використання для всіх бажаючих на безоплатній основі.

Водночас, обов’язковим використання програмного РРО для певних видів діяльності платників єдиного податку ІІ-IV груп фізичних осіб – підприємців стане з 1 січня 2021 року.

Розробники стверджують, що запровадження програмного РРО є важливим кроком до детінізації економіки та створення рівних умов ведення підприємницької діяльності. Програмне забезпечення «РРО в смартфоні» стане зручним і необтяжливим функціоналом для сумлінних платників податків.

Споживачі, у свою чергу, за лічені хвилини зможуть перевірити наявність виданого чеку у базі даних ДПС. У разі його відсутності та видачі чеку з порушенням законодавства покупець матиме право на відшкодування частини витрат на придбання товару.

 

За матеріалами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

 

Читайте статтю на тему:

РРО – актуальні штрафи за порушення  в поточному році

 


З 1 липня в Україні діє новий Митний тарифЗ 1 липня в Україні діє новий Митний тариф

Верховна Рада прийняла Закон України «Про Митний тариф України» (проект №3228), який набирає чинності 1 липня 2020 року.

Згідно з інформацією на сайті Верховної Ради Законом оновлена номенклатура Митного тарифу України на основі актуалізованої редакції Гармонізованої системи опису і кодування товарів версії 2017 року, яка містить 233 зміни, 85 з яких стосується сільськогосподарської галузі, 45 – хімічної галузі, 13 – лісового сектора, 15 – текстильної промисловості, 6 – чорних та кольорових металів, 35 – машинобудівної галузі, 8 – транспорту, 26 – інших галузей.

Ставки ввізного мита на товари не змінюються, а передбачено лише зміни, доповнення, уточнення кодів та описових частин окремих товарів, приміток до товарних груп.

До Митного кодексу додано частину кодів, які перенумеровано, об’єднано або вилучено у зв’язку з низьким об’ємом торгівлі.

Прикінцевими та перехідними положення Закону встановлено, що позначення додаткових одиниць виміру та обліку кількості товарів у тис. кВт. год для товарних підкатегорій 2711 11 00 00, 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД застосовуються з 1 квітня 2021 року. 

На період з 1 липня 2020 року по 1 квітня 2021 року додаткові одиниці виміру та обліку кількості товарів для товарних підкатегорій 2711 11 00 00, 2711 21 00 00 згідно з УКТ ЗЕД позначаються у тис.м3.

Законом установлено, що позначення кодів, назви, ставок мита та додаткових одиниць виміру та обліку для кодів товарів 2402 10 00, 2402 10 00 10, 2402 10 00 90, 2403 99 90, 2403 99 90 10, 2403 99 90 90, 3824 99 96 20 згідно з УКТ ЗЕД застосовуються з 1 січня 2021 року.

При цьому  попередній Закон України “Про Митний тариф України” втратить чинність,  крім позначень кодів, назви, ставок мита та додаткових одиниць виміру та обліку для кодів товарів 2402 10 00 00, 2403 99 90 00, 3824 90 97 90, які втрачають чинність з 1 січня 2021 року.

 

За матеріалами офіційного вебсайту Верховної Ради України

 

 


Спрощено процедуру реєстрації земельних ділянок Спрощено процедуру реєстрації земельних ділянок 

З 10 червня стартує проект із запровадження принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок. Таке  рішення прийняв Кабмін на засіданні 3 червня.

Згідно з цим принципом рішення про реєстрацію земельної ділянки може бути прийнято будь-яким державним кадастровим реєстратором, обраним за принципом випадковості системою Державного земельного кадастру.

Крім того, наслідком таких нововведень стане:

– скорочення реєстрації земельної ділянки з 14 до 7 робочих днів;

– реалізація принципу екстериторіальності при наданні відповідної послуги;

– усунення причин, які зумовлюють необхідність неодноразових звернень заявників із заявами та документами через центр надання адміністративних послуг до державних кадастрових реєстраторів (у разі відмови у державній реєстрації).

Також через Єдиний державний портал адміністративних послуг можна буде замовити, провести та одержати результати державної експертизи землевпорядної документації в електронній формі.

Сертифікованим інженерам-землевпорядникам надано повноваження щодо виправлення помилок у застосуванні систем координат земельних ділянок (у тому числі помилок, що виникли при перерахунку із однієї системи координат в іншу), які були сформовані до 1 січня 2013 року та відомості про які були перенесені до Державного земельного кадастру та помилок у відомостях щодо місця розташування земельних ділянок.

 

За матеріалами Урядового порталу

 

 


Індивідуальну податкову консультацію можна отримати онлайнІндивідуальну податкову консультацію можна отримати онлайн

У ГУ ДПС в Івано-Франківській області повідомили, що відтепер індивідуальні податкові консультації (ІПК) можуть надаватися платнику не лише в усній, паперовій, а й в електронній формі.

Для отримання ІПК в електронній формі потрібно подати звернення, завірене кваліфікованим електронним підписом.

Таке звернення повинно містити:

– найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв’язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні;

– код ЄДРПОУ для юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичних осіб або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті);

– зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації (наведення фактичних обставин);

– кваліфікований електронний підпис;

– дату звернення.

ІПК надаються податковими органами (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) (п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПК), крім державних податкових інспекцій (надають ІПК лише в усній формі).

Строк на надання платникам податків ІПК становить 25 календарних днів (може бути продовжений на 15 календарних днів, про що уповноважена особа повідомляє платнику податків).

 

За матеріалами офіційного вебсайту Головного управління ДПС в Івано-Франківській області

 

 


Неоформлені трудові відносини з родичами загрожують штрафомНеоформлені трудові відносини з родичами загрожують штрафом

Суд при розгляді справи визнав правомірним винесення постанови про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця  за використання неоформленої праці працівника-родича. Зокрема, законодавство не передбачає можливості допуску особи до роботи на товариських чи родинних стосунках. Як наслідок – суб’єкт господарювання зобов’язаний сплатити штраф в розмірі 125 190 гривень за використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин.

Судом встановлено, що під час відвідування магазину у вересні 2019 року інспектор праці виявив, що торгівлю продуктами харчування в магазині, що належить ФОП, здійснювала його дружина, яка відмовилась надати будь-яке пояснення своїм діям. Сам підприємець повідомив, що його дружина з метою приготування їжі відчинила магазин і почала набирати продукти додому, не здійснюючи їх реалізацію. При цьому факт виконання роботи продавця був зафіксований інспектором праці засобами відеотехніки.

За результатами інспекційного відвідування відповідальною посадовою особою прийнято рішення про винесення постанови про накладення штрафу за використання неоформленої праці одного працівника.

ФОП звернувся до суду з позовом до Управління Держпраці з проханням визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову. Свою позицію суд аргументував наступним. 

Статтею 54 Господарського кодексу передбачено, що на суб’єктів господарювання, які здійснюють некомерційну господарську діяльність поширюються загальні вимоги щодо регулювання господарської діяльності з урахуванням особливостей їх здійснення різними суб’єктами господарювання, які визначаються ГК та іншими законодавчими актами. У зв’язку з цим договір про надання послуг може укладатись для задоволення потреб суб’єкта господарювання, який здійснює некомерційну господарську діяльність, для задоволення його потреб, не пов’язаних зі своєю діяльністю на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

Таким чином, у разі, якщо робота, виконувана особою на користь суб’єкта господарювання, збігається з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то робота такої особи повинна виконуватись на умовах трудового договору.

 

За матеріалами офіційного вебсайту  Управління Держпраці Кіровоградської області

 

Підбірку підгoтувала: 

Ольга Кісіль

представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист

X