Дайджест новин “Підприємництво і право”
з 01.02.2021 по 08.02.2021 р.
Для бізнесу збільшиться кількість податкових перевірок
КМУ прийняв постанову, якою скорочено строки дії обмежень мораторію на проведення деяких видів перевірок. Документом надається дозвіл на проведення таких перевірок:
- тимчасово зупинені та незавершені документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті на дату запровадження мораторію;
- документальні перевірки суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які за даними аналітичної системи проводять ризикові операції та опрацьовуються у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади;
- документальні перевірки щодо дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
- позапланові документальні перевірки, необхідність для проведення яких виникла за результатами розгляду скарг на дії чи бездіяльність контролюючих органів щодо неправомірного нарахування грошових зобов’язань платників податків.
Однак скасування мораторію стосується лише юридичних осіб, а на проведення документальних перевірок фізичних осіб-підприємців вона не поширюється.
За матеріалами офіційного вебсайту Міністерства фінансів України
В Україні фінансовий лізинг регулюватиметься по-новому
Верховна Рада 4 лютого 2021 року прийняла Закон “Про фінансовий лізинг”.
Документ визначає наступне:
- лізинг вважається фінансовим, якщо до лізингоодержувача переходять усі ризики та винагороди (вигоди) щодо користування та володіння об’єктом фінансового лізингу та виконується хоча б одна з таких ознак (умов):
- об’єкт фінансового лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 % його первісної вартості, а лізингоодержувач зобов’язаний на підставі договору фінансового лізингу, або іншого договору, визначеного договором фінансового лізингу, протягом строку дії договору фінансового лізингу придбати об’єкт фінансового лізингу з подальшим переходом права власності від лізингодавця до лізингоодержувача за ціною та на умовах, передбачених таким договором;
- сума лізингових платежів на момент укладення договору фінансового лізингу дорівнює первісній вартості об’єкта фінансового лізингу або перевищує її;
- балансова (залишкова) вартість об’єкта фінансового лізингу на момент закінчення строку дії договору фінансового лізингу, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 % первісної вартості (ціни) такого об’єкта фінансового лізингу станом на початок строку дії договору фінансового лізингу.
- Об’єктом фінансового лізингу може бути майно, яке визначене індивідуальними ознаками та відповідає критеріям основних засобів відповідно до законодавства, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого законом не встановлено обмежень про передачу його в лізинг.
Не можуть бути об’єктами фінансового лізингу земельні ділянки та інші природні об’єкти, а також об’єкти, визначені частиною другою статті 3 Закону України “Про оренду державного та комунального майна».
На даний момент документ знаходиться на підписі в президента і набуде чинності після його опублікування.
ЗУ “Про фінансовий лізинг” (проєкт № 1111 від 29.08.2019 р.)
Збільшено е-ліміт за деякими валютними операціями до 200 000 євро
Відповідне рішення прийнято Нацбанком (Постанова Правління НБУ від 3 лютого 2021 року № 14 “Про внесення змін до Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті”).
Зміни стосуються переказів коштів фізосіб за кордон або на рахунки юридичних осіб-нерезидентів, відкриті в Україні. Це може бути:
– здійснення інвестицій за кордон;
– розміщення коштів на власних іноземних рахунках;
– переказ коштів за договором страхування життя;
– надання позики нерезидентам.
Як повідомили в НБУ, це рішення в напрямку валютної лібералізації не матиме суттєвого впливу на функціонування валютного ринку України, в тому числі з огляду на те, що фізичні особи вже понад рік мають можливість вільно купувати безготівкову іноземну валюту без будь-яких зобов’язань та підстав.
Зміни набули чинності 5 лютого 2021 року.
За матеріалами офіційного вебсайту Національного банку України
За повідомлення про хабар можна отримати 10% від його суми: прийнято закон
Верховна Рада 4 лютого 2021 року прийняла Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо упорядкування окремих питань захисту викривачів”. Ним, зокрема, врегульовано порядок повідомлення про корупційні правопорушення:
- Повідомити про хабар можна буде через Єдиний портал повідомлень викривачів.
- Викривачам гарантуватимуть право на захист у судах з боку адвокатів системи безоплатної правової допомоги.
- Розмір винагороди становить 10% від грошового розміру предмета корупційного злочину або розміру завданих державі збитків від злочину після ухвалення обвинувального вироку суду та стягнення в дохід держави (у порядку конфіскації, спеціальної конфіскації) грошей, цінностей та іншого майна або грошової суми, що відповідає вартості такого майна. При цьому, розмір винагороди не може перевищувати трьох тисяч мінімальних заробітних плат, установлених на час вчинення злочину.
- Повідомлення підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація містить фактичні дані, що підтверджують можливе вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, інших порушень цього Закону, які можуть бути перевірені.
- У разі направлення повідомлення, у тому числі анонімного, у паперовій або електронній формі чи здійснення повідомлення на особистому прийомі, через спеціальну телефонну лінію тощо викривачам гарантуються дотримання умов конфіденційності та анонімності, а також внесення цієї інформації до Єдиного порталу повідомлень викривачів уповноваженими на це особами відповідних суб’єктів не пізніше наступного робочого дня з моменту її отримання.
- До початку роботи Єдиного порталу повідомлень викривачів відповідно до цього Закону:
1) повідомлення приймаються через канали та розглядаються в порядку, які діяли до прийняття цього Закону;
2) підтвердження або непідтвердження статусу викривача здійснюється суб’єктом розгляду повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України “Про запобігання корупції” протягом не більше десяти робочих днів з дня надходження обґрунтованої письмової вимоги особи, яка подала таке повідомлення.
На даний момент документ знаходиться на підписі в президента і набуде чинності після його опублікування.
ЗУ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо упорядкування окремих питань захисту викривачів” (проєкт № 3450 від 08.05.2020 р.)
В Україні врегульовано дистанційну і надомну роботу
Верховна Рада прийняла закон, який деталізує умови впровадження дистанційної та надомної роботи на підприємстві.
- Документ визначає два самостійних види роботи – дистанційна та надомна:
- дистанційна робота – робота, яка виконується поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій;
- надомна робота – робота, яка виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, що характеризуються наявністю закріпленої зони, технічних засобів (основних виробничих і невиробничих фондів, інструменту, приладів, інвентарю) або їх сукупності, необхідних для виробництва продукції, надання послуг, виконання робіт або функцій, передбачених установчими документами, але поза виробничими чи робочими приміщеннями власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу.
- Договір про дистанційну або про надомну роботу укладається тільки у письмовій формі.
- Роботодавці мають ознайомлювати працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями та іншими документами із використанням визначених у трудовому договорі засобів електронного зв’язку. Відповідно підтвердження про ознайомлення допускається шляхом обміну електронними документами.
- За письмовим погодженням сторін працівнику може встановлюватися гнучкий режим робочого часу на визначений строк або безстроково, під час прийняття на роботу або пізніше. Про переведення на гнучкий режим робочого часу працівників потрібно попередити не менш ніж за 2 місяці. Якщо працівник порушує гнучкий режим роботи, він може бути переведений на загальний режим без попередження за 2 місяці.
- Визначено у яких випадках застосовується надомна або дистанційна робота:
5.1. Надомна робота повинна відповідати таким критеріям:
- у працівника є фіксоване робоче місце, яке не може бути змінено без погодження з роботодавцем. Якщо працівник не може з незалежних від нього причин виконувати роботу на фіксованому місці, то він має право його змінити за умови повідомлення власника не менше ніж за 3 робочі дні;
- працівнику встановлюється загальний режим роботи, якщо інше не передбачено трудовим договором. Тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень;
- цей режим роботи не тягне за собою змін у нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників;
- працівника забезпечують засобами виробництва, матеріалами та інструментами, необхідними для виконання працівником надомної роботи, покладається на власника або уповноважений ним орган, якщо інше не передбачено трудовим договором. Працівник, у разі використання своїх інструментів, має право на компенсацію;
- надомна робота може запроваджуватися наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення трудового договору на час загрози поширення епідемії, збройної агресії, надзвичайної ситуації тощо;
- власник самостійно вирішує, в який спосіб доручати працівникові роботу і контролювати її виконання, та забезпечує достовірний облік виконаної роботи;
- цей режим роботи може бути запроваджена виключно для осіб, які мають практичні навички виконання певних робіт або можуть бути навчені таким навичкам.
5.2. Дистанційна робота характеризується такими ознаками:
- працівник самостійно визначає робоче місце та несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці на ньому;
- працівник розподіляє робочий час на власний розсуд, на нього не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не визначено трудовим договором. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин;
- може поєднуватися з виконанням працівником роботи на робочому місці у приміщенні чи на території власника підприємства. Особливості поєднання встановлюються трудовим договором про дистанційну роботу;
- трудовим договором визначається порядок забезпечення працівника необхідними для виконання ними своїх обов’язків обладнанням, програмно-технічними засобами, порядок і строки подання такими працівниками звітів про виконану роботу, виплати працівникам компенсації за використання належних їм або орендованих ними обладнання та ін. У разі відсутності у трудовому договорі положення про забезпечення працівників необхідним обладнанням, таке забезпечення покладається на власника або уповноважений ним орган, який організовує встановлення та технічне обслуговування відповідних засобів, а також оплачує витрати, пов’язані з цим;
- працівнику гарантується період вільного часу для відпочинку, який визначається у трудовому договорі про дистанційну роботу;
- працівник може вимагати тимчасове, строком до 2 місяців, переведення на дистанційну роботу, якщо на робочому місці стосовно нього були вчинені дії, що містять ознаки дискримінації. Роботодавець може відмовити працівнику в такому переведенні, якщо виконання дистанційної роботи неможливе, зважаючи на трудову функцію працівника, а також якщо працівник не навів фактів, які підтверджують, що дискримінація, сексуальне домагання чи інші форми насильства мали місце;
- може запроваджуватися наказом (розпорядженням) власника на час загрози поширення епідемії, пандемії, необхідності самоізоляції працівника тощо;
- Закон також передбачає укладення договорів про повну матеріальну відповідальність у письмовій формі з працівниками, що виконують роботу за трудовим договором про дистанційну або надомну роботу, якими встановлюється відповідальність працівника за шкоду, завдану нестачею, знищенням або пошкодженням обладнання та засобів, наданих у користування працівнику для виконання роботи за договором про дистанційну або надомну роботу.
- На роботодавця покладається обов’язок систематичного проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці і протипожежної охорони, які можуть бути проведені дистанційно із використанням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.
ЗУ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення правового регулювання дистанційної роботи” (проєкт № 4051 від 04.09.2020 р.)
Як можна “купити” страховий стаж для пенсії?
У ДПС наголосили, що громадяни, які у певні періоди офіційно не працювали та не належали до категорії застрахованих осіб, мають право укласти договір про одноразову сплату у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (за попередні періоди) або договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (на майбутній період).
Таке право мають особи:
- які досягли 16-річного віку і не перебувають у трудових відносинах із роботодавцями та не належать до платників єдиного внеску,
- члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ст. 10 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
Платники, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, подають до податкових органів за місцем проживання такі документи:
– заяву за формою згідно з додатком 3 до Інструкції № 449;
– копію трудової книжки (за наявності);
– виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5);
– копію документа, що посвідчує особу.
Не пізніше, ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви, податковий орган з такою особою укладає договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
За бажанням особи сплатити єдиний внесок за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року), і при отриманні від неї заяви, після перевірки викладених у заяві відомостей податковими органами у строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування (одноразова сплата єдиного внеску).
За матеріалами офіційного вебсайту ГУ ДПС у Тернопільській області
Прийнято Закон про перехід до електронних трудових книжок
5 лютого ВР прийняла відповідний Закон.
Документом запроваджується облік трудової діяльності працівника в електронній формі в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а також можливість автоматичного призначення пенсії (без особистого звернення особи).
Законом також врегульовано механізм накопичення, обробки та використання цієї інформації, зокрема, для підтвердження наявного стажу роботи та призначення пенсій.
Включення Пенсійним фондом України до реєстру застрахованих осіб відсутніх відомостей про трудову діяльність працівників здійснюється протягом 5 років. Після завершення цих робіт наявні трудові книжки видаються працівникам особисто під підпис.
ЗУ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі” (проєкт № 3623 від 10.06.2020 р.
Чи зараховується період одержання допомоги по частковому безробіттю на час карантину у трудовий стаж?
Роз’яснення з цього питання надали в Федерації професійних спілок.
Так, період одержання допомоги по частковому безробіттю, допомоги по частковому безробіттю на період карантину зараховується до страхового стажу.
Страховий стаж для призначення пенсій обчислюється відповідно до статті 24 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Нею передбачено, що крім трудової чи іншої діяльності особи до страхового стажу при обчисленні пенсії враховується також період одержання допомоги по безробіттю.
У подальшому було запроваджено допомогу по частковому безробіттю, проте зміни до статті 24 зазначеного вище Закону щодо врахування до страхового стажу періоду одержання допомоги по частковому безробіттю не вносилися. У 2020 році запроваджено допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Верховною Радою було прийнято Закон № 1071, згідно з яким до страхового стажу при обчисленні пенсії, крім періоду отримання допомоги по безробіттю, зараховується і період отримання допомоги по частковому безробіттю, допомоги по частковому безробіттю на період карантину.
При цьому, відповідно до пункту 3 розділу ІІ Закону № 1071, особи, яким призначено пенсію в період з 1 квітня 2020 року до 10 грудня 2020 року, мають право на перерахунок (відповідно до їх заяви) пенсії для врахування до страхового стажу періоду одержання допомоги по частковому безробіттю, в т.ч. на період карантину, встановленого КМУ.
За матеріалами офіційного вебсайту Федерація професійних спілок України
Підбірку підгoтувала:
Ольга Кісіль
представник з юридичних послуг Адвокатського бюро “Яновський і партнери”, юрист
