Дайджест новин законодавства і практики за період з 29.08.2016 по 04.09.2016 РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

In: Дайджести новин законодавства і практики 05 Sep 2016 Tags:

Дайджест новин законодавства і практики

за період з 29.08.2016 по 04.09.2016

РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

 

Нарахування пені

Податківців запитали, як нараховується та сплачується пеня у разі, якщо платник податків несвоєчасно сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання, у т.ч. з граничним строком сплати до 01.09.2015.

Так, пеня нараховується після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу.     

Нарахування пені розпочинається:     

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків – після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ;     

б) при нарахуванні суми грошового зобов’язання контролюючими органами – від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із ПКУ.

Нарахування пені закінчується зокрема, у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу.     

До 01.09.2015, пеня нараховувалась при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків – від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ.

У разі несплати платником податків самостійно нарахованих сум грошових зобов’язань, на суму податкового боргу, що виник до 01.09.2015, пеня нараховується від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ.

Якщо податковий борг при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником виник після 01.09.2015 нарахування пені розпочинається після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ.

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підкатегорія 138.02

Перше постачання житла: коли виникає ПДВ?

Податківці роз’яснили порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання житла.

Так, звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання житла, крім їх першого постачання.

Перше постачання житла означає:

а) першу передачу готового новозбудованого житла (об’єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;

б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об’єкта на момент виведення його з експлуатації у зв’язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.

Отже, операцією з першого постачання житла буде вважатися операція з передачі права власності – оформлення правовстановлюючих документів на готове новозбудоване житло до першого власника такого житла, незалежно від джерел фінансування будівництва.

Така операція з першого постачання житла підлягає оподаткуванню ПДВ на загальних підставах.

Операції з подальшого постачання житла звільняються від оподаткування.

Операції з поставки послуг по спорудженню житла за рахунок замовника (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) підлягають оподаткуванню ПДВ на загальних підставах за правилом першої події.

Враховуючи вищевикладене:

у випадку коли замовник в процесі будівництва до оформлення права власності на новозбудоване житло укладає попередні договори купівлі-продажу з фізичними особами, згідно з якими отримує забезпечувальні платежі, операції з перерахунку таких платежів фізичними особами на рахунок замовника не змінюють базу оподаткування у замовника.

Лише при передачі права власності (оформлення правовстановлюючих документів) на готове новозбудоване житло фізичній особі (першому власнику новозбудованого житла) у замовника виникають податкові.

Якщо після завершення будівництва правовстановлюючі документи на новозбудоване житло оформлюються на підприємство-замовника, а пізніше згідно з договорами купівлі-продажу квартир з фізичними особами переоформлюються на таких фізичних осіб, операцією з першого постачання житла буде вважатися операція оформлення правовстановлюючих документів на замовника.

Подальше переоформлення права власності на фізичних осіб, в розумінні норм ПКУ, не буде вважатися операцією з першого постачання житла, а тому дана операція буде звільнятися від оподаткування ПДВ.

Лист ДФС від 04.08.2016 № 16929/6/99-99-15-03-02-15

Повернути аванс, якщо відрядження скасовано

Фіскали наголосили, що відповідно до п. 1 розділу ІІ «Порядок відрядження в межах України» Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 №59, направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, найменування підприємства, куди відряджений працівник, строку й мети відрядження.

Згідно з п.11 розділу ІІ Інструкції відрядженому працівникові перед від’їздом у відрядження видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найму житлового приміщення і добові витрати.

Якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то він повинен протягом трьох банківських днів з дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути до каси підприємства зазначені кошти.

При неповерненні таким працівником протягом трьох банківських днів авансу на відрядження до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки.

Офіційний портал територіальних органів ДФС у Тернопільській області, рубрика «Медіа-центр», підрубрика «Новини»

А Вас будуть перевіряти?

Міністерство фінансів виклало у новій редакції Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків.

Так, розділ «Документальні планові перевірки платників податків — юридичних осіб» поділяється лише на 2 підрозділи:

підрозділ А «Платники податків, які належать до кластерних об’єднань платників податків, та їх контрагенти»;

підрозділ Б «Інші платники податків».

Змінено критерії поділу р. IV «Документальні планові перевірки платників податків — юридичних осіб з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» на групи:

І група — великі платники — платники податків — юридичні особи, які мають чисельність найманих працівників понад 250 осіб;

ІІ група — середні платники — платники податків — юридичні особи, які мають чисельність найманих працівників від 50 до 250 осіб;

ІІІ група — малі платники — платники податків — юридичні особи, які мають чисельність найманих працівників менш ніж 50 осіб.

Наказ МФУ «Про внесення змін до Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків» від 04.08.2016  № 723

Для неприбутківців нова форма Звіту

З 2 серпня 2016 року почав діяти наказ Міністерства фінансів України, яким затверджена нова форма Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації.

Неприбуткові організації подають Звіт за базовий звітний (податковий) рік протягом 60 календарних днів після закінчення року.

Отож, неприбуткові організації повинні подати Звіт за 2016 рік за новою формою у період з 1 січня по 1 березня 2017 року.

Неприбуткові організації, що порушили протягом звітного року вимоги, встановлені пп.133.4.1 ПКУ повинні подати до контролюючого органу Звіт за період з початку року по останній день місяця, в якому сталося порушення, протягом 20 календарних днів після закінчення місяця.

У Звіті необхідно розрахувати зобов’язання з податку на прибуток за ставкою 18% виходячи із суми нецільового використання коштів.

Також неприбуткові організації, які припустилися помилок, можуть з серпня 2016 року подавати за новою формою уточнюючий Звіт, за допомогою якого можна самостійно виправити помилки минулих звітних періодів.

Офіційний портал територіальних органів ДФС у Тернопільській області, рубрика «Медіа-центр», підрубрика «Новини», розміщено 31.08.2016р.

Судова практика обліку пального

Київський апеляційний адміністративний суд у відкритому судовому засіданні розглянув апеляційну скаргу податківців.

Так, згідно з відповідними договорами підприємством-позивачем виконувалася заправка паливом його автотранспорту й отримання нафтопродуктів. Отримані нафтопродукти підприємство-позивач списувало на витрати як такі, що використані під час провадження господарської діяльності.

При цьому в акті перевірки контролери дійшли висновку, що позивачем не надано до перевірки розрахунки нормативних витрат палива автотранспорту відповідно до Норм витрат палива та мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерством транспорту України від 10.02.1998 р. № 43.

Окрім того, в акті перевірки встановлено, що первинна транспортна документація (подорожні листи службового легкового автомобіля, подорожні листи вантажного автомобіля), зокрема в наданих до перевірки подорожніх листах (ф.2-ТН) вантажного автомобіля, не заповнено обов’язкові реквізити, а саме:

графа 32 «Витрати пального»;

графа 33 «Витрати фактичні»;

у розділі «Час в наряді, год., хв.» не заповнено графи 34, 35, 36, 37, 38;

у розділі «Кількість поїздок з вантажем» не заповнено графу 39;

у розділі «Пробіг, км» не заповнено графи 41, 42, 43;

у розділі «Перевезено, тон» не заповнено графи 44, 45;

у розділі «Виконано» не заповнено графи 46, 47;

у розділі «Зарплата» не заповнено графи 48, 49.

Тож податківці дійшли висновку про безпідставне включення позивачем до витрат виробництва та, відповідно, податкового кредиту, витрат на придбання палива, яке було списано позивачем.

Унаслідок цього, за результатами документальної планової виїзної перевірки, контролери донарахували підприємству-позивачу податкові зобов’язання з ПДВ та застосували штрафні санкції.

Суд встановив, що чинним законодавством не встановлено перелік первинних документів, які оформлюються при здійсненні тих чи інших операцій.

Тому господарська операція може опосередковуватися складенням будь-якого первинного документа, котрий містить обов’язкові реквізити.

Зважаючи на це, контролери безпідставно відхилили як підтверджувальний обліковий документ складені позивачем документи, на підставі яких позивачем здійснювався облік палива при транспортуванні товару.

Окрім того, не можна визнати правильним і посилання податківців на Норми № 43. Адже цей галузевий нормативний акт призначений для планування потреби підприємств, організацій та установ в паливно-мастильних матеріалах і контролю за їх витратами, ведення звітності, запровадження режиму економії та раціонального використання нафтопродуктів, а також може застосовуватися для розроблення питомих норм витрат палива.

До того ж зазначений нормативно-правовий акт не може визначати прав й обов’язків позивача, оскільки не пройшов державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Водночас витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів конкретного платника, що підлягають урахуванню при визначенні його оподатковуваного доходу, не обов’язково мають дорівнювати цим нормативам.

А відтак відповідні витрати повинні визнаватися на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення та зберігання яких передбачено правилами ведення бухобліку, й інших документів.

Тому, апеляційна скарга ДПІ є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому в її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД, Справа: №   826/13368/15  

Не можна ставити факсиміле на касових документах

Податківці розповіли про порядок використання факсиміле, зокрема на касових документах.

Так, можна використовувати факсиміле при вчиненні правочинів за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронно-числового підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

А чинним законодавством не встановлено чіткого визначення термінів ”факсимільний підпис”, а також не врегульовано питання щодо порядку їх використання.

Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником.

Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки мають підписувати керівник і головний бухгалтер або працівник підприємства, який на це уповноважений керівником.

Використання факсиміле для підпису прибуткових і видаткових касових ордерів чиним законодавством не передбачено.

Офіційний портал територіальних органів ДФС у Тернопільській області, рубрика «Медіа-центр», підрубрика «Новини», розміщено 31.08.2016р.

Підбірку підготувала: 

Юлія Урбановська, бухгалтер-експерт компанії “Західна консалтингова група”

 

Підписатись на наші новини


X