Дайджест новин законодавства і практики
за період з 28.08.2017 по 03.09.2017
РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”
Наслідки для роботодавця, який оплачує навчання фізособи
Кошти, сплачені роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за навчання фізособи, що не перевищує у 2017 році – 9600,0 грн. за кожний місяць навчання, та витрати роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) працівника не включаються до складу оподатковуваного доходу такої фізособи (працівника).
При порушенні умов та в частині перевищення суми, визначеної пп. 165.1.21 ПКУ, сплачені роботодавцем за навчання фізособи прирівнюються до додаткового блага та оподатковуються за ставкою 18 відсотків.
За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області
Спадщина у вигляді частки в статутному капіталі членами першого ступеня споріднення
Фіскали у своєму листі нагадали про те, що до складу спадщини входять усі права й обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 Цивільного кодексу України).
Дохід, який платник податку отримав у результаті успадкування коштів, майна, майнових чи немайнових прав, оподатковують відповідно до ст.174 ПКУ.
Об’єктом спадщини платника податку є, зокрема, об’єкт комерційної власності, а саме: цінні папери (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об’єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу від неї, майнові та немайнові права.
Спадщину оподатковують за різними ставками залежно від ступеня споріднення спадкоємця зі спадкодавцем та їх резидентського статусу. Зокрема, об’єкти спадщини, що успадковують члени сім’ї спадкодавця І-го та ІІ-го ступенів споріднення, оподатковують за нульовою ставкою.
Членами сім’ї фізичної особи І-го ступеня споріднення вважають батьків, чоловіка або дружину, дітей такої фізичної особи, у т. ч. усиновлених, а ІІ-го ступеня споріднення рідний брат, сестра, бабуся, дід та онуки.
Лист ДФС від 28.08.2017 року №1736/Г/99-99-13-02-03-14/ІПУ
Податкові вимоги за новим порядком
Станом на 04.09.2017 зареєстрований в Міністерстві юстиції України, проте поки не набрав чинності (набирає чинності з дня його офіційного опублікування) наказ, згідно якого ДФС надсилатиме податкові вимоги за новим порядком.
Зокрема, податкову вимогу надсилають/вручають платникові податків у письмовій/електронній формі, але не раніше за перший робочий день після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання
Податкову вимогу формують, якщо платник податків має податковий борг. А саме, не сплачені у встановлені строки суми узгодженого грошового зобов’язання та непогашеної пені на суму що перевищує 1020, 0 гривень.
Наказ Мінфіну від 30.06.2017 № 610
Оподаткування виплат нерезиденту процентів за зовнішніми запозиченнями
Із 01.01.2017 доходи нерезидентів у вигляді процентів за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам, оподатковують за ставкою у розмірі 5% у джерела виплати таких доходів та за рахунок таких доходів (пп. 141.4.11 ПКУ).
При цьому потрібно одночасно дотримуватися таких умов:
- кошти, які нерезидент надав за позикою або фінансовим кредитом, він залучив шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого КМУ;
- кошти, які нерезидент надав за позикою або фінансовим кредитом, він залучив із метою надати (прямо або опосередковано) резидентові позику або фінансовий кредит;
- нерезидент, якому виплачують проценти, та/або уповноважена ним особа (якщо проценти виплачують через таку особу) не є резидентами юрисдикцій, які на дату розміщення нерезидентом іноземних боргових цінних паперів включені до переліку держав (територій), затвердженого КМУ відповідно до пп. 39.2.1.2 ПК.
Від оподаткування звільнено доходи, які сплачені або сплачують на користь нерезидента або уповноваженої ним особи у вигляді процентів за позикою або фінансовим кредитом, що були надані резидентам до 31.12.2016 року, якщо ці позичені кошти залучили шляхом розміщення іноземних боргових цінних паперів на іноземній фондовій біржі.
Отже, у листі ДФС резюмує перелік держав відповідно до підпункту 39.2.1.2 ПКУ, затверджений розпорядженням КМУ від 25.12.2013 № 1042-р, тоді як стаття 39 ПКУ набрала чинності з 01.09.2013.
Тож якщо нерезидент розмістив іноземні боргові цінні папери на іноземній фондовій біржі до затвердження цього переліку, процентні доходи, що їх виплачують за такими залученими коштами, не звільняють від оподаткування. Їх оподатковують на загальних підставах за підпунктом 141.4.2 ПК, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами щодо уникнення подвійного оподаткування.
Лист ДФС від 21.08.2017 № 1689/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
Зміна головного бухгалтера, повідомляємо ДФС
Фіскали нагадують: у разі зміни особи, відповідальної за ведення бухгалтерського та податкового обліку на підприємстві, до контролюючих органів необхідно подати заяву за формою №1-ОПП у 10- денний строк з дня виникнення змін в облікових даних.
При поданні заяви з позначкою «Відомості про особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку» слід заповнити 1,2,4 та 10 поля заяви, а інформацію про засновників не потрібно заповнювати.
Таку заяву можна подати як на паперовому носії, так і за допомогою засобів електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
За матеріалами ГУ ДФС у Чернівецькій області.
Нарахування та сплата транспортного податку юридичними особами
Фіскали нагадують, що порядок справляння транспортного податку визначено статтею 267 ПКУ.
Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт (пп. 267.6.4 ПКУ).
Форму декларації затверджено наказом Мінфіну від 10.04.2015 р. № 415. При складанні декларації необхідно дотримуватися розробленого алгоритму.
Відповідно до пп. 267.7.1 ПКУ податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Транспортний податок сплачується юридичними особами авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом. Авансові платежі відображаються в річній податковій декларації.
За матеріалами ГУ ДФС у Харківській області
Податок на нерухомість при незавершеному будівництві
Статтею 266 ПКУ не визначено, що об’єкти незавершеного будівництва відносяться до об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ), а згідно з пп. 14.1.129 та 14.1.1291 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, об’єкти житлової нерухомості — це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки, а об’єкти нежитлової нерухомості — будівлі, приміщення, що не віднесені законодавством до житлового фонду.
Відповідно до пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПКУ база оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності
Лист ДФС України від 19.08.2017 р. № 1680/Е/99-99-13-03-01/ІПК
Планова та позапланова виїзна перевірка можлива одночасно
На думку фіскалів, контролюючі органи мають право одночасно здійснювати декілька видів перевірок суб’єкта господарювання (наприклад, планову виїзну та позапланову виїзну)
Відповідно до п. 75.1 ПКУ контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених ПКУ, а фактичні перевірки – ПКУ та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
ПКУ не передбачено обмежень, щодо одночасного проведення камеральних, документальних та фактичних перевірок суб’єкта господарювання.
Отже, контролюючі органи мають право одночасно здійснювати декілька видів перевірок суб’єкта господарювання, наприклад: планову виїзну та позапланову виїзну тощо.
За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області
Щомісячна публікацію фінансової звітності банків
Національний банк України з вересня 2017 року розпочне регулярне щомісячне оприлюднення інформації про індивідуальні показники діяльності банків. Публікація здійснюватиметься у розділі “Статистика” офіційного інтернет-представництва НБУ, у розрізі кожного банку та міститиме:
- оборотно-сальдовий баланс;
- структуру кредитів, наданих фізичним особам та суб’єктам господарювання, за класами (відповідно до Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями);
- розподіл кредитів суб’єктам господарювання за видами економічної діяльності (щороку).
Розширення обсягу відкритої для широкого загалу звітності банків дасть змогу клієнтам та інвесторам більш повно оцінювати фінансовий стан окремих фінансових установ, приймати зважені рішення про співпрацю із ними, зокрема про розміщення депозитів.
Додатково НБУ планує від початку 2018 року оприлюднювати звіти про структуру регулятивного капіталу у розрізі окремих банків.
Постанова Національного банку України від 31.08.2017 р. №85
Відповідальність за порушення порядку
заповнення Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткових установ
Фіскали роз’яснюють, за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються такі види юридичної відповідальності, зокрема, фінансова, адміністративна (п. 111.1 ст. 111 ПКУ).
Фінансова – у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання, на підставах, визначених п.п. 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, – полягає у вигляді штрафу у розмірах, визначених п. 123.1 ст. 123 ПКУ (штраф в розмірі 25 % суми визначеного податкового зобов’язання, а при повторному порушенні протягом 1095 – штраф у розмірі 50 % суми визначеного податкового зобов’язання).
Адміністративна – відповідно до част.1 ст. 163 прим. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X зі змінами та доповненнями, відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, тягне за собою накладення адміністративного штрафу у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85,0 – 170,0 грн).
Дії, передбачені частиною першою ст. 163 прим. 1 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170,0 – 255,0 грн.)
Підкатегорія «ЗІР» категорія 102.25
Бюджетні дотації при вирощування перепелів
Кабінетом Міністрів України внесено зміни до Порядку розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції, а саме: сільськогосподарським товаровиробникам, які займаються вирощуванням перепелів, надано право на отриманння бюджетної дотації.
Постанова Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 р. № 636
При зміні місця обліку потрібно отримати нові посилені сертифікати
Фіскали нагадують, у разі зміни адреси місця обліку суб’єкта господарювання або фізичної особи заявнику необхідно звернутися до центру сертифікації ключів із заявою на скасування посилених сертифікатів, які містять недостовірну інформацію, та надати пакет реєстраційних документів для формування нових посилених сертифікатів.
Пдписувач зобов’язаний своєчасно надавати центру сертифікації ключів інформацію про зміну даних, відображених у сертифікаті ключа відповідно до ст. 7 Закону України від 22.05.2003 р. № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» та пп. 3.4.6 п. 3.4 розділу 3 Договору про надання послуг електронного цифрового підпису, затвердженого наказом Інформаційно-довідкового департаменту ДФС від 29.06.2017 р. № 88.
Підкатегорія «ЗІР» категорія 401.02
Чи може неприбуткова організація розмістити кошти на депозит?
Згідно роз’яснення фіскалів, якщо неприбуткова організація використовує кошти, отримані як відсотки від розміщення вільних коштів на банківському депозиті, для статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників, то таке використання не порушує вимог підпункту 133.4.2 ПКУ.
За рахунок доходів (прибутків) неприбуткової організації фінансують винятково видатки на утримання такої неприбуткової організації та напрями діяльності, визначених її установчими документами (підпункт 133.4.2 ПКУ).
Лист ДФС від 23.08.2017 № 1732/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
ПДФО при виплаті дивідендів, які нараховані у 2017 році за минулі роки
Фіскали роз’яснили, що ставку податку 9 % застосовують і до доходів у вигляді дивідендів, нарахованих у 2017 році за період 2013-2016 років. Така ставка може бути застосована до доходів у вигляді дивідендів по акціях та/або інвестиційних сертифікатах, корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, (пп. 167.5.4 ПКУ).
Також зазначений дохід є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 % (пп. 1.2 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК).
Лист ДФС від 23.08.2017 № 1719/6/99-99-13-02-03-15/ІПК
Випадки при яких може бути застосовано арешт майна
Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.
Арешт майна може бути застосовано, якщо з’ясовується одна з таких обставин:
- платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
- фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
- платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
- відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
- відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов’язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
- платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
- платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу;
- платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).
За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Підбірку підготувала:
Лоза Галина,
незалежний консультант з бухгалтерського обліку компанії “Збережені Активи”
