Дайджест нoвин закoнoдавства і практики
за періoд з 28.08.2017 пo 03.09.2017
РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”
Вступила в дію Угода про асоціацію з ЄС
1 вересня повністю вступила в дію Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, включаючи створення зони вільної торгівлі.
Договір було підписано в два етапи в 2014 році, але процес ратифікації завершився лише влітку 2017 року. Затримка була через Нідерланди, які були єдиною країною, яка не ратифікувала договір про асоціацію. Сенат Нідерландів остаточно прийняв рішення про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС лише 30 травня 2017 року.
Договір складається з преамбули, 7 частин, 43 додатків і 3 протоколів. Всього в документе більше тисяч сторінок.
Ціллю асоціації між Україною та ЄС є зближення між сторонами на основі загальних цінностей, розширення політичного діалогу, співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки, а також в інших сферах спільних інтересів, сприяння зміцненню миру в регіональному та міжнародному вимірах, поглиблення економічних та торговельних відносин в цілях інтеграції України в внутрішній ринок ЄС.
Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони
Захист від кібератак
Введено в дію рішення СНБО щодо захисту від кібератак, відповідно до якого Кабмін у 3-місячний термін має врегулювати питання про заборону для державних органів, підприємств, установ і організацій державної форми власності, закупівлі послуг (укладати договори) щодо доступу до мережі Інтернет від операторів (провайдерів) телекомунікацій, у яких відсутні документи про підтвердження відповідності системи захисту інформації встановленим вимогам сфери захисту інформації.
Також перед Урядом стоїть завдання ввести в рамках розвитку державно-приватного партнерства механізм залучення фізичних та юридичних осіб на умовах аутсорсингу для виконання завдань кіберзахисту державних електронних інформаційних ресурсів.
Уряд разом з СБУ повинні підготувати та подати на розгляд Парламенту законопроект про розмежування кримінальної відповідальності за злочини в сфері використання комп’ютерів, систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку, вчинені щодо державних та інших інформаційних ресурсів, щодо об’єктів критичної інформаційної інфраструктури та інших об’єктів, а також відповідного розмежування підслідності.
Крім того, протягом 2017 року Уряд повинен:
- забезпечити фінансування витрат на проектування захищеного центру обробки даних для розміщення державних електронних інформаційних ресурсів;
- прийняти заходи щодо створення Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій України та забезпечення його функціонування;
- організувати первинне підключення до національної телекомунікаційної мережі державних органів;
підготувати та внести на розгляд парламенту законопроект щодо непоширення дії мораторію на здійснення заходів державного нагляду (контролю) суб’єктів господарювання незалежно від форми власності в сфері криптографічної та технічної захисту державних інформаційних ресурсів та інформації, вимога щодо захисту якої встановлено законом;
- забезпечити виконання державними органами законодавства у галузі технічного захисту інформації, а також оперативно реагувати в установленому порядку на виявлені порушення.
НБУ за участю адміністрації Держспецзв’язку та СБУ рекомендується невідкладно вжити заходів, спрямованих на вдосконалення кіберзахисту системно важливих банків України.
РНБО також доручив Кабміну опрацювати питання щодо визначення Держспецзв’язку органом, відповідальним за збереження резервних копій інформації та відомостей державних електронних інформресурсів, а також щодо встановлення порядку передачі, зберігання і доступу до цих копій.
Відповідне рішення РНБО про посилення заходів з кібербезпеки держави введено в дію Указом Президента № 254/2017.
Указ Президента України від 30.08.2017 року № 254/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 10 липня 2017 року «Про стан виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 грудня 2016 року «Про загрози кібербезпеці держави та невідкладні заходи з їх нейтралізації», введеного в дію Указом Президента України від 13 лютого 2017 року № 32»
Щодо переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків
Нацбанк удосконалив процедуру отримання ліцензії небанківськими фінансовими установами на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків.
Так, НБУ видаватиме ліцензію фінустанові за умови дотримання ним таких умов:
- відповідність фінансового стану встановленим вимогам;
- відповідність структури власності встановленим вимогам;
- відсутність протягом року фактів порушення вимог нормативно-правових актів НБУ, законодавства України з питань регулювання ринків фінпослуг, в сфері запобігання та протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму;
- відповідність внутрішніх правил про переведення коштів із законодавством України;
- відповідність фінустанови, його керівників, власників істотної участі в ньому вимогам до ділової репутації.
Крім того, з переліку документів, які подаються для отримання ліцензії, виключені внутрішні документи з питань фінмоніторингу. При цьому фінустанови повинні будуть розробити ці документи протягом місяця з моменту отримання ліцензії.
Також фінустанови, які беруть гроші для подальшого переказу, після отримання ліцензії повинні будуть визначити у внутрішніх документах порядок розрахунку ліміту залишку готівки в касах пунктів прийому готівки і періодичність проведення інкасації.
Відповідні зміни передбачені постановою НБУ від 17 серпня 2017 року № 80, яке вступить в силу після опублікування.
Постановою встановлюється перехідний період для фінустанов, які вже мають ліцензії. Їм необхідно:
протягом 2 місяців з моменту набуття чинності постанови – подати НБУ анкету і відомості про структуру власності;
протягом 6 місяців з моменту набуття чинності – привести у відповідність встановленим вимогам діяльність, структуру власності, фінансовий стан і ділову репутацію та повідомити про це НБУ.
Постанова НБУ від 17.08.2017 року № 80 «Про затвердження Положення про порядок видачі небанківським фінансовим установам ліцензії на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків»
Які документи потрібно подати для визнання вантажу гуманітарною допомогою?
Всі одержувачі гуманітарної допомоги повинні бути включені до спеціального реєстру. Для цього їм необхідно подати в Мінсоцполітики ряд документів, серед яких документи для визнання вантажів гуманітарною допомогою.
Зокрема, до таких документів належать:
- заява про визнання вантажів гуманітарною допомогою за встановленою формою;
- копія письмової пропозиції донора про надання гуманітарної допомоги, документів із зазначенням складу вантажу, його кількості і ваги по кожній позиції;
- план розподілу гуманітарної допомоги між набувачами з копіями листів-звернень набувачів – юридичних осіб про потребу в гуманітарної допомоги;
- листи центральних органів виконавчої влади, місцевих держадміністрацій щодо доцільності визнання вантажу гуманітарною допомогою.
Крім того, в залежності від складу вантажу, подаються:
- копії документів, наданих донором, що підтверджують якість та безпеку товарів гуманітарної допомоги;
- копія свідоцтва про держреєстрацію транспортного засобу і про підтвердження права власності донора на предмет дарування;
- інформація уповноваженого органу про відсутність відомостей про викрадення або розшуку транспортного засобу;
- копія міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR).
З документами на іноземній мові необхідно також подавати їх переклад.
Перелік документів, які подаються для визнання вантажів (товарів), коштів, у тому числі в іноземній валюті, виконаних робіт, наданих послуг гуманітарною допомогою, затверджений наказом Мінсоцполітики від 6 квітня 2017 року № 573, який вступить в силу після опублікування.
Наказ Міністерства соціальної політики України від 06.04.2017 року № 573 «Про затвердження Переліку документів, які подаються для визнання вантажів (товарів), коштів, у тому числі в іноземній валюті, виконаних робіт, наданих послуг гуманітарною допомогою»
Принцип «єдиного вікна» на митниці може запрацювати з 1 лютого 2018 року
31 серпня у Міністерстві фінансів обговорювали майбутнє системи інформаційного обміну «єдине вікно». Раніше Міністерство вже оприлюднило проект постанови уряду про внесення змін до постанови КМУ від 25.05.2016 № 364, якою затверджено Порядок інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації. Цей документ повинен бути винесений на розгляд уряду наступного тижня.
У проекті документа зазначено, що з 1 лютого 2018 року стане обов’язковим використання підприємствами і держорганами інформаційної системи «єдиного вікна». Також передбачено:
- зменшення кількості сканованих документів шляхом надання контролюючим органам необхідних відомостей, які є в попередній декларації;
- скорочення часу, протягом якого контролюючими органами може бути призначений огляд товарів;
- зменшення граничного терміну прийняття рішення контролюючими органами щодо товарів, що вивозяться за межі митної території України;
- введення нового варіанту відповіді контролюючого органу «товар не підлягає контролю».
Мінфін обіцяє ввести в контролюючих органах практику проведення щомісячного моніторингу застосування «єдиного вікна».
Про єдине вікно думають не тільки в уряді – група народних депутатів зареєструвала 28.07.2017 р законопроект № 7010 «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо впровадження механізму« єдиного вікна» і оптимізації здійснення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України».
Постанова КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 2016 р. № 364»
Повноваження інспектора з праці можна перевірити онлайн
Держпраці нагадує, що головними пріоритетами інспекторів з праці є профілактична робота та консультування роботодавців.
Роботодавець може сам звернутися до інспекторів Держпраці для проведення аналізу дотримання ним законодавства про працю або для надання рекомендацій щодо його застосування.
В той же час, інспектори праці здійснюють контроль за дотриманням трудового законодавства в Україні.
При цьому інспектори мають контрольні повноваження, які підтверджуються службовим посвідченням встановленої форми.
Роботодавець може перевірити інформацію про посвідчення інспектора з праці, який прийшов з перевіркою на підприємство, онлайн на сайті Держпраці або уточнити по телефону: (044) 288-10-00.
Офіційний портал Управління Державної служби України з питань праці, рубрика «Новини», підрубрика «До уваги роботодавців!» від 04.09.2017 року
Чи повідомляє ФОП про прийняття працівника органи ДФС?
1 січня 2015 року виключено з Кодексу законів про працю України (КЗпП) статтю 24-1, яка потребує реєстрації в службі зайнятості трудового договору, укладеного між підприємцем і найманим працівником. Починаючи з 2015 року КЗпП не зобов’язує реєструвати трудовий договір в службі зайнятості. Разом із тим з’явилося інша вимога. Так, до ч. 3 ст. 24 КЗпП внесено зміни, згідно з якими працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням працедавця, і повідомлення органів ДФС про прийняття працівника на роботу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Нумерацію укладених трудових договорів підприємець веде самостійно.
Постановою КМУ від 17.06.2015 р. № 413 «Про порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів про прийняття працівника на роботу» визначено механізм повідомлення податкової про прийнятих працівників. Повідомлення має подавати підприємець до податкової за місцем обліку як платник ЄСВ за розробленою формою до початку роботи працівника згідно з укладеним трудовим договором. Тобто, повідомлення треба подати під час кожного прийняття працівників.
Отже, підприємці під час оформлення трудових відносин із працівником продовжують складати трудові договори. Під кожен трудовий договір слід складати розпорядження про прийняття на роботу й повідомляти податкову перед допуском працівника до роботи. Повідомити податкову потрібно хоча б на день раніше допуску працівника до роботи.
Раніше, змінивши умови праці, наприклад, перевівши працівника на іншу посаду, підприємці мали повідомляти центр зайнятості шляхом подання додаткової угоди до укладеного трудового договору. Тепер усі зміни підприємцеві достатньо відобразити у своїх внутрішніх документах (розпорядженнях) і нікого повідомляти про це не потрібно, крім самого працівника під підпис. Причому, навіть у разі змін умов праці працівників за трудовими договорами, зареєстрованими до 01.01.2015 р. у центрі зайнятості, цей орган також повідомляти не потрібно.
Статтею 48 КЗпП передбачено, що відповідно до п. 2.21-1 Інструкції № 58 трудові книжки працівників, які працюють у ФОП, зберігаються безпосередньо в самих працівників.
Офіційний портал Управління Держпраці у Кіровоградській області, рубрика «Новини», підрубрика «Про оформлення на роботу найманих працівників приватного підприємця» від 01.09.2017 року
Підбірку підгoтувала:
Віктoрія Пoлянська,
незалежний юридичний консультант холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»
