Дайджест новин законодавства і практики
за період з 25.09.2017 по 01.10.2017
РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”
Звітність спрощенців за 9-ть місяців слід подавати за новою формою
Фіскали нагадують, з 05.08.2017 набрав чинності наказ від 17.03.2017 р. № 369, яким, змінено форму податкової декларації платника єдиного податку — фізичної особи — підприємця.
Нову форму декларації потрібно використовувати платникам єдиного податку 3-ї групи подаючи звітність за дев’ять місяців 2017 року, тобто з 01.10.2017, платниками першої та другої груп для складання звітності за 2017 рік з 01.01.2018 року.
Також нова фрма декларації з 01.10.2017 використовується для подання уточнюючих декларацій з метою самостійного виправлення помилок, допущених за попередні звітні (податкові) періоди.
За інформацією ГУ ДФС
Як пронумерувати декларації правильно
В під категорії «ЗІР» фіскали нагадали, що в графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності, зазначається номер, який дорівнює послідовно наростаючому числу залежно від кількості поданих відповідних декларацій.
Декларації з позначкою «земельний податок» нумеруються окремо від декларацій з позначкою «орендна плата».
При цьому нумерація проводиться окремо по типу декларацій («Звітна», «Нова звітна», «Уточнююча»).
Нова звітна декларація приймається тільки до граничного строку подання та при наявності звітної декларації. Отже, звітна декларація подається один раз, в графі «Порядковий номер за рік за видом декларації» декларації за типом «Звітна» проставляється «1».
Підкатегорія 112.05 «ЗІР»
За невидачу квитанції до прибуткового касового ордерує відповідальність
Фіскали роз’яснюють: за невидачу квитанції до прибуткового касового ордеру наявна відповідальність. Зокрема, у разі встановлення під час проведення перевірки порушення порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, у встановленому порядку до суб’єкта господарювання застосовується штрафна санкція у розмірі 10 НМДГ (170,0 грн.) за кожне таке порушення.
Крім того, зазначене порушення, вчинене особами, які здійснюють розрахункові операції, і посадовими особами відповідно до ст. 1551 КпАП— тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від 2 до 5 НМДГ (34-85,0 грн.) і на посадових осіб – від 5 до 10 НМДГ (85-170,0 грн.).
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені, ст. 1551 КпАП розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів відповідно до ст. 221 КпАП.
Підкатегорія 109.21 «ЗІР»
Обмежень на розрахунки, які проводяться із застосуванням платіжних карток немає
Фахівці ДФС нагадують, що відповідно до п. 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637 підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідною постановою.Дане обмеження, стосується також розрахунків під час оплати за товари, що придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівкових коштів, одержаних за допомогою електронного платіжного засобу.
Гранична сума розрахунків готівкою становить:
- підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10тис.грн.;
- між фізичною особою та підприємством (підприємцем) протягом одного дня в розмірі 50,0 тис.грн.;
- фізичних осіб між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у розмірі 50000 (п’ятдесяти тисяч) гривень.
Згідно з п. 1.14 ст. 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III зі змінами та доповненнями:
електронний платіжний засіб — платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ;
платіжна картка — електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується, зокрема, для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб (п. 1.27 ст. 1 Закону № 2346).
Враховуючи викладене вище, обмеження щодо граничної суми розрахунків не поширюється на розрахунки, які проводяться із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток).
За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області
5-ти кратний розмір неоприбуткованої
готівки, якщо єдиноподатник не здійснив запис у книгу
Фіскали роз’яснюють, що незабезпечення щоденного за підсумками робочого дня у хронологічному порядку відображення підприємцем – платником єдиного податку руху готівки у книзі обліку доходів вважається несвоєчасним оприбуткуванням готівки за що передбачено відповідальність у 5-ти кратному розмірі несвоєчасно оприбуткованої суми.
Згідно з п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Оприбуткування готівки — це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Відповідно до п. 1.2 Положення № 637 книга обліку доходів і витрат — це документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки та ведеться щоденно за підсумками робочого дня.
Тому, у випадку порушення суб’єктами підприємницької діяльності, норм з регулювання обігу готівки в національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у формі штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) у касах готівки — у 5-ти кратному розмірі неоприбуткованої суми.
Лист ГУ ДФСУ від 21.09.2017 № 2026/П/99-99-13-01-02-14/ІПК
ФОПи на спрощеній системі оподаткування
не можуть здійснювати розрахунки через систему «WebMoney»
В ПКУ передбачено, що платники єдиного податку зобов’язані здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) лише в готівковій та/або безготівковій формі (п. 291.6 ст. 291 ПКУ).
Оскільки, електронні гроші не можуть бути прирівняні до статусу грошової одиниці України, платники єдиного податку не мають права приймати оплату за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) через систему «WebMoney» (електронні гроші).
Таким чином, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку не можуть здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) через електронні платіжні системи, у тому числі через систему «WebMoney» (електронні гроші).
Підкатегорія 107.04 «ЗІР»
ФОП загальносистемник не може відносити
до витрат амортизаційні відрахування по основних засобах подвійного призначення
Фіскали роз’яснюють, що з 01.01.2017 року до витрат підприємці на загальній системі відносять і амортизаційні відрахування основних засобів. Але згідно з пп. 177.4.6 ПКУ не підлягають амортизації основні засоби подвійного призначення, зокрема:
- земельні ділянки;
- об’єкти житлової нерухомості;
- легкові та вантажні автомобілі.
У листі податківці зазначають, що до основних засобів подвійного призначення відносять також сідельні тягачі та напівпричепи, які призначені для перевезення вантажів, оскільки, сідельні тягачі та напівпричепи не можуть використовуватись без наявності автомобілів, а безпосередньо залежать від транспортних засобів.
Окрім цього фіскали нагадують, що вартість придбання сідельних тягачів та напівпричепів не може бути включена до складу витрат підприємця на загальній системі оподаткування (пп. 177.4.5 ПКУ).
Лист ГУ ДФСУ від 20.09.2017 №1995/М/99-99-13-01-02-14/ІПК
Відокремлений підрозділ уповноважений самостійно подавати звітність – може заключати договір про визнання електронних документів
Фахівці фіскальної служби роз’яснюють, що відокремлений підрозділ (філія, представництво) юридичної особи, який уповноважений самостійно подавати звітність, відомості про якого містяться в Єдиному державному реєстрі, подає звітність засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису на підставі Договору про визнання електронних документів укладеного за основним місцем обліку.
Підкатегорія 135.03 «ЗІР»
ЄСВ за договором оренди платити не потрібно
Фіскали нагадують, що базою нарахування ЄСВ для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно- правовими договорами.
Договір оренди — це цивільно-правовий договір, який регулюється главами 58 та 59 ЦКУ. Згідно зі ст. 759 ЦКУ, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Таким чином, договір оренди не є договором на виконання робіт, а отже дохід у вигляді орендної плати, виплаченої на користь фізособи, не є базою нарахування єдиного соцвнеску.
Лист ГУ ДФС України від 21.09.2017 № 2021/6/99-99-13-02-03-15/ІПК
Суб’єкти господарювання, що попадають «під приціл» податківців
Фіскали повідомили, що органи ДФС при організації та проведенні контрольно-перевірочних заходів (як документальних, так і фактичних перевірок) застосовують виключно ризикоорієнтовані методи планування перевірок.
Зокрема, з метою удосконалення організації контролю за проведенням розрахункових операцій розроблено перелік критеріїв відбору для перевірок суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у сфері готівкового обігу.
Критерії поділені на три ступені ризику: високого, середнього та незначного. Усі фактичні перевірки в 2016-2017 роках організовані за допомогою розроблених критеріїв.
Ризики суб’єктів господарювання:
- наявність систематичних порушень ПКУ, законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні тощо;
- сума виторгів господарського об’єкта є суттєво меншою, порівняно з сумою виторгів інших господарських об’єктів суб’єктів господарювання, які працюють на одній території, займаються однаковим видом діяльності і мають однакові умови для отримання доходу;
- інформація від правоохоронних органів, органів державної влади та громадян щодо порушень вимог законодавства на господарському об’єкті суб’єкта господарювання.
За матеріалами ГУ ДФС України
Спрощення адміністрування ПНП
У Верховній Раді України зареєстровано законопроект метою якого є удосконалення системи оподаткування платників єдиного податку при виплаті ними дивідендів, зокрема:
- виключення платників єдиного податку ІІІ та ІV груп із платників авансового платежу ПНП;
- виключення зі ст. 140 ПКУ положень щодо зменшення фінансового результату до оподаткування ПНП платників єдиного податку.
Передбачається, що прийняття та реалізація запропонованого законопроекту сприятиме залученню іноземних інвестицій.
Законопроект № 7131 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення адміністрування ПНП та інвестиційного клімату».
Розрахунок допомоги у зв’язку із вагітністю та пологами
для застрахованої особи із страховим стажем менше пів року
Фахівці Мінсоцполітики у своєму листі наголошують: якщо протягом 12 місяців перед настанням страхового випадку, у застрахованої особи страховий стаж менше ніж 6 місяців, середню зарплату для розрахунку допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами визначають на підставі нарахованої зарплати, з якої сплачували страхові внески.
Однак, потрібно слідкувати, щоб:
- середня зарплата в розрахунку на місяць не перевищувала подвійного розміру мінімальної зарплати;
- середня зарплата в розрахунку на місяць не була меншою за розмір мінімальної зарплати (яка дія на час, коли стався страховий випадок)
Якщо розрахована сума виплати перевищує подвійний розмір мінімальної зарплати, встановленої в останньому місяці розрахункового періоду, суму допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами в цих місяцях обмежують зазначеною величиною.
Лист Мінсоцполітики від 18.05.2017 № 254/0/86-17/273
Підбірку підготувала:
Лоза Галина,
незалежний консультант з бухгалтерського обліку компанії “Збережені Активи”
спеціаліст, фахівець з контролю якості
