Дайджест нoвин закoнoдавства і практики
за періoд з 24.07.2017 пo 30.07.2017
РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”
Хто реєструє реорганізацію юросіб з різних областей
Реєстраційні дії по реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або виділенню юридичних осіб в різних областях здійснює державний реєстратор, який приймає документи для державної реєстрації:
- новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття або поділу, – у разі злиття або поділу;
- юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в
- Зміни передбачені наказом Мін’юсту від 30 червня 2017 року № 2063/5, який вступив в силу 25 липня.
Наказ Міністерства юстиції України від 30.06.2017 року № 2063/5 «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 25 листопада 2016 року № 3359/5»
Нацбанк посилив контроль в сфері фінмоніторингу
НБУ впроваджує ризик-орієнтований підхід при плануванні та проведенні перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення.
Так, в План перевірок включаються виїзні перевірки банків/установ, перелік яких визначається Департаментом на підставі ризик-орієнтованого підходу, в тому числі за результатами проведеної НБУ оцінки ризиків використання послуг банків/установ для легалізації злочинних доходів або фінансування тероризму.
Розширено перелік підстав, за наявності яких НБУ може прийняти рішення про проведення позапланової виїзної перевірки. Такими підставами є:
- інформація/документи, отримані в порядку дистанційного нагляду і/або в разі здійснення виїзної перевірки з питань фінансового моніторингу (в тому числі аналізу статистичної звітності та/або інших документів, які можуть свідчити про ознаки здійснення банком/установою ризикової діяльності);
- інформація, отримана від інших підрозділів НБУ, державних органів, органів нагляду іноземних держав про факти, які можуть свідчити про порушення вимог законодавства з питань фінансового моніторингу та/або валютного законодавства України, наявність ознак здійснення ризикової діяльності;
- результати узагальнення матеріалів виїзних перевірок, дистанційного нагляду окремих банків/установ;
- результати невиїзних (камеральних) перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства.
Також збільшено термін, на який може продовжуватися виїзна перевірка з 30 до 60 робочих днів, і термін, протягом якого банк/установа після отримання довідки про виїзну перевірку/акту з супровідним листом вправі надати НБУ пояснення, заперечення щодо обставин, фактів порушень, висновків (при наявності), з трьох до семи робочих днів.
Зазначені зміни передбачені постановою НБУ від 24 липня 2017 року № 66 «Про затвердження змін до Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення», яке вступило в силу 27 липня.
Постанова НБУ від 24.07.17 року № 66 «Про затвердження змін до Положення про порядок організації та проведення перевірок з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдженню зброї масового знищення»
НБУ більше не видає довідки про декларування валютних цінностей
НБУ продовжує поступове пом’якшення умов на валютному ринку і припиняє видачу довідок про декларування валютних цінностей підприємцям.
Така довідка більше не потрібна для прийняття до митного оформлення експортно-імпортних вантажів, проведення банківських операцій з валютними цінностями уповноваженими банками України, а також здійснення інших видів зовнішньоекономічної діяльності.
У той же час зберігається вимога про надання інформації для декларування валютних цінностей, доходів та майна суб’єктами підприємницької діяльності Нацбанку і державним податковим інспекціям за місцем знаходження таких суб’єктів.
Відповідні зміни передбачені наказом Мінфіну від 24 травня 2017 року № 524, який вступив в силу 21 липня.
Наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2017 року № 524 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 25 грудня 1995 року № 207»
Про заставні активи банків інвестори можуть дізнатися онлайн
НБУ і ФГВФО в рамках загального пілотного проекту відкривають віртуальні кімнати даних, за допомогою яких потенційні інвестори можуть ознайомитися з активами неплатоспроможних банків, включеними в великі пули.
Доступ до матеріалів кредитних справ зацікавлені інвестори зможуть отримати після реєстрації і підписання з організаторами торгів договорів про нерозголошення.
Вже зараз на продаж виставлено два пула активів – права вимоги за кредитами, загальна заборгованість за якими складає понад 13 млрд грн. Всі включені в пули активи знаходяться в заставі НБУ.
До продажу проблемних активів залучено дві міжнародні компанії – дочірні компанії DebtX і FFN, на майданчиках яких 19 вересня і будуть проведені торги.
У разі успішної реалізації пілотного проекту з продажу заставних активів банків, міжнародні інвестори побачать, що ринок проблемних активів в Україні є відкритим і цікавим, а також працює на зрозумілих і загальноприйнятих правилах, – вважають в НБУ.
Офіційний портал ФГВФО, рубрика «Новини», підрубрика ««Пілотний проект» великого пакетного продажу активів в Україні входить в активну фазу реалізації: відкрито кімнати даних» від 25.07.2017 року
Як підтвердити факт кібератаки?
Державна фіскальна служба України роз’яснила порядок дій платників для незастосування штрафних санкцій через кібератаку. Як відомо, 26 липня набрали чинності зміни до Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платників податків. Зміни передбачають, зокрема, що тимчасово до 31 грудня 2017 року у разі втрати та/або пошкодження інформації (у тому числі, інформації, яка міститься у базах даних обліку платника податків) унаслідок несанкціонованого втручання у роботу комп’ютерних мереж платника податків та за наявності документів, що підтверджують зазначені події, платник податків протягом 10 календарних днів з дня набрання чинності змін зобов’язаний письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Податковим кодексом України для подання податкової звітності.
Документами, які підтверджують несанкціоноване втручання у роботу комп’ютерних мереж платника податків, зокрема, є копії заяви до правоохоронних органів або повідомлення про кримінальне правопорушення та документу, що підтверджує її прийняття і реєстрацію тощо. Відповідно до наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24 травня 1995 року №88 у разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітності керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення. Проте відповідно до пункту першого частини 2 статті 60 Кримінального процесуального кодексу України заявник має право, зокрема, отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію.
Офіційний портал ДФС України, рубрика «Новини», підрубрика «ДФС роз’яснено порядок дій платників для незастосування штрафних санкцій через кібератаку» від 26.07.2017 року
Підготовлено форми актів, вимог, приписів,
протоколів для оформлення перевірок інспекторами праці
Під час проведення інспекційного відвідування об’єкт контролю має право не допускати до проведення інспекційного відвідування, у разі якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню. Ця норма закріплена в підп. 2 п. 14 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. № 295.
Аби забезпечити її реалізацію, Міністерство соціальної політики України розробило проект наказу «Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів».
На даний момент даний наказ не прийнято, відповідно інспектори праці не мають права здійснювати інспекційні відвідування.
Проект наказу «Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів»
Чи надається додаткова відпустка за ненормований робочий день?
Робочий час — це час, протягом якого працівник виконує роботу згідно з трудовим договором та чинним законодавством. У чинному законодавстві прописані різні режими робочого часу, зокрема, і ненормований робочий день.
Ненормований робочий день – особливий режим робочого часу, який встановлюється у разі неможливості нормування часу трудового процесу. Певна категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу. Це визначається не тільки тривалістю робочого часу, але й обсягом виконаних робіт та колом обов’язків.
Законодавче визначення ненормованого робочого часу міститься у Рекомендаціях щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки через особливий характер праці, затверджених Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 7 від 10.10.1997.
Основним документом, що регулює виробничі, трудові, соціально-економічні відносини є колективний договір.
Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 8 Закону України № 504 «Про відпустки» щорічна додаткова відпустка надається працівникові з ненормованим робочим днем тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт і професій, визначених колективним договором, угодою.
Відпустки надаються з дотриманням загальних правових норм чинного законодавства за умови врахування особливостей, передбачених спеціальними нормативними актами у відповідних сферах діяльності, та прописані у колективному договорі.
Особливістю даної відпустки є те, що працівникам з неповним робочим днем не може застосовуватися ненормований робочий день, а працівники з неповним робочим тижнем можуть працювати в умовах ненормованого робочого дня і користуються правом на щорічну додаткову відпустку.
Отже, щорічна додаткова відпустка надається працівникам з ненормованим робочим днем як своєрідна компенсація за виконаний обсяг робіт, складність, ступінь напруженості.
Офіційний портал Управління Держпраці у Рівненській області, рубрика «Запитуйте – відповідаємо!», підрубрика «Чи надається додаткова відпустка за ненормований робочий день?» від 19.07.2017 року
Підбірку підгoтувала:
Віктoрія Пoлянська,
незалежний юридичний консультант
холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»
