fbpx
[get_banners]

Дайджест новин законодавства і практики за період з 22.05.2017 по 28.05.2017 РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

In: Дайджести новин законодавства і практики 29 May 2017 Tags: ,

Дайджест новин законодавства і практики

за період з 22.05.2017 по 28.05.2017

РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

 

У разі невмикання РРО – звіт не відправляється

Податківці роз’яснили, що виходячи з норм Закону N 265/95-ВР та згідно з п. 4 гл. 3 наказу N 547 суб’єкти господарювання, які використовують РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані у кінці робочого дня (зміни) друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.

Тобто у разі здійснення розрахункових операцій суб’єкти господарювання, які використовують РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані у кінці робочого дня (зміни) друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки.

У разі невмикання реєстратора розрахункових операцій та, відповідно, нездійснення розрахункових операцій не передбачені відправка звіту про відсутність операції та видання підприємством додаткових наказів.

ГУ ДФСУ у Харківській області від 22.05.2017 р. N 287/ІПК/20-40-14-10-17

Включення до митної вартості перевезення

Податківці у Львівській області роз’яснили, що відповідно до ч. 3 п. 2, ч. 11 ст. 58 МКУ, витрати на транспортування товару після його ввезення НЕ включаються до митної вартості товарів за умови виділення їх із ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари, які документально підтверджено та які підлягають обчисленню

ГУ ДФСУ у Львівській області від 23.05.2017 р. N 301/ІПК/10/13-01-12-01-10 «Щодо включення до митної вартості вартості експедиторської винагороди перевізника»

Оподаткування єдиним податком доходу від продажу земельної ділянки

Нагадаємо що, пунктом 292.2 ст. 292 ПКУ визначено, що при продажу основних засобів юридичними особами – платниками єдиного податку дохід визначається як сума коштів, отриманих від продажу таких основних засобів.

Якщо основні засоби продані після їх використання протягом 12 календарних місяців з дня введення в експлуатацію, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких основних засобів, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу.

Тим не менше, податківці вкотре озвучили фіскальну позицію стосовно продажу земельної ділянки, зазначивши що юридична особа – платник єдиного податку третьої групи у разі продажу земельної ділянки, як окремого об’єкта власності включає до складу доходів усі надходження коштів, отримані від продажу такої земельної ділянки, у звітному періоді (кварталі) їх отримання. Головним аргументом такої позиції є той факт, що земля не амортизується, отже немає залишкової вартості. Відповідно, УСЯ сума коштів, що надійде на рахунок і буде об’єктом оподаткування єдиним податком

ГУ ДФСУ в Одеській області від 19.05.2017 р. N 279/ІПК/10/15-32-12-04-21

Про винятки із загального строку позовної давності

Фіскали нагадали, що відповідно до п. 102.1 ст. 102 Кодексу, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 Кодексу, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст. 39 Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше – за днем її фактичного подання.

Грошове зобов’язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, якщо:

1) платником не подано податкову декларацію за період, протягом якого виникло податкове зобов’язання;

2) посадову особу платника податків (фізичну особу – платника податків) засуджено за ухилення від сплати зазначеного грошового зобов’язання або у кримінальному провадженні винесено рішення про його закриття з нереабілітуючих підстав, яке набрало законної сили.

Перевірки, які проводяться згідно з судовими рішеннями суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесені ними за кримінальними справами (за період, зазначений у рішенні). У цьому випадку під час проведення контрольно-перевірочної роботи слід користуватись листом ДФС від 17.02.2017 N 3999/7/99-99-14-05-02-17.

3) перевірки щодо дотримання законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (частина шістнадцята ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Також слід пам’ятати, що у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Лист ДФСУ від 05.05.2017 р. N 11356/7/99-99-14-03-03-17 «Про застосування строків давності при організації та проведенні документальних перевірок юридичних осіб»

Коли поставка програмної продукції не вважатиметься роялті

Податківці наголосили, що якщо умовами договору використання програмної продукції (оновлених версій ПЗ) обмежено функціональним призначенням такої програмної продукції та її відтворення обмежено кількістю копій, необхідних для такого використання, а також не дозволено передачу програмної продукції (оновлених версій ПЗ) третім особам (використання “кінцевими споживачами”), то платіж, отриманий постачальником програмної продукції (оновлених версій ПЗ) від АТ як винагорода за надання права на використання такої програмної продукції, не вважатиметься роялті, а є оплатою АТ вартості поставленої йому програмної продукції (оновлених версій ПЗ), у тому числі її копій, операція з постачання якої звільняється від оподаткування ПДВ відповідно до п. 261 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Лист ДФСУ від 24.04.2017 р. N 8543/6/99-99-15-03-02-15

Хмарне рішення – в цілях оподаткування трактується, як роялті

Комітет ВРУ з питань інформатизації та зв’язку на своєму засіданні заслухав питання щодо виконання законодавства у сфері інформаційних технологій, зокрема, надання хмарних сервісів.

У випадку надання хмарних послуг, коли вітчизняне підприємство не здійснює придбання ПЗ, а отже, таке ПЗ не може бути віднесено до НА, в обліку та з метою оподаткування платежі за користування таким ПЗ можуть визнаватись лише як роялті.

Відповідно до прийнятого на Комітеті рішення, з метою забезпечення однозначного та кваліфікованого тлумачення посадовими особами ДФС норм ПКУ та Закону України “Про авторське право і суміжні права”, просимо поінформувати Комітет та органи ДФС про особливості обліку та оподаткування використання ПЗ при наданні хмарних послуг

Лист комітету ВРУ з питань інформатизації та зв’язку від 13.02.2017 р. N 04-21/13-74(34081)

Чи потрібен РРО у разі продажу

технічно складних побутових товарів «бувших у використанні»

Фіскали надали відповідь на запитання фізичної особи – підприємця, що є платником єдиного податку другої групи і планує здійснювати роздрібну торгівлю мобільними телефонами, що були у використанні, і не планує перевищувати обсяг доходу в 1000000 гривень.

Відповідь фіскалів ствердна, аргументами є наступні тези

За поданням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування РРО затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року N 231 (далі – Перелік N 231).

Згідно з Переліком N 231 до таких товарів належать, зокрема, смартфони та мобільні телефони, що мають згідно з УКТ ЗЕД код 8517 12 00 00.

При цьому винятків щодо можливості незастосування РРО для техніки, яка була раніше у використанні, нормативно-правовими актами не передбачено.

Отже, при роздрібній торгівлі мобільними телефонами, які були у використанні, фізичним особам – підприємцям – платникам єдиного податку необхідно проводити розрахункові операції із застосуванням переведеного у фіскальний режим РРО.

Лист ДФСУ від 16.05.2017 р. N 205/Б/99-99-14-05-01-14/ІПК

Чи проводити через РРО інші товари, якщо застосування РРО для  ФОП-а є обовязком

Фіскали слушно роз’яснили, що якщо на господарському об’єкті фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку одночасно реалізуються як товари, продаж яких має здійснюватись із обов’язковим застосування РРО, так і будь-які інші товари, то належним чином зареєстрований та переведений у фіскальний режим РРО повинен застосовуватись при продажу всіх наявних на господарському об’єкті товарів.

Лист ДФСУ від 16.05.2017 р. N 206/Ч/99-99-14-05-01-14/ІПК

Ціна продажу при експорті нижча за собівартість – ПДВ за нульовою ставкою

Приємно читати умовиводи фіскалів, що базуються на висновках судових органів касаційної інстанції. А саме, фіскали підсумували , що до загального обсягу операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту, яка оподатковується ПДВ за нульовою ставкою, включається сума різниці між ціною придбання таких товарів та фактичною ціною їх вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту.

Лист ДФСУ від 05.05.2017 р. N 87/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Як нерезиденту повернути зайво утриманий податок на репатріацію

Оригінальне роз’яснення надало податкове відомство з приводу ситуації, коли при виплаті доходу нерезиденту, податковим агентом зайво утримано податок на прибуток. Відповідно нерезиденту недовиплачений дохід на суму зайво утриманого податку на прибуток.

Податківці роз’яснили, що особа, яка здійснила виплату доходу нерезидентові, повертає йому різницю між сумою податку, яка була утримана, та сумою, належною до сплати відповідно до міжнародного договору України, після отримання копії рішення контролюючого органу про повернення суми надміру сплачених грошових зобов’язань або після зарахування коштів від відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Кошти, які за рішенням контролюючого органу повинні повертатись особі, яка зайво утримала податок з доходів нерезидента, можуть бути зараховані в рахунок сплати інших податкових зобов’язань такої особи за її письмовою заявою, яка подається під час розгляду заяви нерезидента про повернення надміру утриманих сум податку. У цьому разі висновок про повернення надміру сплаченої суми податку до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не надсилається.

Отже, врахування наявної переплати з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в оплату грошового зобов’язання з цього податку при виплаті доходу нерезиденту без заяви платника не передбачено.

Лист ДФСУ від 18.05.2017 р. N 258/ІПК/28-10-01-03-11 «Щодо врахування переплати з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в оплату грошового зобов’язання з цього податку при виплаті доходу нерезиденту без заяви платника»

Списання імпортної кредиторки без «ПДВ-наслідків»

Податківці вкотре підтвердили позицію, щодо відсутності ПДВ наслідків у разі списання  імпортної кредиторської заборгованості, стосовно якої минув строк позовної давності.

Фіскали підсумували, що при списанні кредиторської заборгованості, яка виникла при імпорті товарів, розрахунки з постачальником-нерезидентом за які не проведено, не змінюється сума компенсації вартості товарів та не відбувається повернення сум ПДВ, сплачених при ввезенні товарів, то підстав для коригування податкового кредиту, сформованого на підставі отриманої митної декларації, не виникає.

ЗІР Підрубрика 101.10

 

Підбірку підготувала:

Кавин Мар’яна,

САР, СІРА, АССА DipIFR, IFA-внутрішній аудит

Директор компанії “Академія професійного бухгалтера”

 

 

X