Дайджест новин законодавства і практики
за період з 20.03.2017 по 26.03.2017
РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”
Ставка єдиного податку для виду діяльності про який «забули»
Фіскали роз’яснили, що якщо для окремого виду діяльності не встановлено ставки єдиного податку – платниками податків застосовується її мінімальний розмір, що встановлений місцевим органом влади. Аргументи нижче
Пунктом 293.2 ст. 293 ПКУ передбачено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
- для першої групи платників єдиного податку – у межах до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;
- для другої групи платників єдиного податку – у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
При цьому пп. 12.3.5 п. 12.3 ст. 12 ПКУ встановлено, що у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов’язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок.
Отже, у разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад не прийняла рішення про встановлення відповідних ставок єдиного податку до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, діють ставки єдиного податку, прийняті для попереднього бюджетному періоду.
У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об’єднаних територіальних громад не прийняла рішення про встановлення відповідних ставок єдиного податку для окремого виду діяльності, то використовується мінімальна ставка єдиного податку, встановлена цією сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаних територіальних громад для здійснення фізичними особами – підприємцями діяльності на умовах сплати єдиного податку.
ДФС у листі від 07.12.2016 р. № 26510/6/99-99-13-01-02-15.
Зміни до форм звітності- проекти декларацій надано для розгляду
Підготовлено проект наказу Мінфіну України «Про внесення змін до форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації». Одна з причин те, що з 1.01.2017 разом із звітом неприбутківця подається фінансова звітність, а рядок, у якому можна це зазначити відсутній.
Також, на розгляді Проект наказу Мінфіну України «Про внесення змін до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств».
Металобрухтова пільга з ПДВ застосовується до старого переліку
Мова йде про застосування тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ для операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, визначеного пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України. Дію зазначеної норми продовжено Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні” від 21 грудня 2016 року N 1797-VIII до 01.01.2019 року.
Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відповідний перелік був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року N 15 .
Оскільки у період з 01.01.2014 до 31.12.2015 (включно) норми ПКУ, згідно з якими операції з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, звільнялись від оподаткування ПДВ, були чинними, та інших переліків відходів та брухту чорних металів, ніж ті, що містяться у додатках 1 та 2 до Постанови N 15, Кабінетом Міністрів України затверджено не було, то протягом зазначеного періоду операції з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, коди та найменування яких містяться у переліках, затверджених Постановою N 15, звільнялися від оподаткування ПДВ.
Враховуючи викладене, та беручи до уваги висновки колегії суддів судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, поширюється на операції платників податку з постачання, у тому числі операції з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів, що здійснюються з 01.01.2017 до 31.12.2018 (включно).
При цьому до дати набрання чинності нормативно-правовим актом Кабінету Міністрів України, який буде визначити переліки відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, починаючи з 01.01.2017, звільняються від оподаткування ПДВ, слід використовувати переліки, затверджені Постановою N 15.
Лист ДФС Про застосування тимчасового режиму звільнення від оподаткування ПДВ від 20.01.2017 р. N 1298/7/99-99-15-03-02-17
Дотація для аграріїв
Уряд ухвалив Постанову від 22.03.2017 р. № 178, відповідно до якої аграрії зможуть отримати бюджетну дотацію за підсумками діяльності в лютому 2017 р.
Невиплата належних сум працівнику при звільненні – є триваючим порушенням
Верховний суд сформував правову позицію, за якою:
-відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
-згідно із частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
-за змістом статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави вважати, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.
Таким чином, невиконання рішення суду про стягнення на користь звільненого працівника недоплаченої заробітної плати є підставою для покладення на власника або уповноважений ним орган відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, за весь період невиплати цієї заробітної плати, оскільки вимоги звільненого працівника щодо її виплати є трудовим спором і регулюються нормами трудового права.
Постанова Верховного суду України від 14.12.2016 р. № 6-788цс16
Витрати на таксі- додаткове благо. Позиція фіскалів послідовна та незмінна
Вкотре фіскали підтвердили свою незмінну позицію. У разі якщо юридична особа компенсує своєму найманому працівникові витрати на таксі, які були понесені ним під час відрядження як у межах території України, так і за кордоном, сума зазначеної компенсації підлягає обкладенню ПДФО як додаткове благо. Оподаткування суми перевищення провадиться із урахуванням ст. 164.5 ПКУ
ГУ ДФС у м. Києві в листі від 17.03.2017 р. № 5586/10/26-15-13-01-12.
Хто сплачуватиме акциз у разі постачання пального нерезидентом
Листом ДФС Представництву надано вичерпну та ґрунтовну відповідь щодо неможливості його реєстрації платником акцизного податку, оскільки представництво нерезидента не є юридичною особою, не може здійснювати операції з підакцизними товарами від свого імені і відповідно не може бути зареєстровано платником акцизного податку. Юридична особа – нерезидент також не може бути зареєстрована платником акцизного податку.
Порядок здійснення електронного адміністрування реалізації пального визначено ст. 232 Кодексу, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року N 113 “Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального”.
Відповідно до цього Порядку контрагент, отримавши такі залишки пального від Представництва, до початку здійснення реалізації зобов’язаний:
зареєструватися платником акцизного податку з реалізації пального не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації шляхом подання заяви до контролюючого органу за основним місцем обліку засобами електронного зв’язку, форму якої затверджено наказом Мінфіну від 25.02.2016 N 218;
перерахувати кошти на рахунок, відкритий йому в Казначействі, у сумі, необхідній для досягнення розміру суми акцизного податку, на яку він має право подати заявку на поповнення/коригування обсягу залишків пального, на які він має право зареєструвати акцизні накладні та/або розрахунки коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН).
Лист ДФС від 14.03.2017 р. N 5095/6/99-99-15-03-03-15
Як оплатити лікарняні за відсутності підтвердження про страховий стаж
На практиці частенько буває ситуація, коли працівником представлений лікарняний, а підтвердження щодо стажу відсутнє. На цей рахунок ФСС з ТВП надало роз’яснення, яке стане в допомогу бухгалтерам.
У разі, якщо застрахована особа не надала роботодавцю довідку за формою ОК-5 чи ОК-7, в результаті чого не підтвердила шестимісячний страховий стаж у дванадцятимісячному періоді перед настанням страхового випадку, допомога по тимчасовій непрацездатності в такому випадку надається у розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.
Якщо ж застрахована особа надасть зазначену довідку після нарахування їй допомоги по тимчасовій непрацездатності відповідно до частини 4 статті 19 Закону N 1105 та підтвердить наявність шестимісячного страхового стажу у дванадцятимісячному періоді перед настанням страхового випадку, допомога по тимчасовій непрацездатності підлягає перерахунку незалежно від того, довідка надана до закінчення дванадцяти місяців з дня відновлення працездатності чи після їх закінчення, оскільки звернення за призначенням допомоги надійшло вчасно в терміни, передбачені нормою частини 5 статті 32 Закону N 1105.
Лист ФСС з ТВП від 04.01.2017 р. N 5.2-28-4 з ТВП Щодо визначення суми допомоги у випадку, коли працівник надав довідку за формою ОК-5 або ОК-7 після надання листка непрацездатності
Яку ставку єдиного податку застосовувати, якщо платника єдиного податку анульовано платником ПДВ посеред кварталу
Податківці роз’яснили в З.І.Р.-і , що юрособа — платник єдиного податку групи 3, яка з початку року обрала ставку єдиного податку в розмірі 3%, що передбачає сплату ПДВ, і якій протягом звітного кварталу було анульовано реєстрацію платника ПДВ, застосовує в такому звітному кварталі ставку єдиного податку в розмірі 3% та не пізніше ніж за 15 к.дн. до початку наступного календарного кварталу зобов’язана подати заяву щодо переходу на сплату єдиного податку за ставкою в розмірі 5% або заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування.
Якщо ж юрособі-єдиннику анульовано реєстрацію платника ПДВ усередині останнього місяця кварталу чи в останні дні кварталу, то вона перебуватиме на спрощеній системі оподаткування, та застосовуватиме ставку єдиного податку в розмірі 3% у кварталі, у якому анульовано реєстрацію платника ПДВ, та в наступному кварталі (у якому у визначені ПКУ строки має бути подано заяву щодо переходу на сплату єдиного податку за ставкою в розмірі 5% або заяву щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування).
«ЗІР» підкатегорія 108.01.01
Право платника на податковий кредит на підставі бухгалтерської довідки
Фіскали роз’яснили, що платник податку згідно з пунктом 36 підрозділу 2 розділу XX Кодексу може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у вартості необоротних активів, придбаних до 1 липня 2015 року, що не були включені до складу податкового кредиту до 1 липня 2015 року при придбанні або виготовленні таких необоротних активів, виходячи з їх залишкової вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого такі необоротні активи почали використовуватись в оподатковуваних операціях (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за наявності податкової накладної, складеної за операцією з постачання таких необоротних активів, зареєстрованої в ЄРПН.
Лист ДФС від 14.02.2017 р. N 2962/6/99-99-15-03-02-15
Помилка в коді УКТ ЗЕД – втрата права на податковий кредит
Фіскали роз’яснили, що згідно з пунктом 201.10 статті 201 Кодексу податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.
Таким чином, податкова накладна, що містить помилки у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, не дає змоги ідентифікувати здійснену операцію, а тому не може бути підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту.
Якщо при складанні податкової накладної було допущено помилку у коді товару згідно з УКТ ЗЕД, така помилка може бути виправлена шляхом складання постачальником товарів/послуг розрахунку коригування до такої податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Лист ДФС від 22.02.2017 р. N 3653/6/99-99-15-03-02-15
Змінено критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження туроператорської діяльності
Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження туроператорської діяльності, що підлягає ліцензуванню, є:
1) тривалість провадження туроператорської діяльності;
2)обсяг наданих туристичних послуг (кількість туристів, які скористалися послугами туроператорів);
3)наявність порушень ліцензійних умов провадження туроператорської діяльності.
Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання належать до одного з трьох ступенів ризику – високого, середнього та незначного.
Зокрема, до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб’єкти, які:
1) провадять туроператорську діяльність менше двох років;
2) протягом року надають туристичні послуги 50 тис. і більше туристів;
3) протягом останніх двох років, що передують плановому, але не менш як за результатами двох останніх заходів державного нагляду (контролю) допустили порушення ліцензійних умов провадження туроператорської діяльності.
У разі коли за результатами не менш як двох останніх заходів державного нагляду (контролю) не виявлено порушень ліцензійних умов провадження туроператорської діяльності, наступний плановий захід щодо такого суб’єкта господарювання здійснюється не раніше ніж через установлений для суб’єкта господарювання відповідного ступеня ризику період, збільшений у 1,5 раза.
У разі коли суб’єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб’єкт відноситься до більш високого ступеня ризику з тих, до яких він може бути віднесений.
Постанова КМУ від 16 березня 2017 р. N 153
Платник єдиного податку не може відчужувати корпоративні права
При відповіді на запитання – «Чи може ЮО – платник ЄП третьої групи здійснювати операції з продажу цінних паперів та корпоративних прав, контролери зайняли фіскальну позицію та роз’яснили наступне.
Корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) цієї організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Виходячи із зазначеного, юридичні особи, які здійснюють операції з продажу цінних паперів та корпоративних прав, не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи
Фіскали зробили такий висновок посилаючись на заборону здійснення такого виду діяльності, як фінансове посередництво ( п.п. 6 п.п. 291.5.1 ПКУ)
– статтю 1 Закону України від 12 липня 2001 року № 2664-III «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»,
– п. S.12 розділу 5 Класифікації інституційних секторів економіки України, затвердженої наказом Державної служби статистики України від 03.12.2014 № 378,
п. 1 частини п’ятої ст. 3 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3480-IV «Про цінні папери та фондовий ринок»
«ЗІР» підкатегорія 108.01.04
Як виправити величину від’ємного значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток, допущену до 1.1.2015 року
Фіскали роз’яснили:
Якщо самостійне виправлення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування за звітні періоди до 01 січня 2015 року здійснюється у звітній Декларації, то виправлена сума від’ємного значення об’єкта оподаткування відображається у рядку 04 таблиці 1 Додатка ВП до Декларації.
Якщо виправлення суми від’ємного значення об’єкта оподаткування за звітні періоди до 01 січня 2015 року здійснюється в уточнюючій Декларації, то виправлена сума від’ємного значення об’єкта оподаткування відображається у рядку 04 уточнюючої Декларації.
При цьому інші показники Додатка ВП до Декларації та уточнюючої Декларації не заповнюються.
У разі необхідності платник податків може подати разом з такою Декларацією доповнення до такої Декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною Декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі (п. 46.4 ст. 46 ПКУ).
«ЗІР» підкатегорія 102.23.02
Як бути платнику податку на прибуток, у якого дохід став меншим 20 млн.
На запитання: «Чи має право платник податку, який за результатами попереднього (звітного) року мав дохід, що перевищував 20 млн. грн. та здійснював коригування фінансового результату до оподаткування, а за податковий (звітний)рік його дохід не перевищує 20 млн. грн., прийняти рішення про незастосування коригування фінансового результату у річній податковій декларації з податку на прибуток підприємств?» податківці відповіли у ЗІР-і наступне.
Платник податку, який за результатами попереднього (звітного) року мав дохід, що перевищував 20 млн. грн. та який подавав податкові декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за звітний квартал, півріччя, три квартали та здійснював коригування фінансового результату до оподаткування за ці періоди, у разі неперевищення за результатами року граничної межі обсягу доходів (20 млн. грн.) має право задекларувати в річній Декларації рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування та відповідно не визначати податкові різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) за такий податковий (звітний) рік.
Уточнюючі декларації при цьому за 1 квартал, півріччя та три квартали подавати не потрібно.
На підставі п. 46.4 ст. 46 Податкового кодексу України платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до неї, складене за довільною формою з поясненням мотивів подання.
«ЗІР» підкатегорія 102.13
Підбірку підготувала:
Кавин Мар’яна,
САР, СІРА, АССА DipIFR, IFA-внутрішній аудит
Директор компанії “Академія професійного бухгалтера”
