Дайджест новин законодавства і практики за період з 17.10.2017 по 22.10.2017 РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

In: Дайджести новин законодавства і практики 23 Oct 2017 Tags: ,

Дайджест новин законодавства і практики

за період з 17.10.2017 по 22.10.2017

РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

 

При розбіжностях даних податкової декларації та ЄРПН слід очікувати перевірку

Фіскали нагадують: виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних ЄРПН є підставою для документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Види перевірок, які мають право проводити контролюючі органи, визначено п. 75.1 ст. 75 ПКУ.

Згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПКУ камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних СЕА ПДВ, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних СЕА реалізації пального.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначено ст. 78 ПКУ, відповідно до п. 78.1 якої документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності, зокрема, такої підстави:

  • виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, що настає за днем отримання запиту.

При виявленні розбіжностей даних податкової декларації з ПДВ та даних ЄРПН, платники податків несуть відповідальність, передбачену ПКУ.

За матеріалами ГУ ДФС у Київській області

Підкатегорія 101.27 «ЗІР»

 

Від сьогодні прийматиметься оновлена Таблиця даних платника

Фіскали повідомляють: з 23.10.2017 буде здійснюватись приймання Таблиці за формою (J/F1312302), яка повинна подаватися платниками податків з дотримання вимог наказу Мінфіну України від 18.09.2017 № 776 (набрав чинності 13.10.2017), яким внесено зміни до Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, а також ДФС забезпечено приймання Таблиці за формою (J/F1312301) без наявності факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Окрім цього, основні зміни полягають ще й в такому:

  • платник податків має право подати Таблицю без наявності факту зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН;
  • до Таблиці подається пояснення платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податків;
  • інформація з Таблиці розглядається ДФС протягом 5 робочих днів, що настають за днем її отримання;
  • інформація з Таблиці враховується автоматично системою Моніторингу, якщо така інформація подається с/г товаровиробниками, при умові наявності та дотримання певних вимог такими суб’єктами (вимоги перелічені безпосередньо в наказі).

Також фіскали звертають увагу: інформація з Таблиці враховуватиметься автоматично системою Моніторингу у разі, якщо Таблиця не міститиме коди послуг відповідно до ДКПП або коди товарів згідно з УКТ ЗЕД, відмінні від груп товарів, визначених наказом № 776.

Прес-служба ДФС України

 

Комісійна винагорода за надання банком клієнту рахунку – виписки поштою та/або за надання дублікату/копії банківського договору може підлягати оподаткуванню ПДВ

Фіскали роз’яснюють: якщо послуги, що надаються банком, не відносяться до послуг з розрахунково-касового обслуговування, передбачених договором між банком та клієнтом, вони оподатковуються ПДВ на загальних підставах.

Згідно пп. 196.1.5 п.196.1 ст.196 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг розрахунково-касового обслуговування.

У відповідності до п. 1.37 Закону № 2346 до розрахунково-касового обслуговування відноситься послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов’язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами.

Отже, порядок надання банком послуг з розрахунково-касового обслуговування має бути визначено при укладанні договору та здійснення розрахунково-касового обслуговування.

Перелік операцій з розрахунково-касового обслуговування затверджений постановою НБУ від 01.08.2017 №73 містить:

  • надання виписок з рахунків клієнтів (на паперовому носії, в електронному вигляді, у вигляді текстових повідомлень, з використанням платіжних пристроїв, мобільного зв’язку тощо) та додатків до них (п. 2.2 Переліку № 73);
  • надання документів (копій документів), які є документальним підтвердженням переказу коштів, у тому числі за операціями з використанням електронних платіжних засобів;
  • видача дублікатів/копій касових, розрахункових та інших документів, які зберігаються в архіві (п. 2.4 Переліку № 73).

Керуючись нормами законодавства, фіскали підсумовують: «якщо операції з надання банком клієнту рахунку – виписки поштою та/або дублікату/копії банківських договорів відносяться до операцій з розрахунково-касового обслуговування, визначених у Переліку №73, то такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ, а винагорода (плата), яка отримується банком за такі операції, не включається до бази оподаткування ПДВ.»

Лист ДФСУ від 11.10.2017 №2215/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Нове місцезнаходження платника податків – потрібно подати заява за ф. №1-ПДВ

Платник ПДВ у разі зміни місцезнаходження (місця проживання), пов’язаного зі зміною адміністративного району, подає заяву за ф. № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація» до контролюючого органу за новим місцезнаходженням (місцем проживання).

При цьому для:

  • юридичної особи-подання декларацій з ПДВ та сплата здійснюється за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) до закінчення поточного бюджетного року, а починаючи з 1 січня наступного року – за новим місцезнаходження (основне місце обліку);
  • фізичної особи підприємця – подання декларацій з ПДВ та сплата здійснюється за новим місцем проживання з дати взяття на облік в контролюючому органі (основне місце обліку).

Для перереєстрації платник ПДВ подає до контролюючого органу за місцезнаходженням/місцем проживання (основне місце обліку) реєстраційну заяву за ф. № 1-ПДВ з позначкою «Перереєстрація». Перереєстрація платника ПДВ здійснюється згідно з вимогами ст. 183  ПКУ та  IV Положення № 1130.

За матеріалами ГУ ДФС у Волинській області

 

Декларація з ПДВ. Тонкощі заповнення додатка 2

Фіскали роз’яснили: при формуванні від’ємного значення на підставі податкового повідомлення-рішення, яким збільшено залишок від’ємного значення, в гр.2 таблиці 1 дод. 2 до декларації з ПДВ зазначається місяць та рік, в якому складено податкове повідомлення рішення.

Крім того, при заповненні дод.2 доцільно застосовувати принцип хронології формування від’ємного значення, згідно з яким податкові зобов’язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення – від найдавнішого до найновішого.

Лист ГУ ДФС у Полтавській області від 11.10.2017 №2205/ІПК/16-31-12-01-34

 

Дивіться відео на тему

Що робити, якщо помилково не включена до декларації з ПДВ податкова накладна

 

Амортизація ОЗ строком 2 роки, чи можливо це?

Фіскали нагадують: на підставі п. 43 підрозділу 4 розділу XX ПКУ,  платникам ПНП надано право застосувати з 01.01.2017 мінімально допустимий строк амортизації (2 роки) основних засобів 4 групи (машини та обладнання) для розрахунку амортизації за прямолінійним методом — щодо нових основних засобів, якщо витрати на їх придбання понесені (нараховані) платником податків після 01.01.2017 та для таких основних засобів забезпечується одночасне виконання таких вимог:

  • не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;
  • введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів починаючи з 01.01.2017 до 31.12.2018;
  • використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за винятком платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

У разі недотримання встановлених вимог починаючи з дати введення таких основних засобів в експлуатацію платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання основних засобів у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний відкоригувати фінансовий результат до оподаткування на такі різниці:

  • збільшити фінансовий результат до оподаткування — на суму нарахованої амортизації основних засобів протягом податкових (звітних) періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації основних засобів,
  • зменшити фінансовий результат до оподаткування — на суму розрахованої амортизації таких основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ за відповідні податкові (звітні) періоди.

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

 

Акциз: затверджено нові форми

З 20.10.2017 (дата офіційного оприлюднення) набирає чинності наказ Мінфіну України від 21.08.2017  № 709, яким затверджено форми:

  • довідки про цільове використання легких та важких дистилятів, а також скрапленого газу та бутану, ізобутану як сировини у виробництві етилену;
  • довідки про сплату суми акцизного податку, яка розрахована за ставками на готову продукцію (для алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований);
  • журналу обліку погашення податкових векселів.

Визнано таким, що втратив чинність, наказ від 17.02.2012 № 196 «Про затвердження форм Довідки про цільове використання легких та важких дистилятів як сировини у виробництві етилену, Довідки про сплату суми акцизного податку, яка розрахована за ставками на готову продукцію, та Журналу обліку погашення податкових векселів».

Офіційний веб-портал Верховної ради України

 

Основи знань при використанні РРО

Заккрпатські фіскали нагадують: згідно до п. 4 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування РРО, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари/послуги (затверджено наказом Мінфіну України від 14.06.2016 № 547), суб’єкти господарювання, які використовують РРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов’язані, зокрема:

  • зберігати в господарській одиниці останню використану та поточну розрахункову книжку, що використовується на період виходу з ладу РРО, здійснення його ремонту або у разі тимчасового (але не більше 7 робочих днів) відключення електроенергії;
  • у кінці робочого дня (зміни) друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій;
  • забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, а у випадку використання розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;
  • друкувати Х-звіти, Z-звіти та інші документи, передбачені документацією на РРО, відповідно до законодавства;
  • зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення та останню довідку про опломбування РРО або їх копії.

За матеріалами ГУ ДФС у Закарпатській області

  

Відвідайте вебінар на тему:

  “10 пасток у розрахунках готівкою і картками, як не “попасти” на гроші”

 

РРО при продажі товарів через мережу Інтернет

Суб’єкти господарювання при продажу товарів (наданні послуг) через мережу Інтернет повинні застосовувати РРО на загальних підставах та видавати покупцю розрахунковий документ встановленої форми.

Такі суб’єкти господарювання реєструють РРО на загальних підставах за адресою розміщення інтернет-магазинів, а у разі доставки власною кур’єрською службою можуть зареєструвати РРО на транспортний засіб, яким здійснюється доставка.

Проте, у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок) застосування РРО є не обов’язковим.

Також РРО не застосовується у разі надання послуг через мережу Інтернет за умови оплати за такі послуги за допомогою платіжних систем та відсутності місця здійснення розрахунків (наприклад, реалізації комп’ютерної програми, доставка та установка якої здійснюються через мережу Інтернет).

Лист ДФС України від 14.09.2017 № 1961/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

 

Перераховуємо ПДФО протягом 3-х днів

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, ПДФО сплачується (перераховується) до бюджету протягом 3-х банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування, виплати чи надання (пп. 168.1.4 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

 

ПДФО при продажі подарованої нерухомості

Дохід від продажу платником податку – фізособою нерухомого майна, отриманого як дарунок, оподатковується ПДФО на загальних підставах.

Згідно з п. 172.1 ПКУ дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше 1 разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 ЗКУ залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад 3 роки, не оподатковується.

Умова щодо перебування майна, зазначеного п. 172.1 ПКУ, у власності платника податку понад три роки не розповсюджується виключно на майно, отримане таким платником у спадщину.

Лист ДФС від 12.10.2017 №2224/Б/99-99-13-02-03-14/

 

 

Чи сплачувати «загальнику» ЄСВ за місяць, у якому він припинив діяльність?

Останнім періодом, за який необхідно сплатити ЄСВ, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Фізична особа — підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цієї фізичної особи (част.8 ст. 4 Закону України від 15.05.2003 №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань»).

Пропорційний розрахунок бази нарахування ЄСВ для ФОПів, які перебувають на загальній системі оподаткування Законом України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік ЄСВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» не передбачений, тому місяць, у якому такі особи припинили підприємницьку діяльність, відноситься до базового звітного періоду, за який сплачується ЄСВ.

Лист ДФС України від 11.10.2017 № 2207/Щ/99-99-13-02-01-14/ІПК

 

Читайте статтю на тему:

Несплата соцвнеску – це не податковий борг

 

ЄСВ засновнику нараховувати непотрібно, коли ж таке можливо?

Фіскали роз’яснили:

  • якщо працівник, який одночасно є власником, виконував певну роботу на умовах трудового договору, укладеного відповідно до вимог ст. 21, 24 КЗпП України, то йому повинна бути виплачена заробітна плата (згідно з трудовим договором (контрактом)), розмір якої не може бути меншим за мінімальний, установлений законодавством;
  • якщо установчими документами передбачено, що на період тимчасового припинення діяльності підприємства функцію керівника виконує його засновник, однак при цьому не отримує за це винагороди (доходу), то ЄСВ не нараховується.

За матеріалами ГУ ДФС у Закарпатській області

 

При використанні води для миття вітрин та інвентаря не потрібно звітувати в частині ренти

Фіскали нагадують, що платниками рентної плати за спеціальне використання води є водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності:

  • юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ),
  • постійні представництва нерезидентів,
  • фізичні особи – підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Натомість не є платниками рентної плати за спеціальне використання води водокористувачі, які використовують воду виключно для задоволення питних і санітарно-гігієнічних потреб населення (сукупності людей, які знаходяться на даній території в той чи інший період часу, незалежно від характеру та тривалості проживання, в межах їх житлового фонду та присадибних ділянок), у тому числі для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб юридичних осіб, ФОП та платників єдиного податку.

Під терміном «санітарно-гігієнічні потреби» слід розуміти використання води в туалетних, душових, ванних кімнатах і умивальниках та використання для утримання приміщень у належному санітарно-гігієнічному стані.

Отже, використання води для миття обладнання, вітрин та інвентарю є використанням води для санітарно-гігієнічних потреб.

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

 

Під час відрядження платити туристичний збір не потрібно

Відповідно до пп. 268.2.2 п.268.2. ст.268 ПКУ не можуть бути платниками туристичного збору особи, які прибули у відрядження.

Отже, якщо працівники суб’єктів господарювання, яким надаються послуги з тимчасового проживання, прибули у відрядження та мають підтверджуючі документи, то такі громадяни не є платниками туристичного збору, тому збір їм не нараховується. Документами, що підтверджують зв’язок відрядження з основною діяльністю підприємства, є, зокрема (але не виключно):

  • запрошення сторони, що приймає і діяльність якої збігається з діяльністю підприємства, що направляє у відрядження;
  • укладений договір чи контракт;
  • інші документи, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини;
  • документи, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з діяльністю підприємства, яке відряджає працівника.

Лист ДФС у Дніпропетровській області від 09.10.2017  №2170/ІПК/04-36-12-23-19

 

Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, у випадку  коли об’єкт нерухомості придбано і продано у межах одного місяця

Якщо суб’єкт господарювання придбав та продав об’єкт нерухомості у межах одного місяця, то за наявності документального підтвердження, що засвідчує перехід прав власності від продавця до покупця (договір купівлі — продажу тощо), він звільняється від обов’язку сплати та подання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до п.п. 266.7.5 ст. 266 ПКУ платники податку — юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають до контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Подання Декларації при переході права власності на об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості протягом звітного року передбачено п.2² заголовної частини Декларації.

Підпунктом 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ визначено, що у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності.

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 

Зміни до системи пенсійного страхування

Законом від 03.10.2017 №2148-УІІІ внесено зміни до системи пенсійного страхування, до Законів «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Зокрема, на працедавців та застрахованих осіб очікують такі зміни:

  • максимальна база нарахування ЄСВ становитиме 15 розмірів мінімальної заробітної плати (сьогодні становить 25 розмірів прожиткового мінімуму);
  • платниками ЄСВ відтепер також будуть і члени фермерського господарства (у разі, якщо вони не належать до кола осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах);
  • якщо ФОПи і члени фермерського господарства отримують пенсію або соціальну допомогу, вони звільняються від сплати ЄСВ за себе;
  • ФОП – платники єдиного податку I групи втрачають право на сплату половинної (0,5) ставки мінімального страхового внеску ЄСВ. Виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, закладеному в проекті Держбюджету на 2018 рік – 3723,00 грн, повний мінімальний розмір ЄСВ становитиме 819,06 грн.
  • фізособи, які виконують роботи на підставі договору цивільно-правового характеру (ЦПХ), ФОПи, а також особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства тепер також підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.

За матеріалами офісу великих платників податків ДФС

 

Індексація для новоприйнятих працівників

Ще з 01.12.2015 за п. 10-2 Порядку №1078 для новоприйнятих працівників обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення окладу, за посадою, яку займає працівник.

Для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, а також для новоприйнятих працівників, обчислення ІСЦ для проведення індексації здійснюється з місяця, що настає за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку обіймає працівник (п. 10-2 Порядку № 1078).

Тому, якщо працівника прийнято на роботу у жовтні 2017 , а підвищення посадового окладу за посадою, на яку прийнято працівника, відбулося у липні 2017 року, то обчислення ІСЦ для проведення індексації для новоприйнятого працівника має здійснюватися з серпня.

 

Хто отримав право на лікарняні

Внесено зміни до Закону про соціальне страхування щодо порядку нарахування лікарняних та декретних.

Відтепер особи, які виконують роботи або надають послуги за цивільно-правовими договорами, мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Передбачено, що лікарняні зазначеним особам призначатимуться та надаватимуться за основним місцем роботи (діяльності).

Проте на сьогодні питання реалізації права таких осіб на матеріальне забезпечення та соціальні послуги залишається невирішеним, оскільки механізм обчислення середньої заробітної плати, визначений Порядком № 1266, не змінився та не передбачає цього.

За матеріалами «Вісник.Офіційно про податки»

 

Порядок організації та здійснення валюто-обмінних операцій зміненоно

З 17.10.2017 набрала чинності постанова НБУ від 13.10.2017 № 103, якою внесено зміни до Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України.

Змінами передбачено, що банкам, фінансовим установам заборонено здійснювати валютно-обмінні операції, а уповноваженим фінансовим установам та національному оператору поштового зв’язку заборонено під час здійснення та/або виплати переказів приймати та/або видавати готівку іноземної валюти з банкнотами (банківськими білетами) та монетами Центрального банку Російської Федерації із зображенням мап, символів, будівель, пам’ятників, пам’яток археології, архітектури, історії, краєвидів та будь-яких інших об’єктів, розташованих на окупованих Російською Федерацією адміністративно-територіальних одиницях України, та/або які містять тексти, що стосуються окупації Російською Федерацією адміністративно-територіальних одиниць України

За матеріалами НБУ

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

незалежний консультант з бухгалтерського обліку компанії “Збережені Активи”

спеціаліст, фахівець з контролю якості

Підписатись на наші новини


X