Дайджест новин законодавства і практики
за період з 15.05.2017 по 21.05.2017
РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”
Який код зазначити в податковій накладній у разі компенсації електроенергії
У листі, що є відповіддю на запит окремого платника податку податківці роз’яснили, що у разі постачання товару заповнюється графа 3.1, в якій зазначається код товару згідно з УКТ ЗЕД, а у разі постачання послуги заповнюється графа 3.3, в якій зазначається код послуги згідно з ДКПП.
Якщо договором оренди передбачена компенсація вартості спожитої при наданні послуг електроенергії, то мова йде про постачання саме «послуги», а не «товару». Аналогічне твердження стосується компенсації опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення.
Відповідно у графі 3.3 податкової накладної, у даному випадку, слід зазначати відповідний код послуги згідно з ДКПП.
ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 16.05.2017 р. N 195/ІПК/04-36-12-01-16 «Щодо заповнення граф податкової накладної у разі компенсації вартості спожитої електроенергії при наданні послуг промислового характеру»
Придбання цінних паперів у нерезидента
Податківці зазначили, що резидент при виплаті прибутку на користь нерезидента від здійснення операцій з продажу цінних паперів утримує податок за ставкою 15 відсотків, якщо інше не встановлено правилами міжнародного договору.
Прибуток нерезидента від здійснення операцій з продажу цінних паперів іншому нерезиденту за межами території України не підлягає оподаткуванню відповідно до пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Якщо операція з продажу цінних паперів нерезиденту підпадатиме під критерії вказані у ст.39 ПКУ, то вона визнаватиметься контрольованою.
Лист ДФСУ від 26.04.2017 р. N 9013/6/99-99-15-02-02-15
ПДВ у разі придбання транзитних послугах
Податківці роз’яснили, що з метою застосування пункту 197.8 статті 197 Кодексу при наданні послуг, пов’язаних із транзитним перевезенням вантажів, однією зі сторін договору, на підставі якого надаються такі послуги, повинен бути вантажовласник (отримувач транзитних послуг).
Натомість послуги, які надаються сторонніми організаціями та на підставі окремих договорів підприємству, що надає послуги, пов’язані з транзитним перевезенням вантажів, не звільняються від оподаткування ПДВ на підставі пункту 197.8 статті 197 Кодексу.
Водночас податківці наголосили, що згідно зі статтею 36 Кодексу платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перелічені в Кодексі.
ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 17.05.2017 р. N 221/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Знижена ставка податку на репатріацію діятиме лише при виплаті доходу бенефіціару
Фіскали нагадали, що відповідно до п. 103.2 ст. 103 Кодексу особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.
Якщо відшкодування витрат на перевезення здійснюється не безпосередньо перевізнику-нерезиденту, а агенту, то така виплата не підпадає під дію положень міжнародних договорів для застосування звільнення від оподаткування або зменшеної ставки податку на прибуток.
Лист ДФСУ від 24.04.2017 р. N 2/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
Порядку організації роботи органів доходів і зборів
із надання індивідуальних податкових консультацій
З метою забезпечення єдиного підходу до розгляду та надання відповідей на звернення платників податків до органів доходів і зборів на отримання індивідуальної податкової консультації фіскали затвердили Порядок організації роботи органів доходів і зборів із надання індивідуальних податкових консультацій.
У її розділі п’ятому розділі вказано, що:
- Індивідуальна податкова консультація може бути оскаржена до суду .
- У разі скасування судом індивідуальної податкової консультації структурний підрозділ, який готував таку консультацію, протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду готує нову індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду.
- У разі встановлення ДФС невідповідності індивідуальної податкової консультації висновкам, викладеним у рішенні суду, така індивідуальна податкова консультація повертається до ГУ ДФС для доопрацювання у строк не більше 5 календарних днів.
- Доопрацьована ГУ ДФС індивідуальна податкова консультація направляється до ДФС для розгляду питання внесення останньої до Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій.
Наказ ДФСУ від 25 квітня 2017 року N 293 «Про затвердження Порядку організації роботи органів доходів і зборів із надання індивідуальних податкових консультацій»
Приведення у відповідність Положення про документальне забезпечення записів у бухобліку
Нововведення, внесені до Положення №88 спричинені змінами , що набули чинності 3 січня 2017 року до Закону про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (зміни внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг» від 03.11.2016 р. № 1724-VIII ) .
Одне із нововведень заслуговує на особливу увагу. Зокрема, у положенні буде сказано, що якщо правилами документообігу підприємства передбачена можливість відображення господарської операції, щодо якої на момент закінчення складання облікових регістрів бухгалтерського обліку за звітний період від контрагента в строки, установлені законодавством, не отримано первинного документа, підставою для перенесення інформації про таку господарську операцію до облікових регістрів бухгалтерського обліку є належним чином оформлений внутрішній первинний документ (акт), складений посадовою особою, відповідальною за приймання-відпуск товарно-матеріальних цінностей, робіт і послуг.
Господарські операції, наведені у внутрішньому первинному документі (акті), оцінюються в порядку, визначеному НП(С)БО чи МСФЗ.
Також уточнено, що У місяці надходження від контрагента первинного документа щодо господарської операції, інформація про яку в минулих звітних періодах була перенесена до облікових регістрів бухгалтерського обліку згідно з внутрішнім первинним документом (актом), до облікових регістрів бухгалтерського обліку за звітний період переноситься інформація про таку господарську операцію, при цьому її обсяг зазначається шляхом коригування на суму різниці між оцінкою такої господарської операції за внутрішнім первинним документом (актом) та первинним документом, отриманим від контрагента.
Наказ Мінфіну від 11.04.2017 р. № 427, набере чинності 26.05.2017 року
ПДВ наслідки при безкоштовній передачі – визнаються лише раз
Податківці вкотре розповіли про податкові наслідки безкоштовної передачі товарів /послуг.
Операція з безоплатної передачі товарів/послуг платником ПДВ згідно зі статтею 185 ПКУ є об’єктом оподаткування ПДВ, база оподаткування ПДВ при здійсненні якої визначається за правилами, встановленими пунктом 188.1 статті 188 ПКУ.
Разом з тим, у разі якщо вартість безоплатно переданих товарів (подарунків до свят і корпоративних змагань) робітникам та наданих послуг (перевезення, водопостачання, опалення та електроенергія) іншим особам (профспілка і співробітники), придбаних з ПДВ (сума нарахована (сплачена) та включена до складу податкового кредиту) включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг та компенсується їх споживачами, збільшуючи при цьому базу оподаткування ПДВ, то такі товари/послуги вважаються використаними в оподатковуваних операціях, а тому передача/надання вказаних товарів/послуг не розглядається як окрема операція з постачання (у тому числі з безоплатного постачання) товарів/послуг, яка підлягає оподаткуванню ПДВ.
У разі якщо вартість безоплатно переданих товарів (подарунків до свят і корпоративних змагань) робітникам та наданих послуг (перевезення, водопостачання, опалення та електроенергія) іншим особам (профспілка і співробітники), придбаних з ПДВ (сума нарахована (сплачена) та включена до складу податкового кредиту) не включається до складу вартості оподатковуваних операцій з постачання (реалізації) самостійно виготовлених товарів/послуг, то така передача/надання товарів/послуг розглядається як операція з безоплатного постачання товарів/послуг, яка є об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковується у загальновстановленому порядку, виходячи із бази оподаткування ПДВ, визначеної пунктом 188.1 статті 188 ПКУ. За такою операцією платник податку зобов’язаний скласти дві податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН.
Лист ДФСУ від 10.05.2017 р. N 96/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Податкові наслідки з ПДВ у разі придбання кави-чаю
У нагоді для платників ПДВ стануть роз’яснення ДФС, що адресовані придбанню платниками ПДВ «приємностей».
На думку фіскалів, суми податку на додану вартість, нараховані (сплачені) платником податку у зв’язку із придбанням продовольчих товарів (чай, кава, цукор, цукерки, печиво, вода питна, сік, вершки), товарів господарського призначення (засоби для прибирання приміщення офісу, побутова хімія, серветки, туалетний папір, пакети для сміття, одноразовий посуд, мило) включаються до складу податкового кредиту за умови наявності відповідного документального підтвердження (податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних, зареєстровані в ЄРПН, митні декларації, інші документи, передбачені п. 201.11 ст. 201 розділу V Кодексу).
І якщо вартість зазначених товарів включається до складу витрат та, відповідно, до вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об’єктом оподаткування та пов’язані з отриманням доходів, дані товари визнаються такими, що призначаються для використання / використані в господарській діяльності, і додаткового нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими п. 198.5 ст. 198 розділу V Кодексу, не здійснюється.
Лист ДФСУ від 05.05.2017 р. N 77/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
Про обмеження зарахування бюджетного відшкодування
Мова йде про трактування податківцями та мінфіном ( кожним у своєму листі) про норму пункту п.п. «б» п. 200.4 ПКУ : «бюджетне відшкодування ПДВ може бути зараховане у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету»
На цей раз обидва відомства мають єдину позицію – зарахування бюджетного відшкодування ПДВ може бути зараховане у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу лише тих податків і зборів, що повністю сплачуються у бюджет , а не розподіляються за пропорцією у місцевий та державний бюджет.
Відповідно зарахування не можливе по таких податках і зборах, як: податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб тощо , адже ці розподіляються в різних пропорціях до державного та місцевого бюджетів.
Натомість, за заявами платників податків здійснюють зарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу лише з платежів, які сплачують повністю до державного бюджету (акцизний податок, рентна плата, ПДВ тощо).
Лист МФУ від 21.04.2017 р. № 35130-12-10/11072
Лист ДФС від 21.03.2017 р. № 882/4/99-99-12-03-02-13
Якщо несила самостійно підібрати коди з довідників УКТЗ/ДКПП у податковій накладній
Питання визначення відповідності товарів коду згідно з УКТ ЗЕД та коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг та зазначення такого коду при оформленні документів, у тому числі податкових накладних, які складаються платником податку під час здійснення операцій з постачання товарів та послуг, повідомляємо, що згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання (ст. 36 Кодексу) та повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які передбачені чинним законодавством.
При виникненні необхідності платник податку з питання визначення відповідності товарів певному коду товарної класифікації згідно з УКТЗЕД може звернутися до Торгово-промислової палати України (її регіональних відділень) або науково-дослідного інституту судових експертиз.
При відсутності коду товару в УКТЗЕД при складанні податкової накладної необхідно використовувати Довідник умовних кодів товарів, які відсутні в УКТЗЕД, розміщений на офіційному веб-порталі ДФС
Але, головний висновок листів такий, що при складанні визначення коду товарної класифікації згідно з УКТ ЗЕД, коду послуг згідно ДКПП є на сумлінні та відповідальності самого платника податку.
ГУ ДФСУ у Харківській області від 12.05.2017 р. N 152/ІПК/20-40-12-01-11
ГУ ДФСУ від 12.05.2017 р. N 158/ІПК/28-10-01-03-11
Про виникнення об’єкту ПДВ при поручительстві нерезидента
Важливі висновки зроблені у листі ДФСУ щодо випадку, коли саме резидент України виступає поручителем для неререзидента.
Згідно з п. 186.3 ст. 186 Кодексу до посередницьких послуг належать послуги, які здійснюються від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи.
Тому, порука не може належати до посередницьких послуг, адже посередницькі послуги (зобов’язання) оформляються відповідно до договору доручення, договору комісії (консигнації), агентського договору і договору довірчого управління.
А оскільки порука не належить до посередницьких послуг, то місце їх надання визначається за правилами п. 186.4 Кодексу. Згідно із зазначеною нормою місцем надання послуг є місце реєстрації постачальника.
Лист ДФСУ від 12.05.2017 р. N 144/ІПК/28-10-01-03-11
Зменшення обсягів продажу не є зміною істотних умов
Відомство зазначило, що згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.92 р. N 9 “Про практику розгляду судами трудових спорів” припинення трудового договору за п. 6 ст. 36 КЗпП при відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією самою спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці (раціоналізацією робочих місць, введенням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадженням передових методів, технологій, тощо).
Скорочення обсягів продажу продукції не може бути визнано зміною в організації виробництва і праці.
Разом з тим наявність таких обставин може спричинити, зокрема, раціоналізацію робочих місць, що в розумінні п. 10 зазначеної постанови Пленуму визнано зміною істотних умов праці.
Лист Мінсоцполітики від 13.04.2017 р. N 159/0/22-17
Помилково перераховані кошти – чи нараховувати одержувачу ПДВ зобов’язання
Податківці вкотре ставлять у залежність обов’язок нарахування ПДВ зобов’язання від двох факторів:
- Повернення помилкових коштів протягом 5-ти денного терміну
- Відсутність договірних стосунків між контрагентами.
Відповідно, якщо між підприємствами існують договірні відносини щодо постачання товарів/послуг, Підприємство на дату зарахування коштів на поточний рахунок повинен нарахувати податкові зобов’язання та скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Одночасно, на дату повернення коштів Підприємство повинно скласти розрахунок коригування до податкової накладної та зменшити податкові зобов’язання після реєстрації його в ЄРПН.
Лист ДФСУ від 12.05.2017 р. N 151/ІПК/10/04-36-12-01-16 «Щодо оподаткування податком на додану вартість грошових коштів, помилково зарахованих контрагентом на поточний рахунок підприємства у разі їх повернення на рахунок контрагента у п’ятиденний термін»
Чи коригується фінрез до оподаткування
на суму отриманої з бюджету компенсації середньоденної зарплати мобілізованих працівників
На жаль, податківці у звичній їм манері, процитували норми податкового кодексу та не надали однозначної відповіді на запитання платника щодо відображення отриманої з бюджету у 2017 році середньої заробітної плати мобілізованих працівників, виплаченої у 2014 році .
Податківці у своєму листі зробили висновок «без висновку» – зобов’язання з податку на прибуток визначаються виходячи з бухгалтерського фінансового результату, відкоригованого на різниці, сформовані відповідно до положень Кодексу.
Тому у разі отримання компенсації виплат мобілізованих працівників платник податку при визначенні фінансового результату до оподаткування враховує суму такої компенсації згідно з правилами бухгалтерського обліку.
ГУ ДФСУ у Запорізькій області від 05.05.2017 р. N 64/ІПК/08-01-12-04-11
Фіскали про податкові наслідки здійснення валютних операцій для підприємця
Львівські фіскали надали індивідуальну податкову консультацію на два запитання платника податку:
1) Чи необхідно підприємцю при визначенні доходу враховувати позитивну курсову різницю за операціями, вираженими в іноземній валюті, яка виникає при добровільному продажу валюти з мого поточного валютного рахунка?
Суть відповіді така – підприємці курсові різниці не рахують, але позитивна різниця, що виникає у разі купівлі-продажу валюти включається до об’єкту оподаткування єдиним податком. Погоджуємося з такою відповіддю та наведеними аргументами.
Для фізичної особи – підприємця усі вартісні показники, що включаються до доходу, відображаються у національній валюті України, а показники, виражені в іноземній валюті, з одночасною вказівкою їх еквівалента у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на дату проведення операції.
Курсова різниця, яка виникає при перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, не є доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку.
2) Чи необхідно підприємцю враховувати у свій дохід комісію у розмірі 10,00 дол. США, яку отримує банк-кореспондент при надсиланні коштів на мій валютний рахунок (на рахунок надходить сума, яка на 10,00 дол. США менша ніж та, яка вказана у інвойсі)?
Фіскали роз’яснили, що у разі отримання за контрактом виручки в іноземній валюті за надані товари (роботи, послуги) доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є вся сума коштів (з врахування комісії, утриманої банком), що надійшла на валютний рахунок, перерахована у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Нацбанком України на дату отримання валюти.
Від себе додамо – обкладається єдиним податком уся сума виручки, навіть та що не надійшла на поточний рахунок у частині комісії банку.
ГУ ДФСУ у Львівській області від 05.05.2017 р. N 67/ІПК/13-01-13-01-17
Надання спрощенцем послуг із зберігання та складування
Фіскали роз’яснили, що укладання договорів на здійснення діяльності із зберігання та складування всіх видів товарів (клас 52.10 КВЕД ДК 009:2010), то такі договори за своєю суттю містять інші умови, ніж договори оренди, а отже обмеження, встановлені пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ, до таких договорів не застосовуються.
Нагадаємо, що згідно пп. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.
ГУ ДФСУ у м.Києві від 04.05.2017 р. N 62/ІПК/26-15-13-02-13
Як виправити помилку в даті податкової накладної
У разі здійснення платником ПДВ – постачальником (продавцем) товарів/послуг операції з постачання товарів/послуг, податкова накладна, складена іншою датою, ніж дата виникнення “першої події” за такою операцією, є помилково складеною податковою накладною.
Помилка у даті складання податкової накладної не може бути виправлена шляхом подання розрахунку коригування із зазначенням правильної дати складання такої податкової накладної.
Отже, якщо платником податку при здійсненні операції з постачання товарів/послуг було складено податкову накладну іншою датою, ніж дата виникнення “першої події” за такою операцією, тобто помилкову податкову накладну, то з метою виправлення допущеної помилки на дату її виявлення такий платник податку може скласти розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до такої помилкової податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної, в якому усі числові показники зазначити зі знаком “-“. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг, на якого було складено таку помилкову податкову накладну, з дотриманням визначених ПКУ термінів реєстрації.
Одночасно з цим платник податку складає нову податкову накладну за такою операцією із зазначенням у такій податковій накладній дати складання, що відповідає даті настання “першої події” за такою операцією.
Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН таким платником податку з урахуванням термінів, встановлених ПКУ для такої реєстрації. При цьому статтею 1201 ПКУ передбачено відповідальність за порушення строків реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування в ЄРПН та допущення помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної.
Лист ДФСУ від 05.05.2017 р. N 89/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Податківці роблять «свої» висновки
щодо податкових наслідків з ПДВ при ліквідації основних засобів
Підставою для застосування вимог абз. 2 п. 189.9 ПКУ стосовно ненарахування податкових зобов’язань під час ліквідації основних засобів є причина їх ліквідації, зокрема знищення або зруйнування основних засобів унаслідок дії обставин непереборної сили або коли така ліквідації здійснюється без згоди платника податку, у т.ч. у випадку викрадення основних засобів, за умови підтвердження таких обставин згідно із законодавством.
Таким чином, у разі ліквідації основних засобів за власним бажанням платника, зокрема по причині морального застарівання основного засобу, на думку фіскалів, виникатиме обов’язок нарахування ПДВ зобов’язання.
Лист ДФСУ від 03.05.2017 р. N 52/6/99-99-15-03-02-15/ІПК
Підбірку підготувала:
Кавин Мар’яна,
САР, СІРА, АССА DipIFR, IFA-внутрішній аудит
Директор компанії “Академія професійного бухгалтера”
