fbpx
[get_banners]

Дайджест нoвин закoнoдавства і практики за періoд з 14.11.2016 пo 20.11.2016 РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

In: Дайджести новин законодавства і практики 21 Nov 2016 Tags: , ,

Дайджест нoвин закoнoдавства і практики

за періoд з 14.11.2016 пo 20.11.2016

РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

 

Антирейдерські правила держреєстрації

16 листопада набула чинності постанова Кабміну від 9 листопада 2016 року № 806, що регулює на підзаконному рівні вимоги антирейдерського Закону (Закон № 1666-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності»), який діє з 2 листопада.

Постановою створюються механізми контролю за діяльністю держреєстраторів, врегульовані питання доступу нотаріусів і посадових осіб органів місцевого самоврядування до відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян, позбавлення права на зайняття нотаріальною діяльністю з ініціативи Мін’юсту, передбачена можливість інформування власників про проведені реєстраційні дії та подані заяви і т. д.

Зокрема, передбачено надання витягу з Реєстру (з підписом і печаткою) про проведену державну реєстрацію прав. Він формується держреєстратором в електронній формі, розміщується на веб-порталі Мін’юсту, а за бажанням заявника надається йому в паперовій формі на аркушах паперу формату А4 без використання спеціальних бланків.

Витяг формується на основі записів Реєстру прав після внесення відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяжень, про об’єкти та суб’єктів цих прав і в ньому вказується:

1) індексний номер;

2) дата і час формування;

3) державний реєстратор;

4) підстава формування;

5) речові права, обтяження прав, державна реєстрація яких проведена;

6) відомості про об’єкт нерухомого майна.

Передбачено повідомлення власника нерухомості про подачу заяви про дії щодо його майна. Держреєстратор невідкладно з моменту отримання такої заяви за допомогою програмних засобів ведення Реєстру повідомляє про заяву власнику. Повідомлення направляється на електронну пошту за умови, що вона вказана в Реєстрі. Держреєстратор повідомляє про тип заяви щодо майна, її реєстраційний номер, дату і час подачі, ПІБ заявника в електронному вигляді тільки при наявності в Реєстрі адреси електронної пошти власника.

Власник не повідомляється в разі державної реєстрації прав в результаті вчинення нотаріальної дії за його безпосередньої участі, державної реєстрації права власності на підставі свідоцтва про право на спадщину або державної реєстрації припинення обтяження прав на нерухоме майно на підставі договору довічного утримання або спадкового договору.

При цьому встановлено, що до зміни програмного забезпечення Державного реєстру прав на нерухоме майно, держреєстратор буде повідомляти власника нерухомості через свою офіційну або особисту пошту.

Постанова КМУ від 9 листопада 2016 року № 806 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань державної реєстрації»

Документи на узгодження проекту землеустрою можна подати онлайн

16 листопада Держгеокадастр і Державне агентство з питань електронного урядування презентували черговий електронний сервіс в сфері земельних відносин – онлайн-замовлення і автоматичний розподіл проектів землеустрою на експертів.

Відтепер подати документи на узгодження проекту землеустрою можна в онлайн-режимі через e.land.gov.ua протягом декількох хвилин.

Введення цього сервісу дає можливість виключити перший візит в держоргани для узгодження, і залишиться лише один візит – необхідність отримати документи після узгодження.

А головне, що за рахунок автоматизації та «сліпого» поділу документів на виконавця значно прискорюється прозорість і ефективність процесу розгляду документів заявника та прийняття відповідного рішення. Такі нововведення заощадять час і унеможливлять корупційні ризики.

Урядовий портал, рубрика «Новини», підрубрика «Документи на погодження проекту землеустрою можна подати он-лайн» від 16 листопада 2016 року

Надсилання судом електронних документів учасникам процесу

15 листопада набув чинності наказ Державної судової адміністрації від 07.11.2016 № 227 «Про затвердження Тимчасового регламенту надсилання судом електронних документів учасникам судового процесу, кримінального провадження».

Тимчасовий регламент визначає порядок направлення учасникам судового процесу, кримінального судочинства процесуальних документів в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді відповідно до процесуального законодавства.

Документи можуть бути відправлені користувачеві судом в електронному вигляді лише після реєстрації в Системі, розміщеної на офіційному веб-порталі «Судова влада України». Тримач системи – ДСА.

Користувач зобов’язується при реєстрації в Системі вказувати достовірні відомості про себе або юридичну особу, яку він представляє. У разі відповідності та повноти внесення інформації в шаблон форми реєстрації Системою автоматично генерується адреса електронної пошти користувача в форматі: ідентифікаційний код юридичної особи або ідентифікаційний номер платника податків-фізособи (у разі відсутності – серія та номер паспорта громадянина) @ mail.gov.ua.

Щоб отримувати на цю адресу документи, користувач повинен подати в суд заявку відповідно до шаблону, розміщеним на офіційному веб-порталі «Судова влада України».

Суд після виготовлення та підписання процесуального документа паралельно буде надсилати електронні копії процесуального документа, скріплені ЕЦП судді (судді-доповідача, головуючого судді), електронною поштою за вказаною адресою зареєстрованого користувача.

Забороняється надсилати електронні копії документів особам, які не зареєстровані в базі даних Системи, окрім випадків, визначених процесуальним законодавством.

Облік електронних відправок здійснюється у відповідних реєстрах електронної відправки.

Наказ Державної судової адміністрації України від 7 листопада 2016 року № 227 «Про затвердження Тимчасового регламенту надсилання судом електронних документів учасникам судового процесу, кримінального провадження»

Прийнято Закон про споживче кредитування

Верховна Рада 15 листопада прийняла Закон «Про споживче кредитування» (законопроект № 2455).

Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів в цій сфері. Передбачено створити механізм споживчого кредитування, який забезпечить захист прав і законних інтересів як споживачів, так і кредитодавців, створить належну конкурентне середовище на фінансовому ринку, підвищить рівень довіри населення, забезпечить сприятливі умови для розвитку економіки України.

Дія Закону поширюється на всі споживчі кредити (для особистих цілей, сімейних потреб) і не охоплює кредити для підприємницьких цілей.

Закон регулює відносини між кредитодавцем, кредитними посередниками і споживачами при наданні послуг споживчого кредитування. Зокрема, встановлюється:

– обов’язок кредитодавця надавати і роз’яснювати умови та особливості споживчого кредиту;

– обов’язок банку чи іншої фінансової установи проводити оцінку кредитоспроможності позичальника;

– вимоги до реклами відповідно до Директиви ЄС 2008/48 про договори споживчого кредитування, зокрема, стосовно інформації щодо ефективної процентної ставки. Заборонено рекламу 0% кредитів і кредитів без документального підтвердження фінансового стану позичальника;

– регулюються питання надання додаткових і супутніх послуг за договорами споживчого кредитування. Споживач буде проінформований про ефективної, а не номінального відсотка, починаючи від реклами кредиту і закінчуючи укладеним договором.

Відповідно до Закону, споживач в разі дострокового повернення споживчого кредиту сплачує кредитодавцю відсотки за користування кредитом і вартість усіх послуг, пов’язаних з обслуговуванням і погашенням кредиту, за період фактичного користування кредитом.

Кредитодавцю забороняється відмовляти споживачу в прийнятті платежу у разі дострокового повернення. Також кредитодавцю забороняється встановлювати споживачу будь-яку плату, пов’язану з достроковим поверненням кредиту.

Встановлено, що споживач має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути споживчий кредит, у тому числі шляхом збільшення суми періодичних платежів. Договором може бути передбачений обов’язок повідомлення кредитодавця про намір дострокового повернення споживчого кредиту з оформленням відповідного документа.

Закон передбачає реструктуризацію зобов’язань за договором про споживчий кредит, встановлює черговість погашення вимог за договором про споживчий кредит і особливості відповідальності споживача за договором про споживчий кредит.

Проект Закону України від 23 березня 2015 року № 2455 «Про споживче кредитування»

Кабмін рекомендував перенести деякі робочі дні у 2017 році

16 листопада Кабінет Міністрів прийняв розпорядження «Про перенесення робочих днів у 2017 році».

Зокрема, документом рекомендовано в 2017 році для працівників підприємств, установ та організацій, яким встановлено 5-денний робочий тиждень з 2 вихідними днями (субота і неділя), за винятком органів Пенсійного фонду України, Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта», Державної казначейської служби та банківських установ, перенести робочі дні:

-з понеділка 8 травня на суботу 13 травня;

– з п’ятниці 25 серпня – на суботу 19 серпня.

Такі рекомендації були направлені для раціонального використання робочого часу, створення сприятливих умов для святкування у 2017 році Дня перемоги над нацизмом і Дня Незалежності.

Таке розпорядження Кабміну має рекомендаційний характер, роботодавець сам вирішує питання про перенесення робочих днів. Він може перенести робочі дні так, як рекомендує Кабінет Міністрів, або ж на інші дні, а також може взагалі не переносити робочі дні.

Урядовий портал, рубрика «Новини», підрубрика «Уряд своїм розпорядженням рекомендував перенести робочі дні у 2017 році» від 16 листопада 2016 року

Щодо соціальної захищеності громадян, які проходять військову службу

Відповідно до роз’яснень Міністерства оборони України від 12.05.2016 № 716/1/352 з 17.03.2014 і по теперішній час Збройні Сили України функціонують в умовах особливого періоду.

Працівники, які були призвані на строкову військову службу у 2016 році, користуються гарантіями, передбаченими ч. 3 ст. 119 КЗпП України, а саме – за ними зберігається місце роботи та середній заробіток на підприємстві.

Тому, відповідно до діючого законодавства, з 08.02.2015 до 10.06.2015 та з 01.01.2016 по теперішній час працівникам, призваним на строкову військову службу, середній заробіток на підприємстві зберігається на загальних підставах за рахунок роботодавця, у той час, як у період з 11.06.2015 до 31.12.2015 підприємствам, установам і організаціям здійснювалась компенсація цього заробітку за рахунок державного бюджету, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 № 911 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 105».

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 «Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення» (зі змінами) у разі недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених Законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», порушення норм ст. 119 КЗпП України, юридичні та фізичні особи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення у відповідності до вимог ст. 265 КЗпП України.

Офіційний портал Управління Держпраці у Чернігівській області, рубрика «Новини», підрубрика «Роз’яснення щодо соціальної захищеності громадян, які проходять військову службу» від 17 листопада 2016 року

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська, юрист кoмпанії «Західна кoнсалтингoва група»

X