fbpx
[get_banners]

Дайджест новин законодавства і практики за період з 09.10.2017 по 15.10.2017 РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

In: Дайджести новин законодавства і практики 17 Oct 2017 Tags: ,

Дайджест новин законодавства і практики

за період з 09.10.2017 по 15.10.2017

РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

 

Слід не забути. ВАЖЛИВО!!!

17 жовтня останній день подання:

  • звіту про використання КОРО (розрахункових книжок) за вересень 2017 року (форма № ЗВР-1);
  • довідки про використані розрахункові книжки за вересень 2017 року

19 жовтня останній день сплати:

  • ЄСВ спрощенцями ФОПами на 3-й групі, за IІІ квартал 2017 року

20 жовтня останній день подання:

  • звіту по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (форма Ф4-ФСС з ТВП), за 9 місяців 2017 року;
  • звіту щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до ФСС від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за IІІ квартал 2017 року
  • звіту ЄСВ роботодавцями за вересень 2017 року.

20 жовтня останній день сплати:

  • єдиного податку на жовтень ФОПами І та ІІ груп;
  • ЄСВ роботодавцями за вересень 2017 року.

 

Норми тривалості робочого часу на 2018 рік

У “Віснику. Офіційно про податки” опубліковано роз’яснення Мінсоцполітики з розрахунком норм тривалості робочого часу на 2018 рік, в якому зазначено:

  • нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
  • підприємства й організації під час укладення колективного договору можуть установлювати меншу норму тривалості робочого часу. У разі встановлення меншої норми тривалості робочого часу слід зважати на те, що оплата праці у цьому випадку має провадитися за повною тарифною ставкою, повним окладом.
  • згідно із ч. 3 ст. 67 КЗпП, у випадку коли святковий або неробочий день збігається з вихідним днем, вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

За графіком п’ятиденного робочого тижня з вихідними днями у суботу та неділю у 2018 році має бути перенесено такі дні:

  • вихідний день у неділю, 7 січня — на понеділок, 8 січня;
  • вихідний день у неділю, 8 квітня — на понеділок, 9 квітня;
  • вихідний день у неділю, 27 травня — на понеділок, 28 травня;
  • вихідний день у неділю, 14 жовтня — на понеділок, 15 жовтня.

 

Індекс інфляції у вересні 2017 року

За даними Державного комітету статистики опублікованими на офіційному сайті індекс інфляції у вересні 2017 року становив— 102,0 %

Державний комітет статистики

 

Суми готівки, не використані за призначенням повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку, а чи є винятки?

Підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом 3-х робочих днів, уключаючи день одержання готівки в банку.

Готівка, одержана в банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день.

Суми готівки, одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).

Підприємство має право зберігати в касі готівку для виплат, які належать до фонду оплати праці та здійснюються за рахунок виручки, понад установлений йому ліміт каси протягом трьох робочих днів з дня настання строків цих виплат у сумі, що зазначена в переданих до каси відомостях на виплату грошей (видаткова відомість).

Зазначену норму визначено п. 2.10 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Нацбанку України від 15.12.2004  № 637.

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

Дивіться відео на тему

Хто повинен застосувати РРО при розрахунках готівкою?

 

За порушення касової дисципліни наявний штраф

У разі порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:

  • за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах — у 2-х кратному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;
  • за неоприбуткування оприбуткування у касах готівки — у 5-ти кратному розмірі неоприбуткованої суми;
  • за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень на виплати, що пов’язані з оплатою праці за наявності податкової заборгованості — в розмірі здійснених виплат (проте наявні в деяких випадках виключення);
  • за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів — у розмірі 25 % виданих під звіт сум;
  • за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, — у розмірі сплачених коштів;
  • за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням — у розмірі витраченої готівки.

Зазначені норми передбачено Указом Президента України від 12.06.95  № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

 

В одній скарзі можна оскаржити

декілька рішень про відмову у реєстрації податкової накладної

Якщо наявні декілька рішень про відмову у реєстрації Податкової накладної, то платник податків може оскаржити в одній скарзі всі рішення комісії ДФС, оскільки, чинним законодавством не встановлено таких обмежень.

Відповідно до п. 56.2 ст. 56 ПКУ у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених ПКУ або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Вимоги до оформлення скарги визначені п. 1 розд. IV Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 № 916 із змінами та доповненнями, відповідно до якого скарга платника податків подається в письмовій формі та має включати певну інформацію:

  • прізвище, ім’я, по батькові, найменування (для юридичних осіб), податкову адресу платника податків, який подає скаргу;
  • найменування контролюючого органу;
  • реквізити оскаржуваного рішення;
  • підстави, за якими оскаржується рішення, обставини справи, які, на думку заявника, встановлені контролюючим органом неправильно чи не встановлені взагалі;
  • обґрунтування незгоди платника податків із рішенням контролюючого органу з посиланням на норми законодавства;
  • вимоги та клопотання платника податків, який подає скаргу;
  • відомості щодо повідомлення контролюючого органу, рішення якого оскаржується, про подання      скарги до контролюючого органу вищого рівня;
  • відомості про оскарження рішення контролюючого органу до суду;
  • адресу, на яку слід надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги;
  • перелік документів, які додаються до скарги.

Підкатегорія 133.01 «ЗІР»

Дивіться відео на тему

Що робити, якщо помилково не включена до декларації з ПДВ податкова накладна

 

Вартість послуг нерезидентові, які не оподатковують

слід відображати в додатку 6 декларації з ПДВ

Фіскали роз’яснюють, якщо місце послуг, які платник ПДВ надає нерезидентові, розміщене за межами митної території України, такі операції не оподатковують ПДВ. Податкових зобов’язань із ПДВ за такою операцією не визначають і податкової накладної не складають.

Операції з постачання товарів/послуг, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, відображають у рядку 5 розділу І «Податкові зобов’язання» податкової декларації з ПДВ. Платники, що заповнюють цей рядок декларації, обов’язково подають додаток 6.

Додаток 6 заповнюють щодо операцій, які не є об’єктом оподаткування ПДВ, звільнених від оподаткування ПДВ, операцій з постачання послуг за межами митної території України та послуг, які надають за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до пунктів 186.2 та 186.3 ПКУ.

Платник ПДВ, який здійснює операції, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, мусить нарахувати компенсуючі та розподільчі податкові зобов’язання на підставі пунктів 198.5 та 199.1 ПКУ.

Лист ДФС від 03.10.2017 № 2101/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Дивіться відео на тему

ПДВ зобов’язання та дату переходу права власності на товар

 

Постачання послуг нерезиденту, чи є обов’язок реєстрації ПДВ?

Обов’язок рестрації ПДВ настає, коли загальна сума операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткування ПДВ, за останні 12 календарних місяців перевищує 1 млн.гривень.

Фіскали роз’яснюють, що з метою визначення граничного обсягу при постачанні послуг нерезидентам враховується лише сума послуг, місце постачання яких згідно п. 186.2-186.4 ПКУ знаходиться на території України.

Послуги, місце постачання яких знаходиться за межами території України, не є об’єктом оподаткування ПДВ і відповідно не враховуються при розрахунку зазначеного у п. 181.1 ПКУ.

Якщо підприємство займається тільки наданням видів послуг нерезидентам, які не є об’єктом оподаткування ПДВ, то незалежно від суми, отриманої від їх постачання, реєструватися платником ПДВ не має необхідності.  

Лист ДФС від 03.10.2017 № 2097/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

 

Для аграріїв спрощено реєстрацію податкових накладних

З 13.10.2017 набрав чинності наказ Мінфіну України від 18.09.2017 № 776, яким передбачено автоматичну реєстрацію податкових накладних сільськогосподарських підприємств.

Відповідно до внесених змін передбачено автоматичне врахування системою Моніторингу Таблиці даних платника податку, у разі її подання с/г товаровиробниками, яких внесено до Реєстру отримувачів бюджетної дотації та/або с/г підприємствами, що на 31.12.2016 застосовували спец. режим оподаткування згідно зі ст. 209 ПКУ і мають власну чи орендовану земельну ділянку загальною площею понад 200 га включно станом на 01.01.2017, що задекларована до 20.02.2017, та у яких за період з 01.01.2017 не було одночасної зміни засновника і керівника та в якій зазначено коди згідно з УКТ ЗЕД постачання (виготовлення) таких груп товарів:

  • 01-Живі тварини
  • 03-Риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні
  • 04-Молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного погодження, в іншому місці не зазначені
  • 07-Овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби
  • 08-Їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь
  • 10-Зернові культури
  • 12-Насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж

Інформація за встановленою формою подається із поясненням платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Також передбачено, що розгляд Таблиці даних платника податку здійснюватиметься протягом 5-ти робочих днів, що настають за днем її отримання.

 

Як підтвердити походження власної сількогосппродукції

Доходи, отримані від продажу власної с/г ппродукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом, не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (пп. 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок, зазначених в аб.2 та 3 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Порядок видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок за формою № ЗДФ затверджено наказом Міндоходів і зборів України від 17.01.2014 № 32.

Лист ДФС України від 04.10.2017  № 2124/Д/99-99-13-02-03-14/ІПК)

 

Що змінено в порядку оформлення документальних перевірок

Згідно з наказом від 21.07.2017 № 657, який набрав чинності з 09.09.2017 затверджено зміни до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків — юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого власним наказом від 20.08.2015  № 727.

Зокрема, до Порядку внесено зміни:

  • виключено норму щодо складання акта (довідки) перевірки виключно на паперовому носії;
  • передбачено порядок оформлення фактів відмови посадових (уповноважених) осіб платника податків розписатися у направленні (посвідченні) на проведення перевірки, фактів відмови у допуску до проведення перевірки;
  • внесено зміни щодо порядку і термінів подання платниками податків заперечень до актів (довідок) перевірок та додаткових документів (5 робочих днів з дня, що настає за днем отримання акта (довідки)) та їх розгляду органами ДФС (терміни їх розгляду збільшено на 2 робочі дні).

До зазначеного Порядку внесено також інші зміни щодо удосконалення структури акта (довідки) перевірки та інформації, що підлягає відображенню в матеріалах перевірки.

За матеріалами ГУ ДФС у Сумській області

 

При перевірці необхідно надавати документи в електронному вигляді

Платники податків, які здійснюють ведення документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування (податкових зобов’язань), первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів у електронному вигляді, зобов’язані при проведенні перевірок надати посадовим особам контролюючого органу на їх запит такі документи в електронному вигляді.

Щодо надання великими платниками податків під час проведення документальних планових (позапланових) виїзних перевірок, які проводяться в приміщенні платника, сканованих документів первинного бухгалтерського обліку, складених на паперових носіях, слід зазначити, що такі документи не вважаються документами в електронному вигляді відповідно до законів від 22.05.2003 № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та від 22.05.2003 № 852-IV «Про електронний цифровий підпис», а є їхніми копіями.

Лист ДФС України від 03.10.2017 N 2112/6/99-99-14-03-03-15/ІПК

 

Спочатку потрібно подати фінзвітність, а потім — декларацію ПНП

ДФС України повідомляє про можливість подання засобами Електронного кабінету платника Податкової декларації з ПНП підприємств з базовим звітним періодом квартал.

Відповідно до вимог п. 46.2 ст. 46 ПКУ платник ПНП подає разом з Декларацією фінансову звітність, яка є невід’ємною її частиною.

Оскільки форма Декларації містить обов’язкові для заповнення позначки щодо наявності поданих до Декларації додатків — форм фінансової звітності (аб. 11 п. 48.3 ст. 48 ПКУ), то Декларація подається після подання фінансової звітності й отримання квитанцій щодо її прийняття.

Граничний термін подання Податкової декларації з ПНП за ІІІ квартал 2017 року — 09.11.2017 року.

За матеріалами офіційного порталу ДФС України

 

В формі №1ДФ виплати ФОПу- спрощенцю

за надані послуги відрядженому працівникові не потрібно

Якщо юрособа тільки компенсує витрати працівника на відрядження, то відображати в податковому розрахунку за ф. №1ДФ сплату працівником коштів за надані під час відрядження підприємцем – платником єдиного податку послуги, така юридична особа не зобов’язана.

Фіскали нагадують, до загального місячного (оподатковуваного) доходу платника податку не включаються, зокрема кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно з п. 170.9 ПКУ.

Пунктом 4 розд. І Інструкції №58 визначено, що підприємство, яке відряджає працівника, забезпечує його коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом).

Підтвердними документами, що засвідчують вартість понесених у зв’язку з відрядженням витрат, є розрахункові документи відповідно до Закону про РРО та ПКУ.

За наявності оригіналів підтвердних документів підприємство відшкодовує в межах граничних сум витрати понесені у зв’язку із відрядженням.

Згідно з п. 177.8 ПКУ відряджений працівник отримує від ФОП, який надавав послуги копію документа, що підтверджує державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.

Після повернення з відрядження працівник зобов’язаний до закінчення п’ятого банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, надати згідно з положеннями Інструкції звіт про використання коштів, виданих на відрядження.

Підкатегорія 103.25 «ЗІР»

 

За порушення строків виплати зарплати штраф за кожен випадок, а не за кожного працівника

Держпраці роз’яснила, що ст.265 КЗпП не передбачено застосування відповідальності у вигляду штрафу за кожного працівника, відносно якого виявлено порушення, зокрема, за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за 1 місяць, виплата їх не в повному обсязі — у 3-кратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

При порушенні строків виплати працівникам заробітної плати чи інших виплат, передбачених законодавством про працю, терміном менше 1 місяця, застосовується відповідальність, передбачена абзацом восьмим частини другої статті 265 КЗпП, якими не передбачено застосування відповідальності у вигляду штрафу за кожного працівника, відносно якого виявлено порушення.

Лист Держпраці від 21.08.2017 №8692/3/4.3-ДП-17

Відвідайте подію на тему

Вебінар “Як реагувати на офіційні запити, виклики, повідомлення, рішення” Частина 2 – Держпраці та військові комісаріати

 

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

незалежний консультант з бухгалтерського обліку компанії “Збережені Активи”

спеціаліст, фахівець з контролю якості

X