Дайджест нoвин закoнoдавства і практики за періoд з 09.10.2017 пo 15.10.2017 Рубрика “Підприємництво і право”

In: Дайджести новин законодавства і практики 17 Oct 2017 Tags: ,

Дайджест нoвин закoнoдавства і практики

за періoд з 09.10.2017 пo 15.10.2017

РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

 

Українська мова – узаконена в пріоритеті

Закон № 2054-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації», який був прийнятий 23 травня 2017 року, набув чинності 13 жовтня.

Відповідно до даного законодавчого акту в загальному тижневому обсязі мовлення телерадіоорганізацій загальнонаціональної і регіональної категорій мовлення передачі і фільми українською мовою повинні становити не менше 75 % загальної тривалості в кожному проміжку часу між 7:00 і 18:00 і між 18:00 і 22:00. Те ж стосується і телерадіоорганізацій супутникового мовлення.

Телерадіоорганізації місцевого мовлення повинні транслювати не менше 60 % передач і фільмів державною мовою від загальної тривалості в ті ж проміжки часу.

Встановлені квоти не стосуються ряду суб’єктів, зокрема, телерадіоорганізацій з науково-просвітницькими передачами, виконаними на мовах ЄС.

За невиконання даних вимог суб’єкт господарювання буде змушений заплатити штраф в розмірі 5 % загальної суми ліцензійного збору ліцензії, виданої відповідно до ліцензії на мовлення.

Закон України від 23.05.2017 року № 2054-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації»

 

Небанківські фінансові установи тепер можуть перераховувати валюту закордон

Відповідно до Постанови НБУ від 10 жовтня 2017 року № 101, яка набула чинності 12 жовтня, небанківські фінустанови можуть купувати та перераховувати іноземну валюту для розміщення гарантійного депозиту на рахунках міжнародних платіжних систем за кордоном. Такі кошти будуть використовуватися для забезпечення зобов’язань під час здійснення переказів в інші країни.

Для переказу валюти за кордон у небанківської установи повинна бути індивідуальна ліцензія НБУ.

До прийняття цієї постанови переводити гроші для розміщення гарантійного депозиту для забезпечення транзакцій могли тільки банки-учасники міжнародних платіжних систем.

Постанова НБУ від 10.10.2017 року № 101 «Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 13 грудня 2016 року № 410»

 

Документи для банку – без печатки

Постановою НБУ від 10 жовтня 2017 року № 102, яка набула чинності 13 жовтня, внесено зміни до ряду нормативно-правових актів, що стосуються порядку оформлення документів для певних банківських операцій.

Зокрема, клієнти банків, що бажають здійснити валютні операції, можуть не завіряти печаткою документи, що подаються, адже тепер достатньо документів з підписом керівника юрособи.

Також виключені вимоги про нотаріальне посвідчення документів. Зокрема, документи, надані для отримання індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон, нотаріальному посвідченню більше не підлягають.

Дана зміна стосується і документів, що надаються для отримання інших видів індивідуальних ліцензій.

При цьому нотаріальне засвідчення перекладу договорів та інших документів, що подаються банками і їх клієнтами в Національний банк, залишається обов’язковим.

Постанова НБУ від 10.10.2017 року № 102 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України»

 

І знову щодо статусу біткойн в Україні…

Народними обранцями запропоновано визначити правовий статус криптовалюти і правові основи організації та діяльності суб’єктів криптовалютних транзакцій. Відповідний законопроект № 7183 «Про обіг криптовалюти в Україні» зареєстрований у Верховній Раді України.

Зокрема, даним законопроектом встановляється, що криптовалюта є програмним кодом (набором символів, цифр і букв), який є об’єктом права власності, який може виступати засобом міни, відомості про який вносяться і зберігаються в системі блокчейн в якості облікових одиниць поточної системи блокчейн у вигляді даних (програмного коду).

Законопроект визначає також такі поняття, як «криптовалютна біржа», «криптовалютні транзакції», «суб’єкт криптовалютних операцій», «власник криптовалюти» і ін.

До криптовалюти пропонується застосовувати загальні норми, що стосуються права приватної власності.

Державне управління в сфері обігу криптовалюти покладається НБУ.

Також проектом передбачено, що держава не несе зобов’язань, а також не відшкодовує вартість криптовалюти в разі її знецінення або втрати через будь-які інші причинам.

Крім того, держава не гарантує і не здійснює будь-яких заходів щодо забезпечення діяльності онлайн-сервісів з обміну криптовалюти.

Законопроектом встановлено, що суб’єкти криптовалютних операцій можуть вільно розпоряджатися криптовалютою, зокрема здійснювати операції по міні (обміну) криптовалюти, зокрема обмінювати її на електронні гроші, валютні цінності, цінні папери, послуги, товари і т. д.

Діяльність криптовалютної біржі повинна регулюватися НБУ, а дохід, отриманий біржею від криптовалютних операцій, підлягає оподаткуванню відповідно до вимог чинного законодавства України.

У пояснювальній записці до законопроекту йде мова про те, що застосування криптовалюти вплине на ряд позитивних змін як для економіки країни, так і для розвитку науково-технічного прогресу, а саме: створення і розвиток нового економічного сектора в Україні, створення робочих місць, збільшення обсягу надходжень податків до бюджету. І це справді так, адже криптовалюта в Україні на даний момент уже набуває стрімкого поширення.

Раніше НБУ повідомило, що не визнає біткойни ні валютою, ні платіжним засобом і вбачає загрозу шахрайства в них. Можливо, після прийняття даного законопроекту і врегулювання статуту біткойн позиція НБУ зміниться.

Проект Закону України від 06.10.2017 року № 7183 «Про обіг криптовалюти в Україні»

 

Чи звільнені споживачі від сплати судового збору?

Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ відступив від правової позиції Верховного Суду України про те, що споживач звільняється від сплати судового збору тільки при подачі позовної заяви і повинен сплатити судовий збір за подання до суду, зокрема, апеляційної скарги.

ВССУ мотивує свої дій тим, що сама по собі відсутність такої категорії осіб в установленому в ст. 5 Закону «Про судовий збір» переліку осіб, що мають пільги при сплаті судового збору, не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена ​​спеціальним законом, який гарантує реалізацію і захист прав споживачів.

При цьому за основу приймається те, що ст. 5 Закону «Про судовий збір» не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить позиції про те, що пільги надаються тільки при пред’явленні позову. Закон «Про захист прав споживачів», звільнивши споживачів від сплати судового збору за подачу позову, визначив, що вони звільняються з метою захисту своїх порушених прав (ст. 22). Разом з тим порушені права можуть захищатися як в суді першої інстанції (при пред’явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу, а саме при апеляційному розгляді справи. Ці стадії судового захисту є єдиним процесом, завдання якого – справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права (ст. 22 Закону «Про захист прав споживачів», ст. 1 ЦПК).

Таким чином, ВССУ, розглянувши справу № 6-4926св17, скасував ухвалу апеляційного суду про залишення без руху апеляційної скарги через несплату судового збору та передав справу для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова ВССУ у справі № 6-4926св17

 

ЄСПЛ більше не буде присуджувати компенсації за невиконання Україною судових рішень

Велика Палата Європейського суду з прав людей 12 жовтня 2017 року прийняла рішення у справі «Бурмич та інші проти України», яким виключила з реєстру 12 143 заяв проти України. Дані справи стосуються тривалого невиконання остаточних судових рішень та порушують питання подібні до тих, що досліджувались в пілотному рішенні по справі Іванова, в якій було констатовано наявність структурної проблеми, яка становить порушення статей 6 § 1 та 13 Конвенції та статті 1 протоколу № 1 до Конвенції.

Більш того, всі наступні аналогічні заяви будуть виключатися ЄСПЛ з реєстру.

В пілотному рішенні по справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» ЄСПЛ визнав системною проблему невиконання рішень національних судів в Украіні. В резолютивній частині зазначено, що порушення є наслідком несумісної з положеннями Конвенції практики, яка полягає в систематичному невиконанні Україною рішень національних судів, за виконання яких вона несе відповідальність і в зв’язку з якими сторони, права яких порушені, не мають ефективних засобів правового захисту.

Всі заяви передані до Комітету міністрів Ради Європи з метою їх обробки в рамках заходів загального характеру, визначених у пілотному рішенні.

ЄСПЛ роз’яснив, що відповідно до принципу субсидіарності, на якому ґрунтується вся Конвенція, а не тільки процедура пілотного рішення, проблема, яка була розглянута в пілотному рішенні, в тому числі відшкодування постраждалим від системного порушення Конвенції, встановленого в справі Іванова, була питанням виконання згідно зі статтею 46 Конвенції.

Ця справа, і всі 12 143 подібних заяв, які перебувають на розгляді, так само як і всі потенційні подібні заяви, є невід’ємною частиною процедури виконання, визначеної в пілотному рішенні.

Рішення всіх цих справ має обов’язково бути охоплено заходами виконання загального характеру, які повинна зробити Україна під наглядом Комітету Міністрів.

Всі ці справи слід розглядати в рамках процедури виконання рішення у справі Іванова і передавати в Комітет Міністрів, який є органом, що відповідальний за забезпечення справедливості і виплату відшкодування всім постраждалим від системної проблеми.

З огляду на те, що інтереси реальних і потенційних жертв згаданої системної проблеми доречніше захищати в рамках процедури виконання, Суд вирішив, що продовження розгляду подібних справ буде не кращим чином служити цілям Конвенції. Тому він прийшов до висновку, що подальший розгляд таких заяв є невиправданим.

Таким чином, заявники, які отримали остаточні судові рішення, які не виконані, не зможуть отримати компенсацію, поки Україна не забезпечить ефективний механізм їх виконання.

Прес-реліз Секретаріату ЄСПЛ «Вилучення з реєстру та передання Комітету Міністрів понад 12 000 українських справ»

 

Чи продовжувати щорічну відпустку донорові?

У день давання крові або її компонентів, а також у день медобстеження працівник, який є або виявив бажання стати донором, звільняється від роботи на підприємстві, в установі, організації незалежно від форми власності зі збереженням за ним середнього заробітку (ст. 9 Закону «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.1995 № 239/95-ВР).

Після кожного дня давання крові, у т. ч. у разі давання її у вихідні, святкові й неробочі дні, донорові надається додатковий день відпочинку зі збереженням за ним середнього заробітку. За бажання працівника цей день може бути приєднано до щорічної відпустки або використано в інший час протягом року після дня давання крові чи її компонентів.

У разі давання крові та (або) її компонентів у період щорічної відпустки ця відпустка продовжується на відповідну кількість днів з урахуванням надання працівникові додаткового дня відпочинку за кожен день давання крові, тобто її тривалість потрібно продовжити на 2 дні.

Тривалість відпусток незалежно від графіків та режимів розраховується в календарних днях.

Отже, щорічна відпустка, яка збігається з днями давання крові, продовжується на 2 календарних дні.

Офіційний портал Управління Державної служби України з питань праці в Кіровоградській області, рубрика «Новини», підрубрика «Про продовження щорічної відпустки донорові» від 05.10.2017 року.

 

Відвідайте вебінар на тему
Як правильно реагувати на офіційні запити, виклики, повідомлення, рішення від держпраці та військових комісаріатів

 

Щодо звільнення вагітної жінки, у якої закінчується строковий трудовий договір

Однією з підстав припинення трудового договору є закінчення строку трудового договору, окрім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення згідно з п. 2 ст. 36 КЗпП.

Однак звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3-х років (до 6-ти років), одиноких матерів за наявності дитини віком до 14-ти років або дитини-інваліда з ініціативи власника чи уповноваженого ним органу не допускається, окрім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли можливе звільнення з обов’язковим працевлаштуванням (ч. 3 ст. 184 КЗпП). Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більш ніж 3 місяці з дня закінчення строкового трудового договору.

Тож роботодавець має своєчасно в письмовій формі попередити вагітну жінку про припинення трудового договору. Слід ураховувати, що звільнення провадиться з обов’язковим працевлаштуванням. Щоб виконати обов’язок з працевлаштування, роботодавець повинен надати працівниці в тій же або в іншій організації іншу роботу чи запропонувати роботу, від якої вона відмовилася з поважних причин.

Однак відносини з вагітною працівницею з дня закінчення строку трудового договору мають свою специфіку: на період працевлаштування за нею зберігається середня заробітна плата, але не більш ніж 3 місяці з дня закінчення строкового трудового договору. Суттєвим є те, що 3-місячний строк обчислюється не з дня звільнення, а з дня закінчення строкового трудового договору.

Закінчення строку трудового договору не дає підстав для автоматичного звільнення. Роботодавець має попередити вагітну жінку, що після закінчення строку трудового договору вона до роботи допущена не буде і під час пошуку підходящої для неї роботи може перебувати вдома. А коли можливість для працевлаштування буде знайдено, працівниця зобов’язана з’явитися на вимогу роботодавця.

Офіційний портал Управління Державної служби України з питань праці в Хмельницькій області, рубрика «Новини», підрубрика «Правомірність звільнення вагітної жінки після закінчення строкового трудового договору» від 03.10.2017 року 

Дивіться відео на тему

Як юридично правильно оформляти найм персоналу

 

Зміна квот для працевлаштування осіб передпенсійного віку

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII, який набрав чинності 11 жовтня 2017 року, доповнено частину 2 статті 14 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI нормою, згідно з якою підприємства (установи, організації) з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб мають працевлаштувати не менше однієї особи, якій до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV залишилося 10 і менше років.

Підприємства з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб і надалі мають виконувати норматив працевлаштування квотних категорій населення у розмірі 5% середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік.

Закон України від 03.10.2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій»

 

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська,

незалежний юридичний консультант

холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»

Підписатись на наші новини


X