Дайджест новин законодавства і практики за період з 08.05.2017 по 14.05.2017 РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

In: Дайджести новин законодавства і практики 25 May 2017 Tags: ,

Дайджест новин законодавства і практики

за період з 08.05.2017 по 14.05.2017

РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

 

Новий порядок перевірок Держпраці

Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю.

У порядку зазначено, що є підставою для проведення інспекційних відвідувань.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об’єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

  1. під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;
  2. ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об’єктом відвідування їх копії або витяги;
  3. наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об’єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;
  4. за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;
  5. на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;
  6. фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;
  7. отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Вимога інспектора праці про надання об’єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов’язковою для виконання.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю. Планується до опублікування в Офіційному віснику України 16.05.2017 року

Зміни до порядку повернення надміру сплачених коштів до Держбюджету

Змінами, зокрема доповнено порядок нормою, що у разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 2001.5 статті 2001 Податкового кодексу України, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Наказ МФУ  Про затвердження Змін до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів від 06.04.2017 № 415

Готується до опублікування в офіційному віснику України 19.05.2017 року 

Склад комісії з проведення атестації робочих місць за умовами праці

Інспекція праці роз’яснила основні моменти щодо складу атестаційної комісії.

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють процес проведення атестації робочих місць за умовами праці на підприємстві, є Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою КМУ від 01.08.92 N 442, та Методичні рекомендації щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджені постановою Мінпраці України від 01.09.92 N 41.

Відповідно до п. 4 Порядку Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п’ять років.

До складу атестаційної комісії рекомендується включати головних спеціалістів, працівників відділу кадрів, праці й заробітної плати, охорони праці, органів охорони здоров’я підприємства, організації, представників профспілкового комітету, іншого представницького органу трудового колективу.

Згідно з п. 5 Порядку до проведення Атестації можуть залучатися проектні та науково-дослідні організації, технічні інспекції праці профспілок, територіальні органи Держпраці.

Лист Держпраці від 07.02.2017 р. N 1290/4.3/4.6-ДП-17 

Як враховується премія при розрахунку середеньоденної

         Мінсоцполітики прокоментувала порядок врахування премії, що нарахована у січні поточного року за результатами минулого року. Для прикладу візьмемо річну премію, що нарахована за результатами 2016 року у січні 2017 року.  Таку премію у відповідності із Порядком №100 слід враховувати у розмірі 1/12 протягом усього 2017 року.

Даний висновок цілком відповідає пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100

 Лист Мінсоцполітики від 20.04.2017 р. N 1225/0/101-17/282 

ФОП-и, що не сплачують ЄСВ – не повинні звітуватися

Податківці роз’яснили, що ФОП-и, які звільняються від сплати ЄСВ  звіт за формою таблиці 1 додатка 5 Порядку N 435 не подають.

Мова йде про підприємців, платників єдиного податку, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами й отримують відповідно до закону пенсію чи соціальну допомогу (ч. 4 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI)

З.І.Р., підрубрика 301.06

А що буде за невиправлення помилок

при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної?

Податківці роз’яснили, що відповідно до абзацу другого п. 120 прим. 1.3 ст. 120 прим. 1 ПКУ у разі невиконання податкового повідомлення-рішення контролюючого органу з попередженням про необхідність виправлення платником податків-продавцем зазначених в абзаці першому п. 120 прим. 1.3 ст. 120 прим. 1 ПКУ помилок протягом 10 календарних днів, наступних за днем його отримання, тягне за собою накладення на такого платника податку штрафу у розмірах від 10 до 100 відсотків суми ПДВ, зазначеної в такій податковій накладній, залежно від кількості днів прострочки невиправлення помилок.

З.І.Р., підрубрика 101.27

У яких випадках договір ЦПХ не має ознак трудового-рішення суду

Дане рішення буде цікаве, у першу чергу тим, у кого виникали ситуації, коли Держпраця при перевірці наполягала на тому, що стосунки з фізичною особою, оформлені цивільно-правовим договором насправді носять характер трудових. Однією із причин таких висновків було те, що договір укладався на строк більше місяця.

У даній справі мова йде про надання бухгалтерських послуг на підставі цивільно-правової угоди , укладеної на період з 29.04.2016 р. до 31.11.2016 р.

Аргументи, наведені у Постанові окружного адміністративного суду від 16.03.2017 році стануть у пригоді:

  • особа надавала послуги одного виду бухгалтерського обліку, здійснювала організацію своєї діяльності, в час та спосіб визначений нею самостійно, внутрішній трудовий розпорядок на неї не поширювався.
  • особа, здійснює надання таких послуг декільком підприємствам, перебуває на пенсії, а тому не бажає вступати в трудові відносини з підприємствами.
  • зміст цивільно-правової угоди відповідає дійсним намірам сторін.

Таким чином, предметом договору про надання послуг, є виконання працівником певного визначеного обсягу роботи, за наслідками виконання якої замовник зобов’язувався оплатити виконавцеві виконану ним роботу, тобто, предметом є кінцевий результат, а не процес праці. Метою цього договору є отримання певного матеріального результату. За цим договором працівник не підпорядковувався правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовував свою роботу і виконував її на власний ризик, трудові функції виконував разово, так як після закінчення виконання визначеного завдання, вказаним договором, трудова діяльність робітника з позивачем припинилася.

Як наслідок, суд робить висновок, що у правовідносинах містяться ознаки характерні саме цивільно-правовим відносинам між роботодавцем та найманим працівником, встановлено визначений обсяг виконання робіт та її кінцевий результат.

За таких обставин, за своїм змістом договір про надання послуг є цивільно-правовим договором, а висновки відповідача про наявність у цьому договорі ознак трудового договору та порушення позивачем вимог пунктів 1, 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, є помилковими.

Суд зазначає, що основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 р у справі № 809/182/17

Реалізація підакцизних товарів у магазині безмитної торгівлі

Фіскали роз’яснили, що підпунктом 213.2.1 п. 213.2 ст. 213 Кодексу визначено, що не підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з вивезення (експорту) підакцизних товарів (продукції) платником податку за межі митної території України.

Також звільняються від оподаткування операції із ввезення підакцизних товарів (продукції) з-за меж митної території України на митну територію України, якщо при цьому згідно із законом не справляється податок на додану вартість у зв’язку з розміщенням товарів (продукції) у митному режимі безмитної торгівлі (пп. 213.3.3 п. 213.3 ст. 213 Кодексу).

Отже, у випадку, якщо Товариство здійснює виключно продаж товарів, у тому числі і підакцизних, через мережу власних магазинів безмитної торгівлі, то за такими операціями Товариство не є платником акцизного податку.

Беручи до уваги, що Товариство не є платником акцизного податку за операціями з реалізації товарів через магазини безмитної торгівлі, обов’язку складання та подання Декларації до контролюючого органу за зазначеними операціями у нього не виникатиме.

Лист ДФСУ від 26.04.2017 р. N 9011/6/99-99-15-03-03-15

Податкові наслідки з ПДВ у разі припинення договору оренди

та повернення орендарю об‘єкта оренди з поліпшеннями

Податківці традиційно зайняли фіскальну позицію, а саме:

  • якщо витрати на поліпшення об’єкта оренди проведено за згодою орендодавця та не компенсовано орендарю, то під час повернення об’єкта оренди вартість поліпшення вважається безоплатно наданою послугою та підлягає обкладенню податком на додану вартість за основною ставкою, виходячи із ціни придбання товарів/послуг, використаних для такого поліпшення.
  • у разі якщо між орендодавцем й орендарем укладено окремі договори про надання орендодавцем орендарю компенсації витрат орендаря на поліпшення об’єкта оренди, то суми коштів, сплачених (відшкодованих, компенсованих) за такими договорами, є окремою операцією з надання послуги з поліпшення основних фондів, розглядаються як окремий об’єкт оподаткування та підлягають обкладенню ПДВ за основною ставкою.

Лист ДФСУ від 06.02.2017 року № 2101/6/99-99-15-03-02-15

Товари, що передані на відповідальне зберігання – податкові наслідки

На думку фіскалів, у випадку якщо зберігач товару надав власнику товару письмову відмову щодо повернення такого товару чи закінчився строк його зберігання, що визначений у договорі, і платник не повертає товар без будь-яких пояснень, то вважається, що відбулась операція з постачання такого товару, і на дату такої письмової відмови чи спливу строку зберігання товару у власника такого товару виникають податкові зобов’язання з ПДВ.

З.І.Р., підрубрика 101.06

Думки Мінфіну та ДФС стосовно збільшення фінансового результату розійшлися

На думку податківців, відповідно до підпункту 140.5.11 пункту 140.5 статті 140 Кодексу, збільшувати фінансовий результат до оподаткування, на суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, нарахованих на користь фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб – підприємців) відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів – не потрібно.

А Мінфін, на відміну від податківців вважає, що збільшувати фінансовий результат до оподаткування, на суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, нарахованих на користь фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб – підприємців) відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів – потрібно.

Мінфін навів аргументи на користь свого рішення- виключенням відповідно до цього положення Кодексу можуть бути тільки фізичні особи, які є платниками податку на доходи фізичних осіб. Зазначене обґрунтовується запровадженням в Кодексі уніфікованої ставки у розмірі 18 відсотків для оподаткування як податком на прибуток підприємств, так і податком на доходи фізичних осіб. Податківцям Мінфін дав строк на виправлення до збільшувати фінансовий результат до оподаткування, на суми штрафних (фінансових) санкцій та пені, нарахованих на користь фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб – підприємців) відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів – не потрібно. Натомість Мінфін зобов’язав податківців внести зміни до свого листа та змінити зроблені висновки.

Лист МФУ від 10.04.2017 р. N 11210-09-10/9617, Лист ДФСУ від 03.03.2017 N 4486/6/99-99-15-02-02-15

У порядок проведення перевірок контрольованих операцій внесено зміни

         Порядком зокрема передбачено, що у разі ненадання документів посадовим особам контролюючого органу на усний запит в узгоджений строк платнику податків направляється письмовий запит в порядку, визначеному статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу. Зазначені у письмовому запиті документи надаються платником податків протягом 15 днів з дати отримання запиту контролюючого органу.

Наказ Міністерства фінансів України від 10 березня 2016 року N 344, Порядок проведення перевірок платників податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих операцій

Висновки ВАСУ щодо спрощеної форми договорів

Дані висновки стануть у пригоді усім платників податку та будуть хорошими аргументами у схожій ситуації.

Щодо доводів податкового органу про відсутність фактів укладення окремих письмових договорів поставки товару, то колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що положеннями ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Законом не заборонено укладати договір поставки товару постачальником – суб’єктом підприємницької діяльності у спрощений спосіб – шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Отже, законодавством передбачена можливість укладення договорів у спрощеному порядку через ділову переписку – шляхом обміну документами, в тому числі, електронними, у вигляді прийняття замовлення до виконання. При цьому договори, укладені зазначеними способами, вважаються такими, що вчинені у письмовій формі.

До того ж стан виконання податкових обов’язків визначається виключно дотриманням норм податкового законодавства. В основі оподаткування лежить не волевиявлення осіб у вигляді цивільно-правового правочину, а фактичний рух активів, з урахуванням ділової мети такого руху та його зв’язку з господарською діяльністю платника податків. Це випливає з того, що норми податкового законодавства пов’язують формування витрат, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, та податкового кредиту з фактом придбання товарів (послуг) з метою використання в господарській діяльності.

Отже, з позицій оподаткування не має значення чи має в господарській операції дефект форми укладеного правочину (окрім випадків, коли в законі прямо вказано, що правочин, який не відповідає формі закону є нікчемним чи правочин визнаний судом недійсним), а має значення господарська операція, що вчинена платником, яка і має бути предметом аналізу в податковому спорі.

Ухвала ВАСУ від 11.04.2017 р. № К/800/46400/14

Середньоденну не слід дотягувати до мінімалки

Якщо розрахунок зарплати здійснюється виходячи із середньоденної – «дотягувати» до мінімальної зарплати не потрібно. Відповідно ті дні, оплата за які розрахована виходячи із середньоденної виключаються із розрахунку для порівняння дотримання мінімальної зарплати.

Такі висновки зроблені Міністерством соціальної політики та відповідають нормам Порядку №100 «Про обчислення середньої зарплати», що затверджений Постановою КМУ від 08.02.1995 р.

Лист Міністерства соціальної політики від 21.03.2017 р. N 791/0/101-17/282

Норми списання пального з наказу №43 є обовязковими для всіх

Чому норми, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 10.02.98 р. N 43 є обов’язковими для усіх, у своєму листі пояснили Мінінфраструктури.

Вказані норми призначені для планування потреби підприємств, організацій та установ у пально-мастильних матеріалах і контролю за їх витратами, ведення звітності, запровадження режиму економії і раціонального використання нафтопродуктів, об’єктивно визначають порядок встановлення базових лінійних норм на основі централізовано зібраних даних із застосуванням механізму попередньої апробації в різноманітних природно-кліматичних, дорожніх та інших умовах в цілому в Україні (без конфлікту інтересів зацікавлених сторін: користувачів, водіїв і власників). При цьому забезпечується єдиний підхід щодо проведення суб’єктами господарювання розрахунків нормативних витрат палива для транспортних засобів, а також контроль правильності та обґрунтованості цих розрахунків.

Отже, враховуючи наведене вище, вважаємо, що списання палива і мастильних матеріалів дорожнім транспортом суб’єктів господарювання незалежно від відомчої підпорядкованості, форми власності або форми оподаткування доцільно здійснювати відповідно до Норм за єдиною прозорою системою.

З огляду на викладене, Мінінфраструктури вважає за доцільне підтримати вимоги органів Державної фіскальної служби України щодо обов’язковості списання витрат палива і мастильних матеріалів дорожнім транспортом, а також здійснення контролю правильності та обґрунтованості цих розрахунків суб’єктами господарювання незалежно від відомчої підпорядкованості, форми власності або форми оподаткування за єдиною прозорою системою, що досягається завдяки застосуванню Норм.

Лист Мінінфраструктури від 21.02.2017 р. № 1441/18/10-17

 

Підбірку підготувала:

Кавин Мар’яна,

САР, СІРА, АССА DipIFR, IFA-внутрішній аудит

Директор компанії “Академія професійного бухгалтера”

 

Підписатись на наші новини


X