Дайджест нoвин закoнoдавства і практики
за періoд з 03.07.2017 пo 09.07.2017
РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”
Торгово-промислова палата може визнати кібератаку форс-мажором
Торгово-промислова палата може визнати зараження комп’ютерних систем вірусом Petya форс-мажорними обставинами.
При цьому засвідчувати факти таких форс-мажорів ТПП зможе тільки на підставі документів, отриманих від кіберполіції. Ними можуть бути довідка або виписка про відкриття кримінального провадження.
За словами першого віце-президента ТПП України Михайла Непрана, для можливості оперативного реагування на звернення ТПП звернулася до кіберполіції з проханням надати офіційне підтвердження термінів здійснення кібератаки на корпоративні і державні мережі, а також роз’яснення про юридичні підстави, що підтверджують кібератаку на мережі суб’єктів господарювання. Саме офіційну відповідь кіберполіції буде для ТПП підставою для розгляду заяв від підприємців про підтвердження форс-мажорних обставин.
Нагадаємо, вірус Petya вразив комп’ютерні мережі банків, держорганів і підприємств 27 червня 2017 року. Ініціаторів кібератаки очікує кримінальна відповідальність, передбачена ст. 361 ККУ.
Офіційний портал Торгово-промислової палати України, рубрика «Новини ТПП України», підрубрика «Михайло Непран: ТПП України рекомендує компаніям, постраждалим від кібератаки, звернутися до кіберполіції» від 29.06.2017 року
В Україні вводиться європейська система контролю якості продуктів
Посилено вимоги держконтролю за дотриманням операторами ринку законодавства про харчові продукти, корми, здоров’я і благополуччя тварин, а також законодавства про побічні продукти тваринного походження при їх ввезенні (пересиланні) на митну територію України.
Для організації та здійснення державного контролю, в тому числі на державному кордоні України, буде створено компетентний орган у сфері державного контролю.
Компетентний орган буде проходити щорічний зовнішній аудит, а його посадові особи – підвищувати кваліфікацію.
У разі ризику для життя і здоров’я громадян перевірка суб’єктів господарювання здійснюватиметься без попередження. У той же час з’являться додаткові можливості щодо забезпечення прав бізнесу, ліквідації корупційних ризиків, зокрема шляхом проведення відеофіксації процедури інспектування не тільки інспекторами Держпродпотребслужби, але і суб’єктами господарювання.
Крім того:
- встановлений порядок розрахунку вартості заходів державного контролю, що фінансуються операторами ринку;
- регламентована відповідальність за незаконні рішення, дії та бездіяльність посадових осіб компетентного органу та уповноважених осіб;
- встановлені фіксовані розміри штрафів, які можуть накладатися на операторів ринку;
- передбачено внесення відомостей до реєстру країн і потужностей, з яких дозволяється ввезення харчових продуктів і кормів до України.
Закон про державний контроль, який здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров’я та благополуччя тварин підписаний Президентом 30 червня, але ще не набрав чинності, оскільки неопублікований.
Проект Закону України від 27.11.2014 року № 906 «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин»
Українці можуть перерахувати валюту за кордон на підставі електронної ліцензії
Фізособи можуть отримувати індивідуальні електронні ліцензії на перерахування іноземної валюти за кордон для здійснення окремих валютних операцій.
Так, скористатися е-ліцензіями можна для здійснення таких валютних операцій:
- інвестування за кордон;
- розміщення коштів на власних рахунках за межами України;
- виконання зобов’язань перед нерезидентами за договорами страхування життя.
На підставі е-ліцензій фізособи можуть перерахувати валюту на загальну суму до 50 тис. доларів на рік. При цьому здійснити валютну операцію по е-ліцензії можна буде тільки в день її видачі.
Для отримання е-ліцензії фізособам необхідно звернутися до уповноваженого банку, в якому у них відкрито рахунок, з такими документами:
- заявою про видачу е-ліцензії;
- документами, що підтверджують наявність у фізособи доходів в сумі, достатній для перерахування коштів на підставі е-ліцензії;
- оригіналами або копіями документів, що підтверджують мету перерахування.
Уповноважений банк на підставі поданих документів відправляє в НБУ запит про видачу фізособі е-ліцензії. Якщо подана заявником інформація відповідає встановленим вимогам, НБУ приймає рішення про видачу е-ліцензії, про що повідомляє клієнта.
Інформація про видачу е-ліцензії вноситься в автоматизовану інформаційну систему «Реєстр індивідуальних ліцензій на здійснення фізичними особами валютних операцій».
Нова система отримання ліцензій передбачена постановою НБУ від 15 червня 2017 року № 54, яка вступила в силу 3 липня.
Постанова НБУ від 15.06.2017 р. № 54 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України»
Держава не буде регулювати ціни на продукти
Скасовано державне цінове регулювання на ряд товарів і послуг.
Зокрема, держава більше не буде контролювати:
- граничні торговельні надбавки до оптових цін виробника на борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину, м’ясо птиці, варену ковбасу, молоко, сир, сметану, вершкове масло, соняшникову олію, курячі яйця;
- граничний рівень рентабельності та торговельні надбавки на дитяче харчування;
- граничний розмір плати за послуги, що надаються у торговельних об’єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів;
- граничний рівень цін, нормативи рентабельності за надання в оренду торгових приміщень, торгово-технологічного та холодильного обладнання в торговельних об’єктах, на ринках з продажу продовольчих та непродовольчих товарів.
Таким чином, планується зменшити адміністративний тиск на бізнес і усунути надмірне втручання держави в економічні процеси. Крім того, зміни сприятимуть розвитку конкуренції і дебюрократизації в сфері ціноутворення.
Також скасовано обов’язок виробників продовольчих товарів подавати Держпродпотребслужбі обґрунтування змін оптово-відпускних цін на продукцію.
Державний контроль ціноутворення скасовано постановою Кабміну від 7 червня 2017 року № 394, яка набула чинності 1 липня.
Постанова КМУ від 07.06.2017 р. № 394 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 р. № 1548 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України»
Кібератака загрожує навіть після оновлення заражених комп’ютерів
Прес-служба Держспецзв’язку попереджає: власники мереж, які зазнали поразки вірусом Petya, навіть відновивши свої комп’ютери, можуть стати потенційним об’єктом повторної кібератаки.
Команда CERT-UA (спеціалізований структурний підрозділ Державного центру кіберзахисту і протидії кіберзагрозам) розробила нові рекомендації для зменшення ризиків повторного ураження і мінімізації (уникнення) наслідків, пов’язаних з кібератакою.
Прес-служба Держспецзв’язку радить скористатися опублікованими рекомендаціями і закликає взяти участь в інтерактивному опитуванні команди CERT-UA з аналізу наслідків атаки Petya.
Як відомо, 27 червня комп’ютерний вірус Petya вразив операційні системи багатьох державних і приватних структур. За офіційною заявою кіберполіції, вірус проник в систему через програмне забезпечення для подання податкової звітності «M.E.doc». Сервери компанії були вилучені правоохоронці, що фактично паралізувало роботу ПО.
Офіційний портал Держспецзв’язку України, рубрика «Новини», підрубрика «Прес-служба Держспецзв’язку попереджає про можливі кіберзагрози, пов’язані з наслідками Petya Ransomware» від 06.07.2017 року
Суд не може змусити вибачитися за поширення недостовірної інформації
ВССУ було розглянуто справу № 183/7978/15 щодо захисту честі, гідності або ділової репутації. Суть справи полягає у наступному: позов про захист честі, гідності та ділової репутації був поданий до суду позивачем, який є публічною особою, а саме колишнім депутатом місцевої ради і кандидатом в мери міста. Підставою для позову стала його публічна образа на засіданні новообраних депутатів міськради в присутності жителів міста. Зокрема, відповідач викрив позивача в крадіжці нерухомості і коштів, що, на думку позивача, не відповідає дійсності, принижує його гідність і підлягає спростуванню.
Позов був частково задоволений судом першої інстанції, апеляційний суд прийняв сторону відповідача. ВССУ за результатами розгляду справи прийняв рішення залишити в силі рішення апеляційного суду з наступних причин.
Позивач, будучи публічною особою, повинен усвідомлювати, що межа допустимої критики в його випадку є значно ширшою, ніж у відношенні пересічної людини. При цьому поширена відповідачем інформація містить його суб’єктивну думку, переконання і критичну оцінку певних фактів і не є конкретною інформацією, яку можна перевірити. Таким чином, дана інформація не може бути спростована, так як не містить фактичних даних.
Крім того, суд не може змусити відповідача вибачитися перед позивачем в тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення не передбачено ЦКУ як спосіб судового захисту честі, гідності або ділової репутації за поширення недостовірної інформації.
Ухвала ВССУ від 10.05.2017 Р. № 183/7978/15 «Про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди»
Чи чекати інспектора, якщо підприємство є у плані перевірок Держпраці?
З прийняттям нового Порядку державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі — Порядок), керівників багатьох суб’єктів господарювання хвилює питання: чи чекати на заплановану перевірку, якщо підприємство було у Плані проведення перевірок суб’єктів господарювання на 2017 рік?
Держпраця не перевірятиме підприємства з питань додержання законодавства про працю за планом, затвердженим на 2017 рік. Підстави для інспектування визначені пунктом 5 Порядку державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 26.04.2017 № 295. Порядок № 295 набрав чинності 16.05.2017. Якщо ваше підприємство не підпадає під жоден із критеріїв, визначених пунктом 5 Порядку № 295, інспектор з праці не перевірятиме дотримання законодавства про працю, навіть якщо перевірка була запланована.
Однак, якщо запланований захід контролю стосується інших питань (працевлаштування інвалідів, охорона праці, промислова безпека, гірничий нагляд, гігієна праці тощо), то перевірка відбудеться у визначені строки.
Крім того, слід взяти до уваги, що раніше періодичність планових перевірок залежала від ступеня ризику господарської діяльності підприємства (високий, середній, незначний). Порядок № 295 змінив форму контролю: замість перевірок впроваджено інспекційні відвідування. Тому Держпраці не перевірятиме підприємства в плановому порядку.
Про планові перевірки роботодавці знали заздалегідь. Про інспекційне відвідування інспектор праці не повідомлятиме. Він завітає на підприємство, повідомить роботодавцю мету візиту й одразу візьметься до перевірки. А інформацію про неоформлених працівників збиратиме, зокрема, спілкуючись із працівниками підприємства.
Офіційний портал Головного управління Держпраці у Херсонській області, рубрика «Новини», підрубрика «Чи чекати на інспектора, якщо підприємство є у плані перевірок?» від 05.07.2017 року
Невідповідність посади в штатному розписі КП — не порушення
Класифікатор професій — національний класифікатор України, призначений для застосування під час запису про роботу у трудові книжки працівників.
За основу розроблення Класифікатора було взято Міжнародну стандартну класифікацію професій, яку Міжнародна конференція статистики праці Міжнародного бюро праці рекомендувала для переведення національних даних у систему, що полегшує міжнародний обмін професійною інформацією.
Перш за все, слід зауважити, що зміна або скасування класифікаторів професій не може тягнути і не тягне за собою зміни чи припинення трудового договору або жодних юридичних наслідків для сторін трудового договору
Враховуючи, що класифікатор професій, по суті, не є нормативно-правовим актом, не зареєстрований у Міністерстві юстиції, отже він не встановлює правових норм.
Згідно зі ст. 21 КЗпП, трудовий договір — це угода між працівником і власником підприємства (установи, організації) або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові. Певні обов’язки має і роботодавець. Жоден акт чинного законодавства не зобов’язує працівників та роботодавців обирати для реалізації права на працю виключно роботу з переліку, що є у Класифікаторі професій.
Проте чітко сформульовано укладення трудового договору: відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП, укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. А вже пункт 2.4 Iнструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 передбачає, що всі записи у трудовій книжці (у т.ч. і записи про прийняття на роботу) вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), і повинні точно відповідати тексту такого наказу (розпорядження).
Iз цього послідовно випливає, що зміст вільної угоди між працівником і роботодавцем (трудового договору) під час її укладення має бути відтворений спочатку в наказі або розпорядженні про зарахування на роботу, а потім у суворій відповідності до нього перенесений до трудової книжки..
Таким чином, якщо в наказі про прийняття на роботу відповідно до укладеного трудового договору зазначено посаду, яка є в штатному розписі, проте немає у Класифікаторі професій, на нашу думку, слід виконати записавши назву посади відповідно до наказу і внести до трудової книжки та особової картки запис про прийняття на роботу відповідно до наказу (адже видання наказу передбачено КЗпП, а Державним класифікатором професій — ні).
Офіційний портал Управління Держпраці у Рівненській області, рубрика «Запитуйте — відповідаємо!», підрубрика «Як бути, коли посада, яка внесена до штатного розпису, відсутня в класифікаторі професій?» від 30.06.2017 року
Повідомляти ДФС про прийняття учня на виробничу практику не потрібно
Держпраці у листі від 19.05.17 р. №5783/4.1/4.1-ДП-17 нагадує, що підприємства, установи, організації незалежно від форм власності надають учням, слухачам професійно-технічних навчальних закладів робочі місця або навчально-виробничі ділянки для проходження виробничого навчання чи виробничої практики відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами договорів про навчально-виробничу практику. Згідно з постановою Кабміну №992, учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів під час виробничого навчання і виробничої практики на виробництві виконують роботи відповідно до навчальних планів і програм.
Держпраці зазначає, за виконані роботи учнями під час виробничого навчання чи виробничої практики юридичні та фізичні особи незалежно від форм власності здійснюють оплату праці відповідно до укладених із професійно-технічними навчальними закладами договорів про навчально-виробничу практику за фактично виконаний обсяг робіт. Нараховані учням кошти перераховуються на розрахунковий рахунок ПТНЗ у встановленому порядку з метою виплати їм 50 % зарплати за проходження виробничого навчання та виробничої практики. Інші 50 % зарплати, нарахованої за час виробничого навчання і виробничої практики учням ПТНЗ, використовуються навчальним закладом для здійснення його статутної діяльності, зміцнення навчально-матеріальної бази, на соціальний захист учнів, проведення культурно-масової і фізкультурно-спортивної роботи.
На підставі вищенаведених норм законодавства фахівці Держпраці зробили висновок: трудові відносини із учнями ПТНЗ під час виробничого навчання або виробничої практики не виникають, оформлення трудових договорів не здійснюється, повідомлення ДФС не вимагається.
Лист Державної служби України з питань праці від 19.05.17 р. №5783/4.1/4.1-ДП-17
Підбірку підгoтувала:
Віктoрія Пoлянська, незалежний юридичний консультант
холдингу професійних послуг «Західна кoнсалтингoва група»
