Ставки судового збору для юридичних осіб
1 вересня набрав чинності Закон від 22.05.2015 № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору». Зокрема, ним передбачено зменшення кількості платників, які звільняються від сплати судового збору (юридичних осіб); диференціацію ставок судового збору за категоріями платників (фізичні особи, юридичні особи) з перенесенням навантаження на юридичних осіб; скасування визначення розміру ставок судового збору у фіксованій грошовій сумі і т. д.
Для юридичних осіб встановлено ставку судового збору за подання адміністративного чи господарського позову майнового характеру у розмірі1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати. Було підраховано, що вартість судового спору з податковим органом зросте майже в 5 разів.
Закон України від 22.05.2015 № 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору»
Зменшення податкового тиску на платників податків
Закон від 17.07.2015 № 655 -VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо зменшення податкового тиску на платників податків» набрав чинності з 1 вересня.
Зокрема, з 1 вересня до повноважень Міністерства фінансів України віднесено оприлюднення узагальнюючої податкової консультації. Крім цього, з ПКУ виключено положення, які стосуються визначення контролюючим органом податкового зобов’язання платника податків у разі винесення обвинувального вироку або закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами. Також уточнені умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок. Ще однією новацією є те, що платників податків звільнено від сплати штрафних (фінансових) санкцій, зазначених у податковому повідомленні-рішенні, у разі сплати податкового зобов’язання протягом 10 календарних днів після отримання повідомлення-рішення до 31.12.2016 року.
Закон України від 17.07.2015 № 655 -VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу щодо зменшення податкового тиску на платників податків»
25 вересня – кінцевий термін подання відомостей по кінцевому бенефіціару
21 травня 2015 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи».
Зокрема, ним встановлено строк подачі юридичними особами відомостей про свого кінцевого бенефіціарного власника (контролера)до 25 вересня 2015 року.
Також законом передбачено суб’єктів, які звільнені від обов’язку подання зазначених відомостей: релігійні організації, державні та комунальні підприємства, юридичні особи, учасниками яких є виключно фізичні особи у випадку, якщо кінцеві бенефіціарні власники (контролери) таких юридичних осіб збігаються з їх учасниками.
Для того, щоб подати інформацію про кінцевого бенефіціара достатньо підготувати форму 4 з відомостями про бенефіціарів та подати у відповідну реєстраційну службу.
Офіційний портал Міністерства юстиції України, рубрика «Новини», підрубрика «Понад 200 тис. підприємств все ще не подали інформацію про реальних власників, не зважаючи на те, що термін прийому документів спливає 25 вересня» від 4.09.2015 року
Прийнято Закон про електронну комерцію
Верховною Радою України 3 вересня був прийнятий Закон про електронну комерцію (законопроект № 0957, у першому читанні був прийнятий як № 2306а).
Закон визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок здійснення електронних угод з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, визначає права та обов’язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У правове поле України вводяться нові терміни – електронна комерція, електронний товар, електронна торгівля, інтернет-магазин, електронна угода.
Електронна комерція – це суспільні відносини, що виникають при укладенні та/або виконанні угоди з постачання електронних товарів та/або продажу/поставки товарів, виконанні робіт, наданні послуг/електронних послуг та/або здійсненні інших дій, спрямованих на отримання прибутку, створення зобов’язань з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, якщо в результаті зазначених дій в учасників таких відносин виникають зобов’язання майнового характеру.
Регламентується порядок укладання угод у сфері електронної комерції – умови; форма; обов’язкова інформація, яка повинна бути надана споживачам до укладання угоди; платежі; норми про захист персональних даних та про зберігання електронних документів; час і місце відправлення та отримання електронного повідомлення (документа). Встановлюються і правила вирішення спорів, відповідальність у сфері електронної комерції.
У зв’язку з новими нормами пропонується внести відповідні зміни і в деякі інші закони. Наприклад, в ст.205 ГК (форма угоди) вказати, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі (у тому числі в електронній формі).
Проект Закону України від 27.11.2014 р. № 957 «Про електронну комерцію»
Децентралізація повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю
Закон України від 09.04.2015 № 320-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та вдосконалення містобудівного законодавства».
Відповідно до даного закону функції щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю передані від центрального органу виконавчої влади місцевим органам виконавчої влади та самоврядування. Крім цього, спрощено деякі дозвільні та погоджувальні процедури в будівництві, вводиться інститут головних інспекторів будівельного нагляду.
Також 1 вересня набув чинності наказ Мінрегіону № 166. Ним внесено зміни до Порядку функціонування електронної системи здійснення декларативних процедур у будівництві.
Закон України від 09.04.2015 № 320-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо децентралізації повноважень у сфері архітектурно-будівельного контролю та вдосконалення містобудівного законодавства»
Порядок обліку осіб, які здійснюють операції з товарами
31 серпня набув чинності наказ Мінфіну № 552, яким затверджено новий Порядок обліку осіб, які здійснюють операції з товарами.
Зокрема, облік осіб, які здійснюють операції з товарами, ведеться автоматизовано в реєстрі осіб, які здійснюють операції з товарами. Реєстр ведеться централізовано ДФС у складі Єдиної автоматизованої інформаційної системи органів ДФС, а також у результаті взаємодії Єдиного банку даних про платників податків – юридичних осіб та Державного реєстру фізичних осіб – платників податків.
Постановка на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, здійснюється одноразово у відповідному підрозділі будь митниці:
1) за зверненням таких осіб, у тому числі засобами електронного зв’язку, у відповідні підрозділи митниць;
2) при першому здійсненні такими особами операцій з товарами, контроль за якими покладено на митниці ДФС.
Особа, яка здійснює операції з товарами (або його представник, повноваження якого підтверджені довіреністю або письмовим договором), для постановки на облік подає заяву про взяття на облік особи, яка здійснює операції з товарами, за формою № 1-ЗЕД.
Заява подається в паперовому вигляді безпосередньо до відповідного підрозділу митниці або засобами електронного зв’язку на адресу Інформаційного порталу ДФС, з використанням надійних засобів ЕЦП з посиленими сертифікатами відкритих ключів.
За запитом особи, яка здійснює операції з товарами, відповідний підрозділ митниці надає протягом доби на безкоштовній основі витяг з Реєстру.
Зняття з обліку особи, яка здійснює операції з товарами, проводиться відповідним підрозділом митниці за місцезнаходженням (місцем проживання) особи шляхом внесення відповідного запису до Реєстру та анулювання облікового номера особи, яка здійснює операції з товарами.
Наказ Міністерства фінансів України від 15.06.2015 № 552 «Про затвердження Порядку обліку осіб, які здійснюють операції з товарами»
Про механізм справляння портових зборів
Міністерством інфраструктури України вдосконалено процедуру справляння портових зборів у морських портах України. Зокрема, проект наказу «Про внесення змін до наказу Міністерства інфраструктури України від 27 травня 2013 року № 316» удосконалює чинні норми справляння портових зборів та запроваджує низку нововведень.
Визначені документом зміни відповідають положенням Закону України «Про морські порти України» і сприятимуть підвищенню привабливості та прозорості функціонування морських портів України. А для портових операторів, судновласників та інших компаній, що працюють у морських портах, це означає покращення умов ведення бізнесу. Наказ буде офіційно опубліковано найближчим часом.
Серед найважливіших змін, що запроваджуються документом:
– звільнення від сплати канального збору суден із осадкою до 4 м за проходження Бузько-Дніпровсько-лиманським і Херсонським морським каналами. Це створить економічні передумови для переорієнтації вантажів з автомобільного на річковий транспорт, а також збільшення обсягів каботажних перевезень внутрішніми водними шляхами;
– встановлення окремих ставок корабельного збору для портових операторів-власників операційних акваторій як механізму компенсації коштів, вкладених ними у розвиток акваторії морського порту;
– звільнення від сплати портових зборів суден під час постановки на якір без виконання у цьому морському порту вантажних операцій;
– недопущення подвійного нарахування портових зборів при проходженні судном акваторії порту та операційної акваторії;
– уточнення норм Положення про портові збори з метою уникнення різних тлумачень та виникнення господарських спорів;
– систематизація чинних знижок на портові збори, які раніше були визначені окремими наказами, що дозволить зробити процедуру їх справляння більш прогнозованою та прозорою;
– встановлення для круїзних пасажирських суден закордонного плавання знижки в розмірі 50% до ставок портових зборів в гирлі та на р. Дунай;
– врегулювання практики щодо стягнення адміністративного збору з іноземних пасажирських суден, які здійснюють перевезення пасажирів або морський круїз з метою обслуговування пасажирів – учасників морського круїзу;
– звільнення від сплати причального збору суден ВМС України;
– удосконалення системи обліку маякового збору ДУ «Держгідрографія» тощо.
Офіційний портал Міністерства інфраструктури України, рубрика «Новини», підрубрика «Міністерство інфраструктури полегшує умови ведення бізнесу у морських портах України: вдосконалено справляння портових зборів» від 1.09.2015 року
Додатковий імпортний збір позитивно вплинув на зміцнення платіжного балансу
Міністерством економічного розвитку і торгівлі України було проаналізувано результати впровадження Україною додаткового імпортного збору. Додатковий збір з імпорту був частиною загального макроекономічного пакету заходів із поліпшення ситуації з платіжним балансом країни.
Попередні підсумки ефективності дії збору свідчать про позитивний вплив на досягнення макрофінансової стабілізації у державі. Вжиті заходи поліпшили стан платіжного балансу та сприяють пом’якшенню шокових наслідків турбулентності зовнішніх ринків, які наразі спостерігаються.
Так, якщо у січні-лютому цього року дефіцит поточного рахунку становив 600 млн, то вже в березні-червні поточний рахунок був зведений із профіцитом – $616 млн. За підсумками червня профіцит поточного рахунку збільшився до 361 млн, і вперше з початку року сальдо зовнішньої торгівлі товарами стало позитивним.
Зміцнення платіжного балансу позитивно вплинуло на стан міжнародних резервів України. На кінець липня вони сягнули $10,4 млрд (у тому числі завдяки отриманню траншу МВФ). Разом з тим, обсяги імпорту помітно скоротились, що у комплексі з іншими факторами сприяло укріпленню національної валюти протягом березня-червня.
Як повідомив Міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус, загальний економічний вплив тимчасового імпортного збору оцінюється у розмірі до $1 млрд за рахунок зменшення об’ємів імпорту.
Офіційний портал Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, рубрика «Новини», підрубрика «Додатковий імпортний збір позитивно вплинув на зміцнення платіжного балансу» від 31.08.2015
Підбірку підгoтувала:
Віктoрія Пoлянська, пoмічник юриста кoмпанії «Західна кoнсалтингoва група»
