Дайджест новин законодавства і практики
за період з 30.11.2015 по 06.12.2015
РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”
Експорт нижче собівартості – що ж з ПДВ?
Харківський апеляційний адмінсуд встановив, що під час експорту власної продукції за ціною нижче собівартості друга податкова накладна на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни собівартості над фактичною ціною, не складається.
Суд також встановив, що експортна операція не може бути визнана експортною в цілому або частково.
Якщо відбувається вивіз товару за межі митної території України, то така операція є операцією вивозу товарів в митному режимі експорту.
А отже, й іншого об’єкту оподаткування, наприклад за ставкою 20%, виникати не може.
Нарешті суд поставив крапку у фіскальному трактуванні деяких норм податкового кодексу України.
Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду “Щодо визначення бази оподаткування у разі реалізації готової продукції на експорт нижче її собівартості” від 21.10.2015 р. у справі № 818/2664/15
Чергове врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках
Національний банк України поновив правила проведення операцій на грошово-кредитному та валютному ринках.
Так, постановою були введені такі правила:
- Розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
- Надходження в іноземній валюті підлягають обов’язковому продажу у розмірі 75 відсотків.
- НБУ моніторить роботу банків з метою перевірки добросовісного характеру платежів за операціями клієнтів.
- Банки не можуть знімати з контролю експортні операції клієнтів на підставі документів про припинення зобов’язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора/російських рублях – незалежно від суми операції, а в інших валютах – в сумі, що перевищує еквівалент 500 000 доларів США.
- Дозволити резидентам здійснювати погашення кредитів, позик в іноземній валюті за договорами з нерезидентами не раніше строку, передбаченого договорами.
- Дозволити здійснювати операції з продажу готівкової іноземної валюти або банківських металів одній особі в один операційний (робочий) день у сумі, що не перевищує в еквіваленті 3 000 гривень у межах однієї банківської установи.
- Здійснювати перекази іноземної валюти за дорученнями фізичних осіб за межі України за поточними валютними неторговельними операціями без підтвердних документів з поточного рахунку в іноземній валюті або без його відкриття – на суму, що в еквіваленті не перевищує 15 000 гривень в один операційний (робочий) день.
Фізичні особи-нерезиденти здійснюють такі перекази на підставі документів, що підтверджують джерела походження коштів з поточного рахунку в іноземній валюті – на суму, що в еквіваленті перевищує 15 000 гривень, але не більше ніж 150 000 гривень на місяць.
Фізичні особи-резиденти здійснюють такі перекази виключно на підставі підтвердних документів.
- Обмежити видачу готівкових коштів у національній валюті через каси та банкомати в межах до 300 000 гривень на добу на одного клієнта, окрім видачі готівки на виконання статутної діяльності Місією Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні; виплату заробітної плати, витрат на відрядження, пенсій, стипендій, інших соціальних та прирівняних до них виплат (крім матеріальної допомоги); виплати гарантованих сум відшкодування вкладникам за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; здійснення валютно-обмінних операцій з фізичними особами.
- Зобов’язати банки здійснювати перерахування коштів у гривнях на рахунки банків-нерезидентів у гривнях, відкриті в уповноважених банках, за дорученням клієнтів-резидентів не раніше четвертого операційного дня з дня зарахування цих коштів на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 1919 “Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками”.
Постанова Правління Національного банку України № 863 від 04.12.2015р.
Дохід від курсових різниць враховується при обчисленні річного доходу для цілей трансфертного ціноутворення
Податківці надали роз’яснення щодо питання включення до річного доходу для цілей трансфертного ціноутворення доходу від операційної та неопераційної курсової різниці.
Так, для цілей ст. 39 ПКУ розрахунок річного доходу здійснюється відповідно до вимог, встановлених пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ, згідно з яким об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до П(С)БО або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ “Податок на прибуток підприємств” ПКУ.
Відповідно до Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, дохід від операційних курсових різниць відображається у статті “Інші операційні доходи”, а дохід від неопераційних курсових різниць відображається у статті “Інші доходи”.
Отже, дохід від операційної та неопераційної курсової різниці враховується для обчислення річного доходу платника податків від будь-якої діяльності для цілей трансфертного ціноутворення.
Лист ДФС України від 20.11.2015 р. N 24728/6/99-99-19-02-02-15
Придбання цінних паперів – які документи повинна мати фізична особа
Податківці розповіли, як документально оформити операції купівлі-продажу цінних паперів фізичною особою.
Так, документами, що підтверджують фактично понесені витрати на придбання цінних паперів фізичною особою, є договори купівлі-продажу цінних паперів, виписки зберігачів під кожне замовлення, завірені печатками зберігачів, акти приймання-передачі цінних паперів, касові документи при готівкових розрахунках через касу або розрахункові документи при безготівкових розрахунках.
Об’єктом оподаткування ПДФО вважається інвестиційний прибуток, при визначенні якого враховуються витрати, підтверджені документами первинного обліку, пов’язані з придбанням такого інвестиційного активу.
Лист ГУ ДФС у м. Києві від 26.11.2015 № 18061/Т/26-15-17-01-10
Квитанція 2 до Звіту з ЄСВ отримана, а Звіт все одно може бути визнаний неприйнятим
Податківці відповіли на запитання, чи має право контролюючий орган після отримання платником другої квитанції про прийняття звіту щодо сум нарахованого ЄСВ без помилок визнати такий звіт неприйнятим.
Так, підтвердженням поданої звітності з ЄСВ є квитанція № 1 та квитанція № 2.
Квитанція № 1 свідчить про те, що звіт страхувальника успішно прийнято для подальшого опрацювання.
Квитанція № 2 містить інформацію про результат обробки звіту і повідомляє про внесення чи невнесення відомостей зі звітності страхувальника до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Далі зареєстрована у фіскальних органах звітність з ЄСВ підлягає камеральній перевірці.
Контролюючий орган після отримання платником квитанції № 2, яка свідчить про внесення відомостей зі звітності страхувальника до Реєстру застрахованих осіб, на підставі камеральної перевірки має право визнати звіт неприйнятим, якщо його було подано з порушенням встановленого порядку.
Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підкатегорія 301.06
Коли не повернена фінансова допомога включається до доходів платників єдиного податку
Податківці відповіли на запитання, у якому звітному періоді виникає дохід у ФОПа-єдинника, якщо поворотну фінансову допомогу не повернено протягом 12 календарних місяців.
Так, ФОП – платників єдиного податку І та ІІ груп, для яких звітним періодом є календарний рік, сума поворотної фінансової допомоги, що не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, відображається у складі доходів за підсумками звітного року, на який припадає термін її повернення.
Якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається вчасно і при цьому обсяги доходів перевищують обсяги, встановлені для ФОП І і ІІ групи, то необхідно подати податкову декларацію у строки, встановлені для квартального звітного періоду.
Для ФОП ІІІ групи, для яких звітним періодом є календарний квартал, відображення суми поворотної фінансової допомоги, яка не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, здійснюється за підсумками звітного кварталу, на який припадає термін повернення такої допомоги.
Оподаткування поворотної фінансової допомоги здійснюється за ставками, визначеними для певної групи платника єдиного податку. При перевищенні у звітному періоді обсягу доходу платник єдиного податку зобов’язаний застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.
Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підкатегорія 107.04
Доходи та витрати від спільної діяльності
Фіскали розглянули питання оподаткування спільної діяльності.
Так, у розділі III ПКУ не передбачено різниць щодо доходів і витрат, отриманих (понесених) у межах спільної діяльності.
Отже, прибуток кожного учасника, отриманий у межах спільної діяльності, ураховується при визначенні фінансового результату до оподаткування такого учасника згідно із правилами бухгалтерського обліку.
Особа, яка веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи, є платником ПДВ. Для осіб, відповідальних за нарахування та сплату ПДВ до бюджету під час виконання договорів про спільну діяльність без створення юридичної особи, присвоюється 9-значний податковий номер.
Лист Державної фіскальної служби України “Щодо оподаткування Договору про спільну діяльність” від 20.11.2015 р. № 10874/Г/99-99-19-02-02-14
Знов про дату зарахування виручки від експортної операції
Черговий раз податківці наголошують на питанні, яка ж дата є датою зарахування виручки від експортної операції.
Так, кошти в іноземній валюті, перераховані з-за кордону нерезидентом, зараховуються на поточні рахунки резидентів – юридичних осіб через розподільчі рахунки.
Банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.
Таким чином, датою надходження виручки в іноземній валюті є дата надходження коштів на поточний рахунок резидента, який здійснив експортну операцію.
Підбірку підготувала:
Юлія Урбановська, бухгалтер-експерт компанії “Західна консалтингова група”
