Дайджест новин законодавства і практики за період з 26.10.2015 по 01.11.2015 РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

In: Дайджести новин законодавства і практики 25 Nov 2015

Контроль податкових ризиків з ПДВ

Державна фіскальна служба затвердила рекомендований порядок взаємодії підрозділів ДФС при комплексному відпрацюванні податкових ризиків із ПДВ.

Так, наказ визначає перелік нормативно-правових актів, розпорядчих документів, інформаційно-аналітичного забезпечення, яке використовується при взаємодії між підрозділами ДФС.

Відпрацювання податкових ризиків із ПДВ здійснюється у 3 етапи:

1) рання податкова діагностика (до граничного строку подання звітності з ПДВ);

2) електронний контроль ризиків (після граничного строку подання звітності з ПДВ);

3) податковий контроль ризиків (після граничного строку сплати грошових зобов’язань із ПДВ).

Наказ Державної фіскальної служби України “Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з ПДВ” від 28.07.2015 р. № 543

 

Помилково складені податкові накладні – чи відображати в декларації з ПДВ

Податківців запитали, який порядок відображення податкових зобов’язань в податковій декларації з ПДВ у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг (складання двох податкових накладних на одну операцію з постачання товарів/послуг)?

Так, якщо податкова накладна була складена помилково (або було складено дві податкових накладних на одну операцію) та зареєстрована в ЄРПН, то платник податку з метою виправлення допущеної помилки має право скласти розрахунок коригування до помилкової (другої) податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Дані, наведені в податковій звітності, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Отже, в декларації платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Тому, обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані в помилковій (другій) податковій накладній і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в декларації.

 Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підкатегорія 101.23

 

Нова форма авансового звіту

Мінфін затвердив нову форму та порядок складання  Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт.

В тексті авансового звіту було виправлено посилання на пп. 170.9.1 ПКУ, а при розрахунку суми ПДФО в разі не повернення сум надміру витрачених коштів використовуються ставки 15% та 20%.Готується до публікації 06.11.2015.

Наказ Міністерства фінансів України “Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання” від 28.09.2015 р. № 841

Адміністративна відповідальність платників ЄСВ

Фіскали наголосили на адміністративній відповідальності платників ЄСВ.

Так, протокол про вчинення адміністративного правопорушення може складатися на керівника та головного бухгалтера одночасно, оскільки вони зобов’язані своєчасно нарахувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, а також своєчасно подавати за встановленою формою звітність щодо єдиного внеску.

Оскільки нормами КУпАП не передбачено обмежень щодо періодичності притягнення порушників до адміністративної відповідальності, то на правопорушників накладаються адміністративні стягнення з тією періодичністю, з якою вчиняються порушення.

Стаття 165-1 КупАП не містить обмежень щодо наявності у фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність найманих працівників. Отже, вбачається, що до адміністративної відповідальності за порушення статті 165-1 КУпАП притягаються фізична особа-підприємець або особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, незалежно від наявності найманих працівників.

При вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються посадовою особою одного і того ж фіскального органу, протокол складається за кожним правопорушенням окремо.

У разі вчинення особою кількох видів правопорушень, справи про які одночасно розглядаються посадовою особою одного і того ж фіскального органу адміністративне стягнення накладається в межах найбільшого розміру штрафу.

Терміни правопорушення необхідно обчислювати:

у разі неподання звітності з єдиного внеску або несплати єдиного внеску — на наступний день граничного строку подання звітності або сплати єдиного внеску з урахуванням норм статті 38 КУпАП;

у разі несвоєчасного подання звітності з єдиного внеску, несвоєчасної сплати єдиного внеску — за датою фактичного подання звітності або фактичної сплати.

Для визначення повторності, перебіг календарного року розпочинається з моменту притягнення особи до адміністративної відповідальності за одне із правопорушень, зазначених у частині першій статті 165-1 КУпАП.

Відповідно до статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

При накладенні адміністративного штрафу, залежно від виду правопорушення, необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність та обов’язково відображати ці факти в описовій частині постанови про накладання адміністративного стягнення. Обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, передбачені статтями 34 і 35 КУпАП.

Згідно із статтею 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. Певного розміру завданої правопорушенням шкоди законодавством не встановлено, тому посадова особа, яка розглядає адміністративну справу, особисто оцінює значимість правопорушення і приймає рішення щодо можливості закриття справи за статтею 22 КУпАП.

Під малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення розуміємо суму боргу (недоїмки) з єдиного внеску, що не перевищує 10 грн., оскільки відповідно до абзацу дев’ятого пункту 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу (недоїмки), що перевищує 10 гривень.

Також під малозначністю порушення розуміється неподання, несвоєчасне подання річного звіту з єдиного внеску з «0» доходом фізичною особою-підприємцем, що перебуває на загальній системі оподаткування, або особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, які подають таку звітність раз на рік, оскільки вважається, що таким порушенням не було завдано шкоди усім рівням бюджетів та фондам соціального страхування.

 Лист Державної фіскальної служби України “Щодо адміністративної відповідальності платників ЄСВ” від 11.09.2015 р. № 33814/7/99-99-17-03-01-17

 

Дохід комісіонера для розрахунку фінансового результату

Державна фіскальна служба України розглянула питання щодо складу доходів комісіонера при визначенні фінансового результату до оподаткування.

Так, згідно з П(С)БО 15 «Дохід» не визнаються доходами суми надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо.

При розрахунку критерію річного доходу у двадцять мільйонів гривень з ціллю визначення права на непроведення коригування фінансового результату до оподаткування на податкові різниці відповідно до положень п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ при здійсненні платником операцій за договором комісії суми надходжень за таким договором на користь комітента не враховуються. У цьому випадку комісіонер включає до складу річного доходу суму комісійної винагороди, що сплачується за договором комісії.

Лист Державної фіскальної служби України “Щодо складу доходів комісіонера при визначенні фінансового результату до оподаткування” від 19.10.2015 р. № 21976/6/99-99-19-02-02-15

 

Декларація єдиного податку ФО і ЮО

Податківці надали роз’яснення щодо подання  платниками єдиного податку – фізичними та юридичними особами податкової звітності за три квартали 2015р.

Так, оскільки базовим податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал, то форма податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затверджена Наказом № 578, буде використовуватись такими платниками для складання звітності за 2015 рік починаючи з 01.01.2016 р., у тому числі і для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні звітні (податкові) періоди.

Вказана форма декларації також рекомендована для подання платниками єдиного податку першої та другої груп за річний податковий (звітний) період – 2015 рік.

Платники єдиного податку – юридичні особи мають можливість подати податкову звітність за три квартали 2015 року за формою декларації, затвердженою Наказом № 578, у тому числі для самостійного виправлення помилок, допущених у податковій звітності за попередні (податкові) періоди.

Обов’язку подавати податкову звітність платника єдиного податку за три квартали 2015 року за новою формою у юридичних осіб немає.

За бажанням платники можуть подати звітність і за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2011 р. № 1688 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2012 р. № 1159).

Лист Державної фіскальної служби України “Щодо форми подання платниками єдиного податку податкової звітності за три квартали 2015 року” від 15.10.2015 р. № 9605/0/99-99-05-03-01-14

 

ФО – підприємець вдруге становиться на облік протягом року

Податківці надали відповідь на запитання, як здійснюється взяття на облік ФОП, яка протягом року вдруге зареєструвалась у державного реєстратора, але у контролюючих органах ще не була знята з обліку.

Так, незалежно від того, що процедура зняття з обліку фізичної особи — підприємця в контролюючих органах не завершена, але протягом року такий платник вдруге зареєструвався у державного реєстратора, взяття його на облік здійснюється контролюючими органами за основним місцем обліку в день отримання від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації фізичної особи — підприємця та відомостей з реєстраційної картки про проведення державної реєстрації за датою внесення даних до Реєстру самозайнятих осіб та номером, який відповідає порядковому номеру реєстрації відповідного повідомлення державного реєстратора.

При цьому взяття на облік фізичної особи — підприємця, яка протягом року вдруге зареєструвалась у державного реєстратора, але у контролюючих органах ще не була знята з обліку, не припиняє її зобов’язань із забезпечення остаточних розрахунків з податків від провадження підприємницької діяльності за її першою реєстрацією.

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підкатегорія 119.04

 

Боргові зобов’язання для визначення фінансового результату

Податківці надали роз’яснення щодо боргових зобов’язань, що виникли за операцiями iз пов’язаними особами — нерезидентами.

Так, згiдно з п. 27 П(С)БО 16 «Витрати» до фiнансових витрат вiдносяться витрати на проценти (за користування кредитами, отриманими за облiгацiями, випущеними за фiнансовою орендою тощо) та iншi витрати пiдприємства, пов’язанi iз запозиченнями (крiм фiнансових витрат, якi включаються до собiвартостi квалiфiкацiйних активiв вiдповiдно до П(С)БО 31 «Фiнансовi витрати».

Обмеження на врахування процентiв у витратах стосується процентних витрат за борговими зобов’язаннями, що виникли за операцiями з пов’язаними особами-нерезидентами.

Проценти, якi перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 ст. 140 ПКУ, якi збiльшили фiнансовий результат до оподаткування, зменшують фiнансовий результат до оподаткування майбутнiх звiтних податкових перiодiв у сумi, зменшенiй щорiчно на 5 вiдсоткiв до повного її погашення з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 Кодексу.

Таким чином, сума щорiчного 5-вiдсоткового зменшення залишку процентних витрат, передбачена п. 140.3 ст. 140 ПКУ, не буде враховуватись у зменшення фiнансового результату до оподаткування в майбутнiх звiтних перiодах.

Лист Державної фіскальної служби України від 05 жовтня 2015 року № 21052/6/99-99-19-02-02-15 «Щодо боргових зобов’язань, що виникли за операціями із пов’язаними особами — нерезидентами»

 

Звірка взаєморозрахунків з бюджетом

Податківці відповіли на запитання, як щороку здійснюється інвентаризація взаєморозрахунків з бюджетом за кожним суб’єктом господарювання на підставі інтегрованих карток.

Так,  Відповідно до пункту 16 розділу ІІ Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом МДЗ від 05.12.2013 № 765 контролюючий орган на підставі даних інтегрованої картки щороку станом на 1 січня здійснює інвентаризацію взаєморозрахунків за кожним платником та оформлює акт про звірення залишків сум коштів передоплати на відповідному рахунку, відкритому на ім’я ГУ МДЗ (додаток 3 до Порядку), обидва примірники якого направляються листом з повідомленням про вручення платнику податків для узгодження суми залишку. Протягом 30 днів з дати складання ГУ МДЗ акта про звірення залишків перший примірник, підписаний платником, повинен бути повернений ГУ МДЗ.

У разі неповернення підписаного платником примірника акта про звірення залишків сум коштів передоплати, направленого платнику, або акта з розбіжностями з дня їх внесення платнику починається відлік 1095-денного строку, у разі закінчення якого ГУ МДЗ має право перерахувати залишок коштів до держбюджету за умови неотримання від платника таких документів за результатами проведення ще двох щорічних звірок та за умови перебування коштів передоплати на рахунку ГУ МДЗ без іншого розпорядження про використання протягом 1095 днів з дня їх внесення (п. 17 розд. ІІ Порядку).

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підкатегорія 135.04

 

Підбірку підготувала: 

Юлія Урбановська, бухгалтер-експерт компанії “Західна консалтингова група”

Підписатись на наші новини


X