Дайджест новин законодавства і практики за період з 26.10.2015 пo 01.11.2015 РУБРИКА “КАДРИ І ПЕРСOНАЛ”

In: Дайджести новин законодавства і практики 26 Nov 2015

Що слід робити при зміні умов оплати праці

Мінсоцполітики в листі № 413/06/186-15 повідомило, що у разі встановлення нових або зміни діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомляти працівника за 2 місяці. При цьому в разі досягнення згоди між сторонами трудового договору, обов’язки по повідомленню працівника законодавством про працю не встановлено.

Зокрема, ч. 3 ст. 32 КЗпП встановлено, що у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці – системи та розміру оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменувань посад тощо – працівник повинен бути повідомлений не пізніше, ніж за 2 місяці.

Згідно з ч. 4 ст. 97 КЗпП форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності – з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Також у ч. 4 ст. 97 КЗпП зазначено, що власник або уповноважений ним орган не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршує умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Крім того, ст. 103 КЗпП встановлено, що про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника не пізніше, ніж за 2 місяці до їх запровадження або зміни.

Лист Міністерства соціальної політики України від 02.10.2015 р. № 413/06/186-15

 

Про період військової служби за призовом під час мобілізації

Державна служба України з питань праці пояснила, що слід вважати початком і закінченням проходження військової служби за призовом під час мобілізації.

Початок і закінчення проходження військової служби визначені статтею 24 Закону України «Про військовий обов’язок і вій­ськову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII.

Так, для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призо­вом осіб офіцерського складу, початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату.

Закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходжен­ня військової служби громадянами України.

Офіційний портал Державної служби України з питань праці, рубрика «Новини», підрубрика «Як визначається період військової служби за призовом під час мобілізації?» від 30.10.2015 року

 

ДФС не потрібно повідомляти про укладення з особою договору цивільно-правового характеру

Державна фіскальна служба України листом від 08.10.2015 № 37321/7/99-99-17-03-01-17 роз’яснила, що при укладенні з особою договору цивільно-правового характеру повідомлення до ДФС направляти не потрібно.

Як відомо, постанову Кабінету Міністрів України «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» від 17.06.2015 № 413 розроблено відповідно до частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, яка містить положення щодо укладення трудового договору. Укладення договорів цивільно-правового характеру не регулюється зазначеною статтею.

Лист ДФС України від 08.10.2015 №37321/7/99-99-17-03-01-17 «Про надання роз’яснення»

 

Оновлено форму Звіту про використання коштів, виданих на відрядження

Наказом від 28.09.2015 № 841 Мінфін оновив форму звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт та Порядок складання такого звіту.

Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, повинен подаватись до закінчення 5го банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт.

Якщо ж є надміру витрачені кошти, то така сума повертається платником податку у касу або зараховується на банківський рахунок особи, яка їх видала, або при поданні зазначеного звіту.

Крім цього, якщо під час службового відрядження платник податку отримав готівку із застосуванням платіжних карток, він подає звіт та повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення 3-го банківського дня після завершення відрядження.

Якщо платник податку не повертає суми надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає граничний термін (до закінчення 3-го або 5-го, а в окремих випадках 10-го або 20-го банківського дня, настає за днем, в якому платник податку завершує відрядження), то така сума підлягає оподаткуванню ПДФО відповідно до п. 167.1 ст. 167 р. IV НК за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) за відповідний місяць. У разі недостатності суми доходу – за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців до повної сплати суми такого податку.

У разі, коли платник податку припиняє трудові або цивільно-правові відносини з особою, яка видала кошти на відрядження, сума ПДФО утримується за рахунок останньої виплати оподатковуваного доходу під час проведення остаточного розрахунку, а у разі недостатності суми такого доходу непогашена частина податку включається до податкового зобов’язання платника податку за результатами звітного року.

Якщо повне утримання такої суми податку є неможливим внаслідок смерті або визнання платника податків судом безвісно відсутнім або оголошення судом померлою, така сума утримується при нарахуванні доходу за останній для такого платника податку податковий період, а в непогашеній частині визнається безнадійною до сплати.

Звіт складається платником податку (підзвітною особою), який отримав кошти на відрядження на підприємствах всіх організаційно-правових форм або у самозайнятої особи.

Особа, яка отримала кошти, заповнює всі графи звіту, крім: «Звіт перевірено», «Залишок унесений (перевитрата видана) в сумі за касовим ордером», кореспонденції рахунків бухобліку, розрахунку суми утриманого податку за несвоєчасно повернуті витрачені кошти на відрядження або під звіт, які заповнюються особою, що надала такі кошти. Графу «Звіт затверджено» підписує керівник (податковий агент).

Наказ Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841 «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання»

 

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська, пoмічник юриста кoмпанії «Західна кoнсалтингoва група»

Підписатись на наші новини


X