Дайджест новин законодавства і практики за період з 25.05.2015 по 01.06.2015 РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

In: Дайджести новин законодавства і практики 18 Aug 2015

Які документи потрібно підготувати і куди подати для реєстрації РРО

Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання подає до органу доходів і зборів:

–      заяву про реєстрацію РРО за формою № 1-РРО (додаток 1) (далі – реєстраційна заява);

–      копію документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;

–      копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де буде використовуватися РРО;

–      копію договору суб’єкта господарювання з центром сервісного обслуговування (ЦСО) про технічне обслуговування та ремонт РРО.

Реєстраційна заява має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою – підприємцем із зазначенням дати подання. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають обов’язковому заповненню.

Копії документів засвідчуються підписом керівника суб’єкта господарювання або особистим підписом фізичної особи – підприємця.

У разі подання реєстраційної заяви в паперовому вигляді суб’єктом господарювання пред’являються оригінали відповідних документів.

При поданні реєстраційної заяви в електронному вигляді оригінали таких документів пред’являються органу доходів і зборів разом із довідкою ЦСО про опломбування РРО та актом введення в експлуатацію.

Оригінали документів, крім реєстраційної заяви, повертаються суб’єкту господарювання, копії залишаються в органі доходів і зборів.

“Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)” (Наказ Міністерства доходів і зборів України 28.08.2013  № 417)

 

Камеральна перевірка декларації з податку на прибуток

Податківці надають роз’яснення щодо проведення камеральних перевірок декларацій з податку на прибуток підприємств у 2015 та 2016 роках.

Пунктом 3 розділу II Прикінцевих положень Закону N 71-VIII встановлюється обмеження щодо проведення всіх видів перевірок контролюючими органами суб’єктів господарювання у 2015 та 2016 роках з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік, у тому числі камеральних перевірок декларацій з податку на прибуток таких суб’єктів господарювання.

Водночас зазначене обмеження з 1 січня 2015 року не поширюється, зокрема, на перевірки суб’єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари.

. Лист ДФСУ від 06.05.2015 р. N 16102/7/99-99-15-02-02-17

 

Вартість товарів (послуг), придбаних у платників податків із зони АТО

Державна фіскальна служба наголосила, що  згідно із пп. 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу III ПКУ об’єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Нормами розділу III ПКУ не передбачено різниці, яка обмежує право відносити на витрати платника податку на прибуток підприємств вартість товарів (робіт, послуг), придбаних у платників податків, що мають юридичну адресу та місцезнаходження в зоні проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях.

Лист ДФСУ від 31.03.2015 р. N 6711/6/99-99-19-02-02-15

 

Операції з пов’язаними особами-резидентами не є контрольованими

Фіскали роз’яснили норми пп. 39.2.1.5 пп. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПКУ щодо операцій між пов’язаними особами із залученням (за посередництвом) осіб, які не є пов’язаними з ними.

Так, згідно із вимогами даного підпункту сукупність господарських операцій, що здійснюються між пов’язаними особами із залученням (за посередництвом) осіб, які не є пов’язаними з ними, визнається контрольованою за умови, що ці непов’язані особи:        

  • не виконують в такій сукупності операцій істотних функцій, пов’язаних з придбанням (продажем) товарів (робіт, послуг), між пов’язаними особами;        
  • не використовують в такій сукупності операцій істотних активів та/або не приймають на себе істотних ризиків для організації придбання (продажу) товарів (робіт, послуг) між пов’язаними особами.

Отже, господарські операції з пов’язаними особами – резидентами не підпадають під визначення контрольованих.

Лист ДФСУ   від 12.03.2015 р. N 5145/6/99-99-19-02-02-15

 

Перехід на спрощену систему оподаткування, коли подавати декларацію з податку на прибуток

Податківці на своєму сайті надали роз’яснення щодо ситуації, коли платник податку на прибуток переходить на спрощену систему оподаткування.

Такий платник у терміни, встановлені для квартального звітного періоду, зобов’язаний подати податкову декларацію з податку на прибуток за звітний період, що передує кварталу, з якого платник переходить на спрощену систему оподаткування.

Отже, якщо платник податку на прибуток переходить на спрощену систему оподаткування з 01.07.2015 р., то декларацію з податку на прибуток йому необхідно подати за перше півріччя 2015 р., тобто не пізніше 10 серпня.

Офіційний портал Державної фіскальної служби України, рубрика “Повідомлення та нагадування”, розміщено 29.05.2015р.

 

Звільнення від ПДВ деяких імпортних ліків та медичних виробів

 Верховна Рада України ухвалила Закон України  закон, згідно із яким до 31 березня 2019 року, звільняються від оподаткування ПДВ операції із ввезення на митну територію України лікарських засобів і медичних виробів та операції з першого постачання лікарських засобів, медичних виробів на митній території України імпортером або виробником.

Законом уточнено, що перелік лікарських засобів і медичних виробів, які закуповуються на підставі угод про закупівлю зі спеціалізованими організаціями, що здійснюють закупівлі, та порядок увезення, постачання й цільового використання лікарських засобів, медичних виробів, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, визначаються Кабінетом Міністрів України.

У разі порушення цільового використання лікарських засобів і медичних виробів, що ввозяться на митну територію України та/або постачаються на митній території України відповідно до даного закону, платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, яку він повинен був сплатити в момент увезення таких лікарських засобів і медичних виробів.

Закон України “Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування деяких лікарських засобів та медичних виробів” від 09.04.2015 р. № 332-VІІІ

 

1 млн грн для реєстрації платником ПДВ у транспортно-експедиційній діяльності

Державна фіскальна служба у Тернопільській області надала роз’яснення щодо того, як суб’єкту транспортно-експедиційної діяльності розрахувати обсяг операцій, встановлений для обов’язкової реєстрації платником ПДВ.

Так, експедитор при визначенні обсягу, встановленого для обов’язкової реєстрації платником ПДВ, включає обсяг своєї винагороди, отриманої за операціями з надання транспортно-експедиторських послуг замовникам-резидентам, та вартість послуг з перевезення, наданих експедитором як замовникам-резидентам, так і замовникам-нерезидентам.

Офіційний портал Територіальних органів ДФСУ у Тернопільській області, рубрика “Новини”, розміщено 27.05.2015р.

 

Відкривати окремі рахунки для компенсаційних виплат для мобілізованих працівників не потрібно

 Державна казначейська служба України повідомила, що оскільки компенсація надається структурними підрозділами з питань соціального захисту населення на підставі звітів про фактичні витрати підприємств на виплату середнього заробітку працівникам, Порядком виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період не передбачено відкриття рахунків за спеціальними режимами їх використання.

Лист Державної казначейської служби України від 25.05.2015 р. № 14-11/315-15327

 

Акцизний податок на безалкогольне пиво

Податківці надали роз’яснення щодо справляння акцизного податку з безалкогольного пива.

Так, пиво – це насичений діоксидом вуглецю пінистий напій, отриманий під час бродіння охмеленого сусла пивними дріжджами, який зазначений у товарній позиції 2203 згідно із УКТ ЗЕД. Відповідно до пп. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 Податкового кодексу України, на пиво із солоду (солодове), що належить до товарної групи 2203 00 згідно із УКТ ЗЕД, установлені ставки акцизного податку.

За кодом 2202 УКТ ЗЕД безалкогольне пиво (ст. 1 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів») не віднесено до підакцизних.

Отже, операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі товарів, які не належать до підакцизних (зокрема, пива безалкогольного), акцизним податком не оподатковуються.

Офіційний портал Територіальних органів ДФСУ у Дніпропетровській

 

ПДВ та преміювання працівників

Фіскали пояснили порядок оподаткування ПДВ операцій з преміювання працівників продукцією підприємства.

Так, операція з дарування товарів, зокрема, працівникам належатиме до постачання. Отже, слід нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ.

Податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією відображають в періоді передачі подарунків працівникам (п. 187.1 ст. 187 ПКУ).

Базою для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ буде договірна вартість таких подарунків, але не нижче ціни придбання товарів чи їх собівартості (якщо подарунком є продукція підприємства) (абзац 5 п. 188.1 ст. 188 ПКУ).

Оскільки в даних операціях відсутній зв’язок із господарською діяльністю, то при купівлі (виготовленні) таких товарів не  формується податковий кредит з ПДВ (якщо відомо, що такі товари закуповуються або виготовляються з метою дарування).

Офіційний портал Територіальних органів ДФС у м. Києві, рубрика “Окремі сторінки”, розміщено 26.05.2015р.

 

Узагальнююча консультація щодо пільг із сплати земельного податку

Податкова затвердила Узагальнюючу податкову консультацію щодо застосування пільг із сплати земельного податку, встановлених відповідним Рішенням органу місцевого самоврядування.

Наказ ДФС України від 28.05.2015 р. № 379

 

Нові зразки марок акцизного податку

Кабінет Міністрів України затвердив нові зразки марок акцизного податку для алкогольних напоїв і тютюнових виробів вітчизняного та імпортного виробництва, які запроваджуються з 01.07.2015 р.

Постанова КМ України від 14.05.2015 р. № 296

 

ІПН у касовому чеку

Податківці надали роз’яснення щодо відображення в Розшифровці податкових зобов’язань та податкового кредиту (Д5) індивідуального податкового номеру постачальника – платника ПДВ, якщо такий номер визначений у касовому чеку.

Так,  у разі використання платниками для розрахунків із споживачами реєстраторів розрахункових операцій касовий чек повинен містити дані про загальну суму коштів та суму податку, що сплачується у складі загальної суми.        

В колонці 2 «Постачальник (індивідуальний податковий номер)» розд. II «Податковий кредит» додатка 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» до податкової декларації з ПДВ зазначається індивідуальний податковий номер контрагента платника податку – постачальника, а його назва при цьому не зазначається.        

Таким чином, платник ПДВ, який здійснив придбання товарів/послуг, що підтверджується касовим чеком, який надає право на формування податкового кредиту, в колонці 2 «Постачальник (індивідуальний податковий номер)» розд. II «Податковий кредит» додатка 5 до податкової декларації з ПДВ вказує індивідуальний податковий номер постачальника – платника ПДВ, зазначений у такому касовому чеку.

 Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підкатегорія 101.27

 

Ще раз про РРО

Міністерство фінансів України нагадало про обов’язок застосування РРО.

Так, РРО повинні почати використовувати у своїй діяльності з 01.07.2015 — платники єдиного податку III групи, з 01.01.2016 — для II групи.        

Окрім того, платники єдиного податку II-III груп, які з 01.01.2015 до 30.06.2015 включно почнуть застосовувати у власній господарській діяльності зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим роботи РРО, з дати початку застосування таких РРО до 01.01.2017 звільнятимуться від перевірок з питань дотримання порядку застосування РРО.

Лист МФУ від 08.05.2015 р. № 31-11150-15-10/15596

 

Підбірку підготувала: 

Юлія Урбановська, бухгалтер-експерт компанії “Західна консалтингова група”

Підписатись на наші новини


X