Дайджест новин законодавства і практики за період з 25.04.2016 по 01.05.2016 РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

In: Дайджести новин законодавства і практики 04 May 2016

Дайджест новин законодавства і практики

за період з 25.04.2016 по 01.05.2016

РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

 

Резерв інших виплат, повязаних з оплатою праці – чи є коригування фінансового результату?

Податківці розповіли, чи коригується фінансовий результат до оподаткування на інші виплати, пов’язані з оплатою праці.

Так, заробітна плата – це винагорода, обчислена, в грошовому вираженні, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Заробітна плата складається з основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

В свою чергу до інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Отже, якщо забезпечення (резерви) створюється для відшкодування майбутніх витрат за іншими виплатами, пов’язаними з оплатою праці, сума витрат на формування такого забезпечення не збільшує фінансовий результат для цілей оподаткування податком на прибуток.

Лист Державної фіскальної служби України “Щодо інших виплат, пов’язаних з оплатою праці” від 18.04.2016 р. № 8647/6/99-99-19-02-02-15

Інвалюта за отриманим кредитом на сплату імпорту – можна без обовязкового продажу

НБУ дозволив не продавати на міжбанківському ринку іноземну валюту за кредитом, що надається іноземним банком із метою оплати імпорту.

Такий дозвіл стосується випадку, коли кредитні кошти спрямовуватимуться іноземним банком-кредитором безпосередньо на користь нерезидента-експортера без зарахування таких коштів на поточний рахунок резидента-позичальника в уповноваженому банку.

Раніше вимога щодо обов’язкового продажу поширювалась, зокрема, і на кошти, отримані резидентами-позичальниками у формі кредитів/позик в іноземній валюті від нерезидентів.

Постанова діє на обмежений строк із 29 квітня 2016 року до 8 червня 2016 року включно.

Постанова Правління Національного банку України “Про внесення зміни до постанови Правління Національного банку України від 03 березня 2016 року № 140” від 26.04.2016 р. № 290

Як уточнити Податкову декларацію з ПНП, складену на підставі фінансової звітності

Податківців запитали, чи має право платник податку здійснити виправлення показників у рядках 01 та 02 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, які відображені на підставі показників фінансових звітів, що підлягають виправленню.

Разом з податковою декларацією подається квартальна або річна фінансова звітність.

Порядок виправлення помилок визначає П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах».

Так,  виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).

Виправлення помилок, які відносяться до попередніх періодів, вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності.

При складанні Податкової декларації з податку на прибуток підприємств показники фінансової звітності відображаються у рядках 01 «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» та 02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності».

Таким чином, у разі виявлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів за попередній (звітний) період, що призвели до заниження/завищення показників відображених у рядках 01 та 02 Декларації за такий звітний (податковий) період, платник податку на прибуток має право на підставі норми ст. 50 ПКУ здійснити уточнення показників Декларації як у складі звітної (звітної нової) Декларації за поточний звітний (податковий) період так і в уточнюючій Декларації.

При поданні такої Декларації необхідно подати доповнення до такої уточнюючої Декларації, складене за довільною формою з поясненням допущених помилок, виявлених у фінансових звітах. Про цей факт платник зазначає у спеціально відведеному місці у такій Декларації.

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підкатегорія 102.25

Затверджено Порядок проведення перевірок контрольованих операцій

Мінфін затвердив Порядок проведення перевірок платників податків із питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих операцій.

Перевірка контрольованих операцій є документальною позаплановою перевіркою та не перевищуватиме 18 місяців. При цьому кожні 6 місяців проведення перевірки контрольованих операцій контролюючий орган, яким проводиться така перевірка, надає платнику податків інформацію в довільній формі про поточний стан проведення перевірки.

Якщо за результатами перевірки контрольованих операцій виявлено, що умови контрольованої операції відрізняються від умов, які відповідають принципу «витягнутої руки», що призвело до заниження суми податку, складається акт перевірки.

Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

У разі незгоди платника податків або його представників із висновками перевірки чи фактами й даними, викладеними в акті про результати перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу, який проводив перевірку, протягом 30 календарних днів із дня отримання акта, які в разі їх подання є невід’ємною частиною (додатком) акта перевірки.

Наказ Міністерства фінансів України “Про затвердження Порядку проведення перевірок платників податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення контрольованих операцій” від 10.03.2016 р. № 344

1ДФ наближається  

Податківці надали чергові роз’яснення по заповненню форми 1 ДФ та відповіли на деякі запитання, які стосуються заповнення цієї форми.

Офіційний портал територіальних органів ДФС у Черкаській області, рубрика «Окремі сторінки», підрубрика «Архів 2», розміщено 21.04.2016р.

Договір позички та договір найму: відмінності та схожість

Податківці розповіли про особливості застосування договорів позички та договорів найму (оренди) транспортного засобу.

Так, згідно ст. 827 ЦКУ за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.

За своєю сутністю договір позички є близьким до договору найму (оренди) майна, але основна відмінність між ними полягає в тому, що договір найму (оренди), на відміну від договору позички, є оплатним.

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦКУ за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

При укладанні договору позички транспортного засобу, в якому хоча б однією стороною є фізична особа слід керуватися статтею 799 глави 58 ЦКУ щодо форми договору, яка окрім обов’язкової письмової форми вимагає нотаріального посвідчення (ч. 1, 2 ст. 828 ЦКУ).

Юридична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, не може передавати речі в безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління, або контролю (ч. 2 ст. 829 ЦКУ).

Лист Головного управління ДФС у Рівненській області “Про надання роз’яснення” від 19.04.2016 р. № 865/10/17-00-15-02-10

Звітуємо по-новому щодо операцій з виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів

Податківці нагадують, що статтею 16 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» встановлено, що суб’єкти господарювання, які отримали передбачені цим Законом ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту та експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів:

1) Форма звіту № 1-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації спирту».

2) Форма звіту № 2-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв».

3) Форма звіту № 3-РС «Звіт про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів».

4) Форму звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі».

5) Форма звіту № 1-ОТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у оптовій мережі».

6) Форма звіту № 1-РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі».

7) Форма звіту № 1-РТ «Звіт про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі».

Офіційний портал територіальних органів ДФС у Харківській області, рубрика «Медіа-центр», підрубрика «Новини», розміщено 22.04.2016р.

Резерв відпусток: якщо не нараховувати?

Фіскали розповіли, чи можна віднести до витрат резерв відпусток за попередні роки? Яка відповідальність передбачена за ненарахування резерву відпусток?

Так, створення забезпечення для відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на виплату відпусток працівникам передбачено пунктом 13 П(С)БО 11 «Зобов’язання».

Сума резерву відпусток визначається щомісяця як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотка, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці з урахуванням відповідної суми відрахувань на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (п. 14 П(С)БО 11).

Відповідно до п. 18 П(С)БО 11 залишок резерву переглядається на кожну дату балансу та, в разі потреби, коригується (збільшується або зменшується).

Залишок забезпечення на виплату відпусток, у т. ч. відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з цих сум, станом на кінець звітного року визначається за розрахунком, який базується на кількості днів невикористаної працівниками підприємства щорічної відпустки та середньоденній оплаті праці працівників.

Якщо підприємство не створювало резерву відпусток у попередні роки, а вирішило його створити в поточному, то, інвентаризуючи його, не можна врахувати всі дні невикористаних відпусток за попередні роки, оскільки ці дні не були враховані в сальдо резерву на початок року. До витрат періоду можна віднести лише ті витрати, які відносяться до зароблених відпусток звітного календарного року.

За ненарахування резерву відпусток відповідно до ст. 1642 КпАП передбачено адміністративний штраф від десяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян як за ведення бухгалтерського обліку з порушенням встановленого порядку.

Право не нараховувати резерв відпусток, а визначати відповідні витрати у періоді їх фактичного понесення відповідно до п.8 П(С) БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» мають суб’єкти малого підприємництва.

Офіційний портал територіальних органів ДФС у Львівській області, рубрика «Банер», підрубрика «Податкові консультації»

Підбірку підготувала: 

Юлія Урбановська, бухгалтер-експерт компанії “Західна консалтингова група”

Підписатись на наші новини


X