Дайджест новин законодавства і практики за період з 23.11.2015 пo 29.11.2015 РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

In: Дайджести новин законодавства і практики 30 Nov 2015

Дайджест новин законодавства і практики

за період з 23.11.2015 по 29.11.2015

РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

 

Якщо не обліковувати рух товарів, яка відповідальність?

Податківці надали відповідь на запитання, яка застосовується відповідальність до юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на загальній системі оподаткування, на спрощеній системі оподаткування, які є платниками ПДВ та здійснюють реалізацію товарів, які необліковані у встановленому порядку.

Так, до суб’єктів господарювання, які здійснюють реалізацію товарів, що не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які необліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підкатегорія 109.20

Надання документів поза межами 1095 днів

Державна фіскальна служба України роз’яснила питання щодо відновлення платниками податків втрачених документів, що є предметом перевірки, по взаємовідносинах з контрагентами за межами 1095-денного терміну їх зберігання.

Так, первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку каже, що первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси підлягають обов’язковій передачі до архіву. Строк зберігання таких документі визначається згідно з нормативно-правовим актом з питань визначення строків зберігання документів, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства.

Якщо ж платник податків ліквідується, то документи за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, передаються до архіву.

Водночас у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку про таку витрату та відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі пропажі або знищення первинних документів, облікових регістрів і звітів керівник підприємства, установи письмово повідомляє про це правоохоронні органи та наказом призначає комісію для встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення.

Для участі в роботі комісії запрошуються представники слідчих органів, охорони і державного пожежного нагляду.

Результати роботи комісії оформляються актом, який затверджується керівником підприємства, установи. Копія акта надсилається органу, в сфері управління якого перебуває підприємство, установа, а також державній податковій інспекції – підприємствами та місцевому фінансовому органу – установами, в 10-денний строк.

Контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та/або граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов’язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Лист Державної фіскальної служби України “Щодо відновлення платниками податків втрачених документів, що є предметом перевірки, у тому числі, норм законодавства, на яких ґрунтується вимога про надання документів по взаємовідносинах з контрагентами за межами 1095-денного терміну їх зберігання” від 20.11.2015 р. № 24797/6/99-99-22-04-02-15

Як звітувати ФОПу при переході на загальну систему оподаткування

Податківці відповіли на запитання, яку податкову декларацію про майновий стан і доходи (річну та/або квартальну) подає ФОП, яка в IV кварталі звітного року перейшла із спрощеної системи оподаткування на загальну (у т.ч. новостворена).

Так,  якщо фізична особа – підприємець перейшла у 4 кварталі звітного року із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, або протягом IV кварталу звітного року здійснила процедуру державної реєстрації як суб’єкта господарювання та обрала загальну систему оподаткування, то вона подає до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси податкову декларацію про майновий стан і доходи за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу, яка прирівнюється до річної декларації.

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підкатегорія 104.09

            Обслуговування ЗЕД-контракту можна перевести до іншого банку

Національний банк України вніс зміни до Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою.

Так, змінами передбачається, що клієнти-резиденти мають право купувати, обмінювати іноземну валюту через одного суб’єкта ринку за кожним зовнішньоекономічним договором із нерезидентом для розрахунків за торговельними операціями.

Клієнт-резидент має право перевести відповідний зовнішньоекономічний договір на обслуговування до іншого суб’єкта ринку на підставі письмового звернення, яке має бути зареєстровано згідно з внутрішнім положенням з організації діловодства. Це письмове звернення має містити дозвіл клієнта-резидента на отримання інформації про незавершені розрахунки за зовнішньоекономічним договором від суб’єкта ринку, через який здійснювалися розрахунки за цим договором.

Суб’єкт ринку, до якого переводиться на обслуговування зовнішньоекономічний договір, не пізніше третього робочого дня з дня отримання письмового звернення клієнта-резидента, зобов’язаний звернутися до суб’єкта ринку, через який здійснювалися розрахунки за зовнішньоекономічним договором, для отримання всієї наявної в нього інформації про незавершені розрахунки резидента за цим договором (номер і дата реєстру митних декларацій, наявна в реєстрі інформація про операцію резидента, обсяги купленої, обміняної та перерахованої іноземної валюти за договором тощо) за підписом уповноваженої особи суб’єкта ринку.

Постанова Національного Банку України «Про внесення змін до Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою» № 822 від 26.11.2015р.

Уточнення податкового зобов’язання з податку на нерухомість

Податківці у Житомирській області надала роз’яснення щодо подання декларації з уточненням сум податку у разі прийняття органом місцевого самоврядування протягом року рішення про зміни ставок та пільг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Так, відомо, що до повноважень сільських, селищних, міських рад належить встановлення ставок місцевих податків та зборів у межах ставок, встановлених ПКУ.

Платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Якщо ж органи місцевого самоврядування протягом року приймають рішення про зміну ставок та пільг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2015 рік, юридичні особи протягом 30 календарних днів з дня оприлюднення такого рішення подають декларації з уточненням сум податку.

Лист Головного управління ДФС у Житомирській області “Щодо подання декларації з уточненням сум податку у разі прийняття органом місцевого самоврядування протягом року рішення про зміни ставок та пільг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2015 рік” від 30.10.2015 р. № 819/06-30-17-01-42

Акт наданих послуг надано із запізненням – коли витрати попадуть до витрат

Податківці надали роз’яснення щодо включення до складу витрат платника податку на прибуток, якщо акт наданих послуг отримано з запізненням у наступному звітному періоді.

Так, господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Згідно ПСБО 16 витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань; витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо первинні документи, що підтверджують здійснення витрат, які формують собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг), складені у звітному періоді, а отримані платником у наступному звітному періоді, то такі витрати враховуються шляхом подання уточнюючого розрахунку до раніше поданої ним податкової декларації.

Лист Головного управління ДФС у м. Києві “Про надання податкової консультації щодо включення до складу витрат платника податку на прибуток, якщо акт наданих послуг отримано з запізненням у наступному звітному періоді” від 20.11.2015 р. № 17816/10/26-15-15-03-11

Думка податківців щодо оподаткування ПДВ з безоплатного постачання товарів

В одному з листів фіскали висловили думку щодо того, що оподатковувати безоплатне постачання товарів потрібно двіччі.

Так, при безоплатній передачі товарів або необоротних активів, при придбанні яких було відображено податковий кредит, платнику податків слід відобразити податкові зобов’язання двічі, а саме “відсторнувати” свій податковий кредит і відобразити податкові зобов’язання з безоплатної передачі.

Досить «фіскальна» позиція, до того ж в ПКУ подібного формулювання немає.

П. 198.5 ст. 198 ПКУ вимагає нарахувати податкове зобов’язання, якщо товари/послуги, необоротні активи призначаються для використання та/або починають використовуватися в операціях, що не є об’єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, що здійснюються платником податку в межах балансу, та в операціях, що не є господарською діяльністю. Безоплатне постачання являється операцією, що не є господарською діяльністю. Отже, чому ж податкові зобов’язання необхідно відобразити двіччі?

Лист Міжрегіонального головного управління ДФС – Центрального офісу з обслуговування великих платників “Щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з безоплатного постачання товарів” від 11.11.2015 р. № 25227/10/28-10-06-11

Заміна касових апаратів

Податківці Житомирської області нагадує, що 1 січня 2016 року закінчується перехідний період для доопрацювання або заміни РРО, які створюють контрольну стрічку в друкарському виді.

Користувачам зареєстрованих і введених в експлуатацію до 01.01.2015 р. електронних контрольно-касових апаратів, які подають у фіскальні органи тільки інформацію про об’єм розрахункових операцій (Z- звіти), був встановлений перехідний період тривалістю 1 рік для доопрацювання або заміни існуючої касової техніки на таку, яка забезпечує представлення по електронних каналах зв’язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.

 Тому суб’єктам господарювання, які користуються такими РРО, слід замінити касові апарати на моделі, що створюють контрольну стрічку в електронному вигляді.

 З 01.01.2016 р. згідно із Законом про РРО передбачена відповідальність у розмірі 10-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – у випадку якщо контрольна стрічка не надрукована або не створена в електронній формі на РРО, або виявлені спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про яких міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі.

Офіційний портал Територіальних органів ДФС у Житомирській області, рубрика «Медіа-центр», підрубрика «Новини, розміщено 25.11.2015р.

Підбірку підготувала: 

Юлія Урбановська, бухгалтер-експерт компанії “Західна консалтингова група”

 

Підписатись на наші новини


X