fbpx
[get_banners]

Дайджест новин законодавства і практики за період з 21.12.2015 по 27.12.2015 РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

In: Дайджести новин законодавства і практики 28 Dec 2015

Дайджест новин законодавства і практики

за період з 21.12.2015 по 27.12.2015

РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

 

Працівника звільнили у вересні – чи перераховувати ЄСВ

Податківці відповіли за запитання, чи необхідно проводити перерахунок ЄСВ у зв’язку з підвищенням розміру мінімальної заробітної плати працівникам, звільненим у вересні 2015 року, дохід яким виплачувався з врахуванням мінімальної заробітної плати у розмірі 1218 грн.

Так, у зв’язку з підвищенням посадових окладів із розрахунку розміру мінімальної заробітної плати (1378,00 грн.), працівникам, звільненим у вересні 2015 року, дохід яким виплачувався та не перевищував розміру мінімальної заробітної плати, що діяв до 01.09.2015 (1218, 00 грн.), не потрібно здійснювати перерахунок ЄВ.

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підкатегорія 301.04.01

Скасовано додатковий імпортний збір

Верховна Рада України ухвалила закон, згідно з яким з 1 січня 2016 року повністю скасовується додатковий імпортний збір.

Закон України «Про заходи щодо стимулювання зовнішньоекономічної діяльності» від 10.12.2015 р. № 886-VIII

Списати дебіторську заборгованість можна лише після створення резерву сумнівних боргів

Податківців надали роз’яснення щодо списання дебіторської заборгованості та створення резерву сумнівних боргів.

Так, для підприємств, у яких обсяг доходу перевищив 20 млн грн, є обов’язок здійснювати коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.

Щодо резерву сумнівних боргів, то різниці, які виникають при формуванні резерву сумнівних боргів визначені ст. 139 пПУ.

Так,  фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ, понад суму резерву сумнівних боргів.

на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

І фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Для того, щоб провести відповідне коригування необхідно створити резерв сумнівних боргів щодо дебіторської заборгованості.

Слід також зауважити, що згідно з п. 7 П(С)БО 10 “Дебіторська заборгованість” поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом та включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю.

А чиста реалізаційна вартість, в свою чергу, обчислюється на дату балансу з урахуванням величини резерву сумнівних боргів.

Лист Головного управління ДФС у м. Києві “Щодо обліку списаної суми заборгованості боржника” від 15.12.2015 р. № 18967/10/26-15-15-03-11

Військовий збір з доходів ФОПів на загальній системі оподаткування

Податківці нагадали, що термін сплати військового збору для фізичних осіб – підприємців – 19 лютого 2016 року.

Так, з 1 січня 2015 року набрали чинності зміни в частині оподаткування військовим збором доходів фізичних осіб – підприємців, а саме платниками збору є :

– фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;

– фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;

– податковий агент.

Таким чином, об’єктом оподаткування фізичної особи – підприємця на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.

Фізичні особи – підприємці, крім тих що обрали спрощену систему, за результатами звітного податкового року самостійно розраховують військовий збір в розмірі 1,5 відсотки чистого оподатковуваного доходу, та відображають в річній податковій декларації та сплачують в терміни передбачені для сплати податку на доходи фізичних осіб за відповідний період.

Першим звітним податковим періодом для нарахування військового збору з доходів фізичних осіб – підприємців є 2015 рік.

 Офіційний портал територіальних органів ДФС у Харківській області, рубрика “Медіа-центр”, підрубрика “Новини”, розміщено 23.12.2015р.

Зустрічні перевірки з питань митної справи

Мінфін затвердив Порядок проведення органами ДФСУ зустрічних звірок під час здійснення документальних виїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи.

Зустрічна звірка полягає в перевірці дотримання вимог законодавства під час здійснення зовнішньоторговельних операцій, інформації, яка міститься в митній декларації, декларації митної вартості, а також виду й обсягу операцій із товарами та здійснених розрахунків за них для з’ясування їх реальності й достовірності.

Результати зустрічної звірки та податкова інформація, отримана під час організації та проведення зустрічної звірки, підлягають врахуванню фіскальним органом при формуванні висновків документальної виїзної перевірки Платника податків, та долучаються до матеріалів такої перевірки та можуть бути використані виключно для підтвердження або спростування інформації, що міститься у митних деклараціях, деклараціях митної вартості, доданих до них комерційних та інших документах.

Наказ Міністерства фінансів України “Про затвердження Порядку проведення органами Державної фіскальної служби України зустрічних звірок під час здійснення документальних виїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи” від 25.11.2015 р. № 1088

Цікавинки вересневої індексації

Мінсоцполітики роз’яснив на прикладі, як правильно провести індексацію за вересень 2015р., в якому відбулося підвищення рівня мінімальної заробітної плати.

Слід зауважити, що говорячи про індексацію доходів за вересень 2015р., необхідно користуватися правилами індексації, які діяли, до внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, які застосовуються з 01.12.2015р. (зміни внесені Постановою від 09.12.2015р. № 1013).

Так, якщо відбувається підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, то місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Грошові доходи, одержані за цей місяць, не індексуються, якщо сума підвищення доходу перевищує суму індексації, яка повинна нараховуватись у місяці підвищення. З наступного місяця наростаючим підсумком розраховується індекс для проведення подальшої індексації.

У разі коли грошовий дохід з урахуванням суми підвищення менше суми грошового доходу з урахуванням індексації до його підвищення, у базовому місяці сума загального доходу визначається з таким розрахунком, щоб сума грошового доходу з урахуванням індексації не перевищувала загального доходу до його підвищення.

Якщо у вересні 2015 року у працівника відбулося підвищення посадового окладу на 160 грн. (1378 – 1218), то сума індексації за цей місяць мала бути зменшена на суму підвищення заробітної плати.

Якщо розмір заробітної плати до підвищення у вересні був менше, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений з вересня у розмірі 1378 грн., то сума індексації до підвищення заробітної плати у базовому місяці мала визначатись виходячи з фактичного розміру заробітної плати. Наприклад, якщо розмір заробітної плати до підвищення у вересні складав 1218 грн., 1243 грн., 1263 грн., то сума індексації мала нараховуватись на весь її розмір. Якщо розмір заробітної плати до підвищення перевищував встановлений з вересня п. р. розмір прожиткового, то сума індексації мала визначатися виходячи з його розміру, тобто 1378 гривень.

Лист Міністерства соціальної політики України “Щодо індексації заробітної плати” від 26.11.2015 р. № 17959/0/14-15/10

Податкові зобов‘язання при експорті ПДВ

Податківці надали роз’яснення щодо дати визначення податкового зобов’язання з ПДВ при експорті.

Так, ДФС висловила таку думку:

У випадку коли першою подією при визначенні дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ є експорт товарів, такою датою є дата підтвердження факту вивезення товарів за межі митної території України, тобто дата здійснення відповідного запису на митній декларації посадовою особою митного органу, засвідченого печаткою.

Наприклад:

  1. При складанні податкової накладної у разі експорту вантажу, який фактично перетнув кордон України 03.11.2015 р., а дата оформлення митної декларації є 30.10.2015 р. датою складання податкової накладної є дата перетину вантажу кордону України, тобто 03.11.2015 р.
  2. Податкову накладну, складену 03.11.2015 р. потрібно включити до Декларації з ПДВ за листопад 2015 року.

Але, є певні застереження щодо такої позиції податківці.

Адже, здійснення відповідного запису на митній декларації посадовою особою митного органу, засвідченого печаткою – це факт завершення процедури митного оформлення експортної операції, а не підтвердження факту вивезення товарів за межі митної території України.

Якщо ж дата фактичного перетину вантажем митного кордону України припадає на інший звітний місяць, то фактом підтвердження є повідомлення, яке надходить митному брокеру про фактичний перетин кордону та/або довідка перевізника про факт перетину кордону.

 Лист Міжрегіонального головного управління ДФС – Центрального офісу з обслуговування великих платників “Щодо визначення податкових зобов’язань з ПДВ при експорті” від 03.12.2015 р. № 26416/10/28-10-06-11

Податкова накладна за щоденними підсумками: особливості складання

Податківці надали відповідь на запитання, які особливості складання податкових накладних за щоденними підсумками операцій у разі здійснення платником як оподатковуваних ПДВ операцій з постачання, так і звільнених від оподаткування, у тому числі у разі постачання підакцизних та імпортованих товарів.

Так, обсяги операцій з постачання товарів (в тому числі підакцизних та імпортованих) у податковій накладній, складеній за щоденними підсумками операцій, у разі постачання за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником ПДВ) відображаються наступним чином:

– окремим рядком показники щодо обсягів постачання підакцизних та імпортованих товарів за кодами УКТ ЗЕД;

– окремим рядком показники щодо загальної суми вартості поставлених товарів, за вирахуванням обсягів постачання підакцизних та імпортованих товарів, при цьому у такому випадку у графі 3 «Номенклатура товарів/послуг продавця» податкової накладної вказується вираз «Товари/послуги в асортименті»; графи 5.1, 5.2, 6 та 7 не заповнюються.

Для операцій, що оподатковуються або звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні, тобто при одночасному постачанні одному отримувачу (покупцю) як оподатковуваних товарів/послуг, так і таких, що звільнені від оподаткування, постачальник (продавець) складає окремі податкові накладні (не допускається заповнення в одній накладній одночасно графи 12 та граф 8 – 11).

При складанні податкової накладної для операцій, що оподатковуються ПДВ, у графах 8, 9, 10 відображається загальний обсяг постачання (база оподаткування) товарів/послуг залежно від ставки оподаткування; у графі 13 зазначається загальна сума коштів, що підлягає сплаті.

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підкатегорія 101.19

“Добра традиція” – зміни до ПКУ під Новий рік: що цього разу?

Можновладці вкотре переписують Податковий кодекс України.

Так, визначними змінами є такі:

1) додане поняття Єдиного реєстру акцизних накладних – пп. 14.1.60-1 ст. 14.

2) повернення надміру сплачених коштів з ПДВ відбувається на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ – п. 43.4 ст. 43.

3) виключено норми щодо авансових платежів з податку на прибуток з п. 57.1 ст. 57.

4) встановлено відповідальність за порушення реєстрації операцій з реалізації пального у розмірі 100% вартості реалізованого пального – п. 117.3 ст. 117.

5) встановлено відповідальність не лише за порушення термінів реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а й за допущення помилок, при  зазначенні  обов’язкових реквізитів податкової накладної – ст. 120-1.

6) відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН більше як 180 днів тягне накладання штрафу в розмірі 100% від суми ПДВ в такій податковій накладній.

7) додана відповідальність за допущення помилок в обов’язкових реквізитах податкової накладної – п. 120-1.4 ст. 120-4.

8) визначення річного звітного періоду для платників податку на прибуток визначено у п. 137.5 ст. 137.

9) ставка ПДФО становить 18% – п. 167.1 ст. 167.

10) ставка 18 % для дивідендів, що виплачуються емітентом, який є платником єдиного податку, та ставка 5%, якщо емітентом є резидент – платник податку на прибуток – п. 167.5 ст.167.

11) розмір соціальної пільги становитиме 50% розміру прожиткового мінімуму – п. 169.1 ст. 169.

12) виключено обов’язок подавати декларацію, якщо сума доходів перевищує 120 розмірів мінімальної заробітної плати – п. 176.1 ст. 176.

13) авансові платежі з ПДФО ФОПів загальносистемників розраховуються згідно з фактичними даними кожного календарного кварталу, та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом. Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується. – пп. 177.5.1 ст. 177.

14) виключено таку підставу для анулювання реєстрації платника ПДВ, як відсутність підтвердження відомостей у Єдиному державному реєстрі – п. 184.1 ст. 184.

15) база оподаткування повинна бути не нижче звичайних цін – п. 188.1 ст. 188.

16) виключили норму, згідно з якою постачальник мав право зменшити суму податкових зобов’язань за розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН отримувачем – п. 192.1 ст. 192.

17) прописано чітко норму щодо нарахування податкового зобов’язання на суму нестачі, виявлену під час інвентаризації – п. 198.5 ст. 198.

18) виключено норму щодо того, що не мають права на бюджетне відшкодування підприємства, які були зареєстровані платниками ПДВ менше 12 місяців та мали обсяг операцій за 12 місяців менший, ніж заявлена сума до відшкодування – п. 200.5 ст. 200.

19) створено Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування – пп. 200.7.1 ст. 200.

20) виключені критерії для автоматичного відшкодування – п. 200.19 ст. 200.

21) до формули додано суму овердрафту – п. 200-1.3 ст. 200-1.

22) для ІІІ групи фізичних осіб – платників єдиного податку запроваджено максимальний обсяг операцій в сумі 5 млн грн – п. 291.4 ст. 291.

23) змінено ставки єдиного податку для платників єдиного податку – фізичних осіб – 3% і 5% – п. 293.3 ст. 293.

24) у січні – грудні 2015р. щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств сплачуються відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПКУ у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. Починаючи з 1 січня 2016 року щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств не сплачуються – підрозділ 4 розділ ХХ Перехідних положень.

Серед змін до ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» слід відзначити наступні:

1)максимальна величина бази нарахування ЄСВ – двадцять п’ять розмірів прожиткового мінімуму – п. 4 ст. 1

2) встановлено єдиний розмір ЄСВ для всіх категорій застрахованих осіб – 22% – п. 5 ст.8.

Зникло з усіх законодавчих актів таке поняття, як «клас професійного ризику». Очикуємо, що й Відомість розподілу чисельності працівників буде відмінено.

Наприкінці, слід зауважити, що Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» ще не підписаний Президентом України та наведені вище зміни проаналізовані з прийнятого Верховного радою Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році

Підбірку підготувала: 

Юлія Урбановська, бухгалтер-експерт компанії “Західна консалтингова група”

 

X