Дайджест новин законодавства і практики
за період з 21.12.2015 пo 27.12.2015
РУБРИКА “КАДРИ І ПЕРСOНАЛ”
Мінімалку і прожитковий мінімум збільшуватимуть двічі протягом 2016
Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (законопроект № 3000).
В 2016 році мінімальну заробітну плату підвищуватимуть двічі:
- у місячному розмірі: з 01.05.2016 — 1450 грн., з 01.12.2016 — 1550 грн.;
- у погодинному розмірі: з 01.05.2016 — 8,69 грн., з 01.12.2016 — 9,29 грн.
Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць встановлено у розмірі з 01.01.2016 — 1330 грн., з 01.05.2016 — 1399 грн., з 01.12.2016 — 1496 грн, а для основних соціальних і демографічних груп населення:
- дітей віком до 6 років: з 01.01.2016 — 1167 грн., з 01.05.2016 — 1228 грн., з 01.12.2016 — 1313 грн.;
- дітей віком від 6 до 18 років: з 01.01.2016 — 1455 грн., з 01.05.2016 — 1531 грн., з 01.12.2016 — 1637 грн.;
- працездатних осіб: з 01.01.2016 — 1378 грн., з 01.05.2016 — 1450 грн., з 01.12.2016 — 1550 грн.;
- осіб, які втратили працездатність: з 01.01.2016 — 1074 грн., з 01.05.2016 — 1130 грн., з 01.12.2016 — 1208 грн.
Проект Закону України від 14.09.2015 р. № 3000 «Про Державний бюджет України на 2016 рік»
Заробіток за вимушений прогул не виплачується за період тимчасового відновлення на роботі, – ВСУ
Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 9 грудня 2015 розглянув справу № 6-2123цс15, при розгляді якої була сформульована наступна правова позиція.
Вимушений прогул — це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений можливості працювати.
Основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, – календарних днів за цей період.
У цій справі апеляційний суд, з висновками якого погодився і суд касаційної інстанції, задовольняючи у повному обсязі позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнув 429 417 грн 12 коп. за період з 23 травня 2012 по 30 червня 2015 року, тобто з дня звільнення до дня ухвалення судового рішення.
Проте суд не врахував, що в зазначений період позивач був поновлений на посаді (наказ від 16 квітня 2014 № 17-36к) на виконання попереднього рішення Апеляційного суду Львівської області від 9 квітня 2014 по цій же справі, але пізніше у зв’язку зі скасуванням цього рішення судом касаційної інстанції, відповідач цей наказ скасував і провів розрахунок з позивачем, в результаті якого в період роботи після відновлення позивач на виконання судового рішення отримав певні суми виплат.
Суд стягнув з ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна» на користь позивача середній заробіток, у тому числі і за період, який не був вимушеним прогулом, коли позивач працював в ТОВ «Метро Кеш енд Кері Україна» і отримував заробітну плату.
Середньомісячна заробітна плата виплачується поновленому працівникові саме за час (період) вимушеного прогулу, а отже, середньомісячна заробітна плата не може бути стягнута за період, коли працівника було тимчасово відновлено, він працював на посаді і отримував заробітну плату відповідно до умов трудового договору.
Правова позиція ВСУ у справі № 6-2123цс15 від 09.12.2015 року «Про виплату заробітку за час вимушеного прогулу, якщо працівника тимчасово поновлено за цей період»
Які доходи учасників АТО звільнені від ПДФО і військового збору?
Державна фіскальна служба в листі від 16 грудня 2015 № 11712/Р/99-99-17-03-03-14 роз’яснила, що у разі нарахування (виплати, надання) працедавцем суми середнього заробітку працівникові при мобілізації, на особливий період, на термін до дня фактичної демобілізації і заробітної плати після демобілізації, такі доходи обкладаються податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.
Водночас дохід, отриманий працівником, призваним на військову службу за призовом з мобілізації, на особливий період, у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету в межах середнього заробітку, відповідно до Порядку виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного положення, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період і підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийомом на військову службу за контрактом, не включається до оподатковуваного доходу такого працівника, тобто не обкладається ПДФО і військовим збором.
Лист ДФС України від 16.12.2015 р. № 11712/Р/99-99-17-03-03-14 «Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором доходу платника податку, який має статус учасника АТО»
Хто виплачує грошові кошти найманим працівникам у разі смерті роботодавця – ФОПа?
Відповідно до статті 99 Податкового кодексу України виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи (у тому числі фізичної особи — підприємця, фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність) у разі її смерті або оголошення судом померлою здійснюється її спадкоємцями, які прийняли спадщину (крім держави), в межах вартості майна, що успадковується, та пропорційно частці у спадщині на дату її відкриття.
Відповідно до статті 48 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців“ у разі смерті фізичної особи – підприємця третя особа, зокрема спадкоємець або відповідний орган виконавчої влади, може подати державному реєстратору особисто (надіслати поштовим відправленням) нотаріально засвідчену копію свідоцтва про смерть фізичної особи або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть фізичної особи.
Таким чином, у разі смерті фізичної особи-підприємця всі його права та обов’язки (в тому числі щодо трудових відносин) переходять до його спадкоємців.
Офіційний портал Державної служби України з питань праці, рубрика «Запитання-відповіді», підрубрика «Хто має виплати грошові кошти найманим працівникам у разі смерті роботодавця – приватного підприємця?» від 25.12.2015 р.
Підбірку підгoтувала:
Віктoрія Пoлянська, юрист кoмпанії «Західна кoнсалтингoва група»
