Оновлений порядок надання допомоги по безробіттю
Міністерство соціальної політики Наказом від 15 червня 2015 № 613 оновило Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності.
Центри зайнятості з 8 дня після реєстрації безробітного призначають допомогу по безробіттю, розмір якої визначається на підставі відомостей Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування залежно від страхового стажу, заробітної плати (доходу), а також довідок про грошове забезпечення, виданих особі військовими комісаріатами, де таке особа перебувала на обліку, військовими частинами, органами, де особа проходила службу.
360 днів (для осіб передпенсійного віку – не більше 720 календарних днів) – загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю застрахованим особам.
Залежно від тривалості безробіття допомога по безробіттю зменшується і виплачується у відсотках до визначеного розміру:
— перші 90 календарних днів — 100%;
— протягом наступних 90 календарних днів — 80%;
— у подальшому — 70%.
Для застрахованих внутрішньо переміщених осіб розмір допомоги по безробіттю визначається за місяці, що передують початку перерви страхового стажу, що стався з поважних причин.
Не може перевищувати допомога по безробіттю за календарний місяць чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний рік, і не може бути менше мінімального розміру, що встановлюється правлінням Фонду.
Зареєстрованим безробітним з числа застрахованих осіб, яким виповнилося 18 років та які не можуть бути працевлаштовані за сприяння центру зайнятості протягом місяця у зв’язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, за їх бажанням допомога по безробіттю може виплачуватися одноразово для організації підприємницької діяльності.
Одноразова виплата допомоги по безробіттю для організації безробітними підприємницької діяльності розраховується з урахуванням максимального розміру допомоги та мінімального розміру допомоги, встановленого правлінням Фонду, чинного на дату державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи — підприємця.
Для осіб, які виявили намір отримати допомогу по безробіттю одноразово, за їх бажанням надаються консультації та профорієнтаційні послуги з метою виявлення здібностей, нахилів до здійснення підприємницької діяльності, вибору роду діяльності, отримання додаткової інформації про підприємництво. Центр зайнятості може залучати безробітних за їх бажанням до семінарів або організувати навчання з питань підприємництва (за бажанням).
Наказ Міністерства соціальної політики України від 15.06.2015 року №613 «Про затвердження Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності»
Право на компенсаційні витрати для підприємців
8 липня у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект № 2317а «Про внесення змін до статті 119 Кодексу законів про працю України (щодо працівників приватних осіб – підприємців, призваних на військову службу)».
Даним документом запропоновано закріпити за працівниками приватних осіб — підприємців такі ж права, як і за працівниками підприємств, установ, організацій у разі їх призову (мобілізації) на військову службу.
Зараз працівники приватних осіб — підприємців, які призиваються на військову службу, є законодавчо незахищеними, оскільки гарантії захисту прав військовослужбовців строкової служби та мобілізованих на особливий період, згідно ст. 119 КЗпП, не закріплюються за працівниками фізичних осіб — підприємців.
Таким чином, після прийняття даного проекту закону за працівниками приватних осіб — підприємців будуть закріплені такі ж права, як і за працівниками підприємств, установ, організацій у разі їх призову (мобілізації) на військову службу.
Проект Закону від 08.07.2015 №2317а про внесення змін до статті 119 Кодексу законів про працю України (щодо працівників приватних осіб – підприємців, призваних на військову службу), включено до порядку денного 14.07.2015
Щодо виплати пенсій в органах місцевого самоврядування на період служби
Пенсія на період служби в органах місцевого самоврядування не виплачується. Таке обмеження встановлено на період з 1 квітня по 31 грудня 2015 року.
Якщо в пенсійній справі є ознака, що особа працює на посаді, яка дає право на призначення пенсії за «спеціальним» законом, виплата пенсії буде автоматично припинена. При цьому не має значення вид пенсії та закон, згідно з яким вона призначена. Після звільнення з роботи виплата пенсії поновлюється. Це роз’яснено у листі Мінсоцполітики № 368/039/97-15.
Законом № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» передбачено зміну законодавчих норм, що стосуються, зокрема, прокурорів, суддів, народних депутатів, державних службовців та деяких інших категорій працівників, пенсія яким призначена на умовах і в порядку, встановленому для державних службовців.
Так, ст. 21 Закону «Про службу в органах місцевого самоврядування» з урахуванням внесених Законом змін визначено, що тимчасово, в період з 1 квітня 2015 по 31 грудня 2015 року, посадовим особам місцевого самоврядування (крім інвалідів I і II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 ст. 10 Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), в період служби в органах місцевого самоврядування, пенсії, призначені відповідно до законодавства України не виплачуються.
Закон України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»
Щодо оплати робочого часу для працівників, які успішно навчаються в навчальних закладах
Міністерство соціальної політики України в листі від 07.04.2015 р. № 372/13/84-15 роз’яснило, як вирішується питання встановлення й оплати скороченого робочого часу для працівників, які успішно навчаються в навчальних закладах, зокрема питання вибору виду скороченого робочого часу (скорочення робочого тижня чи відповідне скорочення робочих годин і конкретний вільний від роботи день), установлення якого передбачене ст. 209 КЗпП для працівників, які успішно навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах із очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, на період навчального року.
Роботодавець зобов’язаний установити працівнику скорочений робочий час на підставі заяви працівника та відповідної довідки навчального закладу, з якої можна зробити висновок про успішність навчання та період навчального року.
Питання вибору виду скороченого робочого часу (скорочення робочого тижня чи відповідне скорочення робочих годин) і конкретний вільний від роботи день визначається за погодженням сторін трудових правовідносин, при цьому враховуються як інтереси виробництва, так і режим занять у навчальному закладі.
За час звільнення працівників від роботи відповідно до ст. 209 КЗпП за ними зберігається 50% середньої заробітної плати, але не нижче мінімального розміру заробітної плати. Мінімальний розмір заробітної плати має бути гарантований не за місяць, а в розрахунку на час, який оплачується в зазначеному розмірі. Середня заробітна плата при цьому обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати за два календарних місяці, що передували тому місяцю, в якому надаються частково оплачувані вільні від роботи дні чи години.
Лист Міністерства соціальної політики України від 07.04.2015 р. № 372/13/84-15 «Стосовно проблем застосування чинного законодавства з оплати праці»
Витрати на перевезення або відрядження працівників включаються у вартість будівництва
Державна фінансова інспекція України у листі від 30.06.15 р № 02-18 695 «Щодо включення до вартості будівництва витрат на перевезення чи відрядження працівників» повідомила, що відповідно до пункту 6.2.7.4 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 р. N 293 (далі – ДСТУ Б Д.1.1-1:2013), кошти на покриття інших витрат визначаються обґрунтувальними розрахунками на підставі положень чинного законодавства, даних проектної документації, вихідних даних замовника щодо здійснення будівництва, умов виконання будівельних робіт, розташування майданчика будівництва стосовно місця дислокації будівельної організації тощо.
До таких коштів відносяться кошти на перевезення працівників будівельної організації автомобільним транспортом (у випадках, коли місце розташування будівельної організації (пункт збору) знаходиться на відстані більше 3 км від місця роботи, а міський або приміський транспорт відсутній або не забезпечує перевезення працівників на будівництво у зазначений час) та на відрядження працівників будівельної організації на об’єкт будівництва.
З огляду на викладене, включення до вартості будівництва витрат на перевезення чи відрядження працівників будівельної організації за наявності визначених пунктом 6.2.7.4 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 підстав є правомірним.
Крім цього, зазначаємо, що пунктом 4.9 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 передбачено, що вартість будівництва визначається:
- на стадії проектування – в складі інвесторської кошторисної документації;
- на стадії визначення виконавця робіт (проведення процедури закупівлі) – в ціні пропозиції учасника конкурсних торгів (договірній ціні, яка може встановлюватися твердою або приблизною (динамічною));
- на стадії проведення взаєморозрахунків – шляхом уточнення окремих вартісних показників, визначених на попередніх стадіях, залежно від виду договірної ціни в порядку, обумовленому в договорі підряду.
Відповідно до пункту 6.3.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 договірна ціна є кошторисом вартості підрядних робіт, який узгоджений замовником і використовується при проведенні взаєморозрахунків. Зазначена ціна обумовлюється договором підряду, який згідно із пунктом 6.3.5 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 повинен містити інформацію: про документ, покладений в основу визначення вартісних показників; вид договірної ціни (тверда або динамічна); порядок, випадки та терміни можливого уточнення договірної ціни; умови фінансування та розрахунків за обсяги виконаних робіт; відповідальність сторін за порушення зобов’язань за договором; порядок внесення змін до договору тощо.
Лист Державної фінансової інспекції від 30.06.2015 р. N 02-18/695 «Щодо включення до вартості будівництва витрат на перевезення чи відрядження працівників»
Підбірку підгoтувала:
Віктoрія Пoлянська, пoмічник юриста кoмпанії «Західна кoнсалтингoва група»
