Обчислення середьої заробітної плати за затвердженими правилами
Міністерство соціальної політики України затвердило Наказ з прикладами обчислення середньої заробітної плати (доходу) за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
У Наказі є приклади обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за страхуванням на випадок безробіття, для розрахунку виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, для розрахунку виплат для призначення допомоги по вагітності та пологах, допомоги по тимчасовій непрацездатності, а також оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця,
Наказ Міністерства соціальної політики № 1022 від 21.10.2015р.
Послаблення від НБУ
Національний банк України полегшує умови діяльності на валютно-кредитному ринку.
Для цього покращуються умови для співробітництва українських компаній з іноземними державами-партнерами та міжнародними організаціями. Вимога не поширюється на проекти, що здійснюються на підставі угод про участь України в міжнародних програмах Європейського союзу.
Вимога також не стосується грантів, які юридичні особи — резиденти отримують від міжнародних фінансових організацій.
Також іноземна валюта, яка надійшла як грошове забезпечення (гарантійний внесок) участі нерезидента в аукціоні (торгах) із приватизації державного майна на рахунки організатора, не підлягатиме обов’язковому продажу на міжбанківському валютному ринку.
Установлено додаткові виключення із заборони на реєстрацію заміни кредитора чи боржника в договорах про залучення резидентами кредитів і позик в іноземній валюті від нерезидентів. Дозволено проводити таку реєстрацію у випадках, коли заміна первісного кредитора пов’язана з його ліквідацією та приєднанням до нового кредитора-правонаступника.
Пом’якшено обмеження щодо видачі готівкових коштів у національній валюті через каси та банкомати. Наразі банки зобов’язані обмежити їх видачу на суму до 300 тис. грн/добу на одного клієнта. Зокрема ця вимога стосувалася й валютно-обмінних операцій із фізичними особами. Відтепер вона не поширюватиметься на такі операції, що спростить населенню можливість продавати валюту в будь-яких обсягах.
Зміни набирають чинності 23.10.2015 р.
Постанова Правління Національного банку України “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 03 вересня 2015 року № 581” від 22.10.2015 р. № 718
Курсові різниці неприбуткових організацій
Податківці надали роз’яснення щодо оподаткування доходу неприбуткових організацій, отриманого у вигляді позитивного значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти, отриманої як дохід від статутної діяльності.
Такий дохід не є об’єктом обкладення податком на прибуток.
Але, дохід неприбуткової організації, отриманий у вигляді позитивного значення курсових різниць у звітних періодах до 1 січня 2015 року не вважався об’єктом обкладення податком на прибуток. У разі якщо неприбуткова організація здійснювала інші операції, котрі підлягали оподаткуванню відповідно до п. 157.11 ПКУ, позитивне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти, отриманої як доходи від таких операцій, ураховувалося при визначенні об’єкта оподаткування.
Лист Державної фіскальної служби України “Щодо оподаткування неприбуткових організацій в частині курсових різниць в умовах дії нової редакції Податкового кодексу України” від 07.09.2015 р. № 19062/6/99-99-19-02-02-15
Розрахунки коригування, складені з 01.07.2015 р., до податкових накладних, складених до 01.07.2015 р. – як попадуть до формули
Фіскальна служба відповіла на запитання, чи враховуються під час обчислення показників формули SНаклОтр та SНаклВид розрахунки коригування, складені починаючи із 01.07.2015 р. до податкових накладних, складених до 01.07.2015 р. (у тому числі до 01.02.2015 р.)?
Так, розрахунки коригування, складені починаючи із 01.07.2015 р., до податкових накладних, складених до 01.07.2015 р. (у тому числі до 01.02.2015 р.), під час обчислення показників формули SНаклОтр і SНаклВид:
ураховуються, якщо податкові накладні підлягали наданню покупцям — платникам податку;
не враховуються, якщо податкові накладні були складені на покупців — неплатників ПДВ.
Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підкатегорія 101.08
На суму штрафів коригування фінансового результату не здійснюється
Державна фіскальна служба України роз’яснила питання щодо коригування фінансового результату податкового (звітного) періоду у 2015 році на суми штрафів та/або неустойки чи пені, нараховані за рішенням відповідних державних органів за порушення, які відбулись у 2014 та 2015 роках.
Так, розділом III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці за штрафами, пенею, неустойкою.
Визнані штрафи, пеня, неустойка включаються до інших операційних витрат (п. 20 П(С)БО16).
Отже, понесені витрати у вигляді штрафів, пені, неустойки за порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання беруть участь при визначенні фінансового результату до оподаткування відповідно до правил бухгалтерського обліку без подальшого його коригування на такі витрати.
Лист Державної фіскальна служба України “Щодо коригування фінансового результату податкового (звітного) періоду у 2015 році на суми штрафів та/або неустойки чи пені, нараховані за рішенням відповідних державних органів за порушення, які відбулись у 2014 та 2015 роках” від 05.10.2015 р. № 21051/6/99-99-19-02-02-15
Індексація заробітної плати і перерахунок ПДФО
Податківці надали роз’яснення щодо проведення перерахунку ПДФО, якщо працівникові було проведено донарахування сум індексації за минулі періоди.
Так, коли податковим агентом проводяться донарахування сум індексації заробітної плати за попередні податкові періоди (місяці) працюючим (звільненим) працівникам, такі суми донарахувань (нарахувань) при здійсненні перерахунку слід відносити до відповідних податкових періодів, за які провадяться нарахування, з відповідним відображенням у податковому розрахунку форми № 1ДФ.
Лист Державної фіскальної служби України “Щодо оподаткування сум індексації заробітної плати” від 19.08.2015 р. № 7682/6/99-99-17-03-03-15
Поліпшення орендованих основних засобів
Податківці надали роз’яснення щодо обліку сум поліпшень орендованих основних засобів.
- Щодо податкового обліку сум поліпшень об’єктів, отриманих в оперативну оренду/лізинг, для цілей оподаткування податком на прибуток.
Затрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди, що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів. Такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об’єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів, наведеної в п. 7 Методичних рекомендацій № 561 (абз. другий п. 8 П(С)БО 14, п. 21 Методичних рекомендацій № 561).
Об’єкт основних засобів перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатної передачі, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом (п. 40 Методичних рекомендацій № 561).
Фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта та відповідно зменшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.
Таким чином, при визначенні фінансового результату до оподаткування у витратах враховується недоамортизована частина ремонту орендованого основного засобу по закінченню договору оперативної оренди.
При цьому при визначенні об’єкта оподаткування платник податку – орендар на підставі положень абз. четвертого п.138.1 та абз. третього п.138.2 ст.138 ПКУ має збільшити фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, та зменшити фінансовий результат на суму недоамортизованої частини витрат на ремонт/поліпшення орендованих основних засобів, визначеної з урахуванням положень ст. 138 ПКУ.
- Щодо податкового обліку операцій з повернення об’єктів, отриманих в оперативну оренду/лізинг, для цілей оподаткування податком на додану вартість.
Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755-VI (далі – ПК України) об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПК України.
Відповідно до пп. «в» пп. 14.1.185 та пп. «в» пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України постачання товарів/послуг включає в себе, зокрема безоплатну передачу майна іншій особі, постачання послуг іншій особі на безоплатній основі.
Пунктом 188.1 ст. 188 ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни).
Враховуючи викладене, якщо витрати на поліпшення об’єкта оренди проведено за згодою орендодавця та не компенсовано орендарю, то при поверненні об’єкта оренди вартість поліпшення вважається безоплатно наданою та підлягає оподаткуванню ПДВ за основною ставкою, виходячи з ціни придбання товарів/послуг, використаних для такого поліпшення.
Лист Головного управління ДФС у Запорізькій області “Про податковий облік сум поліпшень об’єктів, отриманих в оперативну оренду/лізинг, для цілей оподаткування податком на прибуток та ПДВ” від 01.09.2015 р. № 3407/10/08-01-15-02-11
Реєстрація податкових накладних у випадку відсутності за місцезнаходженням
Фіскали розповіли про причини відмови у реєстрації податкової накладної. Так, причиною відмови у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування є:
– наявність помилок під час заповнення податкової накладної;
– відсутність в ЄРПН відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
– факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
– порушення вимог щодо наявності реєстраційної суми ПДВ;
– порушення вимог щодо порядку заповнення обов’язкових реквізитів податкової накладної або складання розрахунку коригування.
У разі відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням або відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу контролюючий орган може прийняти рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.
Однак ці факти не є підставою для відмови у прийнятті податкових накладних до реєстрації в ЄРПН.
Лист Державної фіскальної служби України “Щодо правових наслідків присвоєння стану “9” (спрямоване повідомлення про відсутність за місцезнаходженням) для платника податків” від 21.09.2015 р. № 2419/2/99-99-11-02-02-10
Перерахунок понижуючого коефіцієнта за попередні періоди
Податківці роз’яснили, якщо роботодавець виявив помилку в розрахунку понижуючого коефіцієнта ЄСВ, який був застосований у попередніх звітних періодах, то роботодавець повинен здійснити перерахунок ЄСВ за попередні періоди та відобразити результати такого коригування у рядках 6.1.9-6.1.13 та/або 7.1.9-7.1.13 таблиці 1 Звіту з ЄСВ.
Якщо роботодавець мав право, але не застосував понижуючий коефіцієнт, то він не має права на перерахунок ЄСВ.
Лист Головного управління ДФС у Тернопільській області “Щодо застосування понижуючого коефіцієнта до ставки єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за попередні звітні періоди” від 08.10.2015 р. № 1586/10/19-00-17-03-07-02/10233
Підбірку підготувала:
Юлія Урбановська, бухгалтер-експерт компанії “Західна консалтингова група”
