Дайджест нoвин закoнoдавства і практики
за періoд з 18.04.2016 пo 24.04.2016
РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”
Онлайн реєстрація бізнесу
З 21 квітня на інтернет-ресурсі iGov з’явилася можливість онлайн-реєстрації ФОП та юридичної особи. Дані послуги є безкоштовними і працюють по всій Україні.
Для реєстрації ФОП або юрособи (будь-якої форми власності – від ТОВ до кооперативу) досить зайти через BankID, заповнити нескладну форму і підписати заявку електронно-цифровим підписом.
Через 1-2 дня заявнику по електронній пошті повідомлять, що дані внесені до ЄДР, суб’єкт господарювання поставлений на облік в податкову і пенсійний фонд. Послуга працює з ЕЦП всіх основних центрів України, а також під всіма браузерами та операційними системами.
Постанова Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 р. № 247 «Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби»
Виконаний договір визнається дійсним, навіть якщо його уклав не уповноважений на це директор
ВСУ в справі від 06.04.2016 р. № 3-84гс16 визнав: сама відсутність у генерального директора повноважень на укладення від імені товариства договору не створює підстав для визнання цього договору недійсним, якщо за фактичними обставинами справи договір не тільки прийнято до виконання, але й значною мірою виконано.
Судом установлено, що законодавець не ставить схвалення правочину в обов’язкову залежність від наявності рішень окремих органів управління товариства, оскільки підтвердженням такого схвалення закон визначає вчинені на його виконання дії особи, у інтересах якої його було укладено. Такі дії повинні свідчити про прийняття правочину до виконання (ч. 1 ст. 241 ЦКУ).
Постанова Верховного Суду України від 06.04.2016 р. у справі № 3-84гс16 «Щодо укладення договору директором що не уповноважений здійснювати відповідні дії від імені юридичної особи»
Нові ліцензійні умови здійснення медичної практики
22 квітня набрали чинності нові Ліцензійні умови для медичної практики та банків пуповинної крові, затверджені постановами Кабміну № 285 і № 286.
Ліцензійні умови провадження госпдіяльності з медпрактики надають можливість відкривати медичну практику фізособам-підприємцям, які не мають медичної освіти, але разом з тим необхідно наймати лікарів за заявленою спеціальністю. Ця норма дозволить залучати інвестиції і розширить доступ до надання медичної допомоги в непрестижних регіонах.
Також встановлено норм щодо якості надання медичної допомоги пацієнтам відповідно до стандартів та протоколів, затверджених Міністерством охорони здоров’я, регламентуються можливості для проведення медичних оглядів, уточнюються аспекти спадкування медичної справи.
Для підприємства важливо і те, що зазнає суттєвого спрощення пакет необхідних документів для отримання ліцензії та сама процедура її отримання.
Ліцензійні умови провадження господарської діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини значно спрощують вимоги до здійснення господарської діяльності банків пуповинної крові, а саме:
– виключена норма про проведення лабораторних досліджень тільки одним суб’єктом, який отримав ліцензію на банк пуповинної крові, можна залучати на ці дослідження третіх осіб, що мають у своїй структурі такі лабораторії;
– виключено норму, яка передбачала мінімальну площу (500 кв. м) для здійснення госпдіяльності банків пуповинної крові.
Постанова Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 285 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики»; Постанова Кабінету Міністрів України від 2 березня 2016 р. № 286 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності банків пуповинної крові, інших тканин і клітин людини згідно з переліком, затвердженим Міністерством охорони здоров’я»
Підвищено експортне мито на металобрухт
21 квітня парламентом прийнятий Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку з метою першочергового забезпечення потреб оборонної промисловості та відновлення об’єктів інфраструктури».
Законом строком на 3 роки підвищено експортне мито на відходи та брухт чорних металів – з 10 до 30 євро за тонну.
Таке рішення прийнято з метою вирішити проблему критичного дефіциту сировини на українських металургійних підприємствах для першочергового забезпечення потреб оборонної промисловості і забезпечення умов відновлення об’єктів інфраструктури.
Проект Закону України від 02.02.2016 р. № 3868 «Про внесення зміни до статті 13 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку
Особливості визнання операції безтоварною
Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Про це розповіла ДФС в листі № 7862/6/99-99-19-02-02-15, роз’яснюючи нюанси визнання операції безтоварній.
Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені зазначеним п. 44.1 ст. 44 ПК.
Регулювання питань методології бухобліку та фінзвітності здійснюється Мінфіном, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухобліку та складання фінзвітності (п. 2 ст. 6 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
Вищим адміністративним судом (лист від 02.06.2011 р № 742/11/13-11) встановлено, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки і т. Д) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, передбачених чинним законодавством.
Лист ДФС України від 08.04.2016 р. № 7862/6/99-99-19-02-02-15
Щодо скарг про порушення норм природоохоронного законодавства
Міністерство екології та природних ресурсів наказом від 16 березня 2016 року № 101 вніс зміни до Порядку організації та проведення перевірок суб’єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства.
Встановлено, що позапланова перевірка може проводитися на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання його законних прав (замість «звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства»).
Також вводиться нова підстава для проведення позапланової перевірки: аварія, смерть потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.
Передбачено, що на підставі акту перевірки, складеного за результатами проведення планової або позапланової перевірки, в ході якої виявлено порушення вимог природоохоронного законодавства, орган Держекоінспекції при наявності підстав для повного або часткового призупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається в порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності прийняття інших заходів реагування державний інспектор протягом 5 робочих днів з дня завершення перевірки складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ про усунення порушень, виявлених під час здійснення перевірки, а у випадках, передбачених законом, також звертається в порядку і строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом про підтвердження обґрунтованості застосування до суб’єкта господарювання заходів реагування, передбаченої відповідним розпорядчим документом.
Наказ Міністерства екології та природніх ресурсів України від 16.03.2016 № 101 «Про внесення змін до Порядку організації та проведення перевірок суб’єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства»
Працівника, звільненого не на тій підставі, що зазначена в наказі, слід відновити на посаді
Верховний Суд України в постанові від 23.03.2016 р. № 6-2748цс15 висловив правову позицію у справі про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.
При розгляді була сформована така правова позиція.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП підставою для припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці.
Згідно з частинами третьою і четвертою статті 32 КЗпП у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці – систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших – працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не можуть бути збережені, а працівник не згоден на продовження роботи на нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.
Таким чином, зміна істотних умов праці може бути визнано законним тільки в тому випадку, якщо буде доведено наявність змін в організації виробництва і праці.
Зміна істотних умов праці, передбачений частиною третьою статті 32 КЗпП, за своїм змістом не тотожне звільненню у зв’язку зі зміною організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу, оскільки передбачає продовження роботи за тією ж спеціальності, кваліфікації або посади, але за нових умов праці.
При звільненні працівника на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП у зв’язку зі змінами в організації праці, в тому числі скороченням штату працівників, необхідно дотримуватися гарантії, передбачені статтею 492 КЗпП.
Постанова Верховного Суду України від 23.03.2016 р. № 6-2748цс15 «Щодо звільнення з роботи з підстави відмови від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці»
Про поважність причин пропуску строку звернення до суду для вирішення трудового спору
Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 6 квітня 2016 розглянув справу № 6-409цс16 про зобов’язання звільнити з роботи, стягнення вихідної допомоги, відпусткових, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди.
При розгляді була сформована така правова позиція.
Статтею 233 КЗпП передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, на наступний день після його звернення з вимогою про розрахунок, є підставою для застосування відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП. У цьому випадку протягом тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.
Відповідно до статті 234 КЗпП у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки.
Встановлені статтями 228, 223 КЗпП строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному разі суд зобов’язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також привести в рішенні мотиви, чому він відновлює або вважає неможливим відновити порушений термін.
Суд першої інстанції не вказав мотиви відновлення позивачу пропущеного строку для звернення до суду, проте касаційний суд в своїй ухвалі вказав, що відновлюючи позивачеві строк звернення до суду, місцевий суд правильно врахував його доводи про звернення з відповідними заявами в комісії по трудових спорах, профспілкові організації і тривалу хворобу, що свідчить про поважність причин пропуску цього терміну.
Постанова ВСУ від 06.04.2016 року № 6-409цс16 «Про зобов’язання звільнити з роботи, стягнення вихідної допомоги, відпускних, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди»
До якої дати зберігати середній заробіток мобілізованому працівнику
Місце роботи (посада) і середній заробіток зберігаються за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на строк до закінчення особливого періоду чи до дня фактичної демобілізації (ч. 3 ст. 119 КЗпП).
Мінсоцполітики в листі від 05.10.2015 р. № 1277/13/84-15 зазначає: днем фактичної демобілізації вважається день виключення зі списків особового складу військової частини у зв’язку зі звільненням із військової служби (оформлюється наказом військової частини, про що робиться відповідний запис у військовому квитку). Водночас не заперечує, що працівник повинен прибути на роботу після звільнення його з військової служби, узяття на військовий облік і в разі необхідності з урахуванням проїзду до місця проживання (перебування).
А згідно із позицією Мінсоцполітики в листі від 24.11.2015 р. № 1525/13/84-15, для збереження місця роботи й посади працівник повинен приступити до виконання обов’язків за трудовим договором наступного дня після дня взяття на військовий облік у районному (міському) військкоматі після його звільнення з військової служби.
Лист Мінсоцполітики України від 05.10.2015 р. № 1277/13/84-15; лист Мінсоцполітики України від 24.11.2015 р. № 1525/13/84-15
Підбірку підгoтувала:
Віктoрія Пoлянська, юрист кoмпанії «Західна кoнсалтингoва група»
