Дайджест новин законодавства і практики за період з 17.08.2015 по 23.08.2015 РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

In: Дайджести новин законодавства і практики 26 Nov 2015

Формування показника ΣПеревищ

Податківці роз’яснили, як формується показник ΣПеревищ у славнозвісній формулі, що обраховує суму податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.

Так, показник ΣПеревищ формується наростаючим підсумком як різниця між сумами ПДВ:        

  • Σ(рядок 9.1 декларацій з ПДВ + графи 6 рядка 9.1 уточнюючих розрахунків (+/-) до таких декларацій з ПДВ);        
  • Σ(графа 13 розділу III складених платником та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних + графи 10 – 11 рядка “Сума коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту” (+/-) зареєстрованих в ЄРПН розрахунків коригування до таких податкових накладних).

Показник може мати лише позитивне значення.

При від’ємному значенні показника вважається, що такий показник дорівнює нулю.

Даний показник враховується у формуванні показника ΣНакл, що функціонував у період реєстрації платника.        

Перерахунок показника ΣПеревищ здійснюється щоразу при поданні декларації з ПДВ / уточнюючого розрахунку за певні періоди на дату такого подання; реєстрації в ЄРПН податкової накладної / розрахунку коригування, складених за певні періоди на дату такої реєстрації.

Лист ДФС    від 10.07.2015 р. N 1402/99-99-19-03-01-18

 

Пенсійний фонд встановив критерії для визначення періодичності перевірок

Кабінет Міністрів України встановив критерії, за якими оцінюватиметься ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері пенсійного страхування.

Такими критеріями є наступні:

донарахування або зменшення суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (далі — страхові внески), відображене у звітності за періоди до 1 січня 2011 року;

зміни у відомостях про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню;

дотримання строків подання звітності органам Пенсійного фонду України платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування;

дотримання вимог законодавства у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування.

 За даними критеріями встановлюватиметься один з трьох ступенів ризику – високий, середній, незначний.

Відповідно до ступенів ризику Пенсійний фонд України проводитиме перевірки з такою періодичністю:

з високим ступенем ризику — не частіше одного разу на рік;

із середнім ступенем ризику — не частіше одного разу на три роки;

із незначним ступенем ризику — не частіше одного разу на п’ять років.

Постанова КМУ «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) органами Пенсійного фонду України» від 29.07.2015р. № 528 

Новий електронний сервіс від ДФС

Податківці повідомляють, що з 25 серпня 2015 року ДФС запроваджує у тестовому режимі новий електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису».

З  1 вересня 2015 року сервіс буде запущено у штатному режимі.

Фізична особа – платник податків для отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо сум своїх отриманих доходів та утриманих податків матиме можливість сформувати запит в електронному вигляді. Сформований запит підписується електронним цифровим підписом та відправляється на електронну адресу «Єдиного вікна подання електронної звітності ДФС».

 За результатами обробки запиту на електронну адресу платника надходить відповідь, що містить відомості про суми доходів.

Офіційний портал Територіальних органів ДФС у Волинській області, рубрика “Медіа-центр”, Новини, розміщено 21.08.2015р.

 

 

Зайво зараховані кошти в СЕА ПДВ

Податківці надали роз’яснення щодо особливостей перерахування зайво зарахованих коштів з електронного рахунку.

Так, перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у ЄРПН, над сумою податкових зобов’язань, задекларованих у такому звітному періоді (п. 200¹.5 ст.200 Кодексу).

На суму, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню з електронного рахунку на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення показника – ΣПопРах.

Для перерахування зайво зарахованих коштів ДФС України надсилає Казначейству реєстр з сумою податку, що підлягає перерахуванню на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника.

На підставі такого реєстру Казначейство протягом п’яти робочих днів після граничного терміну, встановленого Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов’язань, здійснює перерахування зайво зарахованих коштів з електронного рахунку платника на поточний рахунок платника податку.

Для перерахування на поточний рахунок коштів платник податку повинен заповнити додаток 4 до податкової декларації з ПДВ «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у СЕА платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4)». При цьому, в обов’язковому порядку у додатку (Д4) зазначаються відомості щодо суми коштів на електронному рахунку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету.

Перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у податкових накладних, зареєстрованих у ЄРПН, над сумою податкових зобов’язань.

У разі, якщо за результатами звітного періоду наявне таке перевищення, то зайво зараховані кошти платнику на поточний рахунок не повертаються, незалежно від розміру такого перевищення.

Сума, яка може бути перерахована платнику з електронного рахунку на його власний поточний рахунок відображається у графі 5 таблиці про відомості додатку (Д4), яка визначається як різниця граф 1, 2, та 3 (гр.1-гр.2-гр.3).

В текстовій частині під таблицею про відомості платником податку вказується сума, яку він виявив бажання перерахувати на поточний рахунок. Така сума не може перевищувати суму, визначену у графі 5 таблиці про відомості.

Номер поточного рахунку, на який необхідно перерахувати зайво зараховані кошти, та МФО відповідного банку обов’язково вказуються платником в текстовій частині під таблицею про відомості у спеціально передбачених полях.

Якщо платник податку допустив помилку в додатку (Д4) в номері рахунку чи МФО банку, такий платник податку має право до граничного терміну сплати податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації з ПДВ, до якої подано додаток (Д4) з неправильними реквізитами поточного рахунку, подати уточнюючий розрахунок з додатком (Д4). В такому уточнюючому розрахунку всі графи, крім реквізитів платника податку, залишаються не заповненими (прочерки та нулі не проставляються), а в додатку (Д4) зазначаються лише вірні реквізити поточного рахунку, на який мають бути перераховані відповідні кошти. Решта полів додатка (Д4) не заповнюються (прочерки та нулі не проставляються).

Офіційний портал Державної фіскальної служби України, рубрика “БАНЕР”, Податкові зміни-2015, Електронне адміністрування ПДВ, розміщено 19.08.2015р.

 

Оподаткування ПДВ операцій за договором товарного кредиту

Фіскальна служба розповіла про особливості оподаткування ПДВ операцій, що здійснюються на умовах товарного кредиту.

Так, товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (роботи, послуги) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.

У разі постачання товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових зобов’язань у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору (п.187.3 ст.187 ПКУ).

Таким чином, якщо сторони укладають договори купівлі-продажу на умовах товарного кредиту, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент, то база оподаткування ПДВ у продавця таких товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з договірної вартості цих товарів, збільшеної на загальну суму процентів, визначених договором.

Міжрегіональне головне управління ДФС – Центральний офіс з обслуговування великих платників, рубрика “Медіа-центр”, Новини, розміщено 18.08.2015р.

 

Перерахунок понижуючого коефіцієнта при компенсації середнього заробітку

Податківці надали відповідь на запитання, чи необхідно роботодавцю здійснити перерахунок понижуючого коефіцієнта за попередні періоди, у зв’язку з отриманням компенсації з бюджету у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, показники по яких приймали участь у його розрахунку?

Так, виплати, які компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, не є базою нарахування та утримання єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

У разі отримання роботодавцем компенсації з бюджету в межах середнього заробітку за попередній звітний період, у якому розмір єдиного внеску застосовувався з понижуючим коефіцієнтом, значення показника «База нарахування звітного періоду» зменшується на суму компенсації та такий роботодавець повинен здійснити перерахунок понижуючого коефіцієнту за відповідний звітний період з урахуванням норм п. 9 прим. 5 розділу VIII Закону № 2464.

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підкатегорія 301.04.01

 

Оподаткування ПДВ компенсації орендарем земельного податку

Податківці відповіли на запитання, чи підлягає оподаткуванню ПДВ компенсація орендарем земельного податку?

Так, у разі якщо орендар відшкодовує земельний податок орендодавцю згідно з умовами договору оренди нежитлового приміщення, то таке відшкодування вважається частиною оплати вартості послуг оренди, та є складовою частиною операції з постачання послуг, а тому є об’єктом оподаткування ПДВ.

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підкатегорія 101.02

 

Ще раз про ПДВ, сплачене на митниці, та віднесення його до податкового кредиту

Фіскали надали роз’яснення щодо ситуації, коли суми ПДВ, сплачені при імпорті товарів, не віднесені до складу податкового кредиту.

Так, згідно із п. 201.12 ст. 201 ПКУ при ввезенні товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту для операцій із ввезення на митну територію України товарів є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 ПКУ.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ та п. 1 р. IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, якщо платником податку при імпорті товарів, основних фондів сплачені суми ПДВ, зазначені у митній декларації, помилково не були включені до складу податкового кредиту, то платник податку має можливість суми сплаченого ПДВ включити до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку (з урахуванням строків давності).

Офіційний портал Територіальних органів ДФС у Тернопільській області, рубрика “Медіа-центр”, Новини, розміщено 19.08.2015р.

 

Нові умови переказування інвалюти

Нацбанк розширив перелік випадків щодо заборони купівлі та перерахування іноземної валюти юридичною особою.

Так, заборонено переказування іноземної валюти юридичною особою в сумі, що не перевищує 50 000 доларів США (еквівалент цієї суми в іншій валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком України на дату переказу) протягом одного календарного місяця на підставі однієї індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Але таке правило не поширюється на випадки здійснення операцій на підставі індивідуальних ліцензій, серед яких:

розміщення валютних цінностей на рахунках за межами України, виданих Нацбанком юридичним особам;

переказування іноземної валюти за межі України резидентом-гарантом (поручителем) у межах забезпечених гарантією (порукою) зобов’язань за кредитом, наданим міжнародною фінансовою організацією або за участю іноземного експортно-кредитного агентства;

переказування іноземної валюти за межі України суб’єктами господарювання — резидентами для сплати вступних або членських внесків в іноземній валюті, що сплачуються як разові або періодичні внески для забезпечення поточної діяльності юридичних осіб-нерезидентів.

Постанова НБУ від 20.08.2015 № 544

 

ЄСВ на заробітну плату мобілізованого в місяці мобілізації

Податківці роз’яснили, яким чином розраховується ЄВ, якщо у працівника, призваного в середині місяця на військову службу, розмір нарахованої заробітної плати за фактично відпрацьований час у місяці призову менше мінімальної заробітної плати?

Так, структура заробітної плати складається, зокрема, з основної та додаткової заробітну плату.  Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці.

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, що включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

При розрахунку єдиного внеску на суму заробітної плати працівника, призваного в середині місяця на військову службу, таку заробітну плату слід розглядати за видами виплат, як суму основної та додаткової заробітної плати, тобто основну заробітну плату за фактично відпрацьований час та  додаткову заробітну плату у вигляді гарантійних виплат (середнього заробітку).

Отже, якщо сума нарахованої заробітної плати (основна заробітна плата за фактично відпрацьований час та додаткова заробітна плата (середній заробіток) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який вона нараховується, то підприємство повинно нараховувати єдиний внесок, виходячи із законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати.

Міжрегіональне головне управління ДФС – Центральний офіс з обслуговування великих платників, рубрика “Медіа-центр”, Новини, розміщено 19.08.2015р.

 

Сплата авансових внесків з податку на прибуток за серпень 2015р.

Податківці повідомили, що оскільки були внесені зміни до наказу Мінфіну «Про затвердження змін до бюджетної класифікації» від 20.07.2015 № 651 в частині виключення кодів, передбачених для обліку надходжень авансових внесків з податку на прибуток, то перехід на адміністрування податку на прибуток без використання кодів бюджетної класифікації відбудеться з врахуванням часу на реалізацію цих змін в інформаційній системі служби.

Рахунки для зарахування до державного та місцевих бюджетів надходжень авансових внесків з податку на прибуток Державна казначейська служба України не закриватиме до 01.10.2015.

Тож перерахування сум авансових внесків з податку на прибуток з терміном сплати у серпні 2015 року має здійснюватися платниками на діючі бюджетні рахунки за кодами бюджетної класифікації, передбаченими для обліку авансових внесків.

Офіційний портал Державної фіскальної служби України, рубрика “Медіа-центр”, Новини, розміщено 20.08.2015р.

 

Підбірку підготувала: 

Юлія Урбановська, бухгалтер-експерт компанії “Західна консалтингова група”

Підписатись на наші новини


X