Дайджест нoвин закoнoдавства і практики
за періoд з 15.02.2016 пo 21.02.2016
РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”
Перехід на електронні закупівлі
19 лютого вступив в силу Закон від 25.12.2015 № 922-VIII «Про державні закупівлі» , яким передбачається:
– обов’язковість проведення закупівельних процедур через електронну систему – на першому етапі обов’язковість проведення таких процедур буде поширюватися на головних розпорядників коштів і монополістів, а потім і на всіх інших замовників ;
– введення електронного аукціону, який передбачає автоматичну оцінку тендерних пропозицій;
– нові поняття – авторизована електронний майданчик, електронна система закупівель, централізована закупівельна організація, система хмарних обчислень;
– замість 5 процедур залишено 3 (відкриті торги, конкурентний діалог, переговорна процедура);
– зміна термінології: державна закупівля – публічна закупівля; конкурс, документація конкурсних торгів, пропозиція конкурсних торгів, комітет з конкурсних торгів – тендер, тендерна документація, тендерна пропозиція, тендерний комітет.
Закон вводиться в дію:
– з 1 квітня 2016 року – для центральних органів виконавчої влади та замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання;
– з 1 серпня 2016 року – для всіх замовників.
Процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до набрання чинності цим Законом, завершуються відповідно до порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Закон України від 25.12.2015 № 922-VIII року «Про публічні закупівлі»
Оновлено порядок направлення податкових повідомлень–рішень
16 лютого вступив в силу наказ від 28 грудня 2015 року № 1204, яким Мінфін оновив Порядок направлення контролюючими органами податкових повідомлень – рішень платникам податків.
Контролюючий орган складає податкове повідомлення – рішення у випадках, якщо:
– платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні податкового контролю встановлені факти здійснення платником податків діяльності, яка привела до виникнення об’єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню;
– дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, податкового кредиту, суми бюджетного відшкодування та/або завищення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми ПДВ платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;
– результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов’язань, визначених платником податків у митних деклараціях;
– в інших випадках, коли це передбачено законодавством.
Податкове повідомлення-рішення складається щодо кожного окремого податку, збору разом зі штрафними санкціями, а також по кожному штрафу і пені за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов’язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов’язань та/або податкового кредиту, та/або бюджетного відшкодування ПДВ, і/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми ПДВ, штрафів і пені із зазначенням дати і номера декларації (уточнюючого розрахунку), звіту за відповідний звітний період, щодо якого проводиться розрахунок.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим платнику податків – юридичній особі, якщо повідомлення-рішення передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкове повідомлення – рішення вважається надісланим платнику податків – фізичній особі , якщо повідомлення- рішення вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження такої фізособи з повідомленням про вручення.
Наказ Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року № 1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків»
Як можна використовувати факсиміле
ДФС у листі № 2895/6/99-95-42-01-15 повідомила, що використання факсимільного відтворення підпису при оформленні первинних документів за письмовою згодою сторін, у якій містяться зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, не порушує законодавства, крім випадків застосування первинних документів типових і спеціалізованих форм, якими не передбачено використання факсимільного відтворення підпису.
Пунктом 2 ст. 9 Закону про бухоблік визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов’язкові реквізити, зокрема підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняну до власноручного підпису відповідно до Закону про ЕЦП, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до пп. 2.5 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, документ повинен бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.
Частиною 3 ст. 207 ЦК передбачено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, ЕЦП або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їх власноручних підписів.
Лист ДФС України від 11.02.2016 року № 2895/6/99-95-42-01-15 «Щодо використання факсимільного відтворення підпису при оформленні первинних документів, на підставі яких здійснюється облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування»
Правила проведення позапланових документальних перевірок в 2016 році
ДФС в листі від 01.02.2016 № 3069/7/99-99-22-04-02-17 розповіла про правила проведення перевірок в 2016 році в зв’язку зі змінами, пов’язаними із недавніми змінами у законодавстві.
Зокрема, передбачено скорочення переліку і частково змінені обставини, при наявності яких може бути проведена позапланова документальна перевірка.
Також внесено зміни до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу – виключена можливість проведення перевірок з питань дотримання податкового законодавства в разі, якщо отримано податкову інформацію або за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті ПК з 01.01.2016 можливість проведення документальних позапланових перевірок залишена тільки для перевірок з питань дотримання валютного та іншого законодавства, що не врегульованого ПК.
У зв’язку з цим у разі отримання контролюючим органом податкової інформації, яка свідчить про порушення платником податків податкового законодавства, організацію та проведення документальних позапланових перевірок доцільно здійснювати на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК (виявлено недостовірність даних, що містяться в податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено про виявлену недостовірність даних, і відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту).
З метою запобігання конфліктним ситуаціям і судових суперечок з платниками податків при організації та проведенні позапланових документальних перевірок за обставин, зазначених у підпункті 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК , необхідно забезпечити:
– здійснення належного аналізу отриманої податкової інформації;
– проведення аналізу впливу податкової інформації на достовірність даних, що містяться у відповідних податкових деклараціях;
– належне оформлення та направлення з дотриманням вимог пункту 73.3 статті 73 та підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК запитів платникам податків із зазначенням підстав для їх направлення, інформації, що містить дані про виявлені факти, що підтверджують недостовірність даних декларацій, перелік інформації та документів, які необхідно надати , і т. п.
Також з метою організації та проведення позапланових документальних перевірок платників податків слід проаналізувати наявність інших обставин, які відповідно до ПК можуть бути підставою для їх проведення , передбачених пунктом 78.1 статті 78 ПК.
Що стосується проведення документальних позапланових перевірок, розпочатих до набрання чинності Законом № 909, то такі перевірки завершуються відповідно до підстав, з яких вони призначені, і наказів про їх проведення.
Лист ДФС України від 01.02.2016 року № 3069/7/99-99-22-04-02-17 «Про проведення перевірок у 2016 році»
Про зміни у сфері спеціальної конфіскації та арешту майна
Верховна Рада 18 лютого ухвалила Закон про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, що містяться в шостій доповіді Європейської Комісії про виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, щодо удосконалення процедури арешту майна і інституту спеціальної конфіскації.
Статтю 961 Кримінального кодексу викладено в новій редакції, згідно з якою спеціальна конфіскація полягає в примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови здійснення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статей 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 КК.
Відповідно до Закону, спеціальна конфіскація застосовується на підставі:
1) обвинувального вироку суду;
2) ухвали суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності;
3) визначення суду про застосування примусових заходів медичного характеру;
4) визначення суду про застосування примусових заходів виховного характеру.
У випадках, коли об’єктом спеціальної конфіскації є майно, вилучене з цивільного обороту, вона може бути застосована на підставі:
1) ухвали суду про припинення кримінального провадження з інших підстав, ніж звільнення особи від кримінальної відповідальності;
2) ухвали суду, винесеної в порядку частини дев’ятої статті 100 КПК, за клопотанням слідчого або прокурора, якщо кримінальне провадження закривається ними.
Також внесені зміни до Кримінального процесуального кодексу, якими забезпечена можливість накладення арешту на майно у кримінальному провадженні у випадках:
– необхідності збереження доказів;
– застосування спеціальної конфіскації;
– застосування конфіскації як виду покарання (заходи кримінально-правового характеру) в фізичних (юридичних) осіб;
– забезпечення виконання цивільного позову або стягнення з юридичної особи одержаної неправомірної вигоди.
Проект Закону України від 12.02.2016 року № 4054 «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо виконання рекомендацій, які містяться у шостій доповіді Європейської Комісії про стан виконання Україною Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України, стосовно удосконалення процедури арешту майна та інституту спеціальної конфіскації»
Про обмеження можливості продажу землі без аукціону
Верховна Рада 18 лютого ухвалила Закон про внесення змін до Земельного кодексу щодо проведення земельних торгів. Законом, зокрема, встановлюється, що земельні торги проводяться відповідно до договору між організатором земельних торгів та їх виконавцем.
Фінансування організації та проведення земельних торгів здійснюється організатором земельних торгів або їх виконавцем відповідно до договору, укладеного між ними, в тому числі за рахунок реєстраційних внесків учасників земельних торгів.
Витрати, здійснені організатором чи виконавцем земельних торгів на їх проведення, відшкодовуються йому переможцем земельних торгів.
З Земельного кодексу виключено ряд положень, які дозволяють передавати в користування земельні ділянки державної та комунальної власності без проведення земельних торгів (аукціонів).
При цьому Закон містить норму, згідно з якою фізичні та юридичні особи, які до дня набрання чинності цим Законом отримали в установленому порядку дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для передачі у власність або користування земельних ділянок державної та комунальної власності, мають право на отримання земельних ділянок без проведення земельних торгів у випадках, визначених положеннями частини другої статті 134 ЗК.
Також передбачено, що проведення земельних торгів не поширюється на отримання земельних ділянок для учасників АТО під індивідуальне житлове будівництво без перепрофілювання земельної ділянки.
Проект Закону України від 03.03.2015 року № 2279 «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів»
Надання відпустки працівникам з інвалідністю
Мінсоцполітики в листі від 29.12.2015 р. № 774/13/116-15 нагадало, що відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України «Про відпустки» інвалідам I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам III групи — 26 календарних днів.
Відповідно до ст. 24 Закону в разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.
За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути меншою за 24 календарних дні.
Таким чином, якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом на щорічну відпустку за кілька попередніх років (у тому числі за два, три, чотири або більше років), він має право використовувати їх, а в разі звільнення йому має бути виплачена грошова компенсація.
Законодавством не передбачено терміну давності, після якого працівник втрачає право на щорічні відпустки, воно не містить заборони надавати щорічні відпустки у разі їх невикористання.
Лист Міністерства соціальної політики України від 29.12.2015 року № 774/13/116-15 «Про надання відпустки інвалідам»
В березні відпочиватимемо чотири дні
Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про перенесення робочих днів у 2016 році» від 11.11.2015 № 1155-р рекомендовано робочий день 7.03.2016 (понеділок) перенести на 12.03.2016 (субота).
Таким чином, українцям створюються сприятливі умови для святкування Міжнародного жіночого дня. У разі застосування рекомендацій Кабміну організацією її працівники в березні відпочиватимуть чотири дні — з 05.03.2016 по 08.03.2016.
Розпорядження КМУ від 11.11.2015 року № 1155-р «Про перенесення робочих днів у 2016 році»
Підбірку підгoтувала:
Віктoрія Пoлянська, юрист кoмпанії «Західна кoнсалтингoва група»
