fbpx
[get_banners]

Дайджест нoвин закoнoдавства і практики за періoд з 11.04.2016 пo 17.04.2016 РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

In: Дайджести новин законодавства і практики 18 Apr 2016

Дайджест нoвин закoнoдавства і практики

за періoд з 11.04.2016 пo 17.04.2016

РУБРИКА “ПІДПРИЄМНИЦТВO І ПРАВO”

 

Реформа Офісу великих платників податків

Кабмін постановою від 30 березня 2016 року № 247 реорганізував спеціалізовані державні податкові інспекції по обслуговуванню великих платників.

Відповідно до даної постанови, Міжрегіональне головне управління ДФС – Центральний офіс з обслуговування великих платників податків буде перейменовано в Офіс великих платників податків ДФС. А СДПІ в містах Дніпропетровську, Донецьку, Запоріжжі, Луганську, Львові, Одесі та Харкові приєднають до Офісу великих платників податків ДФС, створюючи єдину юрособу. Це, зокрема, дозволить

– створити єдиний центр прийняття управлінських рішень і контролю;

– вибирати кожному платнику зручне місце обслуговування протягом року;

– отримувати адміністративні послуги великими платниками в кожному територіальному підрозділі Офісу великих платників;

– скоротити процедури адміністративного оскарження;

– оптимізувати організаційну структуру Офісу великих платників з відповідним скороченням штатної чисельності і як наслідок посилення фінансової мотивації працівників.

У ДФС пояснили, що за кожною компанією закріпляється податковий консультант-координатор і саме він буде мати можливість оперативного вирішення питань, пов’язаних з оподаткуванням.

Постанова Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 р. № 247 «Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби»

Ліцензійні умови для будівництва об’єктів IV-V категорій

15 квітня набрала чинності постанова Кабміну від 30.03.2016 № 256, якою затверджено Ліцензійні умови та Перелік видів робіт провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів IV і V категорій складності.

Даним документом зменшено кількість робіт в сфері будівництва, що підлягають ліцензуванню. З переліку виключено:

– роботи з проектування (оскільки сьогодні виконавці цих робіт проходять професійну атестацію – сертифікацію);

– роботи по будівництву об’єктів I-III категорій складності;

– роботи інжинірингової діяльності (виконавці частини яких також отримують сертифікати).

У Переліку видів робіт усунуто дублювання, а його зміст оптимізовано.

Цим спрощено ведення госпдіяльності для проектантів, забудовників, які будують нескладні об’єкти, а також для постачальників інжинірингових послуг. Це сприятиме створенню максимально простих і зрозумілих умов роботи на будівельному ринку України.

З моменту вступу в силу нових Ліцензійних умов заяви про отримання, анулювання, переоформлення ліцензії на провадження господарської діяльності з будівництва об’єктів IV категорії або IV і V категорій складності; заяви про внесення змін до переліку видів робіт щодо здійснення господарської діяльності з будівництва об’єктів IV категорії або IV і V категорій складності, які підлягають ліцензуванню, та відомості про виробничо-технічну базу, склад працівників за професійним та кваліфікаційним рівнем, технологію виробництва, інформаційно-правове забезпечення, наявну систему контролю якості виконання робіт, виконаних заявником будівельно-монтажних робіт, будуть розглядатися Держархбудінспекцією тільки в разі їх оформлення за формами згідно з додатками до цих Ліцензійних умов.

Постанова Кабінету Міністрів України від 30.03.2016 р. № 256 «Деякі питання ліцензування будівництва об’єктів IV і V категорій складності»

Скільки коштує подати в АМКУ скаргу щодо публічних закупівель?

Кабінет Міністрів постановою від 23 березня 2016 року № 291 встановив розмір плати за подачу скарги до органу оскарження. Відповідно до Закону України від 25.12.2015 р. № 922-VIII  «Про публічні закупівлі» органом оскарження є Антимонопольний комітет України. В АМКУ створена Колегія для розгляду скарг з публічних закупівель.

Плата стягується в наступних розмірах:

– 5 000 грн – у разі оскарження процедури закупівлі товарів або послуг;

– 15 000 грн – у разі оскарження процедури закупівлі робіт.

Також в документі йдеться, що з 1 січня 2017 року втратить чинність постанова Кабміну від 28.07.2010 № 773.

Постанова Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 р. № 291 «Про встановлення розміру плати за подання скарги»

Затверджено ліцензійні умови госпдіяльності з медичної практики

Кабінет Міністрів України постановою від 2 березня 2016 року № 285 затвердив Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики.

Ліцензійні умови встановлюють організаційні, кадрові та технологічні вимоги до матеріально-технічній базі ліцензіата, обов’язкові для виконання при здійсненні господарської діяльності з медичної практики, а також визначають вичерпний перелік документів, які додаються до заяви про отримання ліцензії.

Дія документа поширюється на всіх юросіб незалежно від їх організаційно-правової форми та фізосіб-підприємців, які здійснюють госпдіяльність з медичної практики.

Для отримання ліцензії в орган ліцензування подається заява з додатковими документами – відомостями про стан матеріально-технічної бази, наявності персоналу із зазначенням його освітнього і кваліфікаційного рівня.

Медична практика ліцензіатом здійснюється:

– по лікарськими спеціальностями та спеціальностями молодших спеціалістів з медичною освітою, перелік яких затверджений Міністерством охорони здоров’я;

– за видами медичної допомоги;

– за місцем медичної практики, яка зазначена в заяві про отримання ліцензії.

Суб’єкт господарювання за кожним місцем здійснення медичної практики розміщує в доступному для споживача місці:

1) копію ліцензії (в разі отримання ліцензії на паперовому носії);

2) інформацію про:

– режим роботи ліцензіата;

– медпрацівників, які працюють у закладі охорони здоров’я, із зазначенням ПІБ, посади, а також наявності кваліфікаційної категорії;

3) перелік медичних послуг із зазначенням їх вартості.

Заклади охорони здоров’я також розміщують копію акредитаційного сертифікату.

Суб’єкт господарювання щодо кожного місця здійснення медичної практики повинен мати відповідний документ, що підтверджує право користування цим приміщенням.

Медичні вироби повинні застосовуватися ліцензіатом тільки в пристосованих приміщеннях і за функціональним призначенням.

Постанова Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 р. № 285 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики»

Удосконалено порядок надання спецдозволів на користування надрами

Кабмін постановою від 6 квітня 2016 року № 277 вніс зміни до порядків, затверджених постановами від 30 травня 2011 № 594 і № 615.

Постанова удосконалює норми порядку надання спецдозволів на користування надрами та порядку проведення аукціонів з їх продажу, виключає з цих документів норми, які можуть встановити непрозорі правила для суб’єктів господарювання, створює сприятливі умови для забезпечення прозорості аукціонів для залучення приватних інвестицій у видобуток вуглеводнів.

Також документом усувається надлишок регулювання отримання спецдозволів, скорочуються узгодження, пропонується висвітлювати через сайт дозвільну процедуру і прийняття рішень, скорочуються підстави отримання спецдозволів без аукціону, що дозволить поповнити держбюджет. А порядок надання спецдозволів і проведення аукціонів приводиться у відповідність з останніми змінами в законодавстві.

Крім того, положення постанови спрямовані на імплементацію Директиви Ради ЄС № 94/22 / ЄС «Про умови надання та використання дозволів на пошук, розвідку та видобуток вуглеводнів».

Постанова КМУ від 06.04.2016 р. № 277 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 р. № 594 і 615, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України»

Як використовуються державні кошти для підтримки АПК

Постановою від 6 квітня 2016 року № 267 Кабмін затвердив Зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів.

Уточнено, що компенсація надається на конкурсній основі суб’єктам господарювання АПК-юрособам незалежно від організаційно-правової форми та форми власності і фізособам-підприємцям (позичальники) за укладеними кредитними договорами:

– у 2015 році – за умови, що сума процентів за користування кредитними коштами і розмір плати за надання інших банківських послуг, пов’язаних з укладенням кредитного договору (розрахункове обслуговування кредиту, розгляд кредитного проекту, управління кредитами, консультаційні послуги і т. д.), не 30% перевищує річних;

– починаючи з 2016 року – за умови, що сума відсотків за користування кредитами не перевищує облікової ставки НБУ, збільшеної на 3 процентних пункти на момент укладення договору. При цьому витрати з надання інших банківських послуг, пов’язаних з укладенням кредитного договору (розрахункове обслуговування кредиту, розгляд кредитного проекту, управління кредитами, консультаційні послуги і т. П), не підлягають компенсації.

Компенсація надається за нараховані та сплачені в поточному році відсотки за користування кредитами в розмірі 50% облікової ставки НБУ, що діє на дату нарахування відсотків, але не вище розмірів, передбачених кредитними договорами.

Компенсації підлягають процентні ставки за кредитами, залученими для покриття витрат, пов’язаних із закупівлею паливно-мастильних матеріалів, насіння, добрив, засобів захисту рослин, кормів, сировини та інгредієнтів для виробництва комбікормів, ветеринарних препаратів, спермопродукції, молодняку с/г тварин і птиці, обладнання для тваринницьких ферм і комплексів, запасних частин для ремонту с/г та зрошувальної техніки та обладнання, енергоносіїв, і оплати послуг, пов’язаних з виконанням ремонтних робіт с/г та зрошувальної техніки, робіт (послуг) з підготовки та обробки ґрунту, посіву, захисту рослин від хворіб і шкідників, внесення добрив і підживлення, збір врожаю.

Постанова Кабінету Міністрів України від 06.04.2016 р. № 267 «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів»

Працівника, звільненого не на тій підставі, що зазначена в наказі, слід відновити на посаді

Верховний Суд України в постанові від 23.03.2016 р. № 6-2748цс15 висловив правову позицію у справі про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

При розгляді була сформована така правова позиція.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП підставою для припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв’язку зі зміною істотних умов праці.

Згідно з частинами третьою і четвертою статті 32 КЗпП у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці – систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших – працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Якщо колишні істотні умови праці не можуть бути збережені, а працівник не згоден на продовження роботи на нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 цього Кодексу.

Таким чином, зміна істотних умов праці може бути визнано законним тільки в тому випадку, якщо буде доведено наявність змін в організації виробництва і праці.

Зміна істотних умов праці, передбачений частиною третьою статті 32 КЗпП, за своїм змістом не тотожне звільненню у зв’язку зі зміною організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу, оскільки передбачає продовження роботи за тією ж спеціальності, кваліфікації або посади, але за нових умов праці.

При звільненні працівника на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП у зв’язку зі змінами в організації праці, в тому числі скороченням штату працівників, необхідно дотримуватися гарантії, передбачені статтею 492 КЗпП.

Постанова Верховного Суду України від 23.03.2016 р. № 6-2748цс15 «Щодо звільнення з роботи з підстави відмови від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці»

Місце проживання громадян відтепер реєструють місцеві громади ДМС

Починаючи з 4 квітня 2016 року, органом реєстрації місця проживання є виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільський голова (якщо не утворено виконавчий орган сільської ради).

Процедура і вимоги щодо переліку необхідних для реєстрації документів майже не змінилися. А у підрозділах Державної міграційної служби України (ДМС) на інформаційних стендах можна віднайти адреси, за якими надають послуги з реєстрації місця проживання.

Також органи реєстрації проставлятимуть штампи у паспортах громадян України, окрім випадків відновлення втрачених документів та оформлення першого паспорта громадянина України.

Далі місцеві громади передаватимуть інформацію про реєстрацію місця проживання для внесення до Єдиного державного демографічного реєстру.

Окрім того, розроблено Правила реєстрації місця проживання та Порядок передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, затверджені постановою КМУ від 02.03.2016 № 207. Цими документами здійснюватиметься координація дій під час реєстрації місця проживання місцевими громадами ДМС

Нагадаємо, такі зміни визначено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг» від 10.12.2015 № 888-VIII.

Офіційний портал Державної міграційної служби України, рубрика «Події», підрубрика «З 4 квітня реєстрацію місця проживання здійснюють виконавчі органи місцевих громад» від 04.04.2016 року

Розрахунок допомоги по тимчасовій непрацездатності демобілізованій особі, яка не мала у розрахунковому періоді заробітної плати

Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV, зокрема статтею 19, встановлено право застрахованих осіб на матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності у разі настання страхового випадку в період роботи.

Підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності чітко визначено ст. 23 даного Закону. У випадках, коли відсутні підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, застрахована особа має право на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 р. № 439 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням». Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням викладено в новій редакції, яка набрала чинності з 4 липня 2015 року.

Згідно зі статтею 119 КЗпП за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності.

Виплати за період, коли особа не працювала та за нею зберігався середній заробіток, не включаються до розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Відповідно до роз’яснення Міністерства соціальної політики України від 17 серпня 2015 р. № 469/18/99-15 у разі відсутності у розрахунковому періоді у демобілізованої застрахованої особи заробітної плати для обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, може бути застосовано п. 10 Порядку № 1266 в редакції, що діяла до 4 липня 2015 року, тобто середня заробітна плата визначається виходячи з місячної тарифної ставки (посадового окладу), встановленої працівникові на момент настання страхового випадку.

Для страхових випадків, які настали з 4 липня 2015 р. слід застосовувати п. 28 Порядку 1266, згідно з яким середня заробітна плата для розрахунку страхових виплат визначається виходячи з тарифної ставки (посадового окладу) або її частини, встановленої працівникові на день настання страхового випадку.

За інформацією Виконавчої дирекції Київського міського відділення ФСС з ТВП, рубрика «Щодо обчислення середньої заробітної плати для розрахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності у разі відсутності у розрахунковому періоді демобілізованої застрахованої особи заробітної плати» від 06.04.2016 року

Підбірку підгoтувала: 

Віктoрія Пoлянська, юрист кoмпанії «Західна кoнсалтингoва група»

X