Дайджест новин законодавства і практики за період з 04.01.2016 по 10.01.2016 РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

In: Дайджести новин законодавства і практики 11 Jan 2016

Дайджест новин законодавства і практики

за період з 04.01.2016 по 10.01.2016

РУБРИКА “ПОДАТКИ І ОБЛІК”

Чи можуть ФОПи – платники ЄП ІІ групи надавати послуги неприбутковим організаціям

Податківці роз’яснили, чм можуть фізичні особи – підприємці платники єдиного податку ІІ групи надавати послуги неприбутковим організаціям.

Так, неприбуткові організації – це організації, основною метою діяльності яких є провадження благодійної діяльності та меценатства.

А платники єдиного податку ІІ групи можуть  здійснювати господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.

Отже, платники єдиного податку ІІ групи не мають права надавати послуги неприбутковим організаціям, оскільки останні не є платниками на спрощеній системі оподаткування.

Лист ДФСУ від 28.12.2015 № 12211/П/99-99-17-02-02-14

Відступлення права вимоги – чи є наслідки з ПДВ

Фіскали надали роз’яснення щодо обліку ПДВ у боржника і кредиторів за договором про відступлення права вимоги.

Так, відступлення права вимоги – це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Операції з торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Тобто, якщо боргові зобов’язання передаються одним платником податку іншому в обмін на грошові кошти або цінні папери, то такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Тож, постачальник (первинний кредитор) при здійсненні господарської операції нарахував податкові зобов’язання з ПДВ, склав та зареєстрував в ЄРПН податкову накладну. Така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є підставою для боржника для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту.

Операція з уступки постачальником (первинним кредитором) права вимоги новому кредитору в обмін на грошові кошти не є об’єктом оподаткування ПДВ та не спричиняє податкових наслідків з ПДВ у первинного кредитора.

Новий кредитор на дату уступки йому постачальником (первинним кредитором) права вимоги до боржника не формує податковий кредит з ПДВ на суму такого відступленого права вимоги, а на дату отримання боргу від боржника – не нараховує податкові зобов’язання з ПДВ.

При уступці постачальником (первинним кредитором) права вимоги новому кредитору покупець (боржник) податковий кредит, сформований на дату отримання послуги від первинного кредитора, не коригує.

Лист ДФС від 14.12.2015 № 26560/6/99-99-19-03-02-15

ЄСВ з підприємців у 2016 році

Фізособи-підприємці та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, сплачують ЄСВ з 1 січня 2016 року за ставкою 22%.

Так, базою для нарахування ЄСВ для фізосіб – підприємців, які перебувають на спрощеній системі оподаткування – не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ (34 450,00грн) і не менше за розмір мінімального страхового внеску (з 01.01.2016 р. – 303,16 грн(1 378,00 грн х 22%)).

Для фізичних осіб – підприємців, що перебувають на загальній системі оподаткування, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, ЄСВ нараховується тільки за місяці, у яких вони отримали дохід (прибуток) у межах максимальної величини й не менше розміру мінімального страхового внеску. У тих місяцях, у яких вони  не отримали доходу (прибутку) вони мають право (а не зобов’язані) визначити базу нарахування ЄСВ з дотриманням мінімального й максимального її розміру.

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 р. № 909-VIII

Податкова соціальна пільга у 2016 році

Розмір податкової соціальної пільги (ПСП) визначається виходячи з прожиткового мінімуму для працездатної особи (із розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року.

У 2016 році податкова соціальна пільга становить 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (відтепер це закріплено в пп. 169.1.1 ст. 169 ПКУ).

Отже, розмір загальної ПСП, на яку має право платник податку, становить у 2016 році 689,00 грн.

Поріг доходу для застосування ПСП дорівнює розміру мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року, помноженому на 1,4 й округленому до найближчих 10 грн. Тобто протягом 2016 року граничний розмір доходу для застосування ПСП становитиме 1 930,00 грн.

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 р. № 909-VIII

Закон України ” Про Державний бюджет України на 2016 рік” від 25.12.2015 р. № 928-VIII

Перерахунок частки використання в оподатковуваних операціях в грудні 2015р.

Фіскали повідомили про окремі особливості проведення перерахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях з урахуванням змін, внесених до правил формування податкового кредиту з липня 2015 року.

Розрахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється в рядку 3.1 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації.

Для визначення обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій використовуються показники податкової звітності платника податку за січень – грудень 2015 року, а саме:

1) обсяг оподатковуваних операцій:

– враховуються обсяги операцій, зазначені в рядках (колонка А) 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 8.1.1, 8.1.2, 8.1.3, 8.2.1, 8.2.2, 8.2.3 декларацій та уточнюючих розрахунків, поданих протягом 2015 року незалежно від того, за який звітний період здійснювалося уточнення показників звітності;

– із рядків 8.1.3, 8.2.3 слід прийняти до розрахунку тільки обсяги операцій, що підлягали оподаткуванню за нульовою ставкою;

– не враховуються обсяги операцій, за якими, починаючи з 1 липня 2015 року, були нараховані податкові зобов’язання згідно з пунктами 198.5 статті 198 та 199.1 статті 199 розділу V ПКУ, та які відображені в рядках 1.1 та 1.2 декларацій та уточнюючих розрахунків;

2) обсяг неоподатковуваних операцій обчислюється з урахуванням такого:

– використовуються обсяги операцій, зазначені в рядках (колонка А) 3, 4, 5, 8.1.3, 8.2.3 декларацій та уточнюючих розрахунків, поданих протягом 2015 року, незалежно від того, за який звітний період здійснювалося уточнення показників звітності;

– із рядків 8.1.3, 8.2.3 слід виключити з розрахунку обсяги операцій, що підлягали оподаткуванню за нульовою ставкою.

Для визначення як оподатковуваних, так і неоподатковуваних  обсягів операцій з уточнюючих розрахунків використовується значення графи 6 підрядка “Колонка А” відповідних рядків.

У графі 4 рядка 3.1 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації вказується загальний обсяг операцій платника (сума обсягів оподатковуваних і неоподатковуваних операцій).

Обсяг оподатковуваних операцій вказується в графі 5 рядка 3.1 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації.

У графі 6 рядка 3.1 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації визначається частка (коефіцієнт) оподатковуваних операцій у загальному обсязі операцій (оподатковувані та неоподатковувані операції).

Перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях здійснюється в таблиці 2 додатка 7 (Д7) до декларації.

Враховуючи те, що з 1 липня 2015 року змінено правила формування податкового кредиту, такий перерахунок здійснюється в два етапи.

Перший етап. Коригування податкового кредиту, нарахованого протягом першого півріччя (січень – червень) 2015 року.

Здійснюється перерахунок сум податку, включених до складу податкового кредиту протягом першого півріччя (січень – червень) 2015 року, та визначається сума податку, на яку слід збільшити або зменшити податковий кредит, сформований протягом цього періоду (січень – червень).

Для перерахунку суми ПДВ, що повинна збільшити або зменшити суму податкового кредиту, використовується коефіцієнт, розрахований у графі 6 рядка 3.1 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації.

Перерахунок здійснюється згідно з таблицею 2 додатка 7 (Д7) до декларації. У графах 3 та 5 таблиці 2 додатка 7 (Д7) до декларації вказуються показники звітності за перше півріччя 2015 року. Сума податку, визначена шляхом такого розрахнку, збільшує або зменшує суму податкового кредиту, нараховану протягом першого півріччя (січень – червень) 2015 року. Результат перерахунку зазначається в рядку 16.4 розділу ІІ “Податковий кредит” декларації за грудень 2015 року.

На суму податку, визначеного за результатами перерахунку, яка повинна збільшити або зменшити суму податкового кредиту за результатами першого півріччя 2015 року, податкові накладні / розрахунки коригування не складаються.

Другий етап. Коригування податкових зобов’язань, нарахованих протягом другого півріччя (липень – грудень) 2015 року.

Починаючи з 1 липня 2015 року, до складу податкового кредиту включались усі суми податку, нарахованого (сплаченого) під час придбання товарів/послуг, а на ту частину суми податку, яка відповідала частці товарів/послуг, що використовувались в неоподатковуваних операціях, здійснювалося нарахування податкових зобов’язань за правилами, встановленими пунктом 199.1  статті 199 розділу V Кодексу, та складалась зведена податкова накладна, яка підлягала реєстрації в ЄРПН.

У зв’язку з цим за результатами другого півріччя здійснюється перерахунок не податкового кредиту, а сум податкових зобов’язань, нарахованих протягом другого півріччя (липень – грудень) 2015 року на підставі пункту 199.1  статті 199 розділу V Кодексу, та визначається сума податкових зобов’язань, на яку слід збільшити або зменшити податкові зобов’язання, сформовані протягом цього періоду.

Для перерахунку суми ПДВ, що повинна збільшити або зменшити суму податкових зобов’язань, використовується частка використання товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях, яка визначається як різниця між 100 відсотками (загальний обсяг операцій) та відсотком оподатковуваних операцій, розрахованим  у графі 6 рядка 3.1 таблиці 1 додатка 7 (Д7) до декларації за грудень 2015 року.

Надалі визначається сума податкових зобов’язань, яка мала бути нарахована згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ протягом другого півріччя 2015 року (липень – грудень), та порівнюється із сумою податкових зобов’язань, на яку згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ були складені зведені податкові накладні та включені до рядків 1.1 та/або 1.2 декларацій відповідних звітних періодів.

Різниця між результатами проведеного розрахунку та фактично нарахованими протягом другого півріччя податковими зобов’язаннями є сумою податкових зобов’язань, на яку слід збільшити або зменшити податкові зобов’язання, донараховані протягом другого півріччя  (липень – грудень) згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу.

Така сума збільшення або зменшення податкових зобов’язань визначається окремо по кожній з податкових накладних, складених протягом другого півріччя 2015 року (липень – грудень) відповідно до пункту 199.1  статті 199 розділу V Кодексу.

На суму податку, визначеного за результатами перерахунку, яка повинна збільшити або зменшити суму податкових зобов’язань за результатами другого півріччя 2015 року, до кожної з таких зведених податкових накладних складаються розрахунки коригування, які підлягають реєстрації  в ЄРПН.

Результат коригування вказується з відповідним знаком у рядку 8.4.2 розділу І декларації за грудень 2015 року, оскільки з урахуванням змін до Кодексу, показники, для яких був передбачений цей рядок, відсутні.

При цьому в рядку 8.4.2 розділу І декларації за грудень заповнюється тільки колонка Б, а колонка А не заповнюється.

Такі розрахунки коригування також відображаються у таблиці 1 додатка 1 (Д1) до декларації за грудень 2015 року в частині, яка відповідає рядку 8.4.2.

При цьому в графі 2 “Отримувач (покупець)” таблиці 1 додатка 1 (Д1) до декларації платник зазначає власні дані, в графі 3 “Індивідуальний податковий номер покупця” вказує умовний ІПН “400000000000”; в графах 4, 5 вказуються дані зведених податкових накладних, складених у другому півріччі 2015 року (липень – грудень) згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ; в графах 6, 7 – дані розрахунків коригування, складених до таких зведених податкових накладних; у графі 8 як підстава для складання розрахунку коригування вказується відповідний пункт ПКУ “199.1”; у графах 11 та 12 вказуються суми податку (у разі зменшення  із знаком “–”); графи 9, 10 та 13 не заповнюються.

Лист ДФС України від 31.12.2015 №48122/7/99-99-19-03-02-17 “Про особливості проведення перерахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях протягом 2015 року”

Податкові різниця при здійсненні операцій з виплати відсотків по кредитах нерезидентів

Податківці надали відповідь на запитання, як розраховуються різниці, які виникають при здійсненні операцій з борговими зобов’язаннями з пов’язаними особами – нерезидентами, якщо сума таких зобов’язань перевищує суму власного капіталу більш, ніж у 3,5 рази?

Так, платники податку, у яких сума боргових зобов’язань (в тому числі процентів за борговими зобов’язаннями), що виникли за операціями з пов’язаними особами – нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3, 5 рази (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, більш ніж в 10 разів), мають збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму, яка обчислюється наступним чином:

С збільш = СП – (ФРО + ФВ + АВ) / 2, де

С збільш – сума, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування;

СП – сума процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями, нарахованих у бухгалтерському обліку платника податку;

ФРО – фінансовий результат до оподаткування за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів;

ФВ – фінансові витрати за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів;

АВ – сума амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.

Проценти, які перевищують вище розраховану суму обмеження зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків до повного її погашення.

Так, наприклад:

У попередньому році платник податку збільшив фінансовий результат до оподаткування на 3 000,00 грн.

За результатами поточного року платник податку має право зменшити фінансовий результат на суму 2 850,00 = (3 000,00 – 5% х 3 000,00).

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс, підкатегорія 102.08.01

Підбірку підготувала: 

Юлія Урбановська, бухгалтер-експерт компанії “Західна консалтингова група”

 

Підписатись на наші новини


X