Дайджест нoвин “Податки і облік” з 30.07.2018 пo 05.08.2018

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 30.07.2018 пo 05.08.2018

Індекс інфляції – 100,0%

Індекс інфляції за червень 2018 року становить 100%, тому він не збільшив розміри коефіцієнтів. Відповідно проводити індексацію зарплати у серпні 2018 року слід на рівні липня 2018 року

За інформацією Державної служби статистики України

Обмеження щодо ввезення товарів громадянами на митну територію України

Фіскали нагадують: громадяни можуть ввозити на митну територію України харчові продукти для власного споживання на загальну суму, яка не перевищує еквівалент 200 євро на одну особу, в таких обсягах:

• в упаковці виробника, призначені для роздрібної торгівлі, — у кількості не більше ніж 1 упаковка або загальною масою, яка не перевищує 2 кг, кожного найменування на одну особу;
• без упаковки — у кількості, що не перевищує 2 кг кожного найменування на одну особу;
• без упаковки — неподільного продукту, готового до безпосереднього вживання, у кількості не більше ніж по 1 найменуванню на одну особу.

Водночас забороняється ввезення на територію України громадянами України, іноземцями та особами без громадянства для власного споживання харчових продуктів тваринного походження без упаковки виробника.

До харчових продуктів тваринного походження належить: молоко, м’ясо, риба, молюски і ракоподібні, у тому числі свіжі, охолоджені або заморожені, яйця, мед, їх похідні та інші продукти, виготовлені з частин тварин, окремих їхніх органів та/або тканин, призначені для споживання людиною.

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

Дивіться відео на тему:

Видозміна Довідки про податковий борг

На офіційному сайті Мінфіну України оприлюднено та винесено на громадське обговорення, проект наказу «Про затвердження Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи».

Проектом наказу передбачено нормативне врегулювання питання надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, підвищення ефективності проведення публічних закупівель та поліпшення обслуговування платників.

У запропонованій редакції передбачається разом з податковим боргом, визначення якого необхідне згідно з чинним наказом, встановлювати і недоїмку зі сплати ЄСВ та іншу заборгованістьза основним і неосновним місцем обліку платника податків.

За матеріалами Міністерства фінансів України

Перевірка терміну дії ключа ЕЦП

Фіскали нагадують, що перевірку строку чинності та терміну дії посиленого сертифіката ЕЦП можна здійснити самостійно. Зокрема, строк чинності посиленого сертифіката клієнт АЦСК ІДД може здійснити за допомогою засобу ЕЦП «ІІТ Користувач ЦСК-1», який безкоштовно завантажується з офіційного інформаційного ресурсу АЦСК ІДД (розділ «Програмне забезпечення» вкладка «Надійний засіб електронного цифрового підпису – «ІІТ Користувач  ЦСК-1»). Додатково у зазначеному розділі розміщено Настанову користувача «ІІТ Користувач ЦСК-1.3.1», що містить детальну інформацію щодо можливостей даного програмного забезпечення.

Термін дії посиленого сертифіката ЕЦП сплинув або його статус змінено на заблокований, платнику необхідно звернутись до АЦСК ІДД.

У разі отримання послуг ЕЦП в інших АЦСК платнику податків за інформацією щодо терміну дії ЕЦП необхідно звернутись безпосередньо до надавача послуг ЕЦП.

Контактну інформацію АЦСК розміщено в електронному реєстрі суб’єктів, які надають послуги, пов’язані з ЕЦП, за адресою http://сzo.gov.ua/ca-regіstry.

За матеріалами ГУ ДФС у Запорізькій області

ЕЦП-печатку не застосовують лише у разі її відсутності у суб’єкта господарювання

Фіскали роз’яснили: якщо у суб’єкта господарювання немає печатки, то такі суб’єкти можуть можуть подавати податкову звітність в електронній формі без наявності електронної печатки (48.3 ПКУ та Порядку № 557).

Згідно п. 48.3 ПКУ одним із обов’язкових реквізитів податкової звітності є підписи платника податку – фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється відповідно до норм Порядоку №557, п.3. розділу II якого, передбачено: створення електронного документа завершується накладанням на нього ЕЦП підписувача (підписувачів), електронної печатки (за наявності), як передбачено для аналогічного документа в паперовому вигляді.

Лист ГУ ДФС України ІПК від 31.07.2018 № 3341/6/99-99-08-02-01-15/ІПК

Подання декларацію з ПНП «єдиноподатниками»

Фіскали зазначають: «єдиноподатник», який здійснює на користь нерезидента – юридичної особи будь-які виплати з доходів із джерелом їх походження з України, отриманим таким нерезидентом, здійснює нарахування й сплату податку з доходів нерезидента в порядку, розмірі та в строки встановлені у ІІІ розділі ПКУ (297.5 ПКУ).

Положеннями міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування не передбачено винятків щодо порядку звільнення від оподаткування зазначених вище доходів для суб’єктів господарювання – резидентів України, які сплачують єдиний податок.

Отже, «єдиноподатники», які виплачують дохід з джерелом походження з України нерезиденту зобов’язані і відзвітувати за нараховані та утримані податки у декларації з ПНП, відобразивши таку суму утриманих податків, нарахованих за звітний (податковий) період у рядку 23 декларації і відповідно у додатку ПН.

А от щодо визначення звітного періоду для подання декларації з податку на прибуток, то податківці у консультації зазначають, що платники єдиного податку повинні керуватись п. 294.1 ПКУ. Відповідно

У разі виплати доходу нерезиденту та утримання з нього податку декларацію з ПНП «єдиноподатники» подають наступним чином:

• платники «єдиноподатники» ІІІ групи – за квартал, півріччя, три квартали та рік;
• платники «єдиноподатники» І, ІІ та ІV групи – за рік.

Декларація за квартал, півріччя та три кварталу подається у строк протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Для річної декларації встановлено строк подання протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Лист ГУ ДФС Украхїни від 30.07.2018 №3314/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Наслідки при придбанні послуг мобільного зв’язку

Фіскали роз’яснили: ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на витрати по придбанню послуг мобільного зв’язку. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування, у відповідності до методологічних засад формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності – П(С)БО 16 “Витрати”.

Таким чином, витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (п. 6 П(С)БО 16).

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов’язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені (п. 7 П(С)БО 16).

Лист ГУ ДФС у Сумській області від 24.04.2018 № 1847/ІПК/18-28-12-04-20

Особливості складання та виправлення помилок Звіту про пільги

Фіскали пояснюють: суми податку та збору, не сплачені суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб’єктом – платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, визначеному Кабміном (пункт 30.6 ПКУ).

Відповідно до пункту 8 Порядку № 1233 податкові пільги визначаються за операціями з постачання товарів та/або послуг, що є об’єктами обкладення ПДВ і відповідно до Кодексу та міжнародних договорів України, ратифікованих Верховною Радою України, звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою, а також тих, до яких застосовані спеціальні режими оподаткування в галузі с/г.

При складанні Звіту про суми податкових пільг суб’єктам господарювання необхідно звернути увагу:

• Звіт про суми податкових пільг подається за І квартал, півріччя, три квартали та рік протягом 40 календарних днів після закінчення податкового періоду. Якщо підприємство мало пільгу, але нею не користувалося, то звіт про суми податкових пільг за півріччя 2018 року подавати не треба (пункт 3 Порядку №1233). Якщо хоча б в одному кварталі звітного року підприємство все ж таки нею скористалося, то звіт потрібно подавати усі наступні квартали звітного року, так як звіт містить накопичувальну інформацію;
• у Звіті необхідно зазначати код та найменування податкової пільги за кожним видом податкових пільг відповідно до довідника пільг, який є чинним на момент подання звіту;
• у підграфі “усього” та у підграфі “в тому числі з державного бюджету” гр. “Сума податкових пільг” відображається сума пільг за платежами, що здійснені до відповідних бюджетів.

Формою Звіту не передбачено подання уточненого Звіту, тому допущені помилки в Звіті за рік слід виправляти в новому Звіті – до закінчення граничного строку подання Звіту за рік, тобто протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. За звітні періоди минулих років платники податків не мають можливості подання Звітів із уточненими показниками.

Найчастіше допущені помилки в звіті допускаються при відображенні:

• суми пільги – замість гривні вказують в тисячах гривень;
• обсягу пільги – замість відображення наростаючим підсумком, вказують обсяг пільги лише за окремий квартал;
• коду пільги – невідповідність довіднику пільг, який діє на момент подання звіту;
• замість суми пільги відображаються обсяги пільгових операцій.

За матеріалами Офіс ВПП ДФС

Режим звільнення від оподаткування ПДВ операцій із ввезення на митну територію України устаткування

Фіскали роз’яснюють: відповідно до п. 197.16 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції із ввезення на митну територію України:

• устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії, енергозберігаючого обладнання і матеріалів, засобів вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів, обладнання та матеріалів для виробництва альтернативних видів палива або для виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії;
• матеріалів, устаткування, (комплектуючих, що використовуються для виробництва:
  • устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії;
  • матеріалів, сировини, устаткування та комплектуючих, які будуть використовуватися у виробництві альтернативних видів палива або виробництві енергії з відновлюваних джерел енергії;
  • енергозберігаючого обладнання і матеріалів, виробів, експлуатація яких забезпечує економію та раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів;
  • засобів вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів).

Проте, операції із ввезення на митну територію України зазначених у п. 197.16 ПКУ товарів звільняються від оподаткування ПДВ, якщо ці товари застосовуються платником податку для власного виробництва та якщо ідентичні товари з аналогічними якісними показниками не виробляються в Україні.

Перелік таких товарів із зазначенням кодів УКТ ЗЕД встановлюється Кабміном.

До затвердження такого переліку, операції з ввезення на митну територію України товарів, зазначених у п. 197.16 ПКУ, оподатковуються ПДВ на загальних підставах.

Підкатегорія «ЗІР» 101.12

Причини виникнення показника ΣПеревищ в СЕА ПДВ

Фіскали наголошують: згідно з п. 200¹.3 ст. п. 2001 ПКУ у ∑Перевищ виникає тоді, коли загальна сума податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, перевищує суму ПДВ, що міститься в складених таким платником ПН та РК до таких ПН, зареєстрованих в ЄРПН та обраховується автоматично за кожний звітний період окремо.

Цей показник зменшує платникам суму ПДВ, на яку платник податку має право зареєструвати ПН та/або РК (реєстраційна сума) в ЄРПН.

Головні причинами виникнення ∑Перевищ є допущення таких помилок:

1. нереєстрація в ЄРПН ПН/РК;
2. порушення вимог ст. 187, п. 192.1 ст. 192 ПКУ при визначенні податкових зобов’язань з ПДВ;
3. помилки платників при включенні до декларації з ПДВ РК на зменшення податкових зобов’язань з ПДВ, зареєстрованих із запізненням (відобразили РК у період складання, а не реєстрації, та навпаки).

Дії при виникненні ∑Перевищ:

• проаналізувати дані декларації з ПДВ разом з уточнюючими розрахунками, поданими до такої декларації, включно;
• проаналізувати дані реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН за період, в якому виникла сума ∑Перевищ.

Показник ∑Перевищ, що виник з причин 2 і 3, можна усунути за допомогою подання уточнюючих розрахунків за «помилкові» звітні періоди.

         Приклад:

Якщо у витягу із СЕА (J1401206) вказано (Override 04/2018), то платнику ПДВ потрібно порівняти податкові зобов’язання декларації з ПДВ за квітень 2018 року (з урахуванням уточнюючих розрахунків до декларації за квітень 2018 року) із сумою ПДВ по ПН та РК, виписаних квітнем 2018 року, які зареєстровані в ЄРПН.

Дані з ЄРПН можна аналізувати в електронному кабінеті платника — вкладки «СЕА ПДВ», «ЄРПН» — або використовувати Витяг J 1401903 (у розрізі операцій).

За матеріалами «Вісник. Офіційно про податки»

Дивіться відео на тему:

ПН/РК на суму перевищення можна реєструвати з 1 серпня

Фіскали повідомляють: надання платниками інформації при декларуванні ПДВ за червень 2018 року, зазначених у додатках 1, 5 дає змогу платникам з 01.08.2018 скористатися правом щодо реєстрації в ЄРПН у порядку, визначеному пунктом 200¹.9 ст. 200¹ ПКУ, тільки ПН та РК виключно за звітні періоди, в яких виникло таке перевищення (ƩПеревищ).

В ІТС «Електронний кабінет» платникам в режимі реального часу надано доступ до сервісів СЕА ПДВ.

За матеріалами Прес-служби ДФС України

В одному РК не можна зазначати різні причини коригування

Фіскали нагадують: одним РК можна внести зміни до кількох рядків ПН, за умови, що застосовується одна причина коригування, і в такому випадку у РК має бути відповідна кількість «пар» рядків. Для кількох різних причин коригування складається відповідна кількість таких РК.

Лист ГУ ДФС України від 22.06.2018 № 18983/7/99-99-15-03-02-17.

Підкатегорія «ЗІР» 101.15

Причину коригування у РК для анулювання зайвої ПН

Фіскали зазначають: платник податку має право скласти РК до ПН, визначеної ним як зайво складена, у якому зазначити зі знаком «-» показники розділу «Б» табличної частини такої ПН на дату виявлення факту складання зайвої ПН.

У гр. 2 такого РК тимчасово (до внесення змін до порядку заповнення та форми ПН) доцільно використовувати причину коригування «Повернення товару або авансових платежів».

Такий РК підлягає реєстрації в ЄРПН з дотриманням визначених ПКУ термінів реєстрації платником податку, вказаним в зайво складеній ПН як покупець (отримувач) товарів/послуг.

Підкатегорія «ЗІР» 101.15

Використання резервного РРО

Фіскали повідомляють, що відповідно до ст. 5 Закону про РРО, на період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням КОРО та РК або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного РРО.

Пунктом 2 ст. 14 Закону про РРО передбачено, що у разі виходу з ладу РРО центри сервісного обслуговування зобов’язані забезпечувати відновлення його роботи протягом 7 робочих днів.

У разі незабезпечення гарантійного ремонту РРО не пізніше 7-го робочого дня з дня прийняття в ремонт РРО ЦСО зобов’язаний ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб’єкта господарювання резервний РРО (п. 4 ст. 14 Закону про РРО).

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

 Дивіться відео на тему:

Стара “нова” готівка, або нове положення про касові операції у 2018 році

РРО при продажі продукції власного виробництва

Фіскали нагадують: підприємства споживчої кооперації, а також с/г товаровиробники, які використовують продукцію власного виробництва при провадженні діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на території села, мають право проводити розрахунки без застосування РРО з використанням РК та КОРО за умови, що граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) складає менше 250 тис. грн на один структурний підрозділ (пункт продажу товарів (надання послуг)).

Проте, застосування РРО є обов’язковим для таких суб’єктів господарювання при здійсненні роздрібної торгівлі підакцизними товарами та/або у разі перевищення зазначеного граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг).

Підкатегорія «ЗІР» 109.04

Дивіться відео на тему:

Готівка через РРО – як правильно оприбуткувати у 2018 році?

Орендарі державної землі мають надавати ДФС копію договору оренди

Фіскали нагадують, що відповідно до ст. 288 ПКУ підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

         Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

• не може бути, меншою за розмір земельного податку (пп. 288.5.1 ПКУ):
• для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, – у розмірі не більше 3% їх нормативної грошової оцінки;
• для земель загального користування – не більше 1% їх нормативної грошової оцінки;
• для с/г угідь – не менше 0,3% та не більше 1% їх нормативної грошової оцінки;
• для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5% нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3% та не більше 5% нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по АР Крим або по області;
• не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки (пп. 288.5.2 ПКУ);
• може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у пп.288.5.2 ПКУ, у разі визначення орендаря на конкурентних заcадах (пп. 288.5.3 ПКУ);
• для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку.

Згідно зі статті 25 Закону №161-XIV орендар земельної ділянки зобов’язаний у п’ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу доходів і зборів.

За матеріалами ГУДФС в Івано-Франківській області

Дивіться відео на тему:

ПДФО при поверненні коштів роботодавцем працівникові за придбані товари

Фіскали надали роз’яснення: у разі якщо підзвітною особою (працівником) придбання товарів (робіт, послуг) здійснено не за рахунок попередньо виданих юридичною особою (роботодавцем) коштів під звіт, то дохід, виплачений такій підзвітній особі за реалізовані (продані) товари (роботи, послуги), включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується ПДФО на загальних підставах

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти, отримані платником податку від роботодавця на відрядження або під звіт за умови дотримання усіх вимог, встановлених п. 170.9 ст. 170 ПКУ.

Підкатегорія «ЗІР» 103.04

Дивіться відео на тему:

Проценти від банку за користування коштами – не є доходом «єдиноподатника»

Фіскали нагадали: до доходу «єдиноподатника» не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності. До пасивних доходів належать також доходи, отримані у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок.

Тому «єдиноподатники» в разі отримання від банку процентів за користування коштами на рахунку — як депозитному, так і поточному — не включають такі кошти до доходу «єдиноподатника».

За матеріалами ГУ ГУ ДФС у Вінницькій області

Дохід «єдиноподатника» – орендодавця при поверненні гарантійного внеску

Фіскали роз’яснюють: відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ПКУ доходом ФОП – «єдино податника» є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.

Підпунктом 5 п. 292.11 ПКУ визначено, що до складу доходу не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються, зокрема платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.

Отже, ФОП- «єдиноподатник» у разі отриманням коштів, які забезпечують виконання зобов’язань за договорами оренди (гарантійних внесків) від орендарів, включає такі суми до складу доходу податкового (звітного) періоду у якому вони були отримані.

При цьому після закінчення дії договору оренди при поверненні гарантійного внеску, у платника ЄП не має підстав зменшити свій дохід, оскільки такі суми коштів не є авансом або передоплатою за товари (роботи, послуги).

Підкатегорія «ЗІР» 107.04

Витрати ФОП – «загальносистемника»

Фіскали нагадали, що об’єктом оподаткування ФОП «загальносистемника» є чистий оподатковуваний дохід. Тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п. 177.2 ПКУ).

Проте, в ПКУ не встановлено правил визначення доходу у інвалюті. Тому згідно до норм Закону про ЗЕД та Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, валютні кошти, що надходять на валютний рахунок ФОП від здійснення ЗЕД, перераховуються у гривні за офіційним курсом НБУ.

У ФОП може виникати від’ємна курсова різниця (продаж частини валютної виручки на міжбанківському валютному ринку за курсом іноземної валюти нижчим за офіційний курс НБУ).

Однак, п. 177.4 ПКУ містить виключний перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП-«загальносистемником» від провадження господарської діяльності, який не містить суми від’ємної курсової різниці, що виникає при продажу валютної виручки.

Тому, сума від’ємної курсової різниці, яка виникла при продажу валютної виручки на міжбанківському валютному ринку, отриманої ФОП – «загальносистемником» від здійснення ЗЕД діяльності, до складу витрат не включається.

Лист ГУ ДФС України від 31.07.2018 №3337/Г/99-99-13-01-02-14/ІПК

Дивіться відео на тему:

Строки подання ліквідаційних звітів ФОП –«загальносистемником»

Фіскали наголошують: відповідно до пп. 177.11 ПКУ фізичні особи, щодо яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП за їх рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Разом із податковою декларацією протягом зазначеного терміну ФОП подають «ліквідаційну» звітність щодо сум нарахованого ЄСВ (п.11 розділу Ш наказу Мінфіну від 15.05.2018 № 511 «Про внесення змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» й введена в дію з 01.08.2018 року.

Довідково:

За матеріалами ГУ ДФС у Харківській області

Положення про комісію із соцстрахування по-новому

З 27.07.2018  відповідно до рішення правління ФСС України набрала чинності нова редакція Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Відтепер:

• орган утворюється на кожному підприємстві, що використовує найману працю, незалежно від форми власності і приймає рішення про призначення або відмову в призначенні матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності та пологах, на поховання) застрахованим особам.
• комісія із соц. страху підприємства створюється при чисельності застрахованих осіб понад 15 працюючих за наймом. При чисельності на підприємстві застрахованих осіб 15 і менше на загальних зборах працівників обирається уповноважений із соціального страхування підприємства.
• комісія здійснює контроль за своєчасним направленням до відділення робочого органу виконавчої дирекції Фонду заяв-розрахунків про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення, а також розглядає скарги працівників підприємства на рішення комісії.

Крім того, комісія (уповноважений) із соц. страху підприємства має право:

• отримувати від роботодавця відомості щодо суми фінансування Фондом для надання матеріального забезпечення найманим працівникам;
• отримувати від робочого органу виконавчої дирекції Фонду або його відділення безкоштовні консультації з питань застосування законодавства про загальнообов’язкове державне соц. страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності;
• звертатися за необхідності до робочих органів виконавчої дирекції Фонду або його відділень щодо перевірки правильності видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам підприємства;
• перевіряти дотримання застрахованими особами режиму, визначеного лікарем на період тимчасової непрацездатності;
• звертатися до робочих органів виконавчої дирекції Фонду або його відділень у разі спору між комісією (уповноваженим) із соц. страху підприємства та роботодавцем з питань надання матеріального забезпечення застрахованим особам підприємства, а також у випадку невиконання роботодавцем рішень комісії (уповноваженого);
• вносити до робочих органів виконавчої дирекції Фонду або його відділень пропозиції щодо організації та удосконалення роботи з соц. страху на підприємствах.

За матеріалами Фонду соціального страхування України

Особливості оплати за роботу у нічний час святкового дня

Фахівці Мінсоцполітики роз’яснюють: оплата за роботу у святковий день працівникам, праця яких оплачується за годинними ставками, здійснюється у розмірі подвійної годинної ставки (ст. 107 КЗпП).

При цьому згідно зі ст. 108 КЗпП робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (територіальною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

У разі якщо працівник виконує роботу у нічний чи вечірній час у день, який є святковим, то доплати йому нараховуються без подвоєння, на загальних підставах.

Наприклад, на підприємстві колективним договором встановлено доплати за кожну годину роботи: у нічний час — у розмірі 40 % годинної ставки, а у вечірній час — у розмірі 20 % годинної ставки. Отже, доплати за роботу в нічний та вечірній час мають нараховуватися у розмірах 40 та 20 % відповідно із звичайної тарифної ставки, а не з подвійної тарифної ставки святкового дня.

Лист Мінсоцполітики України від 11.07.2018 № 1217/0/101-18/28

Особливості документального оформлення залучення до роботи працівника у вихідний день

Фахівці Держпраці роз’яснюють: залучення робітника до роботи у вихідний день, установлений графіком змінності (виходу на роботу), зазвичай забороняється.

Залучати робітника до роботи у встановлені для нього вихідні дні допускається у виняткових випадках (частина друга ст. 71 КЗпП), а саме для:

• відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемії, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;
• відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;
• виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота підприємства в цілому або їх окремих підрозділів;
• виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;
• продовження роботи при нез’явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви; тоді власник або уповноважений ним орган зобов’язаний негайно вжити заходів для заміни змінника іншим працівником.

На залучення конкретного робітника до роботи у його вихідний день потрібен дозвіл виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) (ст. 69 КЗпП). Після цього власник або уповноважений ним орган видає письмовий наказ (розпорядження) щодо залучення робітника до роботи у вихідний день.

При додержанні власником або уповноваженим ним органом правил, які визначають порядок залучення робітника до роботи у вихідний день, робітник зобов’язаний виконати відповідний наказ власника або уповноваженого ним органу. Невиконання наказу є порушенням трудової дисципліни. Проте, робітника не можна залучати у вихідний день до роботи, яка не відповідає трудовому договору, незалежно від підстав для такого залучення і додержання встановленого порядку, якщо він не згоден на це, а тому і не може бути притягнений у такому разі до дисциплінарної відповідальності.

Спосіб компенсації за роботу у вихідний день визначається за згодою сторін: надання іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі (ст. 72 КЗпП).

За матеріалами Управління Держпраці у Кіровоградській області

Наслідки за недопуск до перевірки інспектора з Держпраці

Фахівці Держпраці повідомляють, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

• під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених п. 5 Порядку №295, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;
• ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об’єктом відвідування їх копії або витяги;
• наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об’єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;
• за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;
• на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;
• фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;
• отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Згідно з п. 16 Порядку передбачається, що у разі створення об’єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених п. 11 Порядку) складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об’єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Відповідно до ч. 2 абзац 6 ст. 265 КЗпП: недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні тягне відповідальність у вигляді штрафу в трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (у 2018 році –  11 169 грн).

Відповідно до ч. 2 абзацу 7 ст. 265 КЗпП, якщо роботодавець не допустить фахівців Держпраці до перевірки з питань фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати зарплати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків, розмір штрафу в цьому випадку становитиме 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (у 2018 році – 372 300 грн)

За матеріалами ГУ Держпраці у Львівській області

Дивіться відео на тему:

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

консультант з податків та зборів,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг