Дайджест нoвин “Податки і облік” з 19.02.2018 пo 25.02.2018

Дайджест нoвин “Податки і облік”

з 19.02.2018 пo 25.02.2018

1 березня — останній день поданння декларації з ПНП

Фіскали нагадують: для податкової декларації з ПНП підприємств за звітний (податковий) рік визначено єдиний строк її подання — протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, незалежно від базового звітного (податкового) періоду складання декларації — квартал або рік (зміни набули чинності з 01.01.2018 згідно Закону України від 07.12.2017).

Таким чином, граничним строком подання якої є 01.03.2018 року.

Лист ДФС України від 02.02.2018 № 3662/6/99-99-15-02-01-15

У «Єдиному вікні подання електронної звітності» знову зміни

На сайті ДФС України оприлюднено доповнення до «Єдиного вікна подання електронної звітності». Зокрема, додано можливість відправки звітності до Державної служби статистики України, додано нові версії документів:

• S0200309 — № 2-Б (річна) Звіт про випуск, розміщення та обіг цінних паперів;
• S0300106 — № 7-тнв (річна) Звіт про травматизм на виробництві;
• S0300308 — № 1-ПВ (умови праці) (один раз на два роки) Звіт про умови праці, пільги та компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці;
• S0401112 — № 11-ОЗ (річна) Звіт про наявність і рух основних засобів, амортизацію;
• S0403509 — № 1П-НПП (річна) Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції;
• S0600716 — № 7-торг (річна) Звіт про наявність торгової мережі;
• S0900110 — № 1-житлофонд (річна) Житловий фонд;
• S1002008 — № 2-інвестиції (річна) Звіт про капітальні інвестиції, вибуття й амортизація активів;
• S1100111 — № 1-екологічні витрати (річна) Витрати на охорону навколишнього природного середовища та екологічні платежі;
• S1100209 — № 2-тп (мисливство) (річна) Ведення мисливського господарства;
• S1101012 — № 3-лг (річна) Лісогосподарська діяльність;
• S1101209 — № 1-відходи (річна) Утворення та поводження з відходами;
• S1401112 — № 1-туризм (річна) Звіт про туристичну діяльність;
• S1500112 — № 3-наука (річна) Звіт про здійснення наукових досліджень і розробок;
• S1600312 — № 2-тр (річна) Звіт про роботу автотранспорту;
• S1901111 — № 11-мтп (річна) Звіт про постачання та використання енергії;
• S1904413 — № 4-мтп (річна) Звіт про використання та запаси палива;
• S2204006 — № 85-к (річна) Звіт про діяльність дошкільного навчального закладу;
• S2500112 — № 1-інновація (один раз на два роки) Обстеження інноваційної діяльності промислового підприємства;
• S2600312 — № 1-КЗР (річна) Звіт про діяльність колективного засобу
• S2702114 — № 50-сг (річна) Звіт про основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств;
• S2702211 — № 2-ферм (річна) Звіт про витрати на виробництво продукції сільського господарства (робіт, послуг);
• S2702610 — № 10-мех (річна) Наявність сільськогосподарської техніки в сільськогосподарських підприємствах.

Також внесені зміни в режим підписання, шифрування та відправки звітів для ФОП, які отримали нові сертифікати.

За матеріалами ДФС України

Визначено частоту проведення планових перевірок

Постановою Кабінетом Міністрів України удосконалено критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та встановлюється періодичність проведення планових перевірок.

Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання здійснюються з такою періодичністю:

• з високим ступенем ризику — не частіше 1 разу на 2роки;
• із середнім ступенем ризику — не частіше 1 разу на 3 роки;
• з незначним ступенем ризику — не частіше 1 разу на 5 років.

У разі коли за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) (за наявності) протягом останніх 6 років для суб’єктів господарювання, які належать до середнього ступеня ризику, та протягом останніх 10 років для суб’єктів господарювання, які належать до незначного ступеня ризику, у суб’єкта господарювання не виявлено порушень вимог законодавства в галузі електроенергетики та/або сфері теплопостачання, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання здійснюється не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений в 1,5 раза.

Якщо з дня прийняття такого рішення за результатами позапланових перевірок виявлено порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у відповідній сфері, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання здійснюється у наступному плановому періоді.

У разі коли суб’єкт господарювання може належати одночасно до 2-х або більше ступенів ризику, такий суб’єкт належить до більш високого ступеня ризику з тих, до яких він може бути зарахований.

Постанова Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 № 1103

Порядок проведення зустрічних звірок

Мінфіном України оприлюднено проект постанови для приведення нормативно-правових актів Кабінету Міністрів у відповідність до Закону України від 07.12.2017 №2245-VІІІ «Про внесення змін до ПКУ та деяких інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році».

Порядком визначено механізм проведення контролюючими органами зустрічних звірок, під час яких:

• здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування повноти їх відображення в обліку платника податків;
• забезпечується отримання податкової інформації, необхідної для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» у випадках, передбачених пп. 39.5.2.13 пп. 39.5.2 п. 39.5 ст. 39 ПКУ.

Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до пункту 1 Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок»

Підстави для проведення фактичних перевірок

Фіскали роз’яснюють: фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

• коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів і виникає необхідність перевірки таких фактів;
• у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником законодавства, зокрема, щодо здійснення платниками розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, та інших документів, виробництва та обігу підакцизних товарів;
• письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником установленого порядку проведення розрахункових, касових операцій, патентування або ліцензування;
• неподання в установлений законом строк обов’язкової звітності про використання РРО, РК та КОРО, подання їх із нульовими показниками;
• у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
• у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПКУ;
• у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Підкатегорія «ЗІР» 136.05

Вимоги до складання первинних документів

Первинні документи відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Вони можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов’язкові реквізити:

• назву документа (форми);
• дату складання;
• назву підприємства;
• від імені якого складено документ;
• зміст та обсяг господарської операції,
• одиницю виміру господарської операції;
• посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
• особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити:

• ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру,

• номер документа,
• підстава для здійснення операцій,
• дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватися із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов’язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Лист Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 35210-07/23-2135/1/1902

Дивіться відео на тему:

Нові вимоги до первинних документів

Операції з безоплатної передачі в бухобіку державного сектору

Якщо відсутня інформація щодо первісної вартості основних засобів, первісна вартість визначається на рівні справедливої вартості на дату отримання, оцінка якої проводиться відповідно до законодавства.

Відображення у бухгалтерському обліку суб’єктів державного сектору безоплатно отриманих основних засобів (крім внутрішнього переміщення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності) здійснюється з урахуванням вимог пунктів 1.11, 5.6 Типової кореспонденції від 29.12.2015 № 1219..

Безоплатна передача (крім внутрішнього переміщення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності) основних засобів відображається відповідно до пунктів 1.27, 1.28 Типової кореспонденції.

Суб’єкти державного сектору можуть застосовувати кореспонденцію субрахунків, що не передбачена цією Типовою кореспонденцією, із збереженням єдиних методологічних засад, визначених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі та іншими нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку в державному секторі, яка визначається у розпорядчому документі про облікову політику.

Лист Мінфіну України від 05.01.2018 № 35200-02-2/609

Нарахування авансового внесоку при виплаті дивідендів власникам материнської компанії

Фіскали роз’яснюють: материнська компанія не повинна нараховувати та перераховувати до бюджету авансовий внесок з ПНП на користь власників корпоративних прав материнської компанії.

Згідно з пп. 57.11.3 п. 57.1 ст. 57 ПКУ авансовий внесок, передбачений підпунктом 57.11.2 цього пункту, не справляється, зокрема, у разі виплати дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум доходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб. Якщо сума виплат дивідендів на користь власників корпоративних прав материнської компанії перевищує суму отриманих такою компанією дивідендів, дивіденди, сплачені в межах такого перевищення, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими пп. 57.11.2 цього пункту. З метою оподаткування материнська компанія веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих нею від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав такої компанії, і відображає у податковій звітності дивіденди в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Лист ДФС України від 06.02.2018 № 497/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Реєстрація платником ПДВ

Фіскали нагадують: будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи — платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою №1-ПДВ (додаток 1 до Положення від 21.12.2016 №1125).

Платники, які уклали договір про визнання електронних документів, можуть подати реєстраційну заяву засобами електронного зв’язку в електронній формі.

Реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника ПДВ може бути подана державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації. Електронна копія реєстраційної заяви, виготовлена шляхом сканування, передається державним реєстратором до контролюючих органів одночасно з відомостями з ЄДР про проведення державної реєстрації.

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Дивіться відео на тему:

Як обрати оптимальну систему оподаткування?

Анулювання реєстрації платника ПДВ при наявності податкового кредиту та відсутності податкових зобов’язань протягом 12 місяців не відбувається

Анулювання реєстрації платника проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається, зокрема, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларацію з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту (пп. «г» п. 184.1 ст. 184 ПКУ).

Тобто якщо у платника податку протягом 12 послідовних податкових місяців відсутні операції з постачання та при цьому наявні обсяги придбання, за рахунок яких сформовано податковий кредит, підстави для анулювання реєстрації платника ПДВ відсутні.

Підкатегорія «ЗІР» 101.03

Дивіться відео на тему:

Податкова накладна: нові строки та новий штраф 

Практичні навики використання електронного кабінету щодо ПН/РК

У меню користувачі електронного кабінету отримують доступ до двох режимів:

• Видані ПН/РК;

У цьому вікні користувачі отримують перелік усіх ПН і РК, поданих через електронний кабінет у відповідному звітному періоді, та мають змогу створювати, редагувати, підписувати і направляти їх до ДФС. Звітний період (місяць, квартал чи рік) визначається двома параметрами — роком та місяцем.

ПН та РКможна вводити шаблоні за допомогою кнопки «Створити». Крім цього, забезпечується імпорт попередньо створених документів в інших системах за допомогою кнопки «Завантажити».

Підтримується пакетне (групове) завантаження, для цього у вікні файлового менеджера обирається група файлів, наприклад, утримуючи клавішу Shift і одночасно позначаючи файли лівою клавішою мишки.

Створені чи завантажені ПН можна Вилучити, Редагувати, Підписати чи Відправити за допомогою відповідних кнопок у панелі меню. Усі зазначені операції, крім Редагувати, можна виконувати пакетом, для цього необхідно позначити групу документів у чек-боксах у лівій колонці вікна Видані ПН/РК:

Вікно – Видані ПН/РК-групові операції

Створені та відправлені від’ємні РК до ПН автоматично переадресовуються контрагенту (покупцю) та будуть доступні йому в інших системах роботи з податковою звітністю, включаючи режим Отримані ПН/РК електронного кабінету.

• Отримані ПН/РК;

У цьому вікні користувачі отримують список ПН отриманих та від’ємних РК до ПН, що надійшли їм на підпис від контрагентів.

Якщо продавець виписав РК до ПН і надіслав її до ДФС за допомогою будь-якої іншої системи роботи з податковою звітністю, цей РК буде доступний покупцю для підпису в режимі Отримані ПН/РК.

Отримувач від’ємних РК до ПН у цьому режимі має змогу переглянути, Підписати та Відправити зазначений документ на реєстрацію до ЄРПН ДФС.

Квитанцію про реєстрацію чи відмову у реєстрації від’ємних РК до ПН отримає продавець, однак покупець отримає інформацію про реєстрацію зазначеного РК у розділах ЄРПН та СЕА ПДВ електронного кабінету.

За інформацією «Вісник. Офіційно про податки»

Оподаткування ПДВ передачу об’єкта інтелектуальної власності

Фіскали інформують: якщо покупець придбаває право на використання об’єкта права інтелектуальної власності (торгові марки – знаки для товарів і послуг) без одержання права власності на нього, то винагорода (платежі) за таке використання не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Коли об’єкти права інтелектуальної власності передаються у користування, володіння та/або розпорядження чи власність, то така операція є об’єктом оподаткування для особи, яка передає об’єкт такого права, оскільки об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податків, зокрема, з постачання товарів та послуг, місце постачання яких знаходиться на митній території України.

Підкатегорія «ЗІР» 101.04

Аванс сплачено, товар не отримано: коли зменшувати податковий кредит

Фіскали кконсультують: якщо платник податку за сплаченими авансами на підставі отриманої ПН сформував податковий кредит, але товари/послуги протягом терміну позовної давності поставлені не були, то в податковому періоді, в якому відбувається списання безнадійної заборгованості за такими авансами, платнику податку необхідно зменшити суму податкового кредиту. Таке зменшення у вказаному випадку здійснюється на підставі бухгалтерської довідки.

Лист ДФС України від 01.02.2018 № 392/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Зобов’язання з ПДВ у туроператорській діяльності

Фіскали роз1яснюють: базою оподаткування ПДВ у разі проведення операцій з постачання туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) на території України, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги) (п. 207.2 ст. 207 ПКУ).

Базою оподаткування ПДВ у разі проведення операцій з постачання на території України туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) за межами території України, є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги) (п. 207.3 ст. 207 Кодексу).

Згідно з п. 207.6 ст. 207 ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у туристичного оператора при постачанні туристичного продукту (туристичної послуги) є дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання туристичного продукту (туристичної послуги).

Датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту туристичного оператора при придбанні товарів/послуг, які не включаються у вартість туристичного продукту (туристичної послуги), є дата отримання товарів/послуг, підтверджена податковою накладною.

Якщо туристичним оператором отримано авансову оплату, то на дату отримання авансу за туристичний продукт податкові зобов`язання з ПДВ не формуються до моменту оформлення документа, що засвідчує факт постачання туристичного продукту (туристичної послуги).

За матеріалами ГУ ДФС у Хмельницькій області

Дивіться відео на тему:

Блокування податкових накладних – новий проект, критерії та порядок 

Податковий кредит ФОП на витрати палива

Фіскали інформують: ФОП — платник ПДВ має право віднести до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку із придбанням пально-мастильних матеріалів та отриманням послуг з ремонту вантажних автомобілів, за умови підтвердження зареєстрованими ПН в ЄРПН.

Суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку зі здійсненням операцій з придбання пально-мастильних матеріалів для ведення господарської діяльності ФОП, платник ПДВ має право віднести до складу податкового кредиту в межах норм витрат пального і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті. Витрати пального понад такі норми вважаються використанням пального в негосподарській діяльності суб’єкта господарювання.

За матеріалами ГУ ДФС у Тернопільській області

Не понадлімітна готівка

Готівка не вважається понадлімітною в день її надходження, якщо:

• вона здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків не пізніше наступного робочого дня банку або видана для використання установою/підприємством відповідно до законодавства наступного дня на потреби, пов’язані з діяльністю установи/підприємства;
• вона надійшла до кас підприємств у вихідні та святкові дні та здана в сумі, що перевищує встановлений ліміт каси, до обслуговуючих банків наступного робочого дня банку та підприємства або видана для використання підприємством відповідно до законодавства наступного робочого дня на потреби, пов’язані з діяльністю підприємства.

Підкатегорія «ЗІР» 109.15

Дивіться відео на тему:

Стара “нова” готівка, або нове положення про касові операції у 2018 році 

РРО при наданні ФОП інформаційних послуг через інтернет

Фіскали консультують: при здійсненні розрахунків за товари (послуги) суб’єкти господарювання зобов’язані відповідно до Закону про РРО застосовувати РРО, у тому числі у разі здійснення безготівкових розрахунків із використанням мережі Інтернет. При цьому розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу.

Водночас, якщо не визначено місце розрахунків, проведених на підставі рахунку у безготівковій формі за допомогою платіжних карт Visa і MasterCard при наданні інформаційно-консультаційних послуг, отриманні комп’ютерних та інших програм за допомогою мережі Інтернет, РРО не використовується.

Лист ГУ ДФС у Харківській області від 14.02.2018 №619/ІПК/20-40-14-10-16

Дивіться відео на тему:

Готівка через РРО як правильно оприбуткувати в 2018 році 

Безнадійна заборгованість по орендній платі

Фіскали нанадують: заборгованість орендодавця, який знаходиться на тимчасово окупованій території України, перед орендарем за авансовий платіж по орендній платі нежитлового приміщення, підпадає під визначення безнадійної, у разі якщо стягнення її стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), що підтверджено сертифікатом торгово-промислової палати про настання обставин непереборної сили.

Списання такої заборгованості за рахунок створених резервів сумнівної заборгованості регулюється положеннями п. 139.2 ст. 139 ПКУ.

Лист ДФС України від 14.02.2018 № 611/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Дивіться відео на тему:

Інвентаризація дебіторів та кредиторів

Ознака доходу № 1ДФ від оренди на користь спадкоємців

У разі смерті платника податку податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів, який закінчується днем, на який припадає смерть такого платника податку (п. 162.3 ст. 162 Кодексу).

Якщо за договором оренди землі, у разі смерті платника податку — фізичної особи — орендодавця, не передбачено припинення такого договору, то юридична особа при нарахуванні (виплаті) спадкоємцям доходу від надання в оренду земельної частки (паю) утримує і сплачує до бюджету ПДФО та військовий збір.

Таким чином, дохід від надання нерухомого майна (земельної частки (паю)) в оренду відображається податковим агентом — орендарем у тому податковому періоді, в якому він буде нарахований (виплачений) на користь спадкоємців за ознакою доходу «106» згідно з довідником ознак доходів передбаченим Порядком від 13.01.2015 № 4

Лист ДФС України від 09.02.2018 № 538/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Наслідки неподачі інформації про посередництво в оренди нерухомості.

Суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (ріелтери), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника та/або до зміни платника податку — тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510,0 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, — тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1 020,0 грн (п. 119.2 ст. 119 ПКУ).

Підкатегорія «ЗІР» 103.26

Дивіться відео на тему:

Оренда рухомого та нерухомого майна у власника чи директора Як правильно оформити договір

Зменшення суми доходу ФОП «загальносистемника»

Фіскали консультують: доходом ФОП – «загальносистемника», вважається отримана виручка у грошовій та негрошовій формах. Зменшення загальної суми отриманого доходу, яка підлягає декларуванню, можливо лише на суму повернутих коштів за товари (роботи та послуги) та/або повернутої передплати.

Таким чином, зменшення суми доходу, яка підлягає декларуванню на суму повернутих товарів без фактичного повернення покупцю грошових коштів нормами податкового законодавства не передбачено.

Лист ДФС України від 13.02.2018 № 594/Б/99-99-13-01-02-14/ІПК

При погашенні боргу з ЄСВ слід зазначити вірний код виду сплати

Фіскали нагадують: при заповненні платіжних документів платникам потрібно чітко дотримуватись вимог Порядку від 24.07.2015 № 666.

У разі перерахування коштів в рахунок погашення боргу з ЄСВ, при заповненні призначення платежу у полі № 2 друкується код виду сплати «140», який символізує «Надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску».

Так, наприклад, при сплаті заборгованості з ЄСВ поле «Призначення платежу» розрахункового документа заповнюється так:

1. — службовий код («*»);
2. — код виду сплати («140» — надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу/недоїмки з єдиного внеску);
3. — код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;
4. — друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу;
5. — не заповнюється;
6. — не заповнюється;
7. — не заповнюється.

Слід зауважити, що пробіли між розділовим знаком «;» та інформацією, яка зазначається у кожному полі, не ставляться.

За матеріалами ГУ ДФС у Дніпропетровській області

Читайте статтю на тему:

Який КВЕД обрати для ФОПа 3-ої групи 

Реабілітація працюючих після захворювання по-новому

З 01.01.2018 діє новий механізм надання послуг з медичної реабілітації працюючих людей після перенесених ними захворювань і травм.

Зокрема, тепер виключно застраховані особи (працюючі громадяни) самостійно обирають санаторно-курортний заклад відповідно до визначених лікарем профілів медичної реабілітації для отримання належного лікування.

Заклад охорони здоров’я (лікарня), в якому людина перебуває на лікуванні, інформує робочий орган ФСС України про потребу такої людини в медичній реабілітації протягом доби з моменту надання висновку лікарсько-консультативної комісії.

Не пізніше наступного дня представник Фонду відвідує застраховану особу безпосередньо у лікарні, де надає їй роз’яснення про Порядок забезпечення реабілітаційним лікуванням, а також оформлює заяву для забезпечення таким лікуванням. Працывник Фонду перевіряє перебування такої людини у Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, здійснює комунікацію із санаторно-курортним закладом, який обрала людина, та готує відповідні документи.

Уся процедура від моменту повідомлення людини про її право на реабілітацію до узгодження дати заїзду до санаторно-курортного закладу та підписання тристороннього договору займає не більше 3-х днів.

З переліком санаторно-курортних закладів у розрізі профілів медичної реабілітації, а також з Порядком відшкодування витрат за надані соціальні послуги з лікування застрахованих осіб та членів їх сімей після перенесених захворювань і травм у реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів за рахунок коштів Фонду можна ознайомитися на сайті ФСС України.

За матеріалами Урядового порталу

Особливості змінного графіку роботи

Держпраці повідомляє: змінний (гнучкий) графік роботи встановлюється за погодженням між адміністрацією та працівницями при прийманні їх на роботу, а також адміністрацією та працівницями, якщо у зв’язку з необхідністю догляду за дітьми вони не можуть працювати за звичайним графіком, установленим на підприємстві, в установі, організації та запроваджується наказом адміністрації за погодженням із профспілковим комітетом. При цьому повинні враховуватися особливості виробництва, технологічного процесу, організації та умов праці, а також думка трудового колективу того структурного підрозділу, де виконуватимуться роботи за таким графіком.

Він може бути встановлений як без обмеження строку, так і на будь-який зручний для працівниці строк: до досягнення дитиною певного віку, на період навчального року тощо та повинен забезпечувати установлену законодавством тривалість щоденного та щотижневого відпочинку.

Змінний графік роботи, як правило, повинен складатися з трьох частин:

• фіксований час — час, коли працівниці зобов’язані перебувати на своєму робочому місці;
• змінний час — час, у межах якого працівниці мають право розпочинати та закінчувати роботу на свій розсуд;
• перерви для відпочинку та харчування — не менше ніж 30 хв і не більше ніж 2 год у період змінного часу, які працівниці повинні використати для відпочинку та харчування. Ця перерва до робочого часу не включається.

Крім зазначеного, за угодою з адміністрацією підприємства працівниці може бути встановлений режим неповного робочого часу.

На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину до 14 років або дитину-інваліда, таку, яка перебуває під її опікуванням, або жінки, яка відповідно до медичного висновку доглядає за хворим членом сім’ї, власник зобов’язаний установити їй неповний робочий день чи неповний робочий тиждень (ст.56 КЗПП). Оплата праці у таких випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Неповний робочий час може встановлюватися за угодою між працівником і власником як при прийнятті на роботу, так і згодом. У разі встановлення неповного робочого часу після укладення трудового договору до останнього мають бути внесені зміни на підставі заяви працівника і наказу власника про встановлення неповного робочого часу.

Він може встановлюватися шляхом зменшення тривалості щоденної роботи, кількості днів роботи протягом тижня чи одночасно шляхом зменшення кількості годин протягом дня і кількості робочих днів протягом тижня. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень об’єму трудових прав працівників.

Відповідно до ст. 66 Кодексу законів про працю працівникам надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше 2 год. Час початку і час закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Вимог щодо мінімальної тривалості перерви трудове законодавство не містить. Тривалість має бути такою, щоб перерва виконувала своє призначення (щоб працівники мали змогу поїсти і відпочити протягом перерви). Тож на практиці буває перерва тривалістю 30, 45, 60 хв і більше (до 2 год).

За матералами Управління Держпраці у Черкаській області

Дивіться відео на тему:

Робота з персоналом через цивільно-правові договори – економічні переваги і ризики

Випадки в яких можна отримати відпустку «наперед»

Держпраці нагадує, що щорічна відпустка наперед (основна і додаткова) в повній тривалості може надаватися працівнику в перший рік роботи після безперервної роботи тривалістю 6 місяців на підприємстві.

Проте є винятки (ч.7 ст.10 Закону про відпустки) коли така відпустка надається:

• жінкам – перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину з інвалідністю;
• особам з інвалідністю;
• особам віком до вісімнадцяти років;
• чоловікам, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;
• особам, звільненим після проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення із служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання;
• сумісникам – одночасно з відпусткою за основним місцем роботи;
• працівникам, які успішно навчаються в навчальних закладах та бажають приєднати відпустку до часу складання іспитів, заліків, написання дипломних, курсових, лабораторних та інших робіт, передбачених навчальною програмою;
• працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи повністю або частково щорічну основну відпустку і не одержали за неї грошової компенсації;

• працівникам, які мають путівку (курсівку) для санаторно-курортного (амбулаторно-курортного) лікування;
• батькам – вихователям дитячих будинків сімейного типу;
• в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

За другий та наступні робочі роки щорічні відпустки надаються працівникам у будь-який робочий час відповідного робочого року.

Якщо працівник звільняється з роботи до закінчення робочого року, за який він уже одержав щорічну відпустку повної тривалості, то за ним рахується заборгованість перед підприємством щодо нарахованих відпускних за невідпрацьовану частину робочого року, для покриття якої власник проводить відрахування із зарплати керуючись ст.127 КЗПП.

За матеріалами Держпраці у Дніпропетровській області

Звільнення за власним бажанням: чи обов’язково відпрацьовувати два тижні

Працівник має право у будь-який строк розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, письмово попередивши про це роботодавця за 2 тижні. Попередження роботодавця про наступне звільнення є обов’язком працівника (ст. 38 КЗПП).

У ряді випадків Закон зобов’язує роботодавців провадити звільнення працівників у строк, про який вони просять, зокрема, скоротивши двотижневий строк, оскільки після його закінчення працівник може звільнитися в загальному порядку. У цьому разі строк попередження про звільнення скорочується на розсуд працівника навіть до одного дня. Такими випадками є(ст. 38 КЗпП):

• переїзд на нове місце проживання;
• переведення одного із подружжя на роботу в іншу місцевість;
• неможливість проживання в цій місцевості, підтверджена медичним висновком;
• вагітність;
• догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку чи дитиною-інвалідом;
• догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом І групи;
• вихід на пенсію;
• прийняття на роботу за конкурсом;
• невиконання роботодавцем законодавства про працю чи умов колективного або трудового договору,
• інші поважні причини. Усі вони мають спільну ознаку — неможливість працівника далі продовжувати роботу.

За відсутності причин, що унеможливлюють продовження працівником роботи, сторони трудового договору вправі домовитися про будь-який строк звільнення після подання працівником заяви в межах двотижневого строку. Якщо існує така домовленість, працівника можна звільнити навіть у день подання ним заяви про звільнення.

Роботодавець не має права звільняти працівника до закінчення двотижневого строку після подання заяви про звільнення, якщо працівник про це не просив, оскільки в межах указаного строку він має право відізвати раніше подану заяву.

У разі коли працівник самовільно залишив роботу (не попередив письмово роботодавця про звільнення за власним бажанням, залишив роботу до закінчення встановленого двотижневого строку попередження), роботодавець має право звільнити його за прогул (п. 4 ст. 40 КЗпП працю).

За матеріалами ГУ Держпраці у Дніпропетровській області

Відрахування із зарплати працівника шкоди, завданої з його вини

Держпраці роз’яснює: відшкодування завданої шкоди шляхом відрахування із зарплати працівника за наказом (розпорядженням) роботодавця відбувається, якщо її розмір не перевищує середнього місячного заробітку такого працівника та звернено до виконання не раніше 7 днів із дня повідомлення про це працівника (ст. 136 КЗпП.

Для уникнення конфлікту, слід якомога точніше зафіксувати дату виявлення шкоди та підтвердити це необхідними документами:

• актами про результати інвентаризації, ревізії,
• рішеннями спеціальних комісій,
• доповідними записками,
• заявами,
• пояснювальними записками винуватця розкрадання тощо.

З розпорядженням або наказом про стягнення суми збитку працівника треба обов’язково ознайомити під підпис. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством.

Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно відшкодувати її розмір повністю або частково.

Статтею 73 Закону «Про виконавче провадження» визначено перелік виплат, на які не може бути звернено стягнення, та згідно зі ст. 128 КЗпП з кожної виплати заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20%, а у випадках, окремо передбачених законодавством, — 50% заробітної плати, яка належить до виплати працівник

За матеріалами Держпраці у Кіровоградській області

План дій у випадку ухилення роботодавця щодо проведення розслідування нещасного випадоку на виробництві

Якщо роботодавець не повідомляє у відповідні органи про нещасний випадок, не створює комісію з розслідування нещасного випадку і не організовує розслідування, то потерпілий має вчинити такі дії:

1. Звернутися до керівника підприємства з письмовою заявою із повідомленням про час, місце, обставини настання нещасного випадку, а також висловити прохання про створення комісії з розслідування нещасного випадку та організації такого розслідування. Заяву слід зареєструвати у особи уповноваженої приймати вхідну кореспонденцію, або в разі її відсутності вручити особисто директору і висловити прохання про те, щоб на копії заяви було проставлено дату, підпис, підтвердження про отримання заяви.

Заява повинна бути підписана потерпілим власноручно, копія заяви із відміткою про отримання залишається в потерпілого.

Якщо керівник відмовляється приймати заяву або ставити свій підпис на підтвердження про його отримання, то в такому разі заяву потрібно відправити поштою — рекомендованим або цінним листом (можливий варіант кур’єрської доставки) з повідомленням про вручення.

2. Звернутися в лікувально-профілактичний заклад та повідомити про те, що отримав травму під час виконання трудових обов’язків.

Після звернення про настання нещасного випадку на виробництві лікувально-профілактичний заклад має протягом доби передати екстрене повідомлення:

• підприємству, де працює потерпілий;
• робочому органу ФСС за місцезнаходженням підприємства або за місцем настання нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно;
• територіальному органу Держпраці за місцем настання нещасного випадку.

3. Якщо після отримання такого повідомлення від лікувально-профілактичного закладу роботодавець все-таки затягує з розслідуванням, потерпілий повинен негайно написати скаргу на неправомірні дії роботодавця до ГУ Держпраці України за місцем його проживання з описом того, що сталося, при цьому вказати про відмову, зволіканні, ухиленні керівника від створення комісії і провести розслідування нещасного випадку.

ГУ Держпраці у разі надходження скарги про приховування факту настання нещасного випадку, за наявності підтвердних фактів, видає обов’язковий до виконання роботодавцем припис за формою Н-9 щодо необхідності проведення розслідування нещасного випадку.

4. Якщо після всіх звернень потерпілого не буде створена комісія з розслідування і, відповідно, не буде проведено розслідування, є можливість захисту своїх прав в судовому порядку. Необхідно подати в суд за місцем проживання потерпілого позовну заяву з вимогою встановити факт настання нещасного випадку, а також зобов’язати роботодавця створити комісію і провести розслідування нещасного випадку.

За матеріалами ГУ Держпраці у Луганській області

Підбірку підготувала:

Лоза Галина,

представник з бухгалтерських послуг компанії “ЗБЕРЕЖЕНІ АКТИВИ”,

спеціаліст, фахівець з контролю якості послуг